Постанова

від 04.06.2019 по справі 640/3588/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №640/3588/19 Суддя 1-ї інстанції: Садовський К.С.

Провадження № 33/818/658/19

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2019 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 . - адвоката Жарова-Тітарьової Л.М. на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 22.04.2019 року у відношенні ОСОБА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 22.04.2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Судом першої інстанції було встановлено, що 10.02.2019 року о 01:22 у м. Харкові, на вул. Сумський в районі будинку №22 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 530D державний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcitest 6820 ARHE-0222, у присутності двох свідків. Результат тесту 0,42%.

Дії водія ОСОБА_1 кваліфіковані як порушення вимог п. 2.9 (а) Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погодившись з таким рішенням, захисник Зубко О.В. - адвокат Жарова-Тітарьова Л.М. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Київського районного суду м. Харкова від 22.04.2019 року скасувати, та закрити провадження у зв`язку з відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В апеляційній скарзі вказує на те, що наявність у ОСОБА_1 стану алкогольног оспьяніння встановлено за допомогою спеціального технічного засобу - газоаналізатору Drager Alcotest 6820, щодо якого відсутній дозвіл Міністерства охорони здоров`я України на його використання, що свідчить про недійсність проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Зазначила, що цифровий показник у 0,2 проміле алкоголю в крові визначений спільним наказом МВС та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року, однак показник алкоголю у ОСОБА_1 брався не з крові, а з повітря, що видихається.

Крім того, указала що матеріали справи не містять направлення ОСОБА_1 на медичний огляд до закладу охорони здоров`я, що також свідчить про порушення процедури проведення огляду.

Наголосила, що суд необґрунтовано відмовив в задоволенні проведення судової експертизи, чим не забезпечив реалізацію прав учасників процесу, не з`ясував належним чином обставини передбачені ст.ст.247,280 КУпАП.

Також зазначила, що письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 складені ними не власноруч, а на бланках та одним почерком, які також суперечать відеозаписам з бодікамер патрульних поліцейських.

Крім того, суд необґрунтовано не прийняв до уваги показання свідка ОСОБА_6 , показання якого співпадають з відеозаписами з бодікамер поліцейських, та підтверджують той факт, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а лише сидів в ньому та спілкувався зі свідком ОСОБА_6 .

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга захисника Жарової-Тітарьової Л.М. не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційним судом не встановлено порушень суддею суду першої інстанції вимог вказаної правової норми.

В ст. 19 Закону України Про міжнародні договори України , ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом . Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі Пономарьов проти України наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження .

В судове засідання апеляційного суду 04.06.2019 року ОСОБА_1 та його захисник Жарова-Тітарьова Л.М не прибули, повідомлялись завчасно та належним чином. Захисник Жарової-Тітарьової Л.М 15.05.2019 року до апеляційного суду подала клопотання, яке просила розглядати без її участі та ОСОБА_1 , 03.06.2019 року звернулась із заявою, про розгляд її апеляційної скарги без її участі, де також просила закрити провадження по справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

В судовому засіданні було досліджено наявний в матеріалах справи відеозапис, згідно якого встановлено, що водія ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції та в ході спілкування у нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, в присутності двох свідків останній погодився пройти огляд за допомогою технічного приладу Драгер, результат якого склав 0.42 проміле. З Таким результатом ОСОБА_1 не погодився, та його було доставлено до відповідного медичного закладу, де він відмовився здавати кров для проведення аналізу та погодився з результатом 0.42 проміле. Згідно відеозапису, останні цифри 0282 ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом BMW 530D державний номер НОМЕР_1 .

Викладене вище, спростовує доводи апеляційної скарги щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Доводи, що в матеріалах справі відсутнє направлення на проходження медичного огляду не спростовує те, що згідно відеозапису ОСОБА_1 був доставлений до лікаря-нарколога, та відмовився здавати кров.

Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху України (ПДР) встановлено, що водієві заборонено керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебувати під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а також ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння

Враховуючи вище викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у правопорушенні, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ 214521 від 10.02.2019 року, чековою роздруківкою технічного приладу Драгер 6820, актом огляду, поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

Доводи щодо необхідності закриття провадження по справі на підставі п.7.ч.1 ст. 247 КУпАП, апеляційний суд відкидає, оскільки вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП мало місце 10.02.2019 року, а постановою суду першої інстанції від 22.04.2019 року на нього було накладено адміністративне стягнення, тобто у строк, передбачений ст. 38 КУпАП.

В рішенні по справі О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Жарової-Тітарової Лариси Михайлівни залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 22.04.2019 року у відношенні ОСОБА_1 без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Харківського

апеляційного суду В.П.Цілюрик