Рішення

від 05.06.2019 по справі 338/383/19

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/383/19

05 червня 2019 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді : Битківського Л.М.

з участю секретаря Дякун М.В.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Зінича Р.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги Дзвиняцької сільської ради об`єднаної територіальної громади про поновлення на роботі і стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги Дзвиняцької сільської ради об`єднаної територіальної громади про поновлення на роботі та виплату заробітку за час вимушеного прогулу.

Протягом судового розгляду позивачка декілька разів подавала заяву про уточнення розрахунку середнього заробітку втраченого за час вимушеного прогулу. Відповідно до останньої заяви просила стягнути з відповідача 11723,50 грн. та допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку за один місяць.

В судовому засіданні позивачка та представник позивача заявлені вимоги мотивували тим, що 22.03.2018 року відповідно до розпорядження сільського голови Дзвиняцької ОТГ вона була переведена з посади сестри медичної зі стоматології амбулаторії загальної практики сімейної медицини с.Росільна, яку раніше займала, на посаду сестри медичної загальної практики сімейної медицини амбулаторії загальної практики сімейної медицини с.Росільна Комунального закладу Центр первинної медико-санітарної допомоги закладу охорони здоров`я Дзвиняцької ОТГ . Рішенням сесії Дзвиняцької сільської ради ОТГ №159-5/2018 від 29.05.2018 року Комунальний заклад Центр первинної медико-санітарної допомоги закладу охорони здоров`я Дзвиняцької ОТГ реорганізовано у Комунальне некомерційне підприємство Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги Дзвиняцької сільської ради ОТГ. У зв`язку із змінами, внесеними до штатного розпису на 2019 рік підлягали скороченню три посади працівників середньої ланки, а саме: одна посада сестри медичної загальної практики сімейної медицини, одна посада акушерки та одна посада медичної сестри з фізіотерапії.

04.01.2019 року вона була попереджена про скорочення і повідомлена про відсутність вакантних посад, які могли бути їй запропоновані. Наказом головного лікаря №32-к від 21.03.2018 року її було звільнено з посади сестри медичної загальної практики сімейної медицини відповідно до п.1 ст.40 КЗпП.

Вважає, своє звільнення незаконним оскільки адміністрацією при звільненні порушені вимоги ст. 40, 42, 49-2 КЗпП України. Зокрема не було створено спеціальну комісію з метою визначення працівників, які мають переважне право на залишення на роботі. Відтак не зроблено належного аналізу хто з працівників користувався перевагами. На її думку не врахована її кваліфікація, продуктивність праці, тривалий безперервний стаж роботи, інші переваги. Крім того її не було ознайомлено з наявними вакансіями і не запропоновано іншої роботи. Допущені порушення, на її думку, є підставою для поновлення на роботі. Крім того вважає, що підприємство зобов`язане виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу з дня звільнення і до часу постановлення рішення про поновлення на роботі.

Представник Комунального некомерційного підприємства Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги Дзвиняцької сільської ради ОТГ - головний лікар Зінич Р.В. в судовому засіданні заявлений позов не визнав та заперечив проти його задоволення. Вказав, що звільнення позивачки на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України вважає законним та обґрунтованим. Пояснив, що КНП Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги Дзвиняцької сільської ради ОТГ на 2019 рік було затверджено структуру і загальну штатну чисельність підприємства в кількості 37,5 одиниць, в той час як у 2018 році штатна чисельність підприємства налічувала 40 посад. Під скорочення декілька посад по амбулаторії ЗПСМ с.Росільна, зокрема одна посада акушера-фельдшера, яку займала ОСОБА_3 , одна посада медичної сестри з фізіотерапії, яку займала ОСОБА_4 та одна з п`яти посад сестри медичної загальної практики сімейної медицини, які займали крім позивачки ОСОБА_6, ОСОБА_5 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13. Натомість у штат КНП було введено 1 штатну одиницю старшої медичної сестри, яку за його рішенням, як головного лікаря було розподілено по 0,5 штатних одиниць між Дзвиняцькою та Росільнянською амбулаторіями.

24.12.2018 року було проведено оперативну нараду з працівниками Росільнянської амбулаторії, на якій була присутня також ОСОБА_1 і за участю усього трудового колективу обговорено питання звільнення та пропозиції щодо можливого зайняття вакантної посади (0,5 ставки старшої медичної сестри), яку було запропоновано і ОСОБА_3 , і ОСОБА_1 , яка серед сестер медичних загальної практики сімейної медицини потрапляла під скорочення. Оскільки зайняти цю посаду погодились обоє, то було оцінено переваги, визначені ст.42 КЗпП і 8 з 13 членів колективу висловились за те, щоб вказану посаду запропонувати ОСОБА_3 , що і було зроблено. Кваліфікація ОСОБА_3 , як фельдшера вища ніж у сестри медичної. Жодних інших посад, які могли бути запропоновані позивачці і на зайняття яких вона могла би мати переважне перед іншими працівниками право, у штаті підприємства не було. Тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлений позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України).

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 9 Конвенції Міжнародної організації праці N 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, яка ратифікована Верховною Радою 04 лютого 1994 року, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в ст. 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцю.

Як встановлено судом за матеріалами справи позивачка ОСОБА_1 наказом №32-к від 21 березня 2019 року звільнена з посади сестри медичної загальної практики сімейної медицини амбулаторії загальної практики сімейної медицини с.Росільна Комунального некомерційного підприємства Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги Дзвиняцької сільської ради об`єднаної територіальної громади у зв`язку зі скороченням штату працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України та неможливістю подальшого працевлаштування.

Підставою для звільнення позивачки із займаної посади за згаданою нормою стали зміни у структурі і штатній чисельності медичних працівників КНП Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги Дзвиняцької сільської ради ОТГ, які дійсно мали місце, про що свідчить наказ головного лікаря КНП Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги Дзвиняцької сільської ради ОТГ Зінича Р.В. від 02.01.2019 року №1 Про скорочення штату працівників , який виданий у межах його компетенції.

Відповідно до штатного розпису Комунального некомерційного підприємства Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги Дзвиняцької сільської ради об`єднаної територіальної громади на 2018 рік по амбулаторії ЗПСМ с.Росільна у штаті підприємства було 5 посад сестри медичної загальної практики сімейної медицини, а у штаті на 2019 рік - 4 такі посади. Чисельність медсестр приведена у відповідність до нормативних вимог, встановлених МОЗ України.

Згідно протоколу від 04 січня 2019 року зборів трудового колективу амбулаторії загальної практики сімейної медицини с. Росільна Комунального некомерційного підприємства Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги Дзвиняцької сільської ради об`єднаної територіальної громади, питання зміни в організації роботи і праці та скорочення штатної чисельності працівників обговорювалось на загальних зборах, на яких була присутня і ОСОБА_1 На зборах у присутності та за участю членів трудового колективу було обговорено питання переважного права на залишення на роботі осіб, які займали посаду сестри медичної загальної практики сімейної медицини, серед яких ОСОБА_6 , ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_1 . Було встановлено, що саме позивачка має найнижчу кваліфікацію серед перелічених осіб, що в судовому засіданні не оспорювала сама ОСОБА_1 Тому у зв`язку із скороченням однієї такої посади, саме вона підпадала під звільнення.

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 щодо того, що адміністрацією їй було повідомлено про відсутність вакантних посад, в той час як була можливість запропонувати їй 0,5 ставки старшої медичної сестри, обов`язки якої вона фактично виконувала раніше, суд виходить з таких встановлених обставин.

Крім позивачки, у зв`язку із зміною структури і штатної чисельності медичних працівників КНП скороченню із займаної посади акушерки підлягала ОСОБА_3 . Тому єдина введена у штат вакантна в межах КНП посада старшої медичної сестри, що за рішенням головного лікаря була розділена між Дзвиняцькою та Росільнянською амбулаторіями ЗПСМ по 0,5 ставки, була запропонована у Росільнянській амбулаторії і ОСОБА_3 , і ОСОБА_1 , про що свідчить протокол №12 оперативної наради від 24.12.2018 року. Зайняти цю посаду погодились обоє. Після обговорення переваг, визначених ст.42 КЗпП та голосування членів колективу вказану посаду було запропоновано зайняти ОСОБА_3 , у якої вища кваліфікація, оскільки вона за освітою фельдшер.

У Дзвиняцькій амбулаторії ЗПСМ 0,5 ставки старшої медичної сестри було запропоновано зайняти ОСОБА_8 , посада якої також підпадала під скорочення і яка, при інших рівних із ОСОБА_1 умовах, мала триваліший безперервний стаж роботи в даній установі.

Не обґрунтованими вважає суд також доводи позивачки, наведені під час судового розгляду стосовно можливості у головного лікаря запропонувати їй будь-яку іншу посаду у штаті КНП.

Так, ОСОБА_4 , яка теж підлягала звільненню з посади медичної сестри з фізіотерапії у Росільнянській амбулаторії ЗПСМ була запропонована рівноцінна посада медичної сестри з фізіотерапії у амбулаторії с. Дзвиняч на час декретної відпустки основного працівника ОСОБА_9 Вказана посада була запропонована ОСОБА_4 , а не ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що та займала рівноцінну посаду у Росільнянській амбулаторії і має перевагу у кваліфікації. Відповідно до свідоцтва № НОМЕР_1 та НОМЕР_3 до диплома НОМЕР_2 ОСОБА_4 двічі проходила курси удосконалення за спеціалізацією Медичні сестри фізіотерапевтичних відділень і кабінетів . ОСОБА_1 за кваліфікаційною підготовкою є сестра медична зі стоматології і до виконання обов`язків медичної сестри з фізіотерапії не могла бути допущена за відсутності відповідної підготовки за цим напрямом і належної кваліфікації.

Посада молодшої сестри, яку займала Карабінович, не скорочувалась. У зв`язку зі зміною штатного розпису вона переведена з 0,5 молодшої медичної сестри і 0,5 сестри господині на повну ставку молодшої медичної сестри.

Семак переведена з 0,5 ставки медреєстратора на 0,5 ставки молодшої медсестри. Порівняно з ОСОБА_1 мала переважне право. Кваліфікаційних вимог до вказаної посади не встановлено, а при однакових умовах щодо п.1,2 ч.2 ст.40 КЗпП Семак має триваліший стаж роботи.

Тому, у письмовому попередженні від 04.01.2019 року ОСОБА_1 була повідомлена про відсутність вакантних посад, які могли бути їй запропоновані для працевлаштування на цьому підприємстві.

Попри те, що ОСОБА_1 відмовилась від одержання письмового попередження, про що свідчить акт від 04.10.2019 року, вона була належно ознайомлена з наказом №2 від 02.01.2019 р Про внесення змін до штатного розпису , оскільки була присутня на оперативній нараді 04.01.2019 року, що підтверджується протоколом наради.

Допитаний як свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що протягом 25 років працює на посаді завідувача амбулаторії с. Росільна. Позивачка ОСОБА_1 була прийнята в амбулаторію на посаду сестри медичної зі стоматології. На цій посаді працювала до реорганізації амбулаторії ЗПСМ с.Росільна у Комунальний заклад Центр первинної медико-санітарної допомоги закладу охорони здоров`я Дзвиняцької ОТГ . У зв`язку зі змінами у штаті і виведенням зі штату посади лікаря стоматолога, попереднім головним лікарем з порушенням вимог нормативних актів МОЗ у 2018 році була переведена на посаду сестри медичної загальної практики сімейної медицини. За його доповідною була відсторонена головним лікарем від виконання обов`язків медсестри, що були пов`язані з маніпуляційними процедурами, оскільки не мала права їх проводити, і фактично виконувала роботу реєстратора. Факт виконання позивачкою обов`язків, які покладені на старшу медсестру заперечив. На загальних зборах працівників ОСОБА_1 була присутня, їй було відомо про наступне звільнення.

Згідно п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Таким чином підставою розірвання трудового договору є скорочення штату або чисельності працівників. Власник вправі самостійно визначати чисельність і штатний розпис. Тому рішення уповноважених органів Дзвиняцької сільської ради об`єднаної ОТГ та головного лікаря КНП Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги Дзвиняцької сільської ради ОТГ відповідає ст.64 Господарського кодексу України, згідно якої власник може самостійно визначати штат і чисельність працівників.

Відповідно до ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівники персонально попереджаются не пізніше ніж за два місяці. ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом Про скорочення штату працівників і отримала попередження про скорочення.

Згідно ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. Твердження позивачки про те, що її кваліфікація більш висока ніж у інших працівників не доведено дослідженими доказами.

Крім того позивачка будучи за освітою медичною сестрою, атестована тільки за кваліфікацією сестра медична зі стоматології . На посаду сестри медичної загальної практики сімейної медицини була призначена без проходження навчання на курсах підвищення кваліфікації за вказаним напрямком.

Вивчивши штатний розпис КНП Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги Дзвиняцької сільської ради ОТГ, судом встановлено, що вакантні посади відповідно до професії позивачки відсутні. Її твердження про те, що її безпідставно не ознайомлено з наявними вакансіями та не запропоновано іншу роботу є не обґрунтованими. Згідно ч.3 ст.49-2 КЗпП України при відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що звільнення ОСОБА_1 проведено відповідно до вимог трудового законодавства і підстави для поновлення її на роботі відсутні.

Вимоги позивачки про стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про поновлення на роботі, а тому у їх задоволенні також слід відмовити.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги Дзвиняцької сільської ради об`єднаної територіальної громади про :

- визнання незаконним та скасування наказу головного лікаря №32-к від 21.03.2019 року Про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновлення на роботі на посаді сестри медичної загальної практики сімейної медицини амбулаторії загальнної практики сімейної медицини с.Росільна КНП Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги ;

- стягнення з Комунального некомерційного підприємства Дзвиняцький центр первинної медико-санітарної допомоги середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 11723,50 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду безпосередньо або через суд першої інстанції шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 10.06.2019 року.

Суддя Битківський Л.М.