Рішення

від 30.05.2019 по справі 923/541/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 року Справа № 923/541/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. за участю секретаря судових засідань Зуденко Є.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" (м. Київ),

до відповідача: Приватного підприємства "Стройкранінвест" (м. Херсон),

про стягнення 14 942 337 грн. 98 коп.,

за участю представників:

позивача - Абросімов С.С., представник, дов. № 59 від 29.11.18р.;

відповідача - Марченко І.П., адвокат,

Позивач (Публічне акціонерне товариство "Діамантбанк") звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача (Приватного підприємства "Стройкранінвест") 14942337 грн. 98 коп., у тому числі: 11420000 грн. основного боргу по простроченому кредиту, виданому на умовах укладеного між сторонами кредитного договору кредитної лінії № 122 від 15.11.2016, 3522337 грн. 98 коп. боргу по процентах за користування кредитними коштами.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2018 року, справу розподілено судді Задорожній Н.О.

Ухвалою суду від 15.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

У зв`язку із звільненням судді ОСОБА_1 у відставку, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, яким справу передано судді Закуріну М.К.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року справу прийнято до провадження суддею Закуріним М.К. та призначено до розгляду на 11.12.2018 року о 14 год. 15 хв.

11.12.2018 у судовому засіданні представник Приватного підприємства «Стройкранінвест» Марченко І.П. звернулась до суду із заявою про відвід судді Закуріна М.К. Ухвалою суду від 11.12.2018 року заяву про відвід судді задоволено.

У зв`язку із задоволенням заяви про відвід судді Закуріна М.К., призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, яким справу передано судді Гридасову Ю.В.

Ухвалою суду від 13.12.2018 року суддею Гридасовим Ю.В. прийнято справу до свого провадження. Підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження, з викликом сторін, призначено на 10 січня 2019 року о 14 годині 00 хвилин.

10.01.19 за результатами підготовчого засідання, суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення розгляду справи на 14 годину 00 хвилин 19.02.2019 року.

Розгляд справи у підготовчому судовому засіданні відкладався протокольними ухвалами з 19.02.19 до 14 години 30 хвилин 05.03.19, з 05.03.19 до 14.00 години 26.03.19.

05.03.19, протокольною ухвалою, суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів поза межами строків, що визначені ст. 248 ГПК України.

У підготовчому засіданні, яке відбулось 26.03.19, суд оголошував перерву до 16 год. 00 хв. 09.04.2019 року.

Протокольною ухвалою від 09.04.19 суд продовжив строк підготовчого провадження до 02.05.2019 року, закрив підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті у судовому засіданні о 14 год. 00 хв. 02.05.2019 року.

За результатами судового засідання, яке відбулось 02.05.19, суд постановив ухвалу (яка занесена до протоколу судового засідання) про відкладення розгляду справи по суті на 16 годину 30 хвилин 16.05.2019 року, в режимі відеоконференції (для позивача) з Північним апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.05.19 до 12 години 00 хвилин 30.05.19.

У судовому засіданні 30.05.19 проголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Позивач у позовній заяві та відповіді на відзив посилається на наступні обставини:

зобов`язання по укладеному сторонами Договіру кредитної лінії № 122 від 15 листопада 2016 року (Кредитному договору) до теперішнього часу Позичальником (Відповідачем) належним чином не виконуються і станом на 01.06.2018 року прострочена заборгованість Позичальника за Кредитним договором з погашення кредиту та процентів за користування кредитом складає 14 942 337,98 грн. з яких - прострочена заборгованість зі сплати кредиту становить 11 420 000 грн., заборгованість зі сплати процентів за кредитом становить 3 522 337,98 грн.;

умовами Кредитного договору строк повернення кредиту визначений п. 1.1, відповідно до якого кредитна лінія відкривається Позичальнику по 14.11.2017 р.;

позивачем, до настання строку визначеного п. 1.1. Кредитного договору, було направлено на адресу відповідача вимогу про усунення порушення зобов`язання № 809/25.3/1Л від 21.08.2017 року, при цьому, представник позивача у судовому засіданні наполягав на тому, що у позивача не було волевиявлення на дострокове припинення Кредитного договору, а останній, на думку позивача, до цього часу не припинений (не розірваний), оскільки відповідно до умов п. 8.2 Кредитного договору цей договір діє до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим Договором;

як стверджує позивач, станом на день подання позовної заяви відповідач заборгованість за Кредитним договором не сплатив, відповіді на вимогу не надав;

крім того, позивач зазначає, що відповідно до умов п. 3.2.1 Кредитного договору погашення заборгованості за кредитом здійснюється на рахунок № 29096300073412.122, а процентів за користування кредитними коштами - на рахунок № 2909730003411.122 (п. 3.2.2 Кредитного договору);

на думку позивача, твердження відповідача, що вказані рахунки не функціонують з 24.04.2017 р. не відповідає дійсності, рахунок № 29097300073411.122 станом на поточну дату є діючим, а рахунок № 29096300073412.122 був закритий лише 23.02.2018 р., що підтверджується відповідною довідкою Банку;

при цьому, у вимозі про усунення порушення зобов`язання № 809/25.3/1Л від 21.08.2017 року, яка була направлена позивачем відповідачу, були зазначені реквізити накопичувального рахунку Банку, який є один для всіх позичальників Банку та на який здійснюється погашення кредитної заборгованості, факт отримання зазначеної вимоги Банку не заперечується відповідачем, а реквізити накопичувального рахунку, крім того, розмішені на сайті Банку та є публічною інформацією з відкритим доступом;

таким чином, на думку позивача, відповідач був обізнаний про реквізити Банку на які необхідно здійснювати погашення кредитної заборгованості за Кредитним договором;

відповідно до умов п. 3.2.2 Кредитного договору Позичальник зобов`язаний щомісячно протягом строку дії Кредитного договору не пізніше останнього робочого дня місяця сплачувати проценти за користування кредитом у визначеному згідно умов цього договору розмірі;

розмір процентів за користування кредитними коштами визначений в п. 1.2 Кредитного договору та складає 26% річних;

виходячи із зазначеного та у зв`язку з відсутністю повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором, Договір кредитної лінії № 122 від 15.11.12016 р., на думку позивача, є діючим, а проценти за користування кредитними коштами в силу п. 3.2.2 Кредитного договору та ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1054 ЦК України повинні сплачуватися Позичальником щомісячно до моменту повного погашення всієї суми кредиту у розмірі визначеному п. 1.2 Кредитного договору;

в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 175, 193, 216, 217, 218, 230, 232 Господарського кодексу України.

Представник позивача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) підтримав вимоги, викладені у позовній заяві та заперечував проти аргументів відповідача, викладених у відзиві та запереченнях.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях посилається на наступні обставини:

з моменту укладення Кредитного договору ПП СТРОЙКРАНІНВЕСТ , включно до 31.03.17, виконувало взяті на себе зобов`язання належним чином, з дотриманням строків, обумовлених умовами Кредитного договору;

в розрахунку загальної заборгованості по Кредитному договору, станом на 01.06.2018 р., який додається до позовної заяви, позивачем вірно зазначено, що відповідачем до 31.03.17, включно, проводились оплати по Кредитному договору без допущення прострочення на загальну суму 1 056 505,00 грн.;

як стверджує відповідач, відсутність платежів за вказаним Кредитним договором, у подальшому, викликана внаслідок порушень умов Кредитного договору допущених позивачем (прострочення кредитора), що призвело до фактичної неможливості проводити сплату відповідачем відсотків, відповідно до умов Кредитного договору;

так, відповідно до умов п. 3.2.1. Кредитного договору обов`язком Позичальника є: здійснювати повернення фактично отриманого кредиту шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у валюті отриманого кредиту на рахунок № 29096300073412.122, якщо інше не буде погоджено сторонами в додаткових угодах до цього Договору, та забезпечити повне повернення фактично отриманого кредиту в останній день періоду, вказаного в п. 1.1. цього Договору;

умовами п. 3.2.2. Кредитного договору передбачено обов`язок Позичальника щомісячно протягом строку дії цього Договору не пізніше останнього робочого дня поточного місяця сплачувати проценти за користування кредитом, що нараховані по 24 (двадцять четверте) число такого місяця включно, у визначеному згідно умов цього Договору розмірі, та забезпечити повну сплату процентів за кредитом в останній день періоду, зазначеного в п. 1.1. цього Договору, - шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 ;

тобто, як зазначає відповідач, Кредитним договором сторонами узгоджено банківські рахунки, на які Позичальник має право перераховувати кошти, а також визначено, що на інший рахунок кошти можуть перераховуватись - виключно після погодження даного питання в додаткових угодах до Договору;

разом з тим, вказані в Кредитному договорі банківські рахунки не функціонують з 24.04.2017 р. у зв`язку з тим, що на підставі рішення Правління Національного банку України від 24 квітня 2017 року №264-рш/БТ Про віднесення Публічного акціонерного товариства ДІАМАНТБАНК до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 квітня 2017 року № 1684 Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ ДІАМАНТБАНК та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку , відповідно до якого розпочато процедуру виведення ПАТ ДІАМАНТБАНК з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17 год. 00 хв. 24 квітня 2017 року;

відповідно до п. 2.8. Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй Фондом повноважень ліквідатора) зобов`язана, зокрема, закрити своїм рішенням поточні та вкладні рахунки (депозитні) рахунки клієнтів, на яких немає коштів, враховуючи дану норму, а також той факт, що відповіді на лист, чи будь-яких інших повідомлень з приводу рахунків на адресу відповідача від позивача не надходило, а один з рахунків, відповідно до довідки наданої позивачем до відповіді на відзив було закрито 23.02.2018 р. без повідомлення ПП Стройкранінвест , як сторони Кредитного договору, відповідачу не було відомо яким чином здійснюються розрахунки за Кредитним договором, в якому стані перебувають банківські рахунки, тощо;

жодних додаткових угод із зазначенням іншого, ніж передбачено Кредитним договором, сторонами не укладалось, позивач не надсилав відповідачу пропозицію щодо укладення додаткової угоди з новими реквізитами рахунків для погашення кредиту та процентів по кредиту, а відповідач не міг виступити з відповідною пропозицією, оскільки йому не були відомі банківські рахунки на які позивач має можливість (право) зараховувати кошти на умовах Кредитного договору;

відповідачем було направлено на адресу позивача, а також на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб листи, в яких відповідач просив повідомити йому про порядок використання банківських рахунків, виконання Банком взятих на себе зобов`язань та в яких відповідач просив повідомити банківські рахунки на які необхідно сплачувати кошти однак, як зазначає відповідач, і ПАТ ДІАМАНТБАНК і Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, незважаючи на отримання листів, проігнорували їх в повному обсязі, не надавши жодної відповіді;

лише через 4 місяці на адресу відповідача надійшла вимога позивача про усунення порушення зобов`язання, без укладання Додаткової угоди до Кредитного договору із зазначенням у вказаній вимозі банківського рахунку для перерахування коштів;

відповідач вважає, що подання позову зі сторони ПАТ ДІАМАНТБАНК є передчасним, оскільки останній не виконав договірних зобов`язань, допустивши прострочення кредитора, відповідно до ст. 613 ЦК України;

направивши вимогу про усунення порушень зобов`язання № 809/25.3/1Л від 21.08.2017 року, на думку відповідача, позивач використав своє право вимагати дострокового повернення у повному обсязі кредиту і процентів за користування ним, змінивши строк виконання зобов`язання за Кредитним договором, та після направлення на адресу відповідача письмового повідомлення про дострокове погашення всієї заборгованості Кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість у подальшому нараховувати та стягувати з відповідача проценти за Кредитним договором, оскільки нарахування процентів за користування кредитними коштами, комісійних, неустойки поза межами дії кредитного договору не передбачено, таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 14.02.2018 р. по справі № 564/2199/15-ц;

незрозумілим, на думку відповідача, є те, яким чином ПАТ Діамантбанк на даний час здійснює обслуговування рахунків, зокрема рахунку № НОМЕР_1 , який відповідно до наданої позивачем довідки є діючим, якщо вже відкрито накопичувальний рахунок, і за інформацією Національного банку України (роздруківка з сайту Національного банку України) 22.06.2017 року банківська ліцензія ПАТ Діамантбанк відкликана, а діяльність з відкриття, обслуговування банківських рахунків підлягає ліцензуванню тобто, на думку відповідача, ПАТ Діамантбанк безпідставно стверджує, що здійснює діяльність, яка підлягає ліцензуванню, без банківської ліцензії, з обслуговування рахунків, вказаних у Кредитному договорі;

зазначаючи у вимозі накопичувальний рахунок, який не було обумовлено Кредитним договором ПАТ Діамантбанк , на думку відповідача, по суті діяв порушуючи ст. 525 ЦК України, яка встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом;

при укладенні Кредитного договору сторонами погоджувались права і обов`язки сторін, порядок виконання Кредитного договору однак, в жодному пункті Кредитного договору не передбачено право або обов`язок ПП Стройкранінвест використовувати інформацію зазначену на сайті Банку, застосування якої буде вважатись сторонами належним, пункт 10 Договору місцезнаходження та реквізити сторін також не містить інформації про сайт Банку;

як зазначає відповідач, у зв`язку з процесами, які відбувались у ПАТ Діамантбанк неможливо було бути впевненим, що у разі сплати відповідачем коштів вони надійдуть за призначенням, наприклад, на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.06.2017 р. було розміщено повідомлення, відповідно до якого, зокрема, на користь приймаючого банку АТ ТАСКОМБАНК передано частину активів неплатоспроможного ПАТ ДІАМАНТБАНК вказано, що мова йде про частину кредитного портфелю (переважно - кредити юридичних осіб), при цьому позивач не повідомляв відповідачу, чи передано кредит відповідача приймаючому банку, чи ні, дізнатись за вказаними телефонами інформацію було неможливо, адже співробітники посилались на банківську таємницю;

також, як стверджує відповідач, ст. 537 ЦК України закріплено право, а не обов`язок боржника виконати зобов`язання шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса.

Представник відповідача під час судового розгляду справи по суті (у вступному та заключному слові) заперечував проти позовних вимог та аргументів позивача, викладених у позові та відповіді на відзив.

Позивачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

11.06.18 позов;

09.07.18 письмове клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;

17.07.18 відповідь на відзив;

15.11.18 письмове клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;

08.01.19 письмове клопотання про відкладення розгляду справи;

18.02.19 письмове клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача;

04.03.19 письмове клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції;

04.03.19 письмове клопотання про відкладення розгляду справи;

26.03.19 заперечення на клопотання про признаяення судової економічної експертизи;

27.03.19 заперечення на клопотання про признаяення судової економічної експертизи.

Відповідачем під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

09.07.18 відзив;

13.07.18 письмове клопотання про відкладення підготовчого засідання;

01.08.18 заперечення;

11.09.18 письмове клопотання про зупинення провадження у справі;

19.11.18 письмове клопотання про відкладення судового засідання;

10.12.18 письмове клопотання про розгляд справи спочатку та повторне проведення підготовчого провадження;

11.12.18 заява про відвід судді;

09.01.19 письмове клопотання про відкладення підготовчого засідання;

19.02.19 письмове клопотання про призначення судової економічної експертизи;

02.05.19 письмове клопотання про відкладення судового засідання.

Заслухавши вступне та заключне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши в судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2016 року між Публічним акціонерним товариством ДІАМАНТБАНК (надалі за текстом рішення - ПАТ ДІАМАНТБАНК , Банк, Позивач) та Приватним підприємством СТРОИКРАНІНВЕСТ (надалі за текстом рішення - ПП СТРОЙКРАНІНВЕСТ , Позичальник, Відповідач) укладено Договір кредитної лінії № 122 (надалі за текстом рішення - Кредитний договір) (аркуші справи 13-15, том справи 1), відповідно до умов якого Банк з 15 листопада 2016 року по 14 листопада 2017 року включно відкрив Позичальнику відновлювальну кредитну лінію у розмірі 11 420 000,00 грн. (п. 1.1 Кредитного договору) зі сплатою Позичальником процентів за користування кредитом у розмірі 26% річних (п. 1.2 Кредитного договору).

Відповідно до умов укладеної сторонами Додаткової угоди № 1 від 15.11.2016 р. (аркуш справи 16, том справи 1) до вказаного Кредитного договору Банк 15.11.2016 р. видав Позичальнику транш кредитних коштів в розмірі 11 420 000 грн., що підтверджується випискою з рахунку № 26004300005635.980 (аркуш справи 19, том справи 1).

Відповідно до умов Кредитного договору Позичальник зобов`язаний забезпечити повне повернення фактично отриманого кредиту в останній день періоду, вказаного в п. 1.1. договору, тобто не пізніше 14.11.17 р. (п. 3.2. Кредитного договору).

