Ухвала

від 06.06.2019 по справі 905/3420/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

06.06.2019 Справа № 905/3420/15

Господарський суд Донецької області у складі колегії суддів:

Головуючого Фурсової С.М.,

Суддів Чорненької І.К., Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Мартинчук М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду клопотання публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро (01601, м.Київ, вулиця Мечникова, будинок 3, код ЄДРПОУ - 14352406) про проведення оціночно-будівельної експертизи

у справі за позовом публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро (01601, м.Київ, вулиця Мечникова, будинок 3, код ЄДРПОУ - 14352406)

до товариства з обмеженою відповідальністю Газеко (49101, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Кірова, будинок 28А; код ЄДРПОУ - 32075686)

до товариства з обмеженою відповідальністю Азовнефтепродукт ( 87557, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Таганрозька, будинок 341; код ЄДРПОУ - 30813322)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю Аль-Ямі Північ (84600, Донецька обл., місто Горлівка, вулиця Шашуріна, будинок 1-Г, код ЄДРПОУ - 32924280)

про звернення стягнення на предмет іпотеки ,-

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явились

від відповідача1 : не з`явились

від відповідача2 : не з`явились

від третьої особи : не з`явились

В С Т А Н О В И В

В провадженні колегії суддів господарського суду Донецької області у складі головуючого судді Фурсова С.М., Чорненької І.К., Величко Н.В. знаходиться справа за позовом публічного акціонерного товариства Банк кредит Дніпро до товариства з обмеженою відповідальністю Газеко , товариства з обмеженою відповідальністю Вельт , товариства з обмеженою відповідальністю Азовнефтепродукт про звернення стягнення на предмет іпотеки.

18.03.2019 від позивача надійшло клопотання про проведення оціночно-будівельної експертизи об`єктів іпотеки, на які просить звернути стягнення.

Заява обґрунтована тим, що вартість оцінки об`єктів було проведено у 2015 році, позивач вважає за необхідне визначити їх вартість на теперішній час.

Ухвалами господарського суду Донецької області від 18.03.19, 26.03.2019, 21.05.2019 відкладальсь вирішення питання щодо призначення оціночно-будівельної експертизи.

У судовому засіданні 06.06.2019 судом розглянуто вказане клопотання та відмовлено його задоволенні з огляду на наступне.

За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до положень ст. 11 Закону України Про іпотеку , майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.

Згідно з ст. 33 Закону України Про іпотеку , у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За приписами ч. 6 ст. 38 Закону України Про іпотеку (в редакції, чинній станом на день звернення з даним позовом до суду), ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України Про іпотеку (в редакції, чинній станом на день звернення з даним позовом до суду), у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття ціни як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо та аналізу норм ст.ст.38,39 Закону України Про іпотеку , слід дійти висновку про те, що в розумінні норми ст.39 цього Закону встановлення початкової ціни предмета іпотеки у грошовому вираженні визначалося за процедурою, передбаченою ч.6 ст.38 цього закону. Така правова позиція Верховного Суду України викладена у постановах від 27.05.2015 у справі № 6-61цс15, від 10.06.2015 у справі № 6-449цс15, від 04.11.2015 у справі № 6-340цс15, від 08.06.2016 у справі № 6-1239цс16.

Проте, згідно з чинною на теперішній час редакцією ч. 1 ст. 39 Закону України Про іпотеку , у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності);

спосіб реалізації предмета іпотеки;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації, за умови подання будь-якою із сторін клопотання про необхідність визначення такої ціни (крім реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах).

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Згідно з ч.ч. 3, 4, 5 ст. 99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Згідно з вимогами Закону України Про судову експертизу , пункту 1.8 Інструкції Про призначення та проведення судових експертиз , затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5 експертизи та дослідження проводяться фахівцями, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності; підставою для проведення експертиз відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ (постанова, ухвала) про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом).

Відповідно до абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики призначення судової експертизи № 4 від 23.02.2012 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

За приписами ч. 1 ст. 100 ГПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Папазова та інші проти України від 15.03.2012. Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Дульський проти України від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

При цьому, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.03.2018 у справі № 235/3619/15-ц (провадження № 14-11цс18), відповідно до статей 19, 57 Закону України Про виконавче провадження сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена в резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад така вартість майна змінилася.

У спорах цієї категорії Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що лише не зазначення у резолютивній частині рішення суду початкової ціни предмета іпотеки в грошовому вираженні не має вирішального значення та не тягне за собою безумовного скасування судових рішень.

За змістом ст. 57 Закону України Про виконавче провадження , визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.

У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Тобто, у випадку непогодження з оцінкою іпотечного майна у виконавчому провадженні відповідачі можуть звернутися до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність органу ДВС за захистом своїх порушених прав. При цьому, відповідачі не позбавлені права в подальшому вимагати визнання проведених торгів недійсними у судовому порядку у випадку, якщо будуть вважати, що продаж об`єкта нерухомості відбувся за заниженою ціною.

Отже, чинним законодавством передбачена обов`язковість погодження сторонами вартості майна боржника на стадії виконавчого провадження, а у випадку недосягнення ними згоди - визначення вартості такого майна, зокрема, залученим суб`єктом оціночної діяльності.

Враховуючи, що між висновком судової експертизи у даній справі (у випадку її проведення), яким буде встановлена вартість нерухомого майна на певну календарну дату, та набранням рішенням суду законної сили існує відповідний проміжок часу, що обумовлює можливість зміни вартості такого майна за цей період, що має наслідком зазначення в резолютивній частині суду вже неактуальної його вартості, тому в даному випадку відсутня дійсна потреба у спеціальних знаннях та доцільність й необхідність проведення судової експертизи, що, в свою чергу, кореспондується з вимогами ст. 2 ГПК України.

Керуючись ст.99, 100, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

У Х В А Л И В

У задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства Банк Кредит Дніпро про проведення оціночно-будівельної експертизи - відмовити.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання - 06.06.2019.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Інформацію щодо справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі Судова влада України (dn.arbitr.gov.ua).

Головуючий суддя С.М. Фурсова

Суддя І.К. Чорненька

Суддя Н.В. Величко