Постанова

від 03.06.2019 по справі 915/1189/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року м. ОдесаСправа № 915/1189/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Савицького Я.Ф., Колоколова С.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання: Соловйова Д.В.;

Представники сторін:

Від Миколаївського комунального підприємства «Миколаївводоканал» - Потапов В.М., довіреність № 77/36, від 14.01.19;

Представник Приватного підприємства «Фірма «Сідкорн» у судове засідання не з`явився. Про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Сідкорн»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2019 року

по справі №915/1189/18

за позовом Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал»

до Приватного підприємства «Фірма «Сідкорн»

про стягнення 65 888,25 грн.,-

(суддя першої інстанції: Смородінова О.Г., дата та місце ухвалення рішення: 15.03.2019, Господарський суд Миколаївської області, м.Миколаїв, вул.Адміральська, 22)

В жовтні 2018 року Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» (далі - МКП Миколаївводоканал ) звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 31.10.2018, в якій просило стягнути з Приватного підприємства «Фірма «Сідкорн» (далі - ПП Фірма Сідкорн ) 61059,50 грн вартості витрат води, 3358,30 грн інфляційних витрат, 1470,45 грн - 3% річних та 1762,00 грн судового збору.

В позовній заяві МКП Миколаївводоканал зазначив про здійснення відповідачем безоблікового використання води на суму 61059,50 грн, що було зафіксовано інспекцією позивача на території належного відповідачу об`єкта за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 22, а також про прострочення відповідачем відшкодування вартості безоблікового спожитого обсягу води шляхом несплати виставленого рахунка, у зв`язку з чим позивач нарахував відповідачу 3 358,30 грн втрат від інфляції та 1 470,45 грн 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Також позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на акт про порушення від 14 січня 2016 року № 00424, акт про обстеження від 14 січня 2016 року, звернення відповідача до позивача від 07 грудня 2016 року щодо укладення договору, лист позивача до відповідача від 19 грудня 2016 року, акт про обстеження від 20 жовтня 2017 року, акт про обстеження від 17 листопада 2017 року, рішення комісії від 01 грудня 2017 року, рахунок від 04 січня 2018 року № Ш-8002/0674-12.2017/1, договір від 01 січня 2009 року № А/3943 на постачання питної води та приймання стічних вод, претензію від 19 червня 2018 року № 8/юр, застосування статей 319, 322, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, Правила користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2019 (суддя - Смородінова О.Г.) позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з ПП «Фірма «Сідкорн» на користь МКП «Миколаївводоканал» 61059, 50 грн - вартість витрат води, 3358,30 грн - інфляційні втрати, 1470,45 грн - 3% річних та 1762,00 грн судового збору.

Суд першої інстанції, враховуючи норми чинного законодавства України, положення укладеного сторонами договору від 01.01.2009, дійшов висновку, що у разі наявності відповідного самовільного приєднання станом на дату набуття відповідачем права власності на зазначений об`єкт, відповідач зобов`язаний включити цей об`єкт до додатку 2 до Договору - дислокацію або, у разі відсутності потреби у водопостачанні цього об`єкта - звернутися до позивача для фіксації наявного підключення та унеможливлення споживання води за місцезнаходженням належного відповідачу нежитлового об`єкта.

Суд першої інстанції зазначив, що акт обстеження, яким зафіксовано факт самовільного без облікового приєднання відповідача, є обов`язковим для обох сторін в силу умов пункту 8.6 укладеного Договору.

Також місцевий господарський суд зазначив, що визначені позивачем витрати води, за період з 15 грудня 2015 року по 14 січня 2016 року були розраховані згідно з тарифом, встановленим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.04.2015 року №1250, з огляду на що Господарський суд Миколаївської області дійшов висновку про правомірність нарахування відповідачу 61059,50 грн. вартості витрат води.

Крім того, місцевий господарський суд визнав обґрунтованим нарахування позивачем інфляційних в сумі 3358,30 грн. за період з січня 2018 року по жовтень 2018 року та 3% річних у сумі 1470,45 грн.за період з 12 січня 2018 року по 31 жовтня 2018 року.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ПП Фірма Сідкорн звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2019 скасувати та прийняти нове - про відмову в задоволенні позовних вимог МКП Миколаївводоканал .

Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначає, що договором, укладеним між сторонами по справі, не передбачено будь-якого іншого порядку зміни умов договору, ніж того, що встановлений законодавством. Внесення змін до Додатку №2 мало відбуватись шляхом підписання сторонами додаткової угоди, або хоча б направлення виробником на адресу споживача пропозиції про внесення змін. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що сторонами за спільним погодженням, або в односторонньому порядку позивачем було внесено зміни в Додаток 2 до Договору та доповнено об`єкт дислокації складськими приміщеннями, що знаходяться за адресою м.Миколаїв, вул. Новозаводська, 22.

Крім того, апелянт зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що по спірному об`єкту між сторонами укладено окремий договір на постачання питної води, або було внесено відповідні зміни до існуючого договору. Чинним законодавством не передбачено право виробника послуг здійснювати нарахування по виявленому порушенню з безоблікового водокористування відповідно до пп.3.3 та пп. 3.4 Правил №190 суб`єкту господарювання, з яким не укладено відповідного договору та у якого у власності або в користуванні не перебувають спірні об`єкти водопостачання.

Також заявник апеляційної скарги вказує, що зафіксовані в акті порушення Правил №190 не є наслідком дій споживача, тому на нього не може бути покладено обов`язок по відшкодуванню збитків, завданих позивачу безобліковим водокористуванням через самовільне підключення інших осіб.

Також відповідач вважає, що складені в односторонньому порядку Акти про порушення не є беззаперечним доказом того, що саме ПП Фірма Сідкорн було здійснено безоблікове водокористування та несанкціоноване приєднання до водопровідної мережі. До того ж надані позивачем Акти не фіксують факту вилучення відповідачем води для своїх потреб.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Фірма «Сідкорн» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2019 по справі №915/1189/18, витребувано матеріали справи №915/1189/18 з суду першої інстанції.

06.05.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду на виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 надійшли матеріали справи №915/1189/18.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.05.2019 апеляційну скаргу ПП «Фірма «Сідкорн» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2019 року по справі №915/1189/18 призначено до розгляду на 03.06.2019.

14.05.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від МКП Миколаївводоканал надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

В судове засідання 03.06.2019 з`явився представник МКП Миколаївводоканал , який заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

Представник ПП Фірма Сідкорн не з`явився в судове засідання, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, з огляду на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. ст. 120, 202, 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника ПП Фірма Сідкорн , за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, МКП «Миколаївводоканал» є суб`єктом господарської діяльності з надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення споживачем у м. Миколаєві.

У 2003 - 2004 ФОП ОСОБА_1 , ТОВ «Молстрой» , ТОВ «Укрмашбуд» , ТОВ «Аннабелла» отримали у позивача технічні умови на проектування та будівництво водопровідної мережі діаметром 100 мм по вулиці Новозаводській у місті Миколаєві, яка б забезпечувала отримання послуг з централізованого водопостачання їхніх об`єктів, що розташовані по вулиці Новозаводській. Приєднання цієї мережі було передбачено від існуючого централізованого трубопроводу діаметром 150 мм по вулиці 4 Поздовжня - вугол вулиці Новозаводська. У місці приєднання був облаштований колодязь без засобу обліку води.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП «Фірма «Сідкорн» на праві приватної власності належить нежитловий об`єкт за адресою: АДРЕСА_1 на підставі мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16 травня 2006 року у справі №11/107/06, з урахуванням ухвал від 25 грудня 2006 року про затвердження доповнення до мирової угоди (викладення пункту 2 мирової угоди у новій редакції).

Зазначене підтверджується копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13775922, виданого Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 03 березня 2007 року.

01 січня 2009 року між ПП «Фірма «Сідкорн» та МКП «Миколаївводоканал» було укладено договір на постачання питної води і приймання стічних вод №А/3943.

Згідно з п. 2.1 Договору МКП «Миколаївводоканал» зобов`язався надавати ПП «Фірма «Сідкорн» послуги з постачання питної води в точку передачі та приймати від нього стічні води у систему каналізації в точці приймання відповідно до умов цього договору, а Споживач зобов`язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому Виробником послуг на умовах цього договору, дотримуватися порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і скидання стічних вод до комунальної каналізації, що встановлений Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України за від 27 червня 2008 року №90, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 року № 3936/1562 (далі за текстом - Правила користування), Правилами приймання стічних вод підприємств, у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 року № 37 зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 року за № 403/6691 (далі за текстом - Правила приймання), Правилами приймання стічних вод у комунальну каналізацію м. Миколаєва, затвердженими рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 23 січня 2003 року № 70 (далі за текстом - Місцеві правила приймання) та цим договором, а також дотримуватися норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, що виникають за цим договором.

Відповідно до пункту 10.1 Договір укладений на один календарний рік і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. Договір може бути пролонгований на наступний календарний рік шляхом підписання сторонами додаткової угоди до цього договору.

Додатковими угодами від 30 грудня 2009 року, 27 грудня 2010 року, 04 січня 2012 року Договір щороку пролонгувався.

Крім того, додатковою угодою від 25 грудня 2012 року пункт 10.1 Договору був викладений у новій редакції, згідно з якою Договір укладається до 31 грудня 2013 року і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Підпункти 4.3.1 - 4.3.3 пункту 4.3 Договору передбачають обов`язок споживача надавати повну і достовірну інформацію (додаток 2 до Договору - «Дислокація об`єктів» ), яка є невід`ємною частиною цього Договору, щодо кількості та місцезнаходження всіх об`єктів водоспоживання, приєднаних до міських комунальних мереж, якими він користується на праві власності, оперативного управління або таких, що знаходяться у його повному господарському віданні тощо; забезпечувати на всіх об`єктах водоспоживання та водовідведення облік шляхом встановлення лічильників відповідно до технічних умов, виданих Виробником; у семиденний строк з моменту здійснення правочину щодо об`єктів водоспоживання (відчуження, придбання, прийняття в користування) вносити зміни до Дислокації об`єктів.

Пунктом 8.4 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного надання та / або надання недостовірної інформації щодо кількості об`єктів водоспоживання та водовідведення та їх місцезнаходження, не заявлені Споживачем об`єкти при виявлення Виробником їх належності вносяться останнім шляхом їх включення в Дислокацію об`єктів згідно з пунктом 4.3.1 цього договору без узгодження із Споживачем. По таких об`єктах Виробник має право проводити нарахування за надані послуги згідно з пунктами 3.3, 3.4 Правил користування.

Пункт 8.6 Договору встановлює, що представник Виробника має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого Споживача, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання та складати акти за результатами цих обстежень. У разі виявлення представником Виробника порушень вимог Правил користування та умов цього Договору актом встановлюються терміни їх усунення. Акт оформлюється за підписами представника Виробника та Споживача. Якщо останні відмовляються підписати акт, він підписується представником Виробника, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Оформлений таким чином акт є обов`язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також є підставою для розрахунків за водокористування згідно з пунктом 3.3 Правил користування.

Додаток № 2 до Договору «Дислокация объекта» не містить нежитлового об`єкта за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 22.

14 січня 2016 року представники відділу контролю за водокористуванням Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» провели обстеження водопровідної мережі, що прокладена по вулиці Новозаводській у м. Миколаєві, за результатами якого склали акт про порушення №00424 та акт про обстеження труби діаметром 100 мм співвласників, яка проходить по вулиці Новозаводській від вулиці 4 Повздовжня.

В акті обстеження від 14 січня 2016 року відображено, серед іншого, що по вулиці Новозаводській від вулиці 4 Повздовжня проходить труба діаметром 100 мм, з якої споживають воду ТОВ «Молстрой» , ФОП Караманян, ТОВ «Укрмашбуд» , ТОВ «Завод «Електротехніка» , ТОВ «Тропік» , ТОВ «Український радіаторний завод «Кронід» , та самовільно підключений споживач (дослівно в акті - «самовольщик» ) за адресою: вул. Новозаводська, 22, на території якого має місце водозабірна колонка, також по території прокладений гнучкий шланг.

В акті від 14 січня 2016 року № 00421 «про порушення» працівники позивача зафіксували самовільне приєднання до системи централізованого водопостачання та безоблікове водокористування за умови відсутності договору.

Так, у вказаному акті зазначено, що до водопроводу діаметром 100 мм спостерігається самовільна врізка трубою з пластику діаметром 50 мм, яка заходить на територію об`єкта за адресою: вул. Новозаводська, 22, з колодязя виведений шланг. Прилад обліку відсутній. Згідно з актом, він був складений у присутності охоронника об`єкта за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 22, який відмовився від підпису в акті.

Представники позивача здійснили опломбування запірного вентиля в закритому стані, про що був складений акт «про пломбування» від 14 січня 2016 року № 7074.

Таким чином, 14 січня 2016 року припинена технічна можливість водопостачання вказаного об`єкта.

07 грудня 2016 року відповідач звернувся до позивача із листом-проханням щодо укладання договору на постачання води та пломбування лічильника за адресою: АДРЕСА_1 Новозаводська АДРЕСА_1 .

12 грудня 2016 року представники позивача склали акт №00063 про порушення вимог законодавства у сфері питного водопостачання, в якому зафіксували факт самовільного, не оформленого в МКП «Миколаївводоканал» , приєднання до відомчих мереж водопостачання, по вулиці Новозаводській. В акті зазначено також, що при обстеженні об`єкта 14 січня 2016 року мав місце факт водозабору з дворої колонки на території майданчика. 14 січня 2016 року водопостачання об`єкта було припинено шляхом опломбування водопровідного вводу.

22 грудня 2016 року позивач надав відповідачу відповідь на звернення від 07 грудня 2016 року, в якій проінформував останнього про порядок укладання договору на водопостачання, зазначив про складені акти про порушення відповідачем законодавства у сфері питного водопостачання в частині самовільного водокористування від 14 січня 2016 року та 12 грудня 2016 року та запросив представника відповідача на комісію з розгляду актів про порушення у сфері питного водопостачання.

Разом з тим, матеріали справи не містять письмових відповідей або заперечень відповідача на вказані листи МКП Миколаївводоканал .

Також 20 жовтня 2017 року представниками позивача проведено обстеження складських приміщень за адресою: вул. Новозаводська, 22, м.Миколаїв для перевірки наявності води в системі у присутності сторожа, який від підпису в акті відмовився, та повторно відображено факт самовільного приєднання до відомчої мережі водопостачання;

Також в акті обстежень зазначено, що 14 січня 2016 року водопостачання припинене шляхом пломбування водопровідного вводу, а 20 жовтня 2017 року пломбу знято для перевірки наявності води в системі та знову опломбовано.

17 листопада 2017 року у присутності представників інших споживачів - Садового Н.В., Бальмера В.П., Телякова І.Л., Долгошеї С. Ю., Тумбатяна А.Н. - представники позивача провели обстеження мереж водопостачання складських приміщень за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 22.

При обстеженні виявлено самовільне приєднання трубою з пластику діаметром 50 мм. В акті наведена схема водопостачання, з якої вбачається, що у пластикову трубу діаметром 100 мм, яка пролягає по вулиці Новозаводській, має місце врізка пластиковою трубою діаметром 50 мм, що веде на територію нежитлового об`єкта з адресою: вул.Новозаводська, 22.

22 листопада 2017 року листом № 2261/36 від 22.11.2017 позивач запросив відповідача на комісію з розгляду акта про порушення. Отримання відповідачем зазначеного листа, яке останнім було залишено без належного реагування, підтверджується відміткою на копії листа.

Відповідно до протоколу № 84 засідання комісії МКП «Миколаївводоканал» з розгляду актів про порушення у сфері питного водопостачання від 01 грудня 2017 року, на якому відповідач був відсутній, комісія прийняла рішення виконати нарахування відповідачу за період з 15 грудня 2015 року по 14 січня 2016 року у сумі 61 059,50 грн відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27 червня 2008 року № 190, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 року за N 936/15627 (далі - Правила користування).

На підставі зазначеного рішення позивач сформував рахунок від 01 грудня 2017 року №Ш-8002/0674-12.2017/1 на суму 61 059,50 грн з ПДВ до сплати відповідачем.

Листом від 07 грудня 2017 року позивач повідомив відповідача про необхідність сплатити рахунок протягом семи днів з дати отримання рахунку, направив відповідачу протокол засідання комісії від 01 грудня 2017 року № 84 та рахунок від 01 грудня 2017 року № Ш-8002/0674-12.2017/1 на суму 61 059,50 грн з ПДВ.

Зазначені документи були направлені відповідачу засобами поштового зв`язку 08 грудня 2017 року та отримані ним 04 січня 2018 року, що підтверджується копіями опису вкладення до цінного листа, фіскального чеку від 08 грудня 2017 року та роздрукованою інформацією з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» .

Листом від 05 січня 2018 року №1 відповідач повідомив позивача про незгоду з протоколом та рахунком, а також зазначив, що про будь-які порушення відповідачу не відомо та про відсутність наміру оплачувати рахунок.

20 червня 2018 року позивач направив відповідачу претензію № 8/юр від 19 червня 2018 року на суму 61 059,50 грн., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Несплата відповідачем 61059,50 грн. і стала підставою для звернення МКП Миколаївводоканал до Господарського суду Миколаївської області з відповідним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між виконавцями, управителями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» .

Відповідно до ч. 3 ст. 2 вказаного Закону, його норми застосовуються з урахуванням особливостей, встановлених законами, що регулюють відносини у сферах постачання та розподілу електричної енергії і природного газу, постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно зі ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» відносини сторін в сфері питного водопостачання ґрунтуються на укладеному сторонами договорі.

Згідно зі ст. 46 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення, особи, винні у самовільному підключенні споживачів до об`єктів та систем питного водопостачання та водовідведення притягаються до відповідальності згідно із законами України.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190 затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за №936/15627) (далі - Правила), дотримуватись яких відповідач зобов`язався у Договорі.

Вказані Правила користування є обов`язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об`єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до пункту 4.3 Правил користування забороняється будь-яке самовільне приєднання об`єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньо-будинкових мереж або до мереж споживачів).

Відповідно до пункту 3.1 Правил користування розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі засобів обліку.

За умовами п.3.2 Правил користування водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (пункти 3.3, 3.4 Правил користування).

У пункті 10.4.5 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05 липня 1995 №30, зазначено, що у разі виявлення самовільного приєднання споживача до системи водопостачання, а також самовільних робіт на водопровідному вводі складається відповідний акт. При цьому плата за воду стягується згідно з вимогами Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

Згідно з пунктом 2.18 Тимчасових правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в місті Миколаєві, затверджених рішенням Миколаївської міської ради від 22 квітня 2010 №45/10, якщо самовільний користувач не згодний зі змістом акта, він зобов`язаний підписати акт із вказівкою своїх заперечень по заявлених претензіях. При відмові винного в цих діях від підписання акта, акт вступає в силу в односторонньому порядку з позначкою «від підпису відмовився» .

Відповідно до пункту 12.12 Тимчасових правил представник Водоканалу має право проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого Споживача, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання тощо та складати акти за результатами цих обстежень. У разі виявлення представником Водоканалу порушень, вимог цих Правил актом встановлюються терміни їх усунення, який оформлюється за його підписом та підписом Споживача, водокористувача. Якщо останні відмовляються підписати акт, він підписується представником Водоканалу, і в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Оформлений таким чином акт є обов`язковим для виконання у вказані в ньому строки, а також підставою для розрахунків за водокористування.

З огляду на зазначене, а також враховуючи положення укладеного сторонами Договору від 01 січня 2009 року, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що у разі наявності відповідного самовільного приєднання станом на дату набуття відповідачем права власності на зазначений об`єкт, відповідач зобов`язаний був включити цей об`єкт до додатку 2 до Договору - дислокацію або, у разі відсутності потреби у водопостачанні цього об`єкта - звернутися до позивача для фіксації наявного підключення та унеможливлення споживання води за місцезнаходженням належного відповідачу нежитлового об`єкта.

Судовою колегією розглянуто та відхилено доводи апеляційної скарги стосовно недоведеності здійснення відповідачем самовільного підключення до систем водопостачання, з огляду на наступне.