Відповідно до умов п. 3.2.1. Кредитного договору обов`язком позичальника є: здійснювати повернення фактично отриманого кредиту шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у валюті отриманого кредиту на рахунок № 29096300073412.122, якщо інше не буде погоджено сторонами в додаткових угодах до цього Договору, та забезпечити повне повернення фактично отриманого кредиту в останній день періоду, вказаного в п. 1.1. цього Договору;

Позичальник зобов`язаний щомісячно протягом усього строку дії цього Договору не пізніше останнього робочого дня поточного місяця сплачувати проценти за користування кредитом, що нараховані по 24 число такого місяця включно, у визначеному згідно умов цього Договору розмірі, та забезпечити повну сплату процентів за кредитом в останній день періоду, зазначеного в п. 1.1. цього Договору, - шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 (п. 3.2.2 Кредитного договору).

За несвоєчасне повернення фактично отриманих кредитних коштів згідно цього Договору, та/або за несвоєчасну сплату процентів за користування ними, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі діючої на період виникнення прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплати суми за кожен день прострочення, а також сплачує Банку штраф у розмірі 50% від суми невиконаних/неналежно виконаних зобов`язань (п. 5.1. Кредитного договору); цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання Позичальником своїх зобов`язань за цим договором (п. 8.2. Кредитного договору).

Додаткових угод із зазначенням інших, ніж вказані у Кредитному договорі, банківських рахунків сторонами не укладалось.

Відповідачем до 24.04.2017 р. (до запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ ДІАМАНТБАНК ) проводились оплати по Кредитному договору без допущення прострочення на загальну суму 1 056 505,00 грн., що не заперечується позивачем та підтверджується розрахунком загальної заборгованості по Кредитному договору, станом на 01.06.2018 р., який додано до позовної заяви (аркуші справи 17-18, том справи 1).

На підставі рішення Правління Національного банку України від 24 квітня 2017 року №264-рш/БТ Про віднесення Публічного акціонерного товариства ДІАМАНТБАНК до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24 квітня 2017 року № 1684 Про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ ДІАМАНТБАНК та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку , відповідно до якого розпочато процедуру виведення ПАТ ДІАМАНТБАНК з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на один місяць з 17 год. 00 хв. 24 квітня 2017 року.

У зв`язку з викладеною обставиною, 05.05.17 відповідачем було направлено на адресу ПАТ ДІАМАНТБАНК (аркуш справи 60, том справи 1), а також на адресу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (аркуш справи 63, том справи 1) листи від 04.05.17 з проханням повідомити, зокрема, порядок використання банківських рахунків, зазначених у Кредитному договорі, та повідомити банківські рахунки на які необхідно сплачувати кошти за Кредитним договором. Однак, від ПАТ ДІАМАНТБАНК та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, які отримали вказані листи відповідача 11.05.17 (рекомендовані повідомлення про вручення поштового вдправлення на аркушах справи 62 та 65, том справи 1), відповіді на адресу відповідача не надійшло, як не надійшло від позивача і пропозиції укласти Додаткову угоду до Кредитного договору щодо зміни банківських рахунків для подальшого виконання відповідачем грошових зобов`язань за Кредитним договором, відповідно до умов п. п. 3.2.1. Кредитного договору.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 22 червня 2017 року № 394-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства ДІАМАНТБАНК виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 червня 2017 року № 2663 Про початок процедури ліквідації ПАТ ДІАМАНТБАНК та делегування повноважень ліквідатора банку . Відповідно до зазначеного рішення розпочато процедуру ліквідації ПАТ ДІАМАНТБАНК з 24 червня 2017 року до 23 червня 2019 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ ДІАМАНТБАНК Тімоніну Олександру Олексійовичу строком на два роки з 24 червня 2017 року до 23 червня 2019 року включно.

21.08.2017 року Публічним акціонерним товариством ДІАМАНТБАНК було направлено на адресу відповідача вимогу на загальну суму 13 119 881, 43 грн., з посиланням у її тексті, зокрема, на положення частини 2 статті 1050 ЦК України та ч. 1 ст. 1049 ЦК України, про усунення порушення зобов`язання № 809/25.3/1Л (аркуші справи 36-37, том справи 1), отримання якої не заперечується відповідачем.

Як стверджує позивач у позовній заяві, станом на 01.06.2018 року, прострочена заборгованість Позичальника за Кредитним договором з погашення кредиту та процентів за користування кредитом складає 14 942 337,98 грн., з яких:

прострочена заборгованість зі сплати кредиту за Кредитним договором становить 11 420 000 грн., що підтверджується випискою з рахунку № 29096300073412.122;

заборгованість зі сплати процентів за кредитом за Кредитним договором становить

3 522 337,98 грн., що підтверджується випискою з рахунку № 29097300073411.122.

Разом з тим, відповідно до правових позицій, викладених у постанові Великої палати Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі № 444/9519/12 (№ в ЄДРСР 74838904): 91. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За вказаних обставин, позивачем безпідставно нараховано та заявлено до стягнення проценти за користування кредитом на загальну суму 2 220 798 грн. 19 коп., за період з 25.08.17 по 31.05.18 (розрахунок на аркушах справи 17-18, том справи 1) після пред`явлення до Позичальника (відповідача) 21.08.17 вимоги, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України (отриманої відповідачем 06.09.17, аркуші справи 36-42, том справи 1).

Крім того, відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України: Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Суд звертає увагу, що відповідач у відзиві помилково посилається на положення статті 612 ЦК України, при цьому фактично посилаючись на положення статті 613 того ж Кодексу.

Отже, з моменту прострочення кредитора - з дати віднесення Публічного акціонерного товариства ДІАМАНТБАНК до категорії неплатоспроможних та запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ ДІАМАНТБАНК (24.04.17), а також після отримання листа відповідача з вимогою повідомити реквізити рахунків для належного виконання умов Кредитного договору (11.05.17), зобов`язання відповідача по сплаті процентів було відсутнім (відстроченим) на час прострочення кредитора.

Прострочення кредитора (позивача) полягає у не вчиненні дій, що встановлені умовами Кредитного договору, а саме не надісланні на адресу відповідача (Позичальника) пропозиції щодо укладання Додаткової угоди щодо нових реквізитів рахунків для належного виконання Позичальником грошових зобов`язань, до вчинення яких боржник (відповідач, Позичальник) не міг виконати свого обов`язку.

Неможливість виконання відповідачем свого обов`язку за Кредитним договором на вказані у зазначеному Договорі рахунки та обґрунтоване побоювання відповідача втратити грошові кошти у разі іх перерахування на рахунки зазначені у Кредитному договорі підтверджуються наступними обставинами.

За інформацією Національного банку України (роздруківка з сайту Національного банку України на аркуші справи 120, том справи 1) 22.06.2017 року банківська ліцензія ПАТ Діамантбанк відкликана і останній втартив право відкритати та обслуговувати банківські рахунки.

Відповідно до п. 2.8. розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів

фізичних осіб 05.07.2012 № 2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України

14 вересня 2012 р. за № 1581/21893 уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй Фондом повноважень ліквідатора) зобов`язана, зокрема, закрити своїм рішенням поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів, на яких немає коштів.

Позивач посилається на ту обставину, що один з передбачених умовами Кредитного договору рахунків - № 29096300073412.122, був закритий позивачем лише 23.02.2018, а інший не закритий до цього часу, відповідно до довідки Банку від 13.07.18 (аркуш справи 102, том справи 1). Даний аргумент позивача не приймається до уваги судом, оскільки Банк втратив право на обслуговування вказаних рахунків з моменту відкликання банківської ліцензії.

Відповідно до поданої позивачем виписки/Особовий рахунок з 01/04/2017 по 14/11/2017 за поточним рахунком Позивачальника, відкритим у Банку відповідно до умов Кредитного договору (аркуш справи 99, том справи 1), 29.09.17, під час процедури ліквідації Банку, з поточного рахунку відповідача Банком було списано залишок коштів 6561,15грн. в рахунок списання кредиторської заборгованості, за якою не пред`явлено кредиторські вимоги у встановлений Законом строк. Зазначені кошти були втрачені відповідачем без їх зарахування в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором.

Не приймається до уваги судом і посилання позивача на те, що у вимозі про усунення порушення зобов`язання № 809/25.3/1Л від 21.08.2017 року, яка була направлена позивачем відповідачу, та на вебсайті Банку зазначені реквізити накопичувального рахунку Банку, який є один для всіх позичальників Банку та на який здійснюється погашення кредитної заборгованості, оскільки умовами Кредитного договору визначено порядок зміни реквізитів рахунків Банку на які Позивачальник зобов`язаний перераховувати кршти - шляхом укладання Додаткової угоди до Кредитного договору (п. 3.2.1. Кредитного договору).

Крім того, безпідставним є посилання позивача на положення ст. 537 Цивільного кодексу України, оскільки ними передбачено право, а не обов`язок боржника внести належні з нього кредиторові гроші у депозит нотаріуса, нотаріальної контори.

За вказаних обставин, аргументи, наведені позивачем, щодо наявності підстав для задоволення позову не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Натомість, аргументи, наведені відповідачем, щодо відсутності підстав для задоволення позову, приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи, умовам укладеного сторонами Договору та вимогам законодавства.

Відповідно до п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 537 Цивільного кодексу України боржник має право виконати свій обов`язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі:

відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов`язання;

ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку;

відсутності представника недієздатного кредитора.

Нотаріус повідомляє кредитора у порядку, встановленому законом, про внесення боргу у депозит.

Порядок внесення цінних паперів, що існують у бездокументарній формі, в депозит нотаріуса (нотаріальної контори) встановлюється законодавством про депозитарну систему України.

Внесення на депозит нотаріуса цінних паперів, що існують в документарній формі, здійснюється шляхом вручення нотаріусу сертифіката таких цінних паперів.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, (ст. 611 ЦК України).

відповідно до статті 613 Цивільного кодексу України: Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу.

Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Боржник не має права на відшкодування збитків, завданих простроченням кредитора, якщо кредитор доведе, що прострочення не є наслідком його вини або осіб, на яких за законом чи дорученням кредитора було покладено прийняття виконання.

Боржник за грошовим зобов`язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відносини, які виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються спеціальним законодавством, зокрема положеннями Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб . Частиною 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб встановлено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб : Під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

примусове стягнення майна (у тому числі коштів) банку, накладення арешту та звернення стягнення на майно (у тому числі кошти) банку (виконавче провадження щодо банку зупиняється, у тому числі знімаються арешти, накладені на майно (у тому числі на кошти) банку, а також скасовуються інші вжиті заходи примусового забезпечення виконання рішення щодо банку);

нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку;

зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), поєднанням боржника і кредитора в одній особі;

нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками та кредиторами.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб : З дня початку процедури ліквідації банку забороняється зарахування зустрічних вимог, у тому числі зустрічних однорідних вимог, припинення зобов`язань за домовленістю (згодою) сторін (у тому числі шляхом договірного списання), прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі внаслідок укладення будь-яких правочинів з іншими особами, крім банку, зарахування на вимогу однієї із сторін.

Обмеження, встановлені цим пунктом, не поширюються на зобов`язання банку щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, крім обмежень, прямо передбачених законом, у разі, якщо боржник банку одночасно є кредитором цього банку і грошові кошти спрямовуються на погашення зобов`язань за кредитом цього боржника перед цим банком за кредитними договорами та/або за емітованими цим боржником борговими цінними паперами, виключно з урахуванням того, що:

за кредитним договором не було здійснено заміни застави, а саме не відбувалося зміни будь-якого з предметів застави на предмет застави, яким виступають майнові права на отримання коштів боржника, які розміщені на відповідних рахунках у неплатоспроможному банку, протягом одного року, що передує даті початку процедури виведення Фондом банку з ринку;

кошти перебували на поточних та/або депозитних рахунках такого боржника на дату початку процедури виведення Фондом банку з ринку та договірне списання з цих рахунків передбачено умовами договорів, укладених між боржником і банком.

Зазначені операції у будь-якому разі заборонені за договорами, укладеними з пов`язаними з банком особами.

Відповідно до п. 2.8. розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів

фізичних осіб 05.07.2012 № 2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України

14 вересня 2012 р. за № 1581/21893 уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку (у разі делегування їй Фондом повноважень ліквідатора) зобов`язана, зокрема, закрити своїм рішенням поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів, на яких немає коштів.

Відповідно до частин 2-5 статті 47 Закону України Про банки і банківську діяльність Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг.

До банківських послуг належать:

залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах, та рахунків умовного зберігання (ескроу);

розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банківські послуги дозволяється надавати виключно банку. Центральний депозитарій цінних паперів має право провадити окремі банківські операції на підставі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій, що видається у встановленому Національним банком України порядку.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши в судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду не були порушені відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню.

Після усунення обставин, які свідчать про прострочення кредитора, позивач не позбавлений права звернутися з відповідною вимогою до відповідача.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплати судового збору покладаються на позивача.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного рішення 10 червня 2019 р.

Суддя Ю.В. Гридасов