Рішення

від 03.06.2019 по справі 916/944/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/944/19 Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

при секретарі судового засідання Бачур А.В.,

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Барсук Є.Г. - довіреність;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/944/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (вул. Шулявська, 5, м.Київ, 04116) в особі філії "Інфоксводоканал" (вул. Басейна, 5, м. Одеса, 65039)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ РИНОК ЛТД" (проспект Добровольського, 114/2, м. Одеса, 65025)

про стягнення 57208,64 грн,

ВСТАНОВИВ:

Обставини справи: 01.04.2019р. ТОВ "Інфокс в особі філії "Інфоксводоканал" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "ПІВДЕННИЙ РИНОК ЛТД" про стягнення заборгованості за понадлімітні обсяги скидів стічних вод з жовтня 2017р. по лютий 2019р. в сумі 57 208,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

02.08.2017р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення №01731/3 (надалі - Договір) за п.1.1 якого позивач надає послуги з подання питної води на об`єкти відповідача, а також з прийому стічних вод, що скидаються відповідачем в систему комунальної каналізації у відповідності з дислокацією об`єкту за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Бочарова, 37.

Відповідно до п.8.1. договору в редакції додаткової угоди №7930 від 11.03.2019р. сторони погодили, що він діє з 02.08.2017р. до 31.05.2019р., але в будь-якому випадку, в частині розрахунків за отримані послуги з водопостачання та водовідведення цей Договір діє до повного погашення заборгованості за ним.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Позивач зазначає, що згідно з п.1.1, пп.2.3.2 п.2.3 договору Відповідач зобов`язався вчасно та в повному обсязі оплачувати послуги та інші витрати у строки та у порядку, визначених Договором та діючим законодавством.

Відповідно преамбули договору сторони зобов`язались керуватись Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими Наказом Мінжитлкомунгоспу 27.06.2008р. №190 (далі - Правила №190), "Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій у систему каналізації м. Одеси", затвердженими рішенням виконкому ОМР від 14.06.2007р. № 632 (далі - Правила №632), а також іншими нормативними актами.

Положеннями ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" визначено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Пунктом 2.2. Правил №632 передбачено, що Водоканал установлює кожному підприємству кількісні та якісні показники приймання стічних вод до міської каналізації, а також вимоги щодо додержання певного режиму скиду стічних вод з урахуванням діючих вимог водокористування при укладанні договорів з Підприємствами на послуги водокористування.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 цього ж Кодексу передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вказує Позивач для уникнення перевантаження (вичерпання пропускної спроможності) каналізаційної мережі, ним у п.1.4. договору було встановлено для відповідача кількісні показники приймання стічних вод до каналізації м. Одеси та визначено що послуги з приймання стоків надаються відповідачу в обсягах встановлених об`ємів (лімітів) - 5,10 куб. м /місяць.

Відповідно п.2.3.7. договору Відповідач взяв на себе зобов`язання щомісячно з 10 числа по 25 число поточного місяця, в письмовій, встановленій формі, надавати відомості про водоспоживання на своїх об`єктів.

За умовами п. 3.10. договору кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається за обсягом води, використаної Відповідачем з водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно показників водолічильників або згідно показників приладів обліку стічних вод (якщо такі встановлені), опломбованих та зареєстрованих Позивачем.

Так, Позивач зазначає, що згідно звіту про водокористування за жовтень 2017р. та показників приладів обліку води за листопад 2017 - січень 2019р., які подавалися Відповідачем за допомогою особового кабінету на офіційному сайті філії "Інфоксводоканал", що підтверджується Звітом по абоненту 284870 ТОВ "ПІВНІЧНИЙ РИНОК ЛТД" перевищено встановлений п. 1.4. договору ліміт водовідведення за вказаний період. Різниця між фактичними та встановленими договором обсягами водовідведення у спірному періоді за розрахунком позивача, наведеним у позові, становить 57 208,64 грн разом з ПДВ.

Як зазначив позивач, постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг встановлювалися тарифи на централізоване водовідведення, а саме:

- постановою на №907 від 11.07.2017 р., встановлений тариф у розмірі 5,68грн. без ПДВ (6,816грн. з ПДВ);

- постановою №1343 від 02.11.2017р., встановлений тариф на централізоване водовідведення у розмірі 5,67грн. без ПДВ (6,804грн. з ПДВ).

- постановою №597 від 26.06.2018р. встановлений тариф на централізоване водовідведення у розмірі 7,43грн. без ПДВ (8,916грн. з ПДВ).

- постановою №1250 від 23.10.2018р. встановлений тариф на централізоване водовідведення у розмірі 8,44грн. без ПДВ (10,128грн. з ПДВ).

Пунктом 4.2 Правил №632 встановлено, що підприємства сплачують водоканалу за скид об`ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу, відповідно до умов договору.

Щомісячні обсяги фактичних об`ємів водовідведення Відповідачем не заперечувалися та сплачувалися в повному обсязі.

Враховуючи здійснення Відповідачем однократної оплати послуг з водовідведення, позивачем були виставлені рахунки за скиди об`ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у чотирьохкратному розмірі.

Позивач повідомив Відповідача про перевищення об`ємів скидів стічних вод та необхідності провести оплату за понадлімітне водовідведення рекомендованим листом від 09.01.2019р. №200 ВК 11, який було надіслано засобами поштового зв`язку згідно фіскального чеку від 15.01.2019р. та реєстру відправлень.

Відмова Відповідача від добровільної сплати за понадлімітне водовідведення, на думку Позивача порушує його законні права що й стало підставою для звернення до Господарського суду із відповідним позовом.

04.04.2019р. ухвалою Господарського суду позовну заяву (вх.№963/19 від 01.04.2019р.) було прийнято до розгляду, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

03.05.2019р. відповідач надав суд відзив на позов (вх. № 1636/19), в якому проти позову заперечував, виходячи з наступного.

Як зазначив у відзиві Відповідач, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач виходить з того, що з боку Відповідача мало місце не належне виконання зобов`язань по укладеному між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення №01731/3 від 02.08.2017р. в частині перевищення об`ємів скидів стічних вод.

Однак, на думку Відповідача, такі доводи є передчасними та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства і умовах договору укладеного між сторонами за №01731/3 від 02.08.2017р., оскільки п. 2.1.4. договору визначено, що позивач зобов`язується здійснювати технічний контроль і нагляд за раціональним використанням Води питної Споживачем та ведення Споживачем обліку об`єму наданих послуг.

Окрім того, п. 2.1.5. Договору визначає, що Позивач зобов`язується надавати у установленому законодавством України порядку інформацію про перелік послуг, загальну суму місячного платежу, нормативів споживання, режиму надання послуг.

Так, Відповідач щомісяця отримував рахунки з переліком та вартістю послуг, що були надані та своєчасно вносив оплату згідно виставлених рахунків. Про що в кінці кожного місяця сторонами було укладено акти наданих послу, будь-яких претензій/заперечень/зауважень щодо об`єму, ціни, розрахунків та якості наданих послуг сторони не висловлювали. А відтак, можна дійти висновку, що обидві сторони спірних правовідносин діяли у порядку визначеному законодавством та умовами договору у рамках своїх повноважень.

Більше того, звернення до суду Позивача, після погодження та підписання сторонами актів наданих послуг у порядку та на умовах визначених договірними правовідносинами порушує, будь-які "правомірні очікування" / "законні сподівання" Відповідача.

Пунктом 3.15. договору встановлено, що у разі незгоди споживача щодо кількості або вартості отриманих послуг, останній зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня отримання рахунку, направити до позивача свого уповноваженого представника, з відповідними обґрунтованими документами для урегулювання розрахунків. У випадку невиконання цієї умови, рахунки вважаються прийнятими до сплати, що черговий раз підтверджує, що сторони дійшли згоди щодо всіх якісних, вартісних, кількісних характеристик наданих послуг.

При цьому, Відповідач звертає увагу на те, що ним, серед іншого, виконується п. 2.3.2. договору, а саме, Відповідач здійснював оплату наданих позивачем послуг та інших витрат, передбачених умовами договору, вчасно та в повному обсязі, у строки та у порядку згідно цього договору. Вказане, безумовно та беззаперечно підтверджується актами приймання-надання послуг до договору №01731/3 від 02.08.2017р.

З наведеного Відповідач вважає, що розрахунки за отримані в період з жовтня 2017 р. по січень 2019р. послуги проведені ним в повному обсязі. Відсутність у сторін взаємних претензій щодо обсягу, вартості наданих і сплачених у спірному періоді послуг підтверджується Актами приймання-надання послуг за період з жовтня 2017р. по січень 2019р., які підписані Позивачем без зауважень та скріплені його печаткою.

Більше того, на переконання відповідача, з п. 1.4. договору не вбачається, що величина 5,1 куб.м. місяць є верхньою граничною межею (лімітом) чи максимальним обсягом для надання послуг. Якби вказаний пункт вказував саме максимальний, а не мінімальний обсяг послуг, що надаються, Позивач не був би позбавлений можливості припинити постачання послуг, або у перший місяць повідомити Відповідача, про нібито допущені порушення. А отже, на думку Відповідача, це черговий раз підтверджує те, що п. 1.4. договору не містить положення, з якого вбачалось, що цей пункт визначає саме максимально допустимий обсяг послуг, а не мінімальний.

Крім того, Відповідач зазначає, що оскільки, договором не визначено саме верхню межу (границю) обсягу послуг, що можуть постачатись, то і відповідно об`єми відведених на об`єкті відповідача стічних вод не перевищують об`ємів обсягів споживаної (наданої) води і відповідно не перевищують об`ємів узгоджених договором.

Розрахунки вартості та обсягів послуг з водовідведення проводилися позивачем, виходячи з обсягу об`ємів споживаної Відповідачем води, що визначені за допомогою засобів обліку на водозаборах. Вказаний порядок проведення розрахунків кореспондується з вимогою положень Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (Правила №190), затверджених наказом Міністерства житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року №190. Визначення в договорі об`єму стічних вод у будь-який інший спосіб, навіть погоджений обома сторонами цього договору, суперечить вимогам законодавства про питну воду та питне водопостачання.

Також, Відповідач зазначає, що у відповідності з договором, "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затвердженими наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008р. №190, Водоканал надавав послуги з водопостачання та водовідведення, а Споживач їх отримував і зобов`язувався здійснювати їх оплату.

Відповідач вказує, що Звіти про споживання води в період з жовтня 2017р. по січень 2019р. щомісяця складалися ним в розмірі та порядку узгодженому договором та приймалися Позивачем без зауважень. На підставі наданих Відповідачем звітів Позивач формував рахунки і направляв їх Відповідачу на оплату. На підставі отриманих рахунків Відповідачем здійснювалася оплата наданих послуг. Розрахунки за отриманні в спірний період послуги проведенні своєчасно та в повному обсязі.

Будь-яких претензій щодо обсягу та вартості наданих і сплачених у спірному періоді послуг з боку Позивача до Відповідача не було. Відсутність будь-яких претензій щодо перевищення об`ємів лімітів з подання води та/або приймання стоків підтверджується Актами приймання- надання послуг за період з жовтня 2017р. по січень 2019р.

За наявності складених Позивачем і наданих на оплату Відповідачу рахунків, оплачених Відповідачем в повному обсязі, актів приймання-надання послуг за спірний період, твердження Позивача про наявність заборгованості за понадлімітний скид стоків, на думку Відповідача, є безпідставним.

Разом із запереченнями, Відповідач в порядку ст. 90 ГПК України поставив Позивачу низку запитань, а саме: Чи уповноважений заступник начальника Філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" ТОВ "ІНФОКС" Туріков А.А. згідно функціональних обов`язків (посадової інструкції) та/або наказу/розпорядження про призначення на посаду підписувати листи- вимоги щодо необхідності сплати заборгованості? Якщо так, надати посвідчені копії підтверджуючих документів; чи є у Філії "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" ТОВ "ІНФОКС" власна печатка?; повідомити чи встановлений внутрішніми/локальними актами порядок використання Філією "ІНФОКСВОДОКАНАЛ" ТОВ "ІНФОКС" власних печаток. Якщо так, вказати на яких документах вони проставляються, а на яких ні, з наданням належним чином посвідчених копій підтверджуючих документів; чи враховується рос.-"безвозвратное потребление воды" при проведені розрахунків за надані послуги? Якщо так - яким чином цей показник враховується, надати належним чином посвідчені копії підтверджуючих документів та приклади (формули) для розрахунків; повідомити ПІБ осіб, які уповноважені підписувати розрахунки за надані послуги. Надати належним чином посвідчені копії підтверджуючих документів; чи передбачені чинними нормативно-правовими актами будь-які додатки до форми водогосподарського балансу підприємства (таблиця детального обґрунтованого розрахунку), що є невід`ємним додатком до договору на послуги водопостачання та водовідведення? Якщо так - повідомити якими саме (назва, номер, дата, а також їх стаття, частина, пункт тощо), у разі врегулювання цього питання внутрішніми/локальними актами - надати посвідченні належним чином їх копії.

Після отримання відзиву, суд дійшов до висновку, що розгляд справи слід проводити із викликом сторін, а тому ухвалою Господарського суду від 06.05.2019р. розгляд справи було призначено в судовому засіданні на 21.05.2019р., про що було повідомлено сторони.

11.05.2019р. від Позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вх.№9120/19), в якій Позивач повідомив, що повністю не згодний з доводами Відповідача, оскільки вони є необґрунтованими та безпідставними, виходячи з наступного.

Стосовно твердження відповідача що: "...будь-яких претензій заперечень зауважена щодо об`єму, ціни розрахунків та якості наданих послуг сторони не висловлювали... позивач зазначає, що розрахунок понадлімітного скиду формується та розраховується окремо від рахунків та актів виконаних робіт на оплату послуг з водопостачання га водовідведення , а тому борг за скид об`ємів стічних вод, які перевищують об`єми указані в договорі, не відображається у цих рахунках та актах виконаних робіт. І тому, Позивач зазначає, цей розрахунок було надіслано Відповідачу листом за №200 ВКН від 09.01.2019р. засобами поштового зв`язку згідно фіскального чеку від 15.01.2019р. та реєстру відправлень.

Доводи Відповідача про те, що лист від 09.01.2019р. №200 ВК-11 ним не отриманий, позивачем спростовуються із посиланням на те, що згідно з ч.7 ст. 18, ч.1,2 ст. 19 Закону України "Про поштовий зв`язок" у разі неможливості вручити адресатам поштові відправлення (поштові перекази) вони повертаються відправникам. На адресу позивача даний лист назад не повертався. Користувачі мають рівні права на користування послугами поштового зв`язку на всій території України. Користувачі мають право на одержання поштових відправлень на свою домашню, службову адресу, до запитання чи з використанням абонементних скриньок.

Частинами 1-4 ст. 23 цього ж Закону передбачено, що доставка простих листів, поштових карток, бандеролей, періодичних друкованих видань та повідомлень про надходження реєстрованих поштових відправлень здійснюється до абонентських поштових шаф (абонентських поштових скриньок) адресатів. Придбання, установка і утримання в належному стані абонентських поштових шаф (абонентських поштових скриньок) здійснюються власниками житлових та адміністративних будинків. Абонентські поштові шафи (абонентські поштові скриньки) встановлюються у місцях, зручних для доставки пошти. Невиконання вимог щодо розміщення абонентських поштових шаф (абонентських поштових скриньок) звільняє оператора від відповідальності за доставку адресату поштових відправлень. А відповідач у встановленому законом порядку доказів неотримання листа позивача не надав.

Позивач, із посиланням на ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України вказує, що згідно преамбули договору сторони зобов`язались керуватись Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами №190, Правилами №632, а також іншими нормативними актами.

Відповідно до п.2,3,4,5 розділу І Правил №316, чинних у періоді виникнення спірних правовідносин так і зараз, встановлено, що ці Правила поширюються на суб`єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водовідведення (відведення та/або очищення стічних вод) (далі - виробники), на юридичних осіб незалежно від форм власності та відомчої належності, які скидають стічні води до систем централізованого водовідведення або безпосередньо у каналізаційні очисні споруди (далі - споживачі).

Вимоги до скиду стічних вод - вимоги щодо режиму, кількісного та якісного складу стічних вод, які споживач скидає до системи централізованого водовідведення населеного пункту, склад і зміст, порядок надання яких визначено цими Правилами та місцевими правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення населеного пункту (далі - місцеві правила приймання). На підставі цих Правил виробник розробляє місцеві Правила приймання, в яких враховують місцеві особливості приймання та очищення стічних вод, а також визначають ДК забруднюючих речовин, що можуть скидати до системи централізованого водовідведення.

Місцеві правила приймання затверджуються органами місцевого самоврядування та є обов`язковими для виробників та споживачів.

Виробники встановлюють кожному конкретному споживачу вимоги до скиду стічних вод до системи централізованого водовідведення на підставі вимог цих Правил, а також місцевих правил приймання.

Пунктом 2 розділу II Правил №316 передбачено, що споживачі повинні: 1) дотримуватися вимог до скиду стічних вод та установлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках споживачів, вимагати від субспоживачів виконання положень цих Правил та вимог місцевих правил приймання; 2) здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення.

Пунктами 2.2, 2.4. Правил №632, які діяли у спірному періоді (жовтень 2017р.- грудень 2018р. включно) також було встановлено, що Водоканал установлює кожному Підприємству кількісні та якісні показники приймання стічних вод до міської каналізації, а також вимоги щодо додержання певного режиму скиду стічних вод з урахуванням діючих вимог водокористування при укладанні договорів з Підприємствами на послуги водокористування. Підприємства зобов`язані дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Підприємства.

Відповідно до п. 4.2. цих же Правил передбачено, що у разі повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання та умовам укладеного договору, Підприємства сплачують за послуги водовідведення за тарифом, установленим згідно з чинним законодавством для відповідної категорії абонентів.

Понадлімітні обсяги стічних вод Підприємств (не враховані договором), що надходять до міської каналізації, потребують додаткових витрат матеріальних та енергетичних ресурсів на їх транспортування та очищення. Порядком передбачена сплата збору за понадлімітні обсяги скидів забруднюючих речовин у водойми у п`ятикратному розмірі.

Підприємства сплачують Водоканалу за скид об`ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу, відповідно до умов договору.

Пунктом 9.1 Правил №632 встановлено, що підприємства зобов`язані здійснювати щомісячний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації.

29.12.2018 р. введені в дію нові Правила №561. Відповідно до п. 14.3, пп.15.1,15.2 п. 15 Правил №561 Виробник повинен контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод Споживачами. Споживачі повинні: дотримуватися вимог до скиду стічних вод та установлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Споживачів; здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення.

Згідно з п.29 Правил №561 Споживачі є відповідальними за дотримання вимог скиду стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідно до чинного законодавства України та умов договорів.

Пунктами 37, 38 Правил №561 встановлено, що розмір плати, що справляється за скид стічних вод до системи централізованого водовідведення, визначається згідно з Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до системи централізованого водовідведення, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 року № 316.

Плата за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення у разі порушення вимог щодо якості і режиму їх скидання вноситься Споживачем на рахунок Виробника у порядку та в строки, передбачені договором.

Підпункт 7) п.1 розділу II Правил №316 встановлено, що Виробник повинен у разі виявлення порушень споживачами умов скидання стічних вод, вимог цих Правил, місцевих правил приймання та умов укладеного з виробником договору, вимагати їх усунення та вживати заходів впливу, передбачених договором, цими Правилами та місцевими правилами приймання.

Абзац 3 п.1 розділу II Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017р. №316, чинного як на момент виникнення спірних правовідносин так і зараз, встановлено, що додаткові обсяги стічних вод споживачів (не враховані договором), що надходять до систем централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди виробників, оплачуються споживачами у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу на послугу водовідведення.

Так, для уникнення перевантаження (вичерпання пропускної спроможності) каналізаційної мережі, керуючись вище переліченими нормами законодавства Філією було встановлено для ТОВ '"Північний ринок ЛТД" кількісні показники приймання стічних вод до каналізації м. Одеси. Послуги з приймання стоків надаються Відповідачу в обсягах та межах встановлених об`ємів 5,1 м.куб./ на місяць (п.1.4 Договору, Додаток №2 до Договору "Дислокація об`єктів").

Розділом Договору "Визначення термінів" встановлено, що понаднормативне використання - використання води питної понад встановлені договором нормативи.

За умовами п. 3.10 договору кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається за обсягом води, використаної Відповідачем з водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно показників водолічильників або згідно показників приладів обліку стічних вод (якщо такі встановлені), опломбованих та зареєстрованих Позивачем.

А тому, твердження Відповідача у відзиві що з п.1.4 договору не вбачається, що величина 5.1 куб.м./місяць є верхньою граничною межею (лімітом) чи максимальним обсягом для надання послуг є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, Позивач звернув увагу на те, що згідно з п. 9.4. договору Позивач та Відповідач узгодили, що у випадку звернення до суду строк позовної давності становить 5 років з моменту виникнення підстав для звернення до суду.

А тому, позивач вважає, що у нього є усі правові підстави для стягнення з Відповідача боргу за понадлімітне водовідведення за період з жовтня 2017р. по лютий 2019р. в сумі 57 208,64грн.

Щодо питань, поставлених Відповідачем в порядку ст. 90 ГПК України, позивач зазначив, що ухвалою господарського суду Одеської області від 04.04.2019р. у справі №916/944/19 було відкрито провадження та ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ст.ст.247-252 ГПК України без виклику сторін. Згідно з ч.2, 9 ст.252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження свідки не викликаються. У випадку, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх достовірності, суд не бере до уваги показання свідка. Матеріали цієї справи не містять ніяких заяв свідка.

Крім того, позивач зазначив, що ст. 165 ГПК України чітко визначено, що повинен містити відзив. На його думку, ця стаття не містить процесуальних норм щодо надання учасником справи відповіді на запитання у формі заяви свідка. У розумінні цієї статті відзив не є першою заявою по суті справи або додатком до неї, як це передбачено ст.90 цього ж кодексу, на яку посилається Відповідач. До того ж, поставлені запитання у відзиві не стосуються обставин, що мають значення для справи.

Крім того, Позивач, зокрема вказав, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу" були внесені зміни до законодавчих актів, в т.ч. до Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України. Згідно з ч. 1-3 ст.58-1 ГК України суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим.

Відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

У зв`язку із перебуванням судді у період з 20.05.2019р. по 23.05.2019р. у відряджені , суд ухвалою від 14.05.2019р. змінив дату судового засідання на 23.05.2019р. та повідомив учасників справи.

29.05.2019р. Відповідач надав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№10661/19), в яких ним викладено свою незгоду із правовою позицією Позивача, висловлену у відповіді на відзив, зокрема, Відповідач зазначив, що обґрунтовуючи свої доводи та міркування, Позивач виходить із власного трактування правових норм та положень договору, що полягає, зокрема, у наступному.

Відповідач зазначає, що Позивач на виконання приписів п.п.7 п.1 розділу ІІ Правил № 316 протягом повинен був виявляти порушення споживачами умов скидання стічних вод, вимагати їх усунення та вживати заходів впливу, передбачених договором та правилами і місцевими правилами приймання стічних вод, але майже 1,5 року підписував акти приймання-передачі послуг, що на думку відповідача, підтверджує виконання ним умов договору.

Крім того, Відповідач зазначив, що окремої уваги заслуговує той факт, що Позивач не реєстрував податкові накладні на суму заборгованості, яка є предметом спору по цієї справі.

Також, Відповідач заперечував проти відмови Позивача надати відповідь на питання, які були ним поставлені у своєї відповіді на позов.

Відповідачем було також зазначено, що на його думку, Позивачем не доведено порушення Відповідачем своїх договірних зобов`язань, не доведено факту перевищення ліміту скиду стічних вод у спірний період, своєчасне повідомлення про встановлення порушення, направлення рахунків на оплату заборгованості відповідачу.

03.06.2019р. представником Позивача до суду була надана відповідь на заперечення (вх.№10982/19), яка судом була долучена до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.06.2019 р. представник Позивача підтримав позов і просив його задовольнити на викладених у заявах по суті справи підставах.

Представник Відповідача проти позову заперечував у повному обсязі, просив суд у його задоволені відмовити з урахуванням позиції, викладеної в його заявах по суті справи.

Відповідно до ст.ст.209, 210 ГПК України судом було з`ясовано всі обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо досліджено докази, наявні в матеріалах справи.

В судовому засіданні, 23.05.2019р. Господарським судом було закінчено розгляд справи по суті та відповідно до ч. 1 ст.240 ГПК України проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши позиції учасників справи, об`єктивно оцінивши докази, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається та не оспорюється учасниками справи, що між Позивачем (водоканал) та Відповідачем (споживач) 02.08.2017р. був укладений договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення № 01731/3, відповідно до якого сторони на підставі норм Закону України Про питну воду та питне водопостачання від 10.01.2002р. №2918-ІІІ, Законом України Про житлово-комунальні Послуги №1875-ІV від 24.06.2004р.,Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р.№869 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги , Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 5 липня 1995 року №30 із змінами та доповненнями (далі - Правила №30), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190 із змінами та доповненнями (далі - Правила №190), ДсанПін 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною , ТУ, ДСТУ, Правилами приймання стічних вод підприємств, установ, організацій м. Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632 (далі - Правила №632), іншими актами, прийнятими у встановленому законом порядку і чинними на момент укладення цього Договору, уклали цей договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення про наступне, зокрема, водоканал зобов`язується надавати споживану відповідної якості послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - послуги), а споживач зобов`язується оплачувати послуги в порядку і умовах, визначених договором та діючим законодавством( п.1.1. договору); зазначені в пункті 1.1. цього договору послуги надаються водоканалом споживачеві, на підставі умов цього договору, відповідно до дислокації об`єктів споживача (додаток №2) та переліку послуг, що фактично отримуються споживачем(п.1.3.договору); послуга надаються водоканалом споживачеві в таких обсягах і межах:

за кодом 36.00.2 (оброблення та розподілення води трубопроводами - ДК 016-20101): в обсягах, згідно розрахованих водогосподарських балансів 5,1 куб.м/місяць або у розмірах зазначених в технічних умовах та проектно-технічній документації та визначаються засобами обліку води, встановленими на об`єктах споживача;

за кодом 37.00.1 (послуги каналізаційні - ДК 016-20101): в обсягах, згідно розрахованих водогосподарських балансів 5,1 куб.м./місяць або у розмірах зазначених в технічних умовах та проектно-технічній документації та визначаються засобами обліку води, встановленими на об`єктах споживача;

- у межах розрахункових додаткових об`ємів дощових і талих стічних вод, визначених у пунктах 4.10, 4.11., 4.12. Правил №190, по ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведення дощових і снігових стічних вод з територій міст промислових підприємств", ДБН В.2.5.-75:2013 "Каналізація. .Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування", а також в залежності від кількості опадів по даним Гідрометцентру, тощо (п.1.4. договору).

Згідно умов, укладеного між сторонами договору, водоканал мав право, зокрема, вимагати від споживача дотримання вимог нормативно-правових актів у сфері споживання житлово-комунальних послуг (п.2.2.2. договору); вимагати від споживача своєчасного та повного розрахунку за надані послуги, згідно встановлених та затверджених за цим договором тарифів (п.2.2.5. договору); контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод споживача (п.2.2.9. договору).

В свою чергу, Відповідач за умовами договору взяв на себе наступні зобов`язання: здійснювати оплату наданих водоканалом послуг та інших витрат, передбачених умовами цього договору вчасно та в повному обсязі у строки та у порядку згідно цього Договору (п.2.3.2. договору); щомісячно з 10 числа по 25 число поточного місяця, в письмовій, встановленій формі, надавати відомості про водоспоживання на своїх об`єктах, що зазначені у Додатку № 2 до цього договору… (п.2.3.7. договору); у випадку зміни характеру, об`ємів , цільового призначення водоспоживання, у місячний термін надати водоканалу скорегований розрахунок -водогосподарського балансу і, при необхідності, виконувати приписи водоканалу щодо приведення порядку водоспоживання у відповідність до умов цього договору (п.2.3.18. договору), тощо.

Відповідно до п.3.1. договору кількість холодної води, що передається водоканалом на об`єкти споживача, визначається за показниками засобів обліку, встановлених на мережі споживача, опломбованих і прийнятих з експлуатацію водоканалом.

Пункт 3.3. договору встановлює, що показники засобів обліку передаються для розрахунків до водоканалу у формі звіту щомісячно з 19-го числа до передостаннього робочого дня поточного місяця (можлива передача звіту за допомогою факсу, послуги особового кабінету на сайті через мережу Інтернет).

За умовами п.3.10. договору кількість стічних вод, що надходить до каналізаційних мереж, визначається за обсягом води, використаної споживачем з водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно показників водолічильників або згідно показників засобів обліку стічних вод (якщо такі встановлені), опломбованих і зареєстрованих водоканалом.

Відповідно до п. 4.1. договору сторони погодили, що суму цього договору складають вартість послуг водоканалу з водопостачання та водовідведення, що встановлюється згідно із затвердженими тарифами, які на момент укладення цього Договору складають: на послуга з централізованого водопостачання - 9,348 грн за 1куб.м.; на послуги з централізованого водовідведення - 6,81 б грн за 1куб.м; на послуги з централізованого водопостачання (з використанням внутрішньобудинкових систем) - 10,20 грн за 1куб.м з ПДВ; на послуги з централізованого водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) - 7,44 грн за 1куб.м з ПДВ.

У випадку зміни тарифів, оплата здійснюється за новими цінами, без зміни умов цього договору. При цьому водоканал повідомляє споживача про зміну тарифів через засоби масової інформації (п.4.2. договору).

Споживач сплачує суму цього договору, за надані йому водоканалом послуга, в розмірі, встановленому згідно із показаннями лічильників або згідно із рахунком, виставленим водоканалом. Оплата проводиться щомісячно до 30-го числа поточного місяця. Оплата спожитих послуг здійснюється споживачем на поточний рахунок водоканалу (п.4.3. договору).

Умовами п.8.1. договору сторони погодили, що договір набуває чинності з дати прийняття в експлуатацію засобу обліку води та підписання обома сторонами відповідного акту технічного обстеження водомірного вузлу та діє з 05.08.2017 р. до 30.11.2017р., але в будь-якому випадку, в частині розрахунків за отримані послуги з водопостачання та водовідведення цей договір діє до повного погашення заборгованості за ним.

Згідно з п.9.4. договору сторони узгодили, що у випадку звернення до суду строк позовної давності становить 5 років з моменту виникнення підстав для звернення до суду.

