Рішення

від 03.06.2019 по справі 320/6190/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2019 року № 320/6190/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вета-Плюс" до ГУ ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вета-Плюс" з позовом до ГУ ДФС у Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2018 № 019501406.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог закону, покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є необґрунтованими. Крім того, станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги) не передбачав вимог про вчинення щоденних записів операцій за Z-звітами.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Відповідачем надано суду відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з тих підстав, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки прийнято у зв`язку з порушенням позивачем вимог порядку оприбуткування готівки.

Позивачем надано суду письмову відповідь на відзив відповідача, в якій він наполягає на необґрунтованості висновків податкового органу.

До судового засідання сторони, належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не прибули.

Представники сторін звернулись до суду з письмовими клопотаннями про розгляд справи за їх відсутності.

На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Посадовими особами ГУ ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку медичного центру ТОВ "Вета-Плюс" за адресою: м. Бровари, бульв. Незалежності, 9.

За наслідками перевірки складено Акт від 18.06.2018 № 1132/1000/14/33729256, згідно висновків якого встановлено порушення підприємством пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України, а саме - на момент перевірки платником на забезпечено обліку готівки у сумі 10 247,67 грн. (а.с. 9 - 10).

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.06.2018 року № 019501406, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 51 238,35 грн. (а.с. 8).

За наслідками адміністративного оскарження висновки Акту перевірки та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його оскарження.

Згідно Акту перевірки та письмового відзиву відповідача на позов висновки про порушення позивачем вимог закону ґрунтуються на тому, що перевіркою встановлено нездійснення обліку готівкових коштів на суму 7 368,67 грн. в КОРО № 3000336228р/1 на підставі фіскальних звітних чеків:

- від 16.06.2017 № 2 на суму 2 523,00 грн.,

- від 19.06.2017 № 3 на суму 2 127,61 грн.,

- від 20.06.2017 № 4 на суму 2 718,06 грн.

Також 21.08.2017 у КОРО № 1006005907р/9 не здійснено своєчасно, тобто у день надходження, облік готівкових коштів у суму 2 879,00 грн. на підставі фіскального звітного чеку від 21.08.2017 № 1699.

Проте, суд вважає такі висновки податкового органу необґрунтованими у зв`язку з наступним.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 06.07.1995 N 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 КОРО - це прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).

Пунктами 9, 13 ст. 3 Закону № 265 передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО. Невиконання будь-якої із цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абз. 3 ст. 1 Указу Президента від 12.06.1995 №436/95 Про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності).

Аналогічне визначення КОРО наведено і в пункті 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 та чинною на час виникнення спірних правовідносин, в якому також зазначено, що під оприбуткуванням готівки розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (пункт 2.2 глави 2 Положення № 637).

Згідно з пунктом 7.15 глави 7 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (п. 2.2 Положення № 637)

Відповідно до пункту 2.6 глави 2 Положення № 637 уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 11.12.2012 (справа №21-400а12), від 04.11.2015 (справа №825/554/15-а), а також Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.07.2018 (справа №813/2229/17).

Згідно пункту 6 глави 4 розділу II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 № 547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 920/29050, у редакції станом на червень - серпень 2017 року, використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО;

- щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Проте, абзаци 3, 4, 6 даної норми виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів від 20.09.2018 № 773 і на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій.

- суб`єкт господарювання має забезпечити збереження щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних Z-звітів) в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 Кодексу.

Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки станом на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення закон не передбачав обов`язку підприємств та підприємців щодо обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі - КОРО, суд вважає дане рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатньо належних і достовірних доказів, а відтак, не довів правомірності своїх рішень.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 1 762,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 22.10.2018 № 1919.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у загальній сумі 1 762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 194, 205, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд,-

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення,5а, код 39393260) від 26.06.2018 № 019501406.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення,5а, код 39393260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Вета-Плюс (07400, Київська обл., м. Бровари, бульв. Незалежності, 9, код 33729256) судові витрати у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.