Ухвала

від 06.06.2019 по справі 500/1120/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову

Справа № 500/1120/19

06 червня 2019 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Виконавчого комітету Тернопільської міської ради Гірняка В.М.,

представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунального підприємства Тернопільелектротранс Зелінського В.М., Малки А.М., Пришляк О.Є.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради Буняка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство Тернопільелектротранс , Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.05.2019 № 420 Про тарифи на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі .

Підставою позову зазначено грубі порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення та недотримання положень Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії нормативно-правового акта - оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.05.2019 № 420 Про тарифи на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі , до набрання рішенням у справі законної сили.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17.05.2019 задоволено самовідвід судді Мірінович У.А. в цій адміністративній справі. Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення разом з заявою про забезпечення позову передано для проведення її подальшого перерозподілу в автоматизованій системі документообігу суду.

20.05.2019 призначено повторний автоматизований розподіл позовної заяви та заяви про забезпечення позову, за результатами якого визначено суддю для їх розгляду.

Ухвалою суду від 22.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 420 від 02.05.2019 Про тарифи на перевезення пасажирів електричним транспортом в місті Тернополі , залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство Тернопільелектротранс , Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених статтею 264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство Тернопільелектротранс (далі - КП Тернопільелектротранс ), Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення задоволено, зупинено дію оскаржуваного нормативно-правового акта - рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.05.2019 № 420 Про тарифи на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі , до набрання законної сили рішенням у цій адміністративній справі (а.с.46-52).

27.05.2019 за вх.№ 1485/19 до суду від Виконавчого комітету Тернопільської міської ради надійшла заява про роз`яснення ухвали суду про забезпечення позову від 22.05.2019 в цій адміністративній справі (а.с.63-68).

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.05.2019 заяву Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про роз`яснення судового рішення (ухвали суду про забезпечення позову) повернуто заявнику без розгляду (а.с.73-75).

30.05.2019 за вх.№ 1515/19 до суду від представника Виконавчого комітету Тернопільської міської ради Гірняка В.М. надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом ухвалою про забезпечення позову від 22.05.2019, в цій адміністративній справі (а.с.80-86).

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 31.05.2019 призначено судове засідання щодо розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову. У зв`язку з відрядженням судді Чепенюк О. ОСОБА_2 з 03.06.2019 по 05.06.2019 включно, а 01-02.06.2019 - вихідні дні, судове засідання призначене у перший робочий день головуючого судді - 06.06.2019 (а.с.93-94).

Клопотання представника Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 22.05.2019, обґрунтовано наступним.

Заявник вважає, що ухвала суду про забезпечення позову прийнята з порушенням чинного законодавства. В частині другій статті 2 КАС України визначено критерії за якими суд, у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, перевіряє їх правомірність. При винесенні ухвали про забезпечення позову суд не в повній мірі перевірив обставини, перелічені в пунктах 1-10 частини другої статті 2 КАС України, обов`язковість яких мала бути перевірена судом.

Також представник Виконавчого комітету Тернопільської міської ради у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову наводить такі положення Закону України Про міський електричний транспорт : статтю 7, яка визначає принципи та шляхи реалізації державної політики у сфері міського електричного транспорту, статті 12-13, що визначають обов`язки та права замовника транспортних послуг, обов`язки та права перевізника, та статтю 14 щодо тарифної політики та оплати транспортних послуг. Зокрема, стаття 14 Закону України Про міський електричний транспорт вказує на те, що тарифна політика у сфері міського електричного транспорту ґрунтується на принципах забезпечення доступності транспортних послуг та створення умов для здійснення сталих і безпечних пасажироперевезень. Установлення тарифів на проїзд у транспорті здійснюється з урахуванням необхідності забезпечення беззбиткової роботи перевізників та забезпечення захисту малозабезпечених громадян. У разі встановлення рівня тарифу, який не покриває витрат, пов`язаних з перевезенням пасажирів, втрати перевізника компенсуються уповноваженим органом, яким затверджуються тарифи, за рахунок коштів відповідних бюджетів.

З огляду на це, відповідач (заявник) зазначає, що судом не враховано ту обставину, що тариф на перевезення пасажирів в електричному транспорті КП Тернопільелектротранс розрахований відповідно до затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 25.11.2013 № 940 Порядку формування тарифів на послуги міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус), запланованого на рік обсягу транспортної роботи підприємства, затвердженого Управлінням транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради, економічно обґрунтованих планових витрат, визначених на підставі галузевих нормативів, техніко-економічних розрахунків, кошторисів - на рівні фактичних витрат минулого року, прогнозованих цін на електричну енергію, промислову продукцію і послуги, а також розрахунку заробітної плати у відповідності до передбачених у Державному бюджеті України на 2019 рік мінімальної заробітної плати в розмірі 4173,00 грн та прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1921,00 грн, на запланований обсяг загальних пасажироперевезень.

Тариф формується виходячи з різниці між собівартістю перевезення з урахуванням рентабельності та загальною кількістю перевезених пасажирів. Собівартість перевезення одного пасажира у відповідності до затвердженого фінансового плану на 2019 рік складає 6,16 грн, а з урахуванням 10 % рентабельності тариф мав би бути 6,80 грн, а не 5,29 грн, що випливає з затверджених виконавчим комітетом тарифів 5,00 грн з оплатою квитка картою тернополянина та 6,00 грн - готівкою.

Відміна збиткового тарифу на перевезення пасажирів 5,00-6,00 грн на ще більш збитковий 4,00 грн приведе збиткове підприємство КП Тернопільелектротранс до банкрутства. Підприємство дотується з міського бюджету у вигляді фінансової підтримки у розмірі 1 млн грн щомісяця, при зменшенні тарифу на проїзд ця дотація має збільшуватися, а такі видатки в місцевому бюджеті на 2019 рік не передбачені.

Також відповідач (заявник) вказує на неправильне застосування судом Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Оскаржуване позивачем рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.05.2019 № 420 Про тарифи на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі застосовується не до невизначеного кола осіб, оскільки стосується виключно КП Тернопільелектротранс , та не спрямоване на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, а відтак, не містить норм регуляторного характеру і його прийняття не потребує реалізації процедур, передбачених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Такі твердження узгоджуються з позицією Державної регуляторної служби України, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, викладеною у роз`ясненні, наданому за результатами розгляду проекту рішення, що оскаржується, у відповідь на лист Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 668/01 від 25.04.2019.

За нормами статті 34 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності необхідність подання проекту регуляторного акта до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам Закону із подальшою передачею експертного висновку щодо регуляторного впливу та аналізу регуляторного впливу стосується лише проектів регуляторного акта, що внесений на розгляд до сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради. Виконавчий комітет відповідної ради є окремою юридичною особою, а тому дія Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності на розроблення проекту та затвердження рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради Про тарифи на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі на нього не поширюється.

Також заявник стверджує, що суд не надав повну, обґрунтовану та правильну оцінку співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, не оцінив співвідношення негативних наслідків, зокрема, для КП Тернопільелектротранс від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати з невжиття цих заходів. Взято до уваги лише твердження позивача та залишено поза увагою майнові наслідки, які виникнуть у відповідача за результатами забезпечення позову, - порушення засад державної політики у сфері міського електричного транспорту щодо беззбитковості роботи перевізника КП Тернопільелектротранс , зупинення діяльності такого підприємства, що призведе до порушення прав та охоронюваних законом інтересів невизначеного кола осіб - користувачів послуг перевезень електричним транспортом, які не є учасниками даного судового процесу.

Обмежуючись лише доводами заявника ОСОБА_1 , суд не врахував важливості наслідків задоволення заяви, проте зробив висновок достатності доказів щодо розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення заінтересованих осіб, чим порушив права та інтереси інших осіб, у тому числі й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

З наведених підстав представник Виконавчого комітету Тернопільської міської ради просить постановити ухвалу про скасування ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 про забезпечення позову.

У судовому засіданні представник Виконавчого комітету Тернопільської міської ради клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом ухвалою про забезпечення позову від 22.05.2019, підтримав з підстав, наведених у клопотанні, та просив його задовольнити, постановивши ухвалу про скасування ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 про забезпечення позову.

При цьому, представник відповідача вважає, що ухвала про забезпечення позову від 22.05.2019 Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради виконана, дію оскаржуваного рішення зупинено, а послуги з перевезення пасажирів електричним транспортом надаються відповідно до договорів на перевезення пасажирів, укладених з КП Тернопільелектротранс , у межах тарифів, визначених у цих договорах, які є аналогічними тим тарифам, що встановлені оскаржуваним рішенням.

У судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради клопотання про скасування заходів забезпечення позову підтримав та просив його задовольнити. Звернув увагу, що 15.05.2019 Державною регуляторною службою України у відповідь на лист Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 668/01 від 25.04.2019 надано роз`яснення за результатами розгляду проекту рішення, що оскаржується, з висновками про те, що його прийняття не потребує реалізації, передбачених Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , процедур.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача КП Тернопільелектротранс у судовому засіданні підтримали клопотання представника Виконавчого комітету Тернопільської міської ради та просили його задовольнити. У своїх поясненнях посилалися на незадовільний фінансовий стан та збитковість підприємства, загальна сума боргу якого складає 6,9 млн грн, зазначали про можливі наслідки у вигляді доведення до банкрутства через зниження тарифів на перевезення пасажирів. Діючий тариф на перевезення пасажирів електричним транспортом у місті Тернополі, хоч і є вищим за надання аналогічних послуг в інших містах України, проте є економічно обґрунтованим. Такий тариф розрахований, виходячи із загальної вартості витрат поділених на кількість пасажироперевезень та з урахуванням пільгових категорій громадян. Собівартість проїзду складає 6,20 грн. Через зниження тарифу на надання послуг з перевезення підприємство може зупинити діяльність, що матиме негативні наслідки для споживачів послуг, а також для працівників підприємства, які можуть позбутися роботи.

Позивач у судовому засіданні проти скасування заходів забезпечення позову заперечив. Наголосив на необхідності дотримання принципу належного урядування , гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, який відповідачем ігнорується.

На даний час не виконується ні постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі № 500/2333/18 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради, якою визнано протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30.10.2018 №819 Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі , ні ухвала суду від 22.05.2019 про забезпечення позову в цій справі.

У громадському електричному транспорті продовжують діяти тарифи на рівні тих тарифів, які були встановлені рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30.10.2018 №819, скасованим судом, та оскаржуваним у цій справі рішенням Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.05.2019 № 420, дію якого зупинено. Оскільки оскаржуване рішення прийняте з недотриманням процедури, визначеної Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , то продовжують мати місце порушення щодо позивача та необмеженого кола споживачів послуг перевезення пасажирів в частині встановлення необґрунтованого тарифу, при затвердженні якого останні були позбавлені визначеного законом права подати зауваження та пропозиції щодо проекту регуляторного акта, зокрема, в частині безпідставного включення до вартості тарифу завищених послуг підприємства, яке забезпечує сервісне обслуговування автоматизованої системи обліку оплати проїзду, права брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю, тощо.

ОСОБА_1 звернув увагу, що оскаржуване рішення є регуляторним актом, оскільки стосується встановлення тарифів не для перевізника, а для перевезення пасажирів, тобто стосується невизначеного кола осіб. Численна судова практика Верховного Суду однозначно вказує про віднесення рішень, якими встановлені тарифи на перевезення пасажирів, до регуляторних актів.

Також позивач у судовому засіданні зазначив, що на офіційному веб-сайті Тернопільської міської ради в розділі рішень виконавчого комітету 28.05.2019 оприлюднене рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 513 від 22.05.2019 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 19.01.2011 № 39 Про затвердження рішення конкурсного комітету . Пункт 1 рішення стосується саме внесення змін до рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 19.01.2011 № 39 Про затвердження рішення конкурсного комітету . В пункті 2 даного рішення зазначено про уповноваження Управління транспорту, комунікацій та зв`язку здійснювати реалізацію повноважень щодо встановлення (коригування) тарифів для перевізника КП Тернопільелектротранс на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі. В пункті 3 вказано: Вважати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету від 02.05.2019 № 420 Про тарифи на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі .

ОСОБА_1 повідомив суду, що це рішення було прийнято вранці 22.05.2019 і зі слів журналістів та окремих членів виконкому, присутніх на засіданні виконкому, не містило наведених вище пунктів 2, 3, а стосувалось виключно питання внесення змін до складу конкурсного комітету з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах. На думку позивача, відповідач, отримавши ухвалу суду про забезпечення позову від 22.05.2019, доповнив рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 513 від 22.05.2019 пунктами 2, 3, включивши питання, які абсолютно не стосуються питань, що в ньому вирішувались, виходячи з назви рішення Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 19.01.2011 № 39 Про затвердження рішення конкурсного комітету . Крім того, таке рішення опубліковане на офіційному веб-сайті відповідача не в день прийняття, а лише 28.05.2019.