Згідно з п.7.3 договору він діє до 31.12.2015, але вважається продовженим на 5 років, якщо за місяць до його виконання сторони не дійдуть згоди внести зміни або припинити його дію. В частині розрахунків за отримані послуги водопостачання та водовідведення договір діє до повного погашення заборгованості за ним.

У п.12 договори сторони зазначили свої реквізити та засоби зв`язку.

Разом із договором сторонами було підписано додаток №2 до договору - Дислокація об`єктів, в якому зазначено найменування об`єкту Відповідача - торговий павільйон; адреса - вул. генерала Бочарова, 37, об`єм води - 5,1 м. куб/міс; об`єм стоків - 5,1 куб/міс.

11.03.2019р. між Позивачем та Відповідачем була укладена додаткова угода №7930 до договору про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення за №01731/3 від 02.08.2017р. відповідно до якої сторони погодили внести зміни у п.8.1.договору, та викласти його в наступній редакції, а саме визначили що договір діє з 02.08.2017р. до 31.05.2019р.

Як вбачається з матеріалів справи сторони зобов`язались керуватись Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлкомунгоспу 27.06.2008 р. №190 (далі - Правила №190), Правилами приймання стічних вод підприємств, установ і організацій у систему каналізації м. Одеси» , затвердженими рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. № 632 (далі - Правила №632), а також іншими нормативними актами.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем на виконання умов договору, у жовтні 2017р. був поданий звіт про водовикористання, відповідно до якого об`єм водоспоживання зазначений у розмірі 34,0 м.куб/міс, в подальшому Відповідачем на сайті Позивача був зареєстрований особистий кабінет (абонент 284870) до якого Відповідачем у період з листопада2017р. по січень 2019р. включно вносилися відомості щодо об`єму водоспоживання., а саме: листопад 2017р. - 14,00 м.куб/міс; грудень 2017р. - 17,00 м.куб/міс; січень 2018р - 64,00 м.куб/міс; лютий 2018р - 82,00 м.куб/міс; березень 2018р - 121,00 м.куб/міс; квітень 2018р - 117,00 м.куб/міс; травень 2018р - 125,00 м.куб/міс; червень 2018р - 156,00 м.куб/міс; липень 2018р - 261,00 м.куб/міс; серпень 2018р - 157,00 м.куб/міс; вересень 2018р - 156,00 м.куб/міс; жовтень 2018р - 155,00 м.куб/міс; листопад 2018р - 126,00 м.куб/міс; грудень 2018р - 99,00 м.куб/міс та січень 2019р.- 119 м.куб/міс.

Пунктом 2.2 Правил №632 передбачено, що водоканал установлює кожному споживачу кількісні та якісні показники приймання стічних вод до міської каналізації, а також вимоги щодо додержання певного режиму скиду стічних вод з урахуванням діючих вимог водокористування при укладанні договорів з Підприємствами на послуги водокористування.

29.12.2018р. введені в дію нові Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Одеси, затверджені рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №561 від 26.12.2018 р. (далі - Правила №561) , відповідно до п. 14.3. яких виробник повинен контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод споживачами.

Відповідно до п. 15.2. Правил №561 споживач повинен здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення, згідно з графіком відбору проб, погодженим із виробником.

Так, для уникнення перевантаження (вичерпання пропускної спроможності) каналізаційної мережі, за умовами укладеного між сторонами договору, позивачем було встановлено для відповідача кількісні показники приймання стічних вод до каналізації м. Одеси. Послуги з приймання стоків надаються відповідачу в обсягах встановлених об`ємів (лімітів) - 5,1 м. куб. /місяць (п.1.4. Договору).

Згідно п. 4.2 Правил №632 встановлено, що підприємства сплачують водоканалу за скид об`ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу, відповідно до умов договору.

Позивач зазначає, що згідно звітів про показники об`ємів водопостачання та водовідведення з жовтня 2017 р. по січень 2019 р., які подавалися ТОВ "Північний ринок ЛТД", Відповідачем перевищено встановлений п. 1.4. договору ліміт водовідведення за вказаний період, а саме: у жовтні 2017 р. перевищення становить 28,9 м. куб. у листопаді2017р. - 8,9,9 м. куб., у грудні 2017 р. - 11,9 м. куб., у січні 2018 р. - 58,9 м. куб., у лютому 2018 р. - 76,9 м. куб., у березні 2018 р. - 115,9 м. куб., у квітні 2018 р. - 111,9 м. куб., у травні 2018 р. - 119,9 м. куб., у червні 2018 р. - 150,9 м. куб., у липні 2018 р. - 255,9 м. куб., у серпні 2018 р. - 151,9 м. куб., у вересні 2018 р. - 150,9 м. куб., у жовтні 2018 р. - 149,9 м. куб., у листопаді 2018 р. - 120,9 м. куб., у грудні 2018 р. - 93,9 м. куб., у січні 2019 р. - 113,9 м. куб.

Як вбачається з п.1 розділу ІІ Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 р. №316, додаткові обсяги стічних вод споживачів (не враховані договором), що надходять до систем централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди виробників, оплачуються споживачами у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу на послугу водовідведення.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг від 11.07.2017 року №907, встановлений тариф на централізоване водовідведення у розмірі 5,68грн. без ПДВ (6,816грн. з ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг від 02.11.2017р. №1343, яка набрала чинності з 17.12.2017 р., встановлений тариф на централізоване водовідведення у розмірі 5,67грн. без ПДВ (6,804грн. з ПДВ).

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.06.2018р. №597 встановлений тариф на централізоване водовідведення у розмірі 7,43грн. без ПДВ(8,916грн. з ПДВ), який введений в дію з 13.07.2018 р.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг від 23.10.2018р. №1250 встановлений тариф на централізоване водовідведення у розмірі 8,44грн. без ПДВ(10,128грн. з ПДВ).

На підтвердження надання-приймання послуг за договором № 01731/3 від 02.08.2017р. у жовтні 2017р. - січні 2019р. між сторонами укладалися акти приймання-передачі послуг із визначенням об`ємів та вартості послуг з водопостачання, водовідведення та водовідведення зливових стоків.

Щомісячні обсяги фактичних об`ємів водоспоживання відповідачем сплачувалися в повному обсязі та не заперечуються позивачем.

