Постанова

від 29.05.2019 по справі зд/460/7/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : Дорошенко Н.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/4701/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Шавеля Р.М., Матковської З.М.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

представника апелянта: ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі № ЗД/460/7/19 за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ :

01.04.2019р. заявник ОСОБА_2 звернувся в суд із заявою про забезпечення позову шляхом заборони органам державної реєстрації юридичних, громадських формувань здійснювати будь які реєстраційні дії стосовно юридичної особи - Релігійної організації громади Свято-Миколаївської парафії Рівненської Єпархії Української Православної церкви с. Півче Здолбунівського району.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 03.04.2019р. в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись із даною ухвалою, апелянт ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 03.04.2019р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представник апелянта ОСОБА_3. в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу із підстав у ній зазначених.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

ч. 2 ст. 150 КАС України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, чинним законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя у разі задоволення вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільне та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи призвести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Відповідно до п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

26.03.2019р. Розпорядженням Рівненської обласної державної адміністрації №255 Про реєстрацію статутів релігійних громад у новій редакції зареєстровано статут Релігійної громади Свято-Миколаївської парафії Рівненської Єпархії Української Православної церкви с. Півче Здолбунівського району у новій редакції.

Із змісту Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 02.04.2019р. видно, що 27.03.2019р. проведена Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 24172467 за записом, зокрема, 15961050006000843; зміна повного найменування, зміна скороченого найменування, зміна органу управління.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки суб`єктом владних повноважень реалізовано реєстраційні дії, а тому відсутні підстави для забезпечення позову.

Доводи апелянта не спростовують висновки колегії суддів, оскільки вони стосуються Розпорядження Рівненської обласної державної адміністрації щодо реєстрації статуту релігійної організації у новій редакції та порушення особами, які подали заяву про реєстрацію змін до статуту, положень закону, статуту в частині дотримання порядку, способу та компетенції реєстрації таких змін.

Тобто, апелянт пов`язує проведену реєстрацію змін до статуту, з незаконними діями осіб, які подали відповідну заяву та документи державному реєстратору.

Фактичною підставою звернення до суду стали не стільки протиправні дії відповідача щодо реєстрації змін до статуту, як дії осіб, які скликали парафіяльні збори, прийняли рішення про зміну підлеглості громади, подали відповідну заяву та документи державному реєстратору. В свою чергу апелянт доводить відсутність повноважень у особи, яка подала заяву та документи для внесення змін до статуту, оспорює порядок та спосіб скликання парафіяльних зборів та право участі у них, повноважень приймати рішення про внесення змін до статуту.

В даному випадку спірні відносини стосуються прав та інтересів учасників релігійної громади на канонічне підпорядкування, а вимоги ОСОБА_2 спрямовані на захист цивільного права останнього.

З огляду на суб`єктивний склад сторін спору та відповідно до ст.ст.2, 4,19 він має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

В ст.242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі № ЗД/460/7/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя Р.М. Шавель

Суддя З.М. Матковська

Постанова складена в повному обсязі 10.06.2019р.