Недобросовісність поведінки відповідача та можливі маніпуляції щодо встановлення тарифів, передача повноважень на їх встановлення та коригування не у спосіб, визначений законом, не належному суб`єкту свідчать про порушення принципу належного урядування . Подальше оскарження таких рішень у судовому порядку без дії заходів забезпечення позову не виконуватиме завдань судочинства, оскільки дозволятиме суб`єкту владних повноважень при кожному судовому оскарженні приймати нові рішення, при цьому визнавати такими, що втратили чинність оскаржувані рішення, а права позивача та споживачів послуг перевезення пасажирів так і будуть порушуватися та не матимуть перспективи судового захисту.

Позивач просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Представник відповідача при з`ясуванні обставин щодо прийняття рішення Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради № 513 від 22.05.2019 Про внесення змін до рішення Виконавчого комітету від 19.01.2011 № 39 Про затвердження рішення конкурсного комітету послався на необізнаність в питанні його існування та прийняття цього рішення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради пояснив суду, що на виконання рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 513 від 22.05.2019 начальником Управління вже видано наказ на здійснення повноважень щодо встановлення (коригування) тарифів для перевізника КП Тернопільелектротранс .

Враховуючи принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, з ініціативи суду долучено до матеріалів клопотання про скасування заходів забезпечення позову та досліджено у судовому засіданні рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 513 від 22.05.2019 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету від 19.01.2011 № 39 Про затвердження рішення конкурсного комітету , опубліковане 28.05.2019 на офіційному веб-сайті Тернопільської міської ради в розділі Виконавчий комітет , Рішення виконавчого комітету 2019 (https://rada.te.ua/vikonavchiy-komitet/rishennya-vikonavchogo-komitetu-2019/29603.html), доказ, на який учасники справи посилалися у судовому засіданні при наданні пояснень при розгляді клопотання (а.с.106-109).

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази в межах клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову, письмові пояснення, викладені у заявах по суті клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою суду від 22.05.2019 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство Тернопільелектротранс , Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення задоволено, зупинено дію оскаржуваного нормативно-правового акта - рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.05.2019 № 420 Про тарифи на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі до набрання законної сили рішенням у цій адміністративній справі.

При постановленні ухвали про вжиття заходів забезпечення позову судом враховано, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.05.2019 № 420 стосується встановлення тарифів на послуги з перевезення пасажирів електричним транспортом у м. Тернополі, тобто передбачає правове регулювання господарських відносин між перевізником та споживачами послуг з перевезення, застосовуються неодноразово щодо невизначеного кола осіб. За своєю правовою природою таке рішення є регуляторним актом, яким змінені норми права, оскільки воно розраховане на неодноразове застосування і щодо невизначеного кола осіб, з метою встановлення тарифів на перевезення населення у м. Тернополі.

При цьому, судом враховано сталу та непоодиноку (зважаючи на актуальність питання встановлення тарифів на послуги перевезення) практику Верховного Суду, висновки якого щодо застосування норм права підлягають обов`язковому врахуванню судом в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України, яка вказує на те, що акти органів місцевого самоврядування про встановлення тарифів на перевезення міським транспортом є регуляторними актами. Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 490/2099/15-а, від 08.05.2018 у справі № 405/5819/14-а, від 21.10.2018 у справі № 591/1335/15-а, від 20.02.2019 у справі №812/1177/18. При цьому, Верховний Суд зауважував, що листи Державної регуляторної служби України з роз`ясненнями про те, що рішення виконавчого комітету про встановлення тарифів на перевезення не є регуляторним актом, мають роз`яснювальний характер і не є нормативно-правовими актами, якими слід керуватися органам місцевого самоврядування при прийнятті відповідних рішень.

Також судом взято до уваги обставини, встановлені постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16.04.2019 у справі № 500/2333/18 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 30.10.2018 № 819 Про встановлення тарифів на перевезення пасажирів автомобільним та електричним транспортом в м. Тернополі , якою позовні вимоги задоволені повністю. Оскаржуване рішення від 02.05.2019 стосується аналогічних правовідносин, що й рішення від 30.10.2018, за виключенням того, що рішенням від 02.05.2019 встановлено тариф лише для одного перевізника КП Тернопільелектротранс і на перевезення пасажирів лише електричним транспортом. А також відмінним є те, що в оскаржуваному рішенні відповідач не посилається на положення Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а лише на Закон України Про місцеве самоврядування в Україні .

Апеляційною інстанцією встановлено, що оскаржуване рішення (із наступними змінами) за своїм характером та змістом є регуляторним актом, що регламентує тарифи на транспортні послуги у м. Тернополі та, крім іншого, встановлено недотримання вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Тобто порушення регуляторного законодавства відповідачем уже допускалися, проте при прийняті нового регуляторного акта з тих самих правовідносин (встановлення тарифів на надання послуг перевезення пасажирів) проігноровані.

Виходячи зі встановленої природи оскаржуваного рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 02.05.2019 № 420 Про тарифи на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі як регуляторного акта, його прийняттю мала передувати визначена законом процедура.

При постановлені ухвали про вжиття заходів забезпечення позову судом були досліджені документи, додані до заяви про забезпечення позову, та встановлено недодержання процедури, визначеної Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , яка передує прийняттю регуляторного акта, про що свідчили докази щодо відсутності оприлюднення проекту регуляторного акта (проекту рішення Про тарифи на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі ), аналізу регуляторного впливу проекту регуляторного акта на офіційному сайті Тернопільської міської ради у розділах Повідомлення про оприлюднення та проекти регуляторних актів . Враховано відсутність громадських обговорень, які не могли бути проведені у межах строку, визначеного статтею 9 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності (який не може бути меншим, ніж один місяць з дня оприлюднення проекту регуляторного акта та відповідного аналізу регуляторного впливу), так як дія попереднього рішення відповідача про встановлення тарифів від 30.10.2018 (зі змінами від 15.11.2018) припинена згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі №500/2333/18 16.04.2019, тому, навіть розпочавши регуляторну процедуру з цієї дати, її неможливо було б завершити до 02.05.2019 (дата прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до частин першої-другої статті 8, частини першої статті 9 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності стосовно кожного проекту регуляторного акта його розробником готується аналіз регуляторного впливу. Аналіз регуляторного впливу готується до оприлюднення проекту регуляторного акта з метою одержання зауважень та пропозицій. Кожен проект регуляторного акта оприлюднюється з метою одержання зауважень і пропозицій від фізичних осіб та юридичних осіб, їх об`єднань.

З огляду на встановлені при розгляді заяви про забезпечення позову обставини, які свідчать про не проведення при прийнятті регуляторного акта відповідної процедури, передбаченої Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , суд прийшов до висновку про очевидність ознак протиправності оскаржуваного рішення, що є підставою для вжиття заходів забезпечення позову в силу пункту 2 частини другої статті 150 КАС України.

Також при постановленні ухвали про забезпечення позову суд вважав обґрунтованими доводи позивача щодо спричинення шкоди його правам у вигляді надмірних витрат за проїзд, оскільки він як споживач послуг з перевезення пасажирів з 02.05.2019 оплачує тарифи за перевезення, розмір і складові яких не пройшли необхідних процедур розробки, обговорення, аналізу їх змісту та їх впливу, що передбачені Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності . Така шкода може бути завдана і необмеженому колу громадян, які користуються громадським електричним транспортом у м. Тернополі. Сплачені таким чином кошти буде вкрай складно чи й неможливо компенсувати, у разі, якщо судом буде в подальшому визнано нечинним рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради і застосування його буде визнано протиправним. Суд вважав вид (спосіб) забезпечення позову таким, що відповідає, як предмету позовних вимог, так і вимогам статті 150 КАС України, тобто є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

При цьому, при постановлені ухвали про забезпечення позову, суд наголошував, що не висловлює думку щодо законності чи правомірності оскаржуваного рішення в цілому. Зупинення дії оскаржуваного рішення відповідача носить тимчасовий характер, не скасовує його, а спрямоване на забезпечення виконання рішення суду у разі задоволення адміністративного позову та недопущення настання його негативних наслідків для позивача, що відповідає як меті застосування правового інституту забезпечення позову, так і завданням адміністративного судочинства відповідно до статті 2 КАС України.

Відповідно до положень частин першої-третьої статті 157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається у судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.

У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням (частина шоста статті 157 КАС України).

Частиною восьмою статті 157 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі:

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу;

2) повернення позовної заяви;

3) відмови у відкритті провадження у справі.

Отже, заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів, а також у разі настання обставин, визначених частиною восьмою статті 157 КАС України, якщо заходи забезпечення позову були вжиті судом до подання позову. Тобто скасування заходів забезпечення позову можливе за відсутності в подальшому потреби в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або за відсутності підстав, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Дослідивши клопотання представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову, суд не вважає, що відпали чи зазнали істотної зміни ті обставини, які були підставою та мотивацією для прийняття судом рішення про вжиття заходів забезпечення позову в цій адміністративній справі.

Суд звертає увагу на те, що заходи забезпечення позову вживалися судом за клопотанням позивача, так як очевидними є ознаки протиправності оскаржуваного рішення від 02.05.2019 № 420 Про тарифи на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі та порушення таким рішенням прав, свобод та інтересів особи, яка звернулася до суду, необмеженого кола споживачів послуг з перевезення пасажирів, що відповідає умовам пункту 2 частини другої статті 150 КАС України, яка вказує на підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

На думку суду, очевидність протиправності оскаржуваного рішення від 02.05.2019 №420 Про тарифи на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі з огляду на пояснення представника відповідача не спростована, а, навпаки, представник Виконавчого комітету Тернопільської міської ради підтвердив не вжиття процедур та не дотримання порядку, передбаченого Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , при прийнятті оскаржуваного рішення.

Щодо позиції Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про те, що оскаржуване рішення не є регуляторним актом з огляду на отриманні роз`яснення Державної регуляторної служби України, то таким обставинам буде надаватись оцінка при розгляді справи по суті, оскільки потребує з`ясування неоднозначної позиції відповідача та різного застосування законодавства до одних і тих самих правовідносин при прийняті аналогічних рішень щодо встановлення тарифів на надання послуг з перевезення пасажирів у 2018 році (коли відповідач вважав таке рішення регуляторним актом) та у 2019 році (коли відповідач відстоює думку про те, що оскаржуване в цій справі рішення не є регуляторним актом).

Крім того, судом у судовому засіданні з`ясовано, що, по-перше, відповідач не звертався за погодженням до уповноваженого органу про погодження проекту регуляторного акта в порядку статті 21 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а листом № 668/01 від 25.04.2019 просив лише надати свої висновки на предмет того, чи містить проект рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради Про тарифи на перевезення пасажирів електричним транспортом м. Тернополя ознаки регуляторного акта, тобто не ініціював та не подав для погодження до уповноваженого органу проект регуляторного акта разом з аналізом регуляторного впливу цього проекту та копією оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій (а.с.89).

По-друге, роз`яснення Державної регуляторної служби України № 3214/0/20-19, на яке посилається відповідач, як на підставу того, чому він не вважав оскаржуване рішення регуляторним актом і не дотримувався процедури, визначеної Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , надане листом від 15.05.2019, тобто пізніше прийняття рішення Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради - 02.05.2019, відтак, не може бути враховано судом (а.с.88).

Відразу суд звертає увагу, що стаття 21 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності передбачає погодження проектів регуляторних актів, які розробляються органами виконавчої влади, із уповноваженим органом.

Зокрема, положення частин першої-другої даної статті визнають, що проекти регуляторних актів, які розробляються центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, підлягають погодженню із уповноваженим органом; для погодження до уповноваженого органу разом з проектом регуляторного акта подаються аналіз регуляторного впливу цього проекту та копія оприлюдненого повідомлення про оприлюднення проекту з метою одержання зауважень і пропозицій.

Стаття 34 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , на яку посилається представник відповідача у клопотанні про скасування заходів, і у поясненнях, наданих у судовому засіданні, дійсно стосується особливостей погодження проектів регуляторного акта, які розглядаються сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою. Проте вище наведено положення цього ж Закону, які регламентують погодження проектів регуляторних актів, які розробляються саме органами виконавчої влади, із уповноваженим органом. Отож, мотиви відповідача про необхідність погодження проекту регуляторного акта лише того, який приймається міською радою, а не виконавчим комітетом, спростовані.

Щодо доводів представника Виконавчого комітету Тернопільської міської ради як підстави для скасування заходів забезпечення позову про не в повній мірі перевірку судом обставин, перелічені в пунктах 1-10 частини другої статті 2 КАС України, обов`язковість яких мала бути перевірена, то суд зазначає, що застосування критеріїв за якими суд, у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, перевіряє їх правомірність здійснюється при з`ясуванні обставин справи, які входять до предмету доказування у справі в цілому та підлягають оцінці шляхом винