Постанова

від 10.06.2019 по справі 560/3834/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3834/18

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Франовська К.С.

10 червня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Франовської К.С.

суддів: Кузьменко Л.В. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фермерського господарства "Манзюк" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року (час ухвалення рішення та дата складання повного тексту- не зазначені, місце ухвалення - м.Хмельницький) у справі за адміністративним позовом фермерського господарства "Манзюк" до Державної фіскальної службаи України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій (бездіяльності) Державної фіскальної служби України щодо нереєстрації податкових накладних за №2 від 05.12.2017 та за №3 від 06.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих фермерським господарством "Манзюк"та зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 05.12.2017 на суму 486956,96 грн., в тому числі ПДВ 81159,49 грн. та №3 від 06.12.2017 на суму 347607,83 грн., в тому числі ПДВ 57934,64 грн., виписані фермерським господарством "Манзюк".

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю відмови у реєстрації податкових накладних та із зазначенням того, що документи подані господарством після зупинення реєстрації податкової накладної, складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та які вимоги законодавства порушено позивачем при їх складанні.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року у позові фермерському господарству "Манзюк" відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального законодавства, скаржник просить скасувати його та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що у разі встановлення судом першої інстанції, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, суд повинен був вчинити процесуальні дії, передбачені ст. 48 КАС України, а не відмовляти у позові.

Крім того, суд не звернув уваги на приписи п.61.1 ст.61 ПК України, щодо обрання ДФС неправильного способу реалізації покладених на неї завдань та функцій і що відповідачем порушено порядку "блокування" податкових накладних, а відтак, прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладених є протиправними.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку, що позивач мав звернутися з позовом до відповідної Комісії, якою прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та оскільки встановлені обставини справи свідчать про те, що Державною фіскальною службою України не було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, а відповідно Державна фіскальна служба України не порушила і не могла порушити прав чи законних інтересів позивача, підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що такі висновки суду першої інстанції не ґрунтуються на нормах чинного законодавства з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що здійснюючи господарську діяльність по вирощуванню зернових та олійних культур, ФГ "Манзюк" 28.11.2017 уклало договір складського зберігання №20 з філією Комаровецьке ХПП "Приватне підприємство Торгово-Промислова Компанія ВІКОМ на зберігання сільськогосподарської продукції зернових, зернобобових та олійних культур врожаю 2017 року, а саме кукурудзи в кількості 311 тон з граничним терміном зберігання - до 10.12.2017 року.

Підприємство 04.12.2017 зберігач кукурудзи - Приватне підприємство Торгово-Промислова Компанія ВІКОМ уклало з ФГ Манзюк договір поставки №1 кукурудзи в кількості 311 тон з кінцевим терміном поставки до 10.12.2017.

Документальним підтвердженням виконання ФГ Манзюк умов договору поставки є видаткові накладні: - №Ж-00005 від 05.12.2017 року на суму 405797,47 грн. в.т.ч. ПДВ 81159,49 грн.; - №Ж-00006 від 06.12.2017 року на суму 289673,19 грн. в.т.ч. ПДВ 57934,64 грн.; - Довіреність на отримання ТМЦ №217 від 01.12.2017.

На виконання вимог п.201.10 ПК України, ФГ Манзюк за результатами фінансово-господарської діяльності було виписано на покупця - Приватне підприємство Торгово-Промислова Компанія ВІКОМ податкову накладну №2 від 05.12.2017 року на суму ПДВ 81159,49 грн. та податкову накладну №3 від 06.12.2017 року на суму ПДВ 57934,64 грн.

28.12.2017 вказані податкові накладні №2 та №3 направлено в ДФС для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої (в електронному вигляді) від ДФС квитанції №2 від 28.12.2017 року податкову накладну № 2 від 05.12.2017 року прийнято за №9280119001, реєстрацію зупинено.

Згідно отриманої (в електронному вигляді) від ДФС квитанції №3 від 28.12.2017 року податкову накладну №3 від 06.12.2017 року прийнято за №9280119192, реєстрацію зупинено.

За результатами обробки реєстрацію вище вказаних податкових накладних зупинено.

ФГ "Манзюк" 21.03.2018 направлено до Красилівської ОДПІ ГУДФС у Хмельницькій області (Старосинявське відділення) в електронному вигляді повідомлення - пояснення та документи про підтвердження реальності здійснення операцій по податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Згідно наказу Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року затверджено перелік документів, які достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Рішенням комісії ГУ ДФС в Хмельницькій області від 03.04.2018 року №627642/38595040 та рішенням комісії ГУ ДФС в Хмельницькій області від 23.03.2018 року №616655/38595040 відмовлено в реєстрації вище зазначених податкових накладних у зв`язку з наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства та /або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкових накладних.

Не погодившись із рішеннями комісії ГУ ДФС в Хмельницькій області, фермерське господарство Манзюк оскаржило їх в адміністративному порядку до ДФС України, однак скарги господарства були залишені без задоволення.

