Справа № 1-161/10
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2019 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали заяви адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , про зняття арешту з майна,-
ВСТАНОВИВ:
Адвокат ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про зняття арешту із майна.
Клопотання мотивує тим, що в провадженні суду перебувало клопотання ОСОБА_3 про звільнення від покарання, призначеного вироком Апеляційного суду Закарпатської області від 05.05.2011 року у зв`язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Ухвалою суду від 25.04.2017 року вказане клопотання задоволено.
16.12.2011 року у відповідності до постанови старшого державного виконавця МВ ДВС Ужгородського МУЮ накладено арешт на майно ОСОБА_3 . Вказуючи що оскільки ухвалою суду було звільнено від покарання, тобто кримінальне провадження розглянуте, конфіскація не застосовувалась, цивільний позов відсутній, потреба в арешті відпала, посилаючи на вимоги статті 174 КПК України просить скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.12.2011 року, винесеної на підставі виконавчого листа №1-161/10 виданого 08.12.2011 року Ужгородським міськрайонним судом.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного висновку.
Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 Кримінального-процесуального кодексу України, є арешт майна, суть якого полягає у тимчасовій забороні, адресованій власнику чи володільцю майна, відчужувати його, або розпоряджатися чи користуватися ним. Порядок скасування арешту майна встановлюється ст.174 КПК України.
Згідно ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Разом з тим, відповідно до п.9 розділу ХІ Перехідних положень до КПК України 2012 р. запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно з постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановою № 5 від 3 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
При цьому згідно зпунктом 9розділу XI "Перехідні положення" КПК питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.
У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року набрав чинності 19 листопада 2012 року.
При цьому, зі змісту доданої копії ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 25.04.2017 року вбачається, що вироком Апеляційного суду Закарпатської області від 05.05.2011 року вирок Ужгородського міськрайонного суду в частині призначення покарання та звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України скасовано та призначено Ждянському покарання за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Адвокат вказує що підставою для видачі вказаного виконавчого листа був вирок Апеляційного суду Закарпатської області від 05.05.2011 року, однак, такий до матеріалів заяви не додано.
Крім того, зі змісту поданої до суду заяви вбачається, що захисник ОСОБА_4 , на стадії виконання вироку ухваленого в порядку КПК України (в ред. 1960 року), посилаючись на ст.174 КПК України (в ред.. 2012 року), просить скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.12.2011 року, винесеної на підставі виконавчого листа №1-161/10 виданого 08.12.2011 року Ужгородським міськрайонним судом, що не передбачено вказаною нормою.
Арешт на майно ОСОБА_4 було накладено відповідно до постанови державного виконавця при виконанні вироку суду щодо конфіскації майна у кримінальній справі, що підтверджується копією постанови від 16.12.2011 року, відомостей що арешт накладено під час дізнання чи досудового слідства в матеріалах заяви відсутні. Порядок зняття арешту з майна особи, накладеного державним виконавцем, регулюється Законом України "Про виконавче провадження".
Враховуючи наведене, а також те, що порядок скасування арешту нерухомого майна накладеного після набрання вироком законної сили прямо не визначений нормамиКПК України, а норми ст. 174 КПК України не поширюються на рішення, які ухвалені державним виконавцем на стадії виконання вироків, а також враховуючи, що захисник ОСОБА_4 звернувся в суд із заявою про скасування постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 16.12.2011 року, винесеної на підставі виконавчого листа №1-161/10 виданого 08.12.2011 року Ужгородським міськрайонним судом у зв`язку з конфіскацією всього належного засудженому майна, тобто процесуального рішення, прийнятого не у межах судового провадження, то така заява за правилами ст. 174 КПК України розгляду не підлягає, а тому суд вважає за необхідне у відкритті провадження за вказаною заявою про зняття арешту з майна відмовити.
Враховуючи, що подана заявником заява про зняття арешту майна розглядається в порядку ст. 174 КПК України, а також враховуючи вимоги ч. 6ст. 9 КПК України, згідно з якими у випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження за заявою про зняття арешту майна.
Прийняте рішення не позбавляє ОСОБА_4 або його представнику права звернутися з відповідним клопотанням в порядкуКПК України 1960 рокучи оскаржити дії (бездіяльність) державного виконавця в порядку передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".
На підставі викладеного, керуючись п.9 розділу ХІ Перехідних положень до КПК 2012 р., ст.174 КПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у відкритті провадження зазаявою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 , про зняття арешту з майна.
Заяву разом з додатками повернути особі, яка її подала.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з моменту її проголошення, а представником , який не був присутній під час проголошення ухвали , протягом семи днів з дня отримання її копії до Закарпатського Апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2019 |
Оприлюднено | 16.02.2023 |
Номер документу | 82299944 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Справи в порядку виконання судових рішень у кримінальних провадженнях інші |
Кримінальне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Фазикош О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні