Рішення

від 11.06.2019 по справі 320/1484/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 року м. Київ № 320/1484/19

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Колеснікової І.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рось-Будінвест"

до Державної фіскальної служби України,

Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Рось-Будінвест" (надалі - позивач, ТОВ "Рось-Будінвест") з позовом до Державної фіскальної служби України (надалі-відповідач-1, ДФС України) Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (надалі- відповідач-2, ГУ ДФС у Київській області), в якому, з урахуванням нової редакції позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області № 1027345/41685249 від 17.12.2018 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Рось-Будінвест" у реєстрації податкової накладної від 16.11.2018 № 4;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області № 1027347/41685249 від 17.12.2018 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Рось-Будінвест" у реєстрації податкової накладної від 16.11.2018 № 5;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області № 1027346/41685249 від 17.12.2018 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Рось-Будінвест" у реєстрації податкової накладної від 16.11.2018 № 6;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області № 1027343/41685249 від 17.12.2018 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Рось-Будінвест" у реєстрації податкової накладної від 26.11.2018 № 9;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 16.11.2018 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 12.12.2018;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 16.11.2018 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 12.12.2018;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 16.11.2018 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 12.12.2018;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 26.11.2018 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 12.12.2018;

- визнати дії комісії ГУ ДФС України про відмову в задоволенні прохання виключення ТОВ "Рось-Будінвест" з переліку ризикових суб`єктів господарювання неправомірними та зобов`язати Головного управління ДФС у Київській області прийняти рішення про виключення ТОВ "Рось-Будінвест" з переліку ризикових суб`єктів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання вимог п. 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України товариством з обмеженою відповідальністю "Рось-Будінвест" було виписано податкові накладні, які було направлено для реєстрації у ЄРПН. У всіх випадках податкові накладні було прийнято, але операцію було зупинено.

Так, позивачем зазначено, що ним було подано до комісії Головного управління ДФС у Київській області та комісії ДФС України пояснення та копії документів, якими підтверджується реальність здійснення операцій за спірними податковими накладними.

Однак, рішеннями комісій відповідача-1 та відповідача-2 безпідставно відмовлено у реєстрації поданих податкових накладних.

Так, позивач вважає, що жодних законних підстав для зупинення реєстрації податкових накладних, а в подальшому, для відмови в їх реєстрації у комісії Державної фіскальної служби України не було.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку загального позовного провадження.

13.05.2019 Головним управління ДФС у Київській області поданодо суду відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що позивачем на підтвердження реальності господарських операцій на підставі яких виписані податкові накладні, не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій, а саме: щодо транспортування, навантаження, розвантаження продукції, акти приймання-передачі товарів, а також щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), чим порушено процедуру подачі податкової накладної до податкового органу, Постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та норми Податкового кодексу України.

Щодо включення позивача до реєстру підприємств, що підпадають під Критерії ризиковості, відповідачем-2 зазначено, що 28.03.2018 позивача внесено до вказаного реєстру на підставі абзацу 2 пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості, а саме платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців , 12.02.2019 критерій внесення позивача до відповідного реєстру змінено на наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником . Втім, відповідач-2 зазначає, що внесення позивача до переліку підприємств з ознаками ризиковості не створює жодних правових наслідків для підприємства, та в жодному разі не створює перешкод для діяльності підприємства як суб`єкта господарювання.

Також 15.05.2019 від Державної фіскальної служби України надійшов відзив тотожного змісту з тим, що надйшов від Головного управління ДФС у Київській області. Крім іншого, відповідачем-1 зазначено, що скарги ТОВ Рось-Будінвест на оскаржувані рішення залишено комісією ДФС України з питань розгляду скарг без задоволення, а рішення Комісії ГУ ДФС у Київській області без змін, у зв`язку з відсутністю документів на підтвердження реальності господарських операцій по яким виписані податкові накладні.

Позивач, не погодившись в наведеними відповідачачами у відзиві підставами для зупинення реєстрації податкових накладних, подав заперечення на відзив з заначенням підстав підтвердження реальності господарських операцій на підставі яких виписані податкові накладні. Також, позивачем зазначено, що становм на час прийняття спірних рішень, ТОВ Рось-Будінвест не відносилось до переліку ризикових.

На підставі поданих представником позивача та представником відповідача клопотань про закриття підготовчого провадження, судом протокольною ухвалою від 13.05.2019 закрито підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 13.05.2019 сторонами заявлено клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно частини 3 статті 195 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З огляду на заявлені позивачем та відповідачами клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, суд вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів у передбачені Кодексом адміністративного судочинства України строки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 03.01.2019 № 1004828368, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рось-Будінвест" зареєстроване юридичною особою 26.10.2017 (запис 13531020000009007). Видами діяльності позивача за КВЕД є: 24.33 холодне штампування та гнуття, 25.11 виробництво будівельних металевих конструкцій і частин конструкцій; 43.12 підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.22 монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 43.33 покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 малярні роботи та скління; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у.; 46.13 діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 33.20 установлення та монтаж машин і устаткування; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с. 26-28).

Відповідно до Витягу з реєстру платників податку на додану вартість № 1810274500011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Рось-Будінвест" 01.01.2018 зареєстроване платником податку на додану вартість (а.с.31).

Як вбачається з Витягу з протоклу засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, по платниках які перебувають на обліку в ГУ ДФС у Київській області від 28.03.2018 № 7, ТОВ "Рось-Будінвест" внесено до реєстру ризикових платників (платник податків не більше 3-х місяців) (а.с. 156 Том II).

25.07.2018 між ТОВ Рось-Будінвест (постачальником) та ТОВ Лантан Інжинірінг (покупцем) укладено договір поставки № 4, за умовами якого постачальник зобов`язувався поставити у передбачені договором строки, а покупець - прийняти і оплатити згідно умов цього договору товар, який визначено в специфікаціях (сандвіч - панель (базальтова вата) покрівля 150 мм), що є невід`ємною частиною даного Договору (а.с. 41 - 42 Том I).

Згідно розділу 3 договору, ціна договору становить 1 500 000,00 грн. Ціна одиниць виміру партій товару, зазначених в специфікаціях, а саме метрів квадратних, штук та ін. зміні та коригуванню не підлягає. Форма оплати за виготовлений товар - 100 % передоплата. Покупець здійснює оплату на підставі виставленого (направленого факсимильним повідомленням) постачальником, рахунку - фактури.

07.11.2018 ТОВ Рось-будінвест направлено ТОВ Лантан Інжинірінг рахунок від 07.11.2018 № 113 на оплату на суму 836 565,08 грн. (а.с. 43 Том I).

Відповідно до виписки банку ТОВ Лантан Інжинірінг перераховано на рахунок позивача кошти: в сумі 210 000,00 грн. з призначенням платежу за сандвіч панель (Саливінки) згідно рахунку від 07.11.2018 № 113, в тому числі ПДВ - 35 000,00 грн.; в сумі 240 000,00 грн. з призначенням платежу за сандвіч панель (Саливінки) згідно рахунку від 07.11.2018 № 113, в тому числі ПДВ - 40 000,00 грн.; в сумі 306 115,20 грн. з призначенням платежу за сандвіч панель (Саливінки) згідно рахунку від 07.11.2018 № 113, в тому числі ПДВ - 51 019,20 грн. Всього на загальну суму: 759 115,20 грн. (а.с. 44 Том I).

На виконання умов вказаного договору позивачем за правилами першої події виписано податкові накладні від 16.11.2018 № 4, № 5, № 6 та направлено їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) (а.с. 68, 92, 114 Том I).

Згідно квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2018 № 9276923020, № 9276905471, № 9276943629, податкові накладні № 4, 5, 6 доставлено до ДФС України, документ прийнято, реєстрація зупинена (а.с. 22 Том I).

19.11.2018 між ТОВ "Рось-Будінвест" та ТОВ Інтеко Констракшн було укладено Договір поставки № 42-18, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався за замовленням покупця виготовити та передати у власність останнього профнастил, метало черепицю, сандвіч-панелі та інший товар, а Покупець оплатити вартість товару та прийняти його на умовах цього Договору (а.с. 45-47 Том I).

Перелік, найменування товару, його ассортимент, одиниця виміру, кількість та ціна за одиницю товару узгоджуються сторонами по мірі замовлення покупцем конкретних партій товару специфікацією, яка є невідємною частиною цього Договору (пункт 1.2 договору).

Згідно наданої позивачем специфікації № 1 (додаток № 1 до договору поставки № 42-18) судом встановлено, що предметом договору була поставка сендвіч-панелі (базальтова вата) покрівля Техно 150 мм., довжиною 7540 мм., 10220 мм., 7460 мм., 6330, 7720 мм. на суму 820 000 грн. в т.ч. 136 666,73 грн. ПДВ (а.с. 48 Том I).

Товар покупцю було передано на підставі видаткових накладних: від 26.11.2018 № 1006 на суму 202 772,98 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 33 795,50 грн.; від 26.11.2018 № 1008 на суму 152 099,57 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 25 349,93 грн.; від 26.11.2018 № 1009 на суму 197 812,78 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 32 968,80 грн.; від 26.11.2018 № 1010 на суму 148 002,44 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 24 667,07 грн.; від 26.11.2018 № 1011 на суму 119 312,64 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 19 885,44 грн. (а.с. 52 - 57 Том I).

Відповідно до наданих позивачем товарно - транспортних накладних від 26.11.2018 № 1006, № Р1008, № 1009, № 1010, № 1011 ТОВ Інтеко Констракшн здійснило доставку товару з місця його виготовлення - пункт навантаження Білоцерківський р-н., с. Іванівка, до пункту розвантаження (місце розташування будівництва ТОВ Лантан Інжинірінг ) (а.с. 57 - 61 Том I).

За видатковою накладною від 26.11.2018 № 43 ТОВ "Рось-Будінвест" передало товар ТОВ Лантан Інжинірінг на загальну суму 836 565,08 грн.

Зважаючи, що 16.11.2018 ТОВ Лантан Інжинірінг здійснило попередню оплату ТОВ Рось-будінвест в сумі 759 115,20 грн., а 26.11.2018 року за видатковою накладною від 26.11.2018 № 43 (а.с 67 Том I) було здійснено передачу товару, різниця між оплаченим та поставленим товаром становила 80 449,90 грн., тому ТОВ Рось-будінвест 26.11.2018 за правилом першої події видало податкову накладну від 26.11.2018 № 9 на суму 80 449,90 грн., в т.ч. ПДВ 13 408,32 грн., яку направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) (а.с. 137 Том I).

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2018 № 9276943293 податкова накладна доставлена до ДФС України, документ прийнято, реєстрація зупинена (а.с. 138 Том I).

Судом встановлено, що підставою для зупинення реєстрації вказаних накладних визначено: Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6. п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

У зазначених квитанціях позивачеві запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підтвердження законності зазначених господарських операцій позивачем направлено на адресу Головного управління ДФС у Київській області пояснення та документи щодо обставин видачі податкових накладних від 16.11.2018 № 4, № 5, № 6 та від 26.11.2018 № 9 (а.с. 70-79, 94-102, 116-125, 139-147 Том I).

Водночас, Комісією ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення: № 1027345/41685249 від 17.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.11.2018 № 4; № 1027347/41685249 від 17.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.11.2018 № 5; № 1027346/41685249 від 17.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.11.2018 № 6; № 1027343/41685249 від 17.12.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.11.2018 № 9 (а.с. 80, 103, 126, 148 Том I).

Відповідно до вказаних рішень підставою для відмови в реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

18.12.2018 на рішення комісії ГУ ДФС від 17.12.2018 № 1027345/41685249, № 1027347/41685249, № 1027346/41685249 та від 16.11.2018 № 6; № 1027343/41685249 від 17.12.2018 позивачем подано скарги до комісії ДФС України, до яких додано пояснення та перелік документів, що підтверджують випис податкових накладних (а.с. 81-90, 104 - 112, 127 - 135, 149 - 157 Том I).

В поясненнях позивачем зазначено, що податкові накладні № 4, 5, 6 від 16.11.2018 року виписані згідно першої події - отримання оплати від ТОВ " ЛАНТАН ІНЖИНІРИНГ " (код ЄДРПОУ 39846251) по рахунку № 113 від 07.11.2018, а сума податкової накладної від 26.11.2018 № 9 це різниця між загальною сумою поставки та сумою сплачених раніше коштів кінцевому покупцю - ТОВ Лантан Інжинірінг .

Проте, рішенням комісії з питань розгляду скарг від 27.12.2018 №54513/41685249/2, № 54513/41685249/2, № 54520/41685249/2, № 54524/41685249/2 скарги залишено без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН без змін (а.с. 91, 113, 136, 158 Том I).

Крім того, позивач 11.01.2018 року звернувся до ГУ ДФС у Київській області з проханням повідомити про причини блокування податкових накладних протягом тривалого часу, а також з проханням виключити ТОВ Рось-будінвест з переліку платників податків за критеріями ризиковості.

Листом від 12.02.2018 року № 4770/1010-36-07-03-06 ГУ ДФС України в Київській області повідомило про відмову в задовленні прохання про виключення з підприємств ризикових суб`єктів господарювання, оскільки на думку контролюючого, органу заявник відповідає критеріям ризиковості, визначеним в п. 1.3, 1.6 Критеріїв ризиковості платників податків.

Вважаючи вказані рішення необґрунтованими, протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України (надалі - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 ПК України).

Згідно пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту пункту 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 листа ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку .

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а й норми п. 13 Порядку № 117, оскільки ним не зазначено у Квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації Податкових накладних.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність Податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959/99-99-07-18.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, так і пункт 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Відзиви відповідачів також не містять будь-яких пояснень, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у даному випадку.

Відтак, контролюючим органом не надано пояснення обставин, на підставі яких відповідач дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не доведено правомірності зупинення реєстрації зазначених накладних.

Суд зазначає, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлено пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959/99-99-07-18, а й на відповідне рішення, яким позивача внесено до переліку ризикових платників.

З Витягу з протоклу засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, по платниках які перебувають на обліку в ГУ ДФС у Київській області від 28.03.2018 № 7, судом встановлено, що ТОВ "Рось-Будінвест" внесено до реєстру ризикових платників (платник податків не більше 3-х місяців) (а.с. 156 Том II).

Втім, суд зазначає, що станом на час прийняття спірних рішень, вказаний критерій ризиковості не може бути застосовано до позивача, оскільки з часу реєстрації ТОВ "Рось-Будінвест" платником податків (01.01.2018) та до прийняття спірних рішень пройшло більше ніж 11 місяців.

Верховним Судом у постанові від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 зазначено, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт відповідних Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Крім того, відповідачами не надано суду ні протоколу засідання Комісії, ні переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

При цьому пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, як зазначено в квитанціях, через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Відтак, відповідачем-1 застосовано критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію Податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.

В той же час, згідно п.п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем направлено відповідачу-1 пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкової накладної.

Суд зазначає, що затверджена Порядком № 117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документи, яких на думку контролюючого органу не вистачає, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна, тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки господарської операції мають бути надані, але відсутні.

Так, підставою для відмови в реєстрації податкових накладних виписаних позивачем стало ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, а також документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Водночас, відповідачами під час розгляду справи не надано суду пояснень щодо документів, які не були надані позивачем.

Втім, аналіз наданих позивачем згідно вичерпного переліку документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які в силу частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, спричинили б втрату такими документами юридичної сили.

Сукупність наданих позивачем первинних документів не дають підстав для сумніву щодо законності підстав у позивача виписати податкові накладні за першою подією при здійсненні господарських операцій з ТОВ Лантан Інжинірінг та ТОВ Інтеко Констракшн щодо поставки товарів; наданий позивачем пакет документів був достатнім для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних.

Крім того суд бере до уваги, що комісія ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, як відповідач у справі, була наділена правом подати до суду докази на підтвердження правомірності прийняття спірних рішень.

Разом із цим, відповідачі зазначеним правом не скористались, жодного належного доказу на підтвердження обґрунтованості спірних рішень та підстав їх прийняття під час розгляду справи не надали, обмежившись простим посиланням на недостатність наданих на пропозицію документів.

Таким чином, зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують реальність фінансово-господарських операцій між позивачем та контрагентами, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, суд дійшов висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних прийнято необґрунтовано з порушенням вимог зазначених нормативно-правових актів, відтак, позовна вимога про визнання протиправними та скасування рішень підлягає до задоволення.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, що складені ТОВ Рось-Будінвест , суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до змісту статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 названої статті Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З системного аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію Податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування, або реєстрації їх із порушенням встановленого Податковим кодексом України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені статтею 1201 ПК України, а згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно пункту 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, враховуючи вказані наслідки, а також вимоги пункту 20 Порядку № 1246, суд вважає, що податкові накладні потрібно вважати прийнятими та зареєстрованими протягом операційного дня, коли їх було надіслано платником податку.

Згідно з положеннями статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН Податкові накладні датою їх фактичного подання (12.12.2018), є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Щодо позовних вимог ТОВ "Рось-Будінвест" про визнання дій комісії ГУ ДФС України про відмову в задоволенні прохання виключення ТОВ "Рось-Будінвест" з переліку ризикових суб`єктів господарювання неправомірними та зобов`язати Головного управління ДФС у Київській області прийняти рішення про виключення ТОВ "Рось-Будінвест" з переліку ризикових суб`єктів, суд зазначає таке.

Згідно наявного у матералах справи листа, ТОВ "Рось-Будінвест" зверталося до ГУ ДФС у Київській області з проханням виключити його з переліку платників податків за критеріями ризиковості.

Листом від 12.02.2018 року № 4770/1010-36-07-03-06 ГУ ДФС в Київській області повідомило про відмову в задовленні прохання про виключення з підприємств ризикових суб`єктів господарювання, оскільки, на думку контролюючого органу, заявник відповідає критеріям ризиковості, визначеним в п. 1.3, 1.6 Критеріїв ризиковості платників податків.

Суд відмічає, що під час судового розгляду справи позивачем не було надано доказів звернення до ГУ ДФС України з заявами (листами) про виключення ТОВ "Рось-Будінвест" з переліку ризикових суб`єктів господарювання, також позивачем не було надано суду доказів відмови на відповідне звернення.

Згідно частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до положень статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 КАС України).

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на відсутність у суду доказів відмови ГУ ДФС України у виключенні позивача з переліку ризикових суб`єктів господарювання, суд дійшов висновку, що така позовна вимога задоволенню не підлягає.

Втім, з Витягу з протоколу засідання Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, по платниках, які перебувають на обліку в ГУ ДФС у Київській області від 12.02.2019 № 111, ТОВ "Рось-Будінвест" змінено критерій ризиковості з платник податків не більше 3-х місяців на наявна податкова інформація (а.с. 156 Том II).

Водночас, як вже було зазначено судом, відповідачами не надано доказів наявності податкової інформації щодо господарської діяльності позивача, яка б давала підстави важати, що така діяльність має ознаки ризиковості згідно п. 1.6 Критеріїв.

Разом із цим суд зазначає, що згідно пункту 2 частини 1 статті 5 та пункту 2 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд між іншим може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень, також згідно пункту 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може зобов`язати вчинити певні дії, проте позивачем заявлено позовну вимогу до ГУ ДФС у Київській області лише в частині зобов`язання вчинити певні дії, а саме прийняти рішення про виключення ТОВ "Рось-Будінвест" з переліку ризикових суб`єктів.

Таким чином, суд дійшов висновку проте, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За загальним правилом суд не може виходити за межі позовних вимог, тобто не може застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві.

Як роз`яснив Верховний Суд України у п. 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року Про судове рішення , вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього вбачається, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

З огляду на викладене, суд вважає що для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача необхідно вийти за межі позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання ТОВ "Рось-Будінвест" таким, що відповідає Критерію ризиковості платника податків наявна податкова інформація , викладене в протоколі від 12.02.2019 № 111 та зобов`язати ГУ ДФС у Київській області прийняти рішення про виключення ТОВ "Рось-Будінвест" з переліку ризикових суб`єктів (платників податків).

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області витрати по сплаті судового збору згідно платіжного доручення від 22.03.2019 № 358, від 26.03.2019 № 360, від 26.03.2019 № 361 та від 02.04.2019 № 371 (на суму 1921 грн. кожне) у розмірі 7 684 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 2, 6-11, 14, 77, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області № 1027345/41685249 від 17.12.2018 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Рось-Будінвест" у реєстрації податкової накладної від 16.11.2018 № 4.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області № 1027347/41685249 від 17.12.2018 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Рось-Будінвест" у реєстрації податкової накладної від 16.11.2018 № 5.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області № 1027346/41685249 від 17.12.2018 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Рось-Будінвест" у реєстрації податкової накладної від 16.11.2018 № 6.

5. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області № 1027343/41685249 від 17.12.2018 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю "Рось-Будінвест" у реєстрації податкової накладної від 26.11.2018 № 9.

6. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 16.11.2018 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 12.12.2018.

7. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 16.11.2018 № 5 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 12.12.2018.

8. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 16.11.2018 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 12.12.2018.

9. Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 26.11.2018 № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 12.12.2018.

10. Визнати протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДФС у Київській області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання ТОВ "Рось-Будінвест" таким, що відповідає Критерію ризиковості платника податків наявна податкова інформація , викладене в протоколі від 12.02.2019 № 111.

11. Зобов`язати ГУ ДФС у Київській області прийняти рішення про виключення ТОВ "Рось-Будінвест" з переліку ризикових суб`єктів (платників податків).

12. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ: 39393260; адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рось-Будінвест" (код ЄДРПОУ: 41685249; адреса місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Декабристів, 9, кв. 214) судовий збір в сумі 7 684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

13. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рось-Будінвест" (код ЄДРПОУ: 41685249; адреса місцезнаходження: Київська область, м. Біла Церква, вул. Декабристів, 9, кв. 214).

Боржник: Головне управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ: 39393260; адреса місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а);

Державна фіскальна служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 11 червня 2019 року.