29.12.2018р. на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради №561 від 26.12.2018 р. введені в дію нові "Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Одеси" (далі - Правила № 561).

Пунктом 4.2 Правил № 632 та п. встановлено, що підприємства сплачують водоканалу за скид об`ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу, відповідно до умов договору.

Враховуючи те, що ТОВ "Північний ринок ЛТД" сплачував за понадлімітні скиди в однократному розмірі, що протирічить "Правилам прийому стічних вод", Позивач рекомендованим листом від 09.01.2019р. №200 ВК11 повідомив Відповідача про перевищення об`ємів скидів стічних вод та про необхідність провести оплату за понадлімітне водовідведення за період з жовтня 2017р. по грудень 2018р. у сумі 52 594, 33 грн. До листа був наданий рахунок на сплату та розрахунок понадлімітного скиду, які були надіслані Відповідачу засобами поштового зв`язку згідно фіскального чеку та реєстру відправлень від 15.01.2019р.

Відповідач на лист Позивача відповідь не надав, в добровільному порядку борг не сплатив, чим на думку Позивача порушив його законні права.

Як зазначає у позові Позивач, положеннями ст.55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, що й стало підставою звернення позивача до Господарського суду з відповідним позовом.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" та Товариством з додатковою відповідальністю "Північний ринок ЛТД" було укладено договір про надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення №01731/3 за умовами п.1.1. якого водоканал зобов`язується надавати споживану відповідної якості послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (далі - послуги), а споживач зобов`язується оплачувати послуги в порядку і умовах, визначених договором та діючим законодавством.

Згідно п.1.4. договору послуга надаються водоканалом споживачеві в таких обсягах і межах:

за кодом 36.00.2 (оброблення та розподілення води трубопроводами - ДК 016-20101): в обсягах, згідно розрахованих водогосподарських балансів 5,1 куб.м/місяць або у розмірах зазначених в технічних умовах та проектно-технічній документації та визначаються засобами обліку води, встановленими на об`єктах споживача;

за кодом 37.00.1 (послуги каналізаційні - ДК 016-20101): в обсягах, згідно розрахованих водогосподарських балансів 5,1 куб.м./місяць або у розмірах зазначених в технічних умовах та проектно-технічній документації та визначаються засобами обліку води, встановленими на об`єктах споживача, тощо.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ст.901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст.903 ЦК України).

Положеннями ст.19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання» визначено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Приписи абз.1 ч.2 ст.22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлюють, що споживачі питної води зобов`язані: своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Як вбачається з тексту договору сторони зобов`язались керуватись нормами Закону України Про питну воду та питне водопостачання від 10.01.2002р. №2918-ІІІ, Законом України Про житлово-комунальні Послуги №1875-ІV від 24.06.2004р.,Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011р.№869 Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги , Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 5 липня 1995 року №30 із змінами та доповненнями (далі - Правила №30), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року №190 із змінами та доповненнями (далі - Правила №190), ДсанПін 2.2.4-171-10 Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною , ТУ, ДСТУ, Правилами приймання стічних вод підприємств, установ, організацій м. Одеси, затверджених рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 14.06.2007р. №632 (далі - Правила №632), іншими актами, прийнятими у встановленому законом порядку і чинними на момент укладення цього Договору.

Згідно п.п.3.1., 3.7. "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Мінжитлкомунгоспу 27.06.2008 р. №190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показників засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Пунктами 2.2, 2.4. Правил № 632, які діяли у спірному періоді (жовтень 2017р.- грудень 2018р.) також було встановлено, що Водоканал установлює кожному Підприємству кількісні та якісні показники приймання стічних вод до міської каналізації, а також вимоги щодо додержання певного режиму скиду стічних вод з урахуванням діючих вимог водокористування при укладанні договорів з Підприємствами на послуги водокористування. ' Підприємства зобов`язані дотримуватись установлених Водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Підприємства.

За положеннями п.4.2. Правил приймання стічних вод підприємств, установ і організацій в систему каналізації м. Одеси, затверджених рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради № 632 від 14.06.2007р., у разі повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання та умовам укладеного договору, Підприємства сплачують за послуги водовідведення за тарифом, установленим згідно з чинним законодавством для відповідної категорії абонентів. Обсяги стічних вод Підприємств, які підлягають оплаті, визначають згідно з Правилами водокористування. Понадлімітні обсяги стічних вод Підприємств (не враховані договором), що надходять до міської каналізації, потребують додаткових витрат матеріальних та енергетичних ресурсів на їх транспортування та очищення.

Порядком передбачена сплата збору за понадлімітні обсяги скидів забруднюючих речовин у водойми у п`ятикратному розмірі. Підприємства сплачують Водоканалу за скид об`ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу, відповідно до умов договору.

Пунктом 9.1 Правил № 632 встановлено, що підприємства зобов`язані здійснювати щомісячний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які вони скидають до системи міської каналізації.

29.12.2018 р. введені в дію нові Правила приймання стічних вод до системи централізованого водовідведення м. Одеси, затверджені рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради №561 від 26.12.2018 р. (далі - Правила № 561).

Відповідно до п. 14.3, пп.15.1,15.2 п.15 Виробник повинен контролювати якість, кількість і режим скидання стічних вод Споживачами. Споживачі повинні:

- дотримуватися вимог до скиду стічних вод та установлених кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках Споживачів;

- здійснювати систематичний контроль за кількістю та якістю стічних вод, які скидаються ними до систем централізованого водовідведення.

Згідно з п.29 Правил №561 Споживачі є відповідальними за дотримання вимог скиду стічних вод до систем централізованого водовідведення відповідно до чинного законодавства України та умов договорів.

Пунктами 37, 38 Правил № 561 встановлено, що розмір плати, що справляється за скид стічних вод до системи централізованого водовідведення, визначається згідно з Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до системи централізованого водовідведення, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01 грудня 2017 року № 316.

Плата за скид стічних вод до систем централізованого водовідведення у разі порушення вимог щодо якості і режиму їх скидання вноситься Споживачем на рахунок Виробника у порядку та в строки, передбачені договором.

Абзацом 3 п.1 розділу II Порядку визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017р. №316, чинного як на момент виникнення спірних правовідносин так і зараз, встановлено, що додаткові обсяги стічних вод споживачів (не враховані договором), що надходять до систем централізованого водовідведення або безпосередньо на каналізаційні очисні споруди виробників, оплачуються споживачами у п`ятикратному розмірі встановленого тарифу на послугу водовідведення .

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

З матеріалів справи суд встановив, що Відповідачем за період з жовтня 2017р. по січень 2019р. дійсно було перевищено встановлений п. 1.4. договору ліміт водовідведення, так з розрахунку понадлімітного скиду за спірний період, доданого Позивачем до позову, враховуючи, що п.1.1 договору передбачений об`єм приймання стоків у розмірі 5,1 куб.м. /місяць, вбачається, що фактичний об`єм водовідведення у відповідача у спірний період склав:

Місяць, рікФактичний об`єм водовідведення м. куб./міс Перевищення об`єму водовідведення м. куб./міс Тариф без ПДВ (грн)Вартість понадлімітного скиду (4-х кратний розмір) (грн) жовтень 2017 34,00 28,90 5,68 656,61 листопад 2017 14,00 8,90 5,68 202,21 грудень 2017 17,00 11,90 5,68 270,37 січень 2018 64,00 58,90 5,67 1335,85 лютий2018 82,00 76,90 5,67 1744,09 березень2018 121,00 115,90 5,67 2628,61 квітень 2018 117,00 111,90 5,67 2537,89 травень2 018 125,00 119,90 5,67 2719,33 червень 2018 156,00 150,90 5,67 3422,41 липень 2018 261,00 255,90 7,43 7605,35 серпень 2018 157,00 151,90 7,43 4514,47 вересень 2018 156,00 150,90 7,43 4484,75 жовтень 2018 155,00 149,90 7,43 4455,03 листопад 2018 126.00 120,90 8,44 4081,58 грудень 2018 99,00 93,90 8,44 3170,06 січень 2019 119,00 113,90 8,44 3845,26 Всього: ПДВ 20% Загальна вартість понадлімітного скиду (грн): 47 673,87 9 534,77 57 208,64 Отже, виходячи з вищенаведенного, з урахуванням часткової сплати відповідачем вартості понадлімітного скиду (в однократному розмірі), вартість понадлімітного скиду (у чотирьохкратному розмірі) становить 57 208,64 грн.

Отже, з врахуванням проаналізованих норм законодавства, доказів що підтверджують забезпечення позивачем водовідведення, понадлімітні обсяги скиду Відповідачем стічних вод у період з жовтня 2017р. по січень 2019р (включно), що підтверджується наявними у справі звітами відповідача за відповідний періоди у паперовому та електронному вигляді, суд вбачає підтвердженою наявну у Відповідача заборгованість перед Позивачем в сумі 57 208,64грн. за понадлімітні обсяги скидів стічних вод, яка підлягає задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє доводи Відповідача, викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь Позивача, оскільки, на переконання суду, ці доводи основані на хибному трактуванні Відповідачем приписів законодавства України, а наявні в матеріалах справи докази та норми чинного законодавства України підтверджують висновки, до яких дійшов суд.

Крім того, суд звертає увагу Відповідача на те, що дійсно, в силу приписів ст.90 ГПК України він дійсно мав право поставити позивачу запитання в першій заяві по суті справи, оскільки відповідно до змісту ч. 2 ст. 161 ГПК України відзив на позовну заяву відноситься до заяв по суті справи.

Проте, в силу приписів п. 5 ст. 90 ГПК України позивач має право відмовитись від надання відповіді на поставлені відповідачем запитання. А оскільки, на думку суду, питання, що задані відповідачем не стосуються суті спірних правовідносин та жодним чином не впливають результати розглядаємого позову, суд дійшов висновку, що Позивач правомірно частково відмовився від надання відповіді на запитання Відповідача.

Що заперечень Відповідача щодо нарахування заборгованості, оскільки, в актах виконаних робіт претензій щодо сплати чи заборгованості за перевищення ліміту стічних вод не було, суд зазначає, що розрахунок понадлімітного скиду формується та розраховується окремо від рахунків та актів виконаних робіт на оплату послуг з водопостачання та водовідведення, а тому борг за скид об`ємів стічних вод, які перевищують об`єми указані в договорі, не відображається у цих рахунках та актах виконаних робіт. Зазначені акти лише підтверджують обсяг наданих послуг водоспоживання та водовідведення позивачем відповідачу у конкретний період часу.

Більш того, подаючи звіти про водовідведення за вказаний період, та враховуючи погоджений умовами договору ліміт, Відповідач був обізнаний про наявність у нього перевищення вказаного ліміту, а також про свій обов`язок щодо його сплатити.

Щодо заперечень Відповідача з приводу того, що з п.1.4. договору не вбачається, що величина 5,1 куб.м/міс є верхньою граничною межею (лімітом) чи максимальним обсягом для надання послуг, то суд звертає увагу на те, що зазначене спростовується текстом договору, нормами зазначеними у Правилах № 632, 561 та "Порядком визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення", затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №316 від 01.12.2017р.

Інші доводи Відповідача в обґрунтування своїх заперечень не спростовують висновків до яких дійшов суд за результатами розгляду справи.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р.). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003р.).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, дослідивши всі обставини справи та наявні в ней докази, надавши правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до висновку, що Позивачем при зверненні до суду з вимогами про стягнення з Відповідача заборгованості за понадлімітні обсяги скидів стічних вод з жовтня 2017р. по лютий 2019р. в сумі 57 208,64 грн. у встановленому законом порядку доведено наявність тих обставин, з якими закон пов`язує виникнення підстав для стягнення боргу.

Доводи Позивача, на які він посилається у позові, запереченнях на відзив знайшли своє підтвердження при дослідженні доказів та встановленні обставин справи, а тому суд, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст.13, 76, 86, 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повістю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Північний ринок ЛТД" (проспект Добровольського, буд. 114/2, м. Одеса, 65025, код ЄДРПОУ 39130359) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5) в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) заборгованість за понадлімітні обсяги скидів стічних вод з жовтня 2017р. по січень 2019р (включно) в сумі 57 208 (п`ятдесят сім тисяч двісті вісім) грн. 64 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати відповідно до приписів ст.327 ГПК України.

Повне рішення складено 10.06.2019 р.

Суддя О.В. Цісельський