Рішення

від 05.06.2019 по справі 500/995/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/995/19

05 червня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Мірінович У.А.

за участю:

секретаря судового засідання Хоменко Л.В.

представника позивача Гутик А.В.

представника відповідача Білозерського Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства "Чортківське племпідприємство" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного акціонерного товариства "Чортківське племпідприємство" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені на загальну суму в розмірі 24856,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закон № 875-XII) відповідач не забезпечив у 2018 році встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у зв`язку з чим зобов`язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню у розмірі встановленому чинним законодавством на загальну суму 24856,60 грн.

Ухвалою суду від 26.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 24.05.2019.

Ухвалою суду від 24.05.2019 розгляд справи відкладено на 05.06.2019 відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (далі - КАС).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві, просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що відповідачем самостійно вживались заходи щодо пошуку осіб з інвалідністю для найму, оскільки працівник який працював у відповідача було відмінено інвалідність у 2017 році, про те таких не були працевлаштовані.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до частин першої та другої статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Частиною п`ятою статті 19 Закону № 875-XII визначено, що виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Частиною третьою статті 18 Закону № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань (частина третя статті 18-1 Закону № 875-XII).

Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що на суб`єктів господарювання покладено обов`язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів і надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів. При цьому, обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком самостійно підбирати інвалідів на створені робочі місця. Водночас, законодавець зобов`язує підприємства подавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 (пункт 2 в редакції, який діяв на момент виникнення правовідносин) звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Згідно з даними наданого відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів форми № 10 - ПІ за 2018 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за 2018 рік у відповідача складає 8 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до статті 19 Закону № 875-XII становить - 1 особа. Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача за 2018 рік становила 49446 грн. (арк. справи 8 - 9).

Відповідно до пункту 3 Порядку подання форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України 31.05.2013 № 316 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України від 05.12.2016 № 1476), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.06.2013 за № 988/23520 форма № 3-ПН заповнюється роботодавцями та подається до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця.

Водночас, пунктом 4 частиною третьою статті 50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 № 5067-VI визначено, що роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Отже, форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду та є єдиним документом, визначеним чинним законодавством, що підтверджує відповідну інформацію.

Суд встановив, що ПАТ "Чортківське племпідприємство" протягом 2018 року жодного разу не подано до Чортківської районної філії Тернопільського ОЦЗ форму звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", про що свідчить відповідний лист від 01.04.2019 № 29-02/689 (арк. справи 11). Тобто в 2018 році відповідач не інформував центр зайнятості щодо робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, як наслідок зазначений центр зайнятості не видавав направлень до ПАТ "Чортківське племпідприємство" для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Згідно з частиною першою статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частин другої та четвертої статті 20 Закону № 875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права щодо відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов`язане з необхідністю доведення порушення зобов`язання.

Так, адміністративно-господарська відповідальність, визначена статтею 20 Закону № 875-XII, за своєю правовою природою є господарсько-правовою відповідальністю. Підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України, є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання. Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Таким чином, неналежне інформування центра зайнятості про наявність вільних робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" державній службі зайнятості за спірний період та невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю є порушенням зазначених норм матеріального права та свідчить про невжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення і підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

З огляду на зазначене, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте останнім, відповідач повинен був до 15.04.2019 самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у сумі 24723,13 грн. (49446,25 грн. : 2 (відповідно до частини першої статті 20 Закону № 875-XII)) та 133,47 грн. пені за порушення терміну сплати санкцій на 9 днів, про що свідчить також розрахунок заборгованості (арк. справи 7).

Частиною дев`ятою статті 20 Закону № 875-XII визначено, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, не проінформував належним чином центр зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції у строки встановлені законом, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином за відсутності понесених судових витрат у даній справі, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, такі судові витрати не належать стягненню з відповідача на користь суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ: 14032334) до приватного акціонерного товариства "Чортківське племпідприємство" (місцезнаходження: с. Шманьківчики, Чортківський район, Тернопільська область, 48551, код ЄДРПОУ: 00704474) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,- задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Чортківське племпідприємство" в користь Тернопільського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції на суму 24723 (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять три) гривні 13 коп. та пеню на суму 133 (сто тридцять три) гривні 47 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.06.2019.

Головуючий суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.