Рішення

від 31.05.2019 по справі 925/245/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2019 року

м. Черкаси справа № 925/245/19

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Довганя К.І., з секретарем судового засідання Олексенко Т.В. за участю представників сторін: позивача - Понуровського Ю.О. особисто, першого відповідача - Батаргіної Ю.О. за довіреністю, другого відповідача - Яроша С.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Фізичної особи - підприємця Понуровського Юрія Олексійовича до Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області та до Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області про стягнення 212575,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з державного бюджету 212 575,68 гривень з яких: 2600,00 матеріальної шкоди та 209 975,68 моральної шкоди, завданих протиправними діями та рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби України у Черкаській області (далі - ГУ ДФС у Черкаській області).

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що службовими особами ГУ ДФС у Черкаській області здійснювались протиправні дії проти нього з метою нанесення великої майнової шкоди на суму 839 902 грн. 72 коп. шляхом проведення перевірок та прийняття податкових повідомлень-рішень. Цим було завдано позивачу і моральну шкоду, яка полягає у моральних стражданнях та переживаннях у зв`язку із протиправними діями відповідача, а саме на підставі:

- Наказу від 11 грудня 2017 року №2136;

- Акту від 14.02.2018 №91/23-00-13-0214/2316412035;

- Податкового повідомлення-рішення від 21.03.2018 №0036011303;

- Податкової вимоги від 14.05.2018 № 33147-17;

- Рішення про опис майна № 21190/23-0017-02-019 від 17.05.2018;

- Акту опису майна № 147/23-00-17-02-025 від 30.05.2018;

- Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 55875704 від 31.05.2018, чим було обмежено права позивача

- листа ГУ ДФС у Черкаській області від 21.06.2018 №26480/23-00-17-02-019.

Позивач вважає, що так як службові особи ГУ ДФС України у Черкаській області нарахували йому 50% штрафних санкцій, то позивач оцінив моральну шкоду в 25% від суми 839 902 грн. 72 коп.

На думку позивача, сума 209 975 грн. 68 коп. - 25% від суми 839 902 грн. 72 коп. буде відповідати характеру та обсягу його страждань, яких він зазнав у зв`язку з неправомірними діям службових осіб ГУ ДФС України у Черкаській області, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості.

Позивач зазначив, що в діях посадових осіб ГУ ДФС України у Черкаській області наявний склад правопорушення передбаченого п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи". ч. 1 ст. 5 КАС України.

Так як позивач не має юридичної освіти, то був змушений звернутися про юридичну допомогу для відстоювання своїх прав в суді по справах №823/409/18 та №823/1601/18 до ТОВ ЦЕНТР ЛОЙЕР КОМПАНІ . За надані ТОВ ЦЕНТР ЛОЙЕР КОМПАНІ юридичні послуги згідно Акта від 19.03.2018 позивачем були сплачені кошти у розмірі 2600,00 грн., які позивач вважає за необхідне стягнути з державного бюджету.

Позивач вказав на те, що в діях службових осіб податкового органу є всі наявні підстави виникнення відповідальності, а саме:

- щодо майнової шкоди у вигляді оплати правничої допомоги 2 600,00 грн.;

- щодо моральної шкоди, яку він оцінив в 209 975 грн. 68 коп.;

- протиправних дій службових осіб, що підтверджено судовими рішеннями;

- причинним зв`язком між діями та шкодою.

Перший відповідач у відзиві на позов не визнав заявлені вимоги вважаючи їх необґрунтованими посилаючись на те, що документи, надані позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу свідчать про понесені ним витрати у адміністративному провадженні, а тому питання про їх відшкодування повинно було вирішуватись при прийнятті рішень у таких справах.

Відповідач вважає, що позивач не подав жодного доказу на підтвердження того, що йому завдано шкоду у розмірі 839 902,72 грн. та повідомив, що ГУ ДФС у Черкаській області не застосовувала по відношенню до позивача штрафних санкцій на таку суму, не вживала заходи стягнення з ФОП Понуровського Ю.О. будь - яких донарахованих за актами перевірок сум податків.

Відповідач зазначив, що позивач не обґрунтував, чим він керується при визначенні суми моральної шкоди у розмірі 25 % від неіснуючої суми штрафних санкцій у розмірі 839 902,72 грн.

Відповідач зауважив, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження наявності такої шкоди, перенесених моральних страждань та переживань, не довів наявність вини, причинного зв`язку між діями відповідача та шкодою (погіршення стану здоров`я, зниження престижу, ділової репутації тощо).

Перший відповідач вважає, що у позивача відсутні правові підстави вимагати відшкодування моральної шкоди, оскільки відповідачем така шкода позивачеві не завдана.

Другий відповідач у відзиві на позов просив суд відмовити позивачу у задоволенні заявлених вимог з тих підстав, що питання відшкодування позивачу коштів за юридичні послуги повинно бути вирішене Черкаським окружним адміністративним судом по справах № 823/1294/17 та № 823/1601/18 за відповідною заявою позивача. Тому, підстави для стягнення за рахунок коштів Державного бюджету витрат на правову допомогу в сумі 2 600,00 грн. відсутні.

Відповідач послався на зміст ч. 2 ст.1167 ЦК України, якою визначено, що у Казначейства відсутній обов`язок перед позивачем щодо обов`язкового відшкодування моральної шкоди.

Другий відповідач зауважив, що позивачем не надано належних документальних доказів зазначеним обставинам; позивачем жодним чином не доведено, що внаслідок отримання та подальшого судового оскарження акту перевірки йому завдано моральну шкоду, і тому, на думку відповідача, підстави для відшкодування моральної шкоди Позивачу за рахунок коштів Державного бюджету України відсутні.

Позивач у відповіді на відзиви заперечував проти доводів відповідачів та просив суд заявлені ним вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 28.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представники першого та другого відповідачів в судовому засіданні проти заявлених позивачем вимог заперечували та просили суд у їх задоволенні відмовити.

Суд, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, встановив наступне.

Предметом спору є стягнення з державного бюджету України на користь позивача матеріальної та моральної шкоди у зв`язку із протиправними діями та рішеннями першого відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач - фізична особа-підприємець Понуровський Юрій Олексійович , зареєстрований як суб`єкт господарювання - 19.08.2016, ідентифікаційний номер 2316412035 за видом діяльності: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту та є платником ПДВ з 01.10.2016.

31 січня 2018 р. позивачем було отримано наказ ГУ ДФС у Черкаській області ДФС України від 11.12.2017 №2136 про призначення проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Оліра-Трейд (код 40156988), ТОВ Компанія Грід (код 35735684) за період з 01.07.2017 по 31.07.2017.

Позивач вище вказаний наказ оскаржив до суду. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі № 823/409/18 в задоволенні позовних вимог було відмовити повністю. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.07.2018 у справі №823/409/18 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26.04.2018 скасоване та ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області від 11.12.2017 № 2136.

Першим відповідачем на підставі Акту від 14.02.2018 № 91/23-00-13-0214/2316412035 прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.03.2018 №0036011303. Не погоджуючись з цими Актом та податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив їх до суду.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08.10.2018, яке набрало законної сили 14.12.2018 у справі № 823/1601/18 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Черкаській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки фізичної особи-підприємеця Понуровського Юрія Олексійовича , за результатами якої складено акт від 14.02.2018 №91/23-00-13-0214/2316412035 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП Понуровського Юрія Олексійовича , податковий номер НОМЕР_1 , з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Оліра-Трейд" (код 40156988), ТОВ "Компанія "Грід" (код 35735684) за період з 01.07.2017 по 31.07.2017; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.03.2018 №0036011303. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.02.2019 у справі №823/1601/18 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08.10 2018 залишено без змін.

В матеріалах справи міститься договір про надання юридичних послуг та правової допомоги від 30.08.2017 № 30/08/20017, укладений між ТОВ Центр Лойер Компані (Виконавець) та ФОП Понуровським Ю.О. (Замовник), а також Акт здачі - прийняття виконаних робіт від 19.03.2018 на суму 2600,00 грн.

Відповідно до Акту здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг) до договору № 30/08/2017 від 19.03.2018 Виконавцем були виконані роботи, пов`язані із вивченням матеріалів, наданих замовником, проведення їх аналізу, підготовки та написання позовної заяви про визнання протиправними дій щодо проведення позапланової невиїзної перевірки Позивача, за результатами якої було складено акт від 14.02.2018 № 91/23-00-13-0214/2316412035.

П.1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215, Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Відповідно до підпункту 1 пункту 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється виключно Казначейством у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

На виконання п. 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок).

Підпунктом 2 пункту 35 Порядку встановлено, що Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсацію) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

Згідно п. 38 Порядку для забезпечення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку в Казначействі відкривається в установленому порядку відповідний рахунок.

Безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

Положення ст.23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачають, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Ст.1167 ЦК України визначені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду.

За приписами ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАСУ) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. З ст. 132 КАСУ). Отже, плата за юридичні послуги відноситься до судових витрат пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАСУ при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч. 1 ст. 143 КАСУ).

Ст.123 ГПК визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх

місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду

справи, або підготовки до її розгляду.

Ст.126 ГПК передбачає, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі

впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до

справи.

Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, суд приходить до наступних висновків.

Вимогу позивача щодо стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу в сумі 2600 грн. суд вважає необґрунтованою, оскільки докази, надані позивачем на підтвердження таких витрат, не можуть бути належними та допустимими через те, що питання відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених стороною у адміністративному провадженні, позивач мав би вирішити при винесенні рішень у справах адміністративного судочинства.

Щодо вимоги позивача про стягнення моральної шкоди в розмірі 209 975 грн. 68 коп., то останнім не подано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження наявності такої шкоди, перенесених моральних страждань та переживань; не подано доказів наявності вини, причинного зв`язку між діями відповідача та шкодою (погіршення стану здоров`я, зниження престижу, ділової репутації тощо). Тобто докази того, що внаслідок отриманням та подальшого судового оскарження акту перевірки позивачу завдано моральну шкоду, суду не надані.

Враховуючи ту обставину, що позивач не надав суду доказів заподіяння (наявності) моральної шкоди, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 209975,68 грн. необґрунтованими.

Крім того, територіальні органи Державної казначейської служби не уособлюють собою державу Україна, а рахунки, які відкриті виключно для забезпечення їх діяльності не уособлюють собою Державний бюджет України. Стягнення моральної та матеріальної шкоди у разі задоволення позовних вимог здійснюється з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів на користь стягувача з відповідного рахунку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Апеляційного суду Черкаської області від 22.10.2018 по справі № 712/3003/18.

За приписами ч. 4 ст. 75 ГПК обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суду не надано доказів, які б свідчили про виникнення у відповідачів відповідного обов`язку по сплаті коштів, заявлених до стягнення.

З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України суд

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 10.06.2019.

СУДДЯ К.І.Довгань