Незгода з таким рішенням відповідача стала підставою звернення позивача до суду з цим позовом.

Питання зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування а Єдиному реєстрі податкових накладних врегульовані Податковим кодексом України, Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 341), постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено здійснення в автоматичному режимі розшифрування та проведення перевірки поданих податкових накладних, серед іншого, на відповідність критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом 6 Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту 1 Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку №117 (за Переліком документів); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що здійснюючи моніторинг податкових накладних, контролюючі органи зобов`язані, у разі зупинення реєстрації податкової накладної, у квитанції зазначати конкретний вид критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про визнання законними рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних, не надав правового значення рішенням (діям) про зупинення реєстрації таких податкових накладних, які за своїм змістом є передумовою для прийняття відповідачем оскаржуваних у даній справі рішень.

Тобто, первинним об`єктом судового дослідження в даній справі є обставини за яких відповідач вчинив дії про зупинення реєстрації податкових накладних. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, перелік яких встановлений податковим законодавством.

Враховуючи зазначені норми, колегія суддів зазначає, що відповідач зазначаючи у квитанціях про зупинення реєстрації та віднесення до п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків вказаних податкових накладних з підстав того, що у них виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах з УКТ ЗЕД 1005 та визначаючи пропозицію про надання документів не визначив їх перелік.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

В свою чергу, позивачем було направлено, у відповідності до норм чинного законодавства письмові пояснення та копії документів, на виконання вимог пп. 201.16.2 п.201.16 ст. 201.16 ПК України, що не спростовується відповідачем (копії договору оренди земельної ділянки, договору поставки, копію договору складського зберігання з додатками вартості послуг, копії бухгалтерських документів, оплатні документи (а.с. 62-89).

Таким чином, встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що позивачем у порядку, визначеному пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, надані письмові пояснення та копії документів, що підтверджують правомірність діяльності господарства та реальність здійснення господарських операцій за результатами якої виписано податкові накладні за №2 від 05.12.2017 та за №3 від 06.12.2017

Разом з тим, контролюючим органом прийнято рішення про відмову у реєстрації у ЄРПН вказаних податкових накладних з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК.

Пунктами 19-21 Постанови № 117 визначено, що Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення, серед іншого, про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі або відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 21 вказаного Порядку №117. підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку (за Переліком документів); надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Проте судом апеляційної інстанції встановлено та не спростовано відповідачем, що контролюючим органом не було вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.

Всупереч нормам чинного законодавства податковим органом у рішеннях не наведено порушення норми матеріального права господарством, не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Отже, у даній справі, з прийнятих Комісією рішень вбачається, що останні не містять конкретної інформації щодо причин та підстав для їх прийняття, а лише містять загальну фразу про те, що причиною його прийняття є ненадання копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. У рішеннях не зазначено, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що податковим органом не дотримано вимог пункту 21 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, та не наведено конкретної підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, поданих позивачем до реєстрації.

Відтак, прийняті рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Щодо висновків суду першої інстанції стосовно звернення позивачем до суду з позовом не до належного відповідача, колегія суддів зазначає, що такі висновки суду першої інстанції свідчать про невірне застосування норм процесуального права.

Так судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення Комісії , яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, що міститься в матеріалах справи не містить визначень якого вона рівня (а.с.21). Таких доказів не надав і відповідач.

Проте колегія суддів приходить до наступного висновку, що не зважаючи на те, якого рівня комісією приймалось рішення про відмову в реєстрації податкових накладних приймалося, саму реєстрацію здійснює Державна фіскальна служба України, відповідно до норм чинного законодавства, а тому така обставина, комісія якого рівня приймає рішення, не впливає на визначення належного відповідача у справі, оскільки вимоги підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, так само як і пункту 28 Постанови № 117 визначають, що податкова накладна, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день, серед іншого, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної. Ці норми не містять жодної спеціальної вимоги щодо кола суб`єктів, уповноважених на виконання такого судового рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18.

Додатково слід зазначити, що норми ст. 48 КАС України визначають процесуальне вирішення питання щодо належної сторони, що не враховано судом першої інстанції у разі, якщо суд встановить це у ході розгляду справи, проте це не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Згідно ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, з урахуванням наведеного , колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є суттєвими і дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, через що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позову з наведених підстав.

Питання розподілу судових витрат позивачем не порушено.

Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу фермерського господарства "Манзюк" задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 січня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Фермерського господарства "Манзюк "задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 616655/38595040 від 23.03.2018 р. та № 627642/3859040 від 03.04.2018 року про відмову у реєстрації податкових накладних №2 від 05.12.2017 та за №3 від 06.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих фермерським господарством "Манзюк".

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 05.12.2017 та за №3 від 06.12.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих фермерським господарством "Манзюк".

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 10 червня 2019 року.

Головуючий Франовська К.С. Судді Кузьменко Л.В. Сушко О.О.