Постанова

від 06.06.2019 по справі зп/260/3/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 рокуЛьвів№ 857/4255/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Попка Я. С., Хобор Р. Б.;

за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ужгородської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, яке приєдналося до апеляційної скарги на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову в справі №ЗП/260/3/19 (головуючий суддя - Іванчулинець Д.В., м. Ужгород, повний текст ухвали складено 01 квітня 2018 року) за заявою Ужгородської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про забезпечення позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,-

ВСТАНОВИВ:

Ужгородська міська рада та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради звернулися із заявою про забезпечення позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , згідно якої просили вжити заходи забезпечення позову до відкриття провадження у справі а саме: 1) заборонити замовникам будівництва гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 здійснювати будь-які дії роботи спрямовані на забудову земельної ділянки площею 0,0468 га (кадастровий номер НОМЕР_1) за адресою: АДРЕСА_1 ; 2) заборонити гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії щодо об`єкту нерухомого майна: будівлі під літ. "Б", "В", "Г" загальною площею 181,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 188234121101), який знаходиться на земельній ділянці площею 957,3 кв.м. (кадастровий номер НОМЕР_2) за адресою: м. Ужгород, вул. Підградська, 40, в тому числі дії спрямовані на відчуження вказаного майна та/або здійснення реєстраційних дій пов`язаних із зміною відомостей про об`єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Дана заява мотивована тим, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради неодноразово проводились перевірки на об`єкті "Реконструкція з надбудовою та прибудовою власних нежитлових приміщень під приміщення комерційного призначення" за адресою м . Ужгород, вул. Підградська, 40, а саме 01.08.2018р., 12.10.2018р., 05.02.2019р. В ході перевірок було встановлено, що гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 проводяться будівельні роботи на об`єкті "Реконструкція з надбудовою та прибудовою власних нежитлових приміщень під приміщення комерційного призначення" за адресою АДРЕСА_1 . Вказані будівельні роботи проводяться замовниками без оформлення дозвільних документів, що дають право на виконання будівельних робіт у відповідності до вимог чинного законодавства та відповідного проекту. Зазначають, що такі дії гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 є грубим порушенням вимог містобудівного законодавства. У зв`язку з цим відповідачі неодноразово притягувались до адміністративної відповідальності. З метою усунення вищевказаних порушень законодавства Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради видавались приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, які є обов`язковими до виконання. Однак, 05.02.2019 р. під час проведення позапланової перевірки виконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 12.10.2018 р. було встановлено, що замовниками будівництва гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 вимоги припису не виконано, а саме на момент проведення перевірки виявлено, що будівельні роботи не зупинені. З часу проведення попередньої перевірки влаштовано монолітне перекриття 2-го поверху, колони та стіни 3-го поверху. Дозвільні документи, що дають право виконувати будівельні роботи-відсутні.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви Ужгородської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про забезпечення позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Не погодившись із постановленою ухвалою, Ужгородська міська рада подала апеляційну скаргу, в яких висловлено прохання скасувати ухвалу про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову та прийняти нову, якою заяву Ужгородської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про забезпечення позову до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконної та необґрунтованої ухвали, яка підлягає скасуванню.

20 травня 2019 року Восьмим апеляційним адміністративним судом отримано заяву Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради про приєднання до апеляційної скарги Ужгородської міської ради, в якій висловлено прохання про задоволення апеляційної скарги Ужгородської міської ради в повному обсязі та скасування ухвали про відмову в забезпеченні адміністративного позову.

Представник Ужгородської міської ради, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити в повному обсязі.

Інші особи, у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення, надані представником Ужгородської міської ради, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів не знаходить підстав для їхнього задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 КАС України).

Отже процесуальним законом встановлені виключні обставини, які можуть бути підставою для вжиття заходів забезпечення позову: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності.

Згідно з ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За правилами ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Фактично метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Також вжиття заходів забезпечення гарантує виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Встановлено, що заявник просить заборонити замовникам будівництва здійснювати будь-які роботи спрямовані на забудову земельної ділянки та вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження вказаного майна та/або здійснення будь-яких реєстраційних дій пов`язаних із зміною відомостей про об`єкт в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки це ускладнить виконання рішення суду, з огляду на збільшення площі об`єкту та його висотності в разі його знесення потягне за собою значних матеріальних втрат.

Суд до таких доводів заявника ставиться критично, оскільки будь-яких обґрунтованих підстав, доводів, доказів на підтвердження викладених у заяві обставин позивачем не надано.

Посилання заявника, що в разі знесення об`єкта нерухомого майна, якщо не буде вжито заходів забезпечення позову, потягне за собою значних матеріальних втрат та у випадку задоволення позову у цій справі, для повного поновлення порушених прав та їх захисту заявникам потрібно буде звертатися з окремими позовами до суду, витрачати час, нести додаткові витрати є необґрунтованими, не підтвердженні належними та допустимими доказами.

На переконання суду, припущення щодо можливості подальшого завершення будівництва без відповідних дозвільних документів та відповідного проекту не може слугувати підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини,

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що забезпечення позову є не тільки гарантією виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, а й засобом запобігання порушення прав.

У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції переконана, що відсутня очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення у справі.

Також заявником не надано достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.

Крім того, судом встановлено, що відповідачами неодноразово подавався проект реконструкції до Ужгородської міської ради для отримання містобудівних умов та обмежень будівництва об`єкту.

Визнання неправомірності даного об`єкту будівництва може стати предметом позову та розгляду справи по суті, таким чином, забезпечуючи заяву з підстав незаконності дій відповідачів буде фактично вирішенням спору по суті заявлених позовних вимог, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Даючи оцінку вказаним обставинам в сукупності, колегія суддів приходить до переконання відсутність підстав для винесення ухвали про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому вважає, що ухвала судом постановлена з дотриманням норм процесуального права, що привело до правильного вирішення питання про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову та не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.229, ч.3 ст.243, ст.310, п.1 ч.1 ст.315, ст.316, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Ужгородської міської ради та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Ужгородської міської ради, яке приєдналося до апеляційної скарги - залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову в справі № ЗП/260/3/19- без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Я. С. Попко Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 10 червня 2019 року.