Пунтком 3.2 Правил користування водокористування передбачено, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Складеними актами обстеження від 14 січня 2016 року, 20 жовтня 2017 року, 17 листопада 2017 року, а також актами про порушення від 14 січня 2016 року № 004242, від 12 грудня 2016 року № 00063 засвідчені факти порушення, які було виявлено під час здійснення обстеження водопровідної мережі, прокладеної по вулиці Новозаводська у місті Миколаєві, та мереж водопостачання за адресою: м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 22. Зафіксовано результати обстежень водопровідних систем, відомості щодо наявності безоблікового приєднання, які стосувалися саме об`єкта, належного Приватному підприємству «Фірма «Сідкорн» (м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 22).

Суд не приймає аргументи відповідача щодо складання актів у односторонньому порядку як довід неналежності цих доказів, оскільки складання таких актів передбачено чинним законодавством, акти складені з дотриманням вимог чинного законодавства України. Крім того, зафіксовані у них обставини та схема самовільного підключення підтверджуються також змістом акту від 17 листопада 2017 року, який складений позивачем за участю інших споживачів.

Також судова колегія звертає увагу на те, що позивач неодноразово запрошував представників відповідача на засідання комісії з розгляду актів про порушення законодавства у сфері питного водопостачання, відповідні листи отримувалися відповідачем, але останній не з`являвся та не реагував на відповідні запрошення, в тому числі не скористався правом та можливістю висловити позивачу свої доводи і заперечення із зазначеного питання та взяти участь у розгляді акту про порушення, та, у разі незгоди з матеріалами, що розглядалися на засіданні комісії, вимагати повторного обстеження мереж водопостачання об`єкта тощо.

З огляду на вищевикладені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що складені позивачем акти є належними та допустимими доказами обставин, на які в обґрунтування позову посилається позивач, а саме: самовільного підключення відповідача до мереж водопостачання та безоблікового водокористування.

Крім того, укладений сторонами Договір передбачає обов`язок споживача надавати повну і достовірну інформацію щодо кількості та місцезнаходження всіх об`єктів водоспоживання, приєднаних до міських комунальних мереж, якими він користується на праві власності, оперативного управління або таких, що знаходяться у його повному господарському віданні тощо; забезпечувати на всіх об`єктах водоспоживання та водовідведення облік шляхом встановлення лічильників відповідно до технічних умов, виданих Виробником; у семиденний строк з моменту здійснення правочину щодо об`єктів водоспоживання (відчуження, придбання, прийняття в користування) вносити зміни до Дислокації об`єктів. (п.п. 4.3, 8.4 Договору)

Судом апеляційної інстанції також відхиляються доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідач не є власником водопровідної мережі, а самовільного приєднання не існувало, оскільки, як зазначалося раніше, 07.12.2016 відповідач звернувся до позивача із листом проханням щодо укладення договору на постачання води та пломбування лічильника за адресою: м.Миколаїв, вул. Новозаводська, 22. Саме вказаним листом відповідач підтвердив про існування самовільного приєднання мережі водопостачання без відповідного дозволу МКМ Миколаївводоканал . (т.1 а.с. 21)

З огляду на зазначене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду стосовно правомірного нарахування позивачем вартості витрат води в сумі 61059,50 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з несплатою позивачу нараховану вартість води, відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, з огляду на що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги МКП Миколаївводоканал в частині стягнення інфляційних в сумі 3358,30 грн. за період з січня 2018 року по жовтень 2018 року та 3% річних в сумі 1470,45 грн. за період з 12 січня 2018 року по 31 жовтня 2018 року.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Судова колегія також звертає увагу скаржника на те, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою (рішення у справах "Серявін та інші проти України", "Руїз Торіха проти Іспанії"), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі „Трофимчук проти України").

Судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом у ході розгляду справи було досліджено усі обставини справи, перевірено їх наявними у ній доказами, та надано їм відповідну правову оцінку. Інші аргументи сторін, які не впливають на суть прийнятого рішення, не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга Приватного підприємства «Фірма «Сідкорн» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2019 року по справі №915/1189/18 задоволенню не підлягає, а рішення рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2019 року по справі №915/1189/18 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 -284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фірма «Сідкорн» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2019 року по справі №915/1189/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 15.03.2019 року по справі №915/1189/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 286 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 05.06.2019 року.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Я.Ф. Савицький

С.І. Колоколов