Постанова

від 10.06.2019 по справі 804/4686/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2019 року

Київ

справа №804/4686/16

адміністративне провадження №К/9901/32862/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.)

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 (судді Шальєва В.А., Білак С.В., Олефіренко Н.А.)

у справі № 804/4686/16

за позовом Публічного акціонерного товариства ХайдельбергЦемент Україна

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року Публічне акціонерне товариство ХайдельбергЦемент Україна (далі - позивач, ТОВ ХайдельбергЦемент Україна ) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську МГУ ДФС), в якому просило суд визнати протиправним (недійсним) та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.07.2016 № 0000845000.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2016, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016, позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує. Вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 25.01.2016 по 12.02.2016 посадовою особою відповідача згідно із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ ХайдельбергЦемент Україна з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з наступними контрагентами: ПП Діполь за січень, лютий 2015 року, ПП Метресурс за травень, червень 2015 року та ТОВ Промліга за квітень, травень 2015 року, ТОВ ПБ Стройіндустрія за березень 2015 року, ТОВ Парад Дніпро за липень 2015 року, ТОВ ВКФ Променерго за травень 2015 року, за результатами якої складено акт від 12.02.2016 № 28/28-01-50-00292923 та зроблено висновок про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 21 796,40 грн, завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та суми податкового кредиту поточного звітного періоду в сумі 30 932,61 грн, завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 22 785 грн, завищено суму непогашеного від`ємного значення попередніх періодів на квітень поточного звітного (податкового) періоду в сумі 252 993,01 грн.

На підставі Акта перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 29 лютого 2016 р. № 0000355000, згідно з яким встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, статті 198, статті 201 Податкового кодексу України і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість та згідно з п. 41 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) двадцять вісім тисяч триста дев`яносто дві гривні 56 копійок.

Позивач, не погоджуючись із висновками відповідача, викладеними в Акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні, відповідно до чинного законодавства України, зокрема, ПК України, оскаржував податкове повідомлення-рішення до Міжрегіонального головного управління Міндоходів Центрального офісу з обслуговування великих платників (скарга Вих. № 01/02-45 від 09.03.2016 р.) та до Державної фіскальної служби України (скарга Вих. № 01/02-94 від 18.05.2016 р.).

За результатами адміністративного оскарження згідно Рішення про результати розгляду скарг від 12.07.2016 року № 15114/6/99-99-11-01-02-25 Державна фіскальна служба України скасувала податкове повідомлення - рішення СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську Міжрегіонального ГУ ДФС від 29.02.2016 № 0000355000, №0000365000 в частині визначення податкового зобов`язання з ПДВ за рахунок невизнання перевіркою взаємовідносин з ПП Метресурс , ТОВ Промліга , ПП Променерго і у відповідній частині штрафні санкції з вказаних податків та у зазначеній частині рішення Міжрегіонального головного управління ДФС - Центрального офісу з обслуговування великих платників, прийняте в результаті розгляду первинних скарг, а в іншій частині вказані ППР та рішення, прийняте в результаті розгляду первинних скарг, залишено без змін.

Відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18.07.2016 № 000084500, згідно з яким на підставі акта перевірки № 28/28-01-50-00292923 від 12.02.2016, рішення ДФС України про результати розгляду скарг № 15114/6/99-99-11-01-02-25 від 12.07.2016 встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, статті 198, статті 201 Податкового кодексу України і зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 198 722,03 грн та застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 17 593,70 грн.

Як вбачається з акту перевірки від 12.02.2016 № 28/28-01-50-00292923 та доводів касаційної скарги, фактичною підставою для донарахування позивачу зазначених податкових зобов`язань слугували висновки перевіряючих про неправомірність формування позивачем складу податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським взаємовідносинам з ПП Діполь , ТОВ ПБ Стройіндустрія , ТОВ Парад-Дніпро , які, за твердженнями відповідача, не спричиняють реального настання правових наслідків обумовлених ними. Вказані висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що у контрагентів позивача відсутня реальна можливість здійснення господарської діяльності в зв`язку з відсутність необхідних трудових та виробничих ресурсів. Крім того, такі висновки ґрунтуються на отриманій інформації з баз даних податкового органу, з аналізу якої встановлено обрив ланцюга постачання від контрагентів до третіх осіб. Доводи касаційної скарги дублюють висновки акта перевірки.

Крім того, обґрунтування, наведені відповідачем у касаційній скарзі, містять вимоги здійснити переоцінку встановлених судами обставин справи, а також додатково перевірити докази, що не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом касаційної інстанції).

Суд першої інстанції, висновки якого підтримала колегія суддів суду апеляційної інстанції, вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що матеріалами справи підтверджується належним чином та в повному обсязі виконання укладених позивачем зі своїми контрагентами правочинів, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, враховуючи, що висновки викладені в акті податкової перевірки не узгоджуються з нормами матеріального права, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з такою позицією судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частиною першою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, позивачем протягом 2015 року здійснювались господарські операції з ПП Діполь .

Так, у січні-лютому 2015 року операції з виконання ремонтних робіт та технічного обслуговування здійснювалися ПП Діполь у відповідності до умов договору підряду на виконання ремонтних робіт № 05566 від 21.10.2013 року (виконання робіт по ремонту та обслуговуванню системи газопостачання Дніпродзержинського заводу позивача згідно з Технічним завданням); договору підряду на виконання ремонтних робіт № 08200 від 05.11.2014 року (виконання робіт по очищенню на висоті методом промислового альпінізму Дніпродзержинського заводу позивача згідно з технічним завданням); договору підряду на виконання технічного обслуговування № 06381 від 01.02.2014 р. (виконання технічного обслуговування електрообладнання Дніпродзержинського заводу позивача згідно з технічним завданням); договору про надання послуг № 06389 від 01.02.2014 р. (щомісячне обслуговування та експлуатація електрообладнання ЦРП Дніпродзержинського заводу позивача згідно з технічним завданням); договору підряду на виконання ремонтних робіт № 08001 від 20.06.2014 р. (виконання робіт по ремонту та обслуговуванню електронного, аналогового, високовольтного обладнання Дніпродзержинського заводу позивача згідно з технічним завданням).

ПП Діполь обрано виконавцем робіт за вказаними договорами у відповідності до процедури П 2-19.00 Порядок управління процесом закупівель в редакції 4, яка набула чинності з 25.04.2013 та введена в дію наказом керівника позивача № 216 від 25.04.2013.

Позивачу при укладанні договорів з боку ПП Діполь надано статутні документи, документи на підтвердження реєстрації платником податку на додану вартість, місця податкового обліку, а також ліцензії на підтвердження права здійснення певного виду господарської діяльності (ліцензії на здійснення господарської діяльності, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, від 26.10.2012 p., дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки № № 0085.13.12, 067.11.12).

Фактичне виконання спірних господарських угод з ПП Діполь підтверджено актами приймання виконаних будівельних робіт; довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати; підсумковими відомостями ресурсів; розрахунками загальновиробничих витрат; службовими записками (табель відпрацьованого часу); актами передання основних та допоміжних матеріалів та запчастин.

Крім того, факт виконання підрядних робіт саме ПП Діполь підтверджено листами цього підприємства із зазначенням даних робітників, що мали виконувати роботи за вказаними договорами; документами, що підтверджують кваліфікацію робітників; проходженням робітниками ПП Діполь інструктажу з техніки безпеки.

Економічний зміст (господарська (ділова) мета) операцій позивача з ПП Діполь полягав в необхідності забезпечення безперебійного та безпечного функціонування промислового обладнання Дніпродзержинського заводу позивача.

Позивачем здійснена оплата придбаних робіт, докази чого наявні в матеріалах справи.

Крім того, в березні 2015 року позивачем у ТОВ БП Стройіндустрія придбано ремонтні роботи за договором підряду на виконання ремонтних робіт № 09261 від 25.11.2014 р. (виконання робіт по ремонту газоходу від охолоджувача до електрофільтру, футерування ЦТО та охолоджувача клінкера згідно з технічним завданням).

ТОВ БП Стройіндустрія обрано виконавцем робіт за вказаним договором у відповідності до процедури П 2-19.00 Порядок управління процесом закупівель в редакції 4, яка набула чинності з 25.04.2013 та введена в дію наказом керівника позивача № 216 від 25.04.2013.

Позивачу при укладанні договорів з боку ТОВ БП Стройіндустрія надано статутні документи, документи на підтвердження реєстрації платником податку на додану вартість, місця податкового обліку, а також ліцензії на підтвердження права здійснення певного виду господарської діяльності (ліцензія № 588147 на здійснення господарської діяльності, пов`язаної зі створенням об`єктів архітектури, від 11.08.2011 p.).

Фактичне здійснення господарських операцій з цим контрагентом підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами: актами приймання виконаних будівельних робіт; табелями обліку використання робочого часу; довідками про вартість виконаних будівельних робіт і витрати; підсумковими відомостями ресурсів; розрахунками загальновиробничих витрат; актами прийому-здачі устаткування з ремонту; актом зважування лому; актом утворення лому; звітом зважування; видатковими накладними; накладними; листуванням; перепустками.

Позивачем здійснено оплату придбаних робіт, що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними документами.

Економічний зміст (господарська (ділова) мета) операцій позивача з ТОВ БП Стройіндустрія полягає в необхідності забезпечення безперебійного та безпечного функціонування промислового обладнання Криворізького заводу позивача - печі для виробництва клінкеру, який є основним компонентом готової продукції позивача - цементу.

Операції з придбання товару у ТОВ Парад-Дніпро здійснено позивачем у відповідності до договору поставки № 09954 від 30.01.2015, укладеного між ТОВ Парад-Дніпро (постачальник) та позивачем.

ТОВ Парад-Дніпро було обрано постачальником за договором № 09954 у відповідності до процедури П 2-19.00 Порядок управління процесом закупівель в редакції 5, яка набула чинності з 18.09.2014.

Позивачу при укладанні договорів з боку ТОВ Парад-Дніпро надано статутні документи, документи на підтвердження реєстрації платником податку на додану вартість, місця податкового обліку.

Фактичне здійснення господарських операцій з постачання товарів підтверджено наявними в матеріалах справи первинними документами: видатковими накладними, прибутковими ордерами, а також сертифікатами відповідності товару, керівництвом користувача, експрес-накладними перевізник ТОВ Нова Пошта щодо перевезення товару.

Позивачем здійснено оплату придбаних товарів, що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними документами.

Економічний зміст (господарська (ділова) мета) даних операцій з придбання товарів полягав в необхідності забезпечення нормальної господарської діяльності позивача у відповідності із заявками фахівців технічних служб позивача.

Таким чином, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що порушення контрагентом позивача податкової дисципліни та невідповідність окремих документів складених відносно товару постачальником по ланцюгу постачання не впливає на віднесення позивачем (покупцем) до складу податкового кредиту сум за господарською операцією, яка фактично відбулася, оскільки закон не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від наявності документів щодо належного виконання постачальниками по ланцюгу постачання своїх податкових та інших зобов`язань.

Отже, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів.

Виходячи з наведеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ПП Діполь , ТОВ ПБ Стройіндустрія , ТОВ Парад-Дніпро за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2016 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2016 у справі № 804/4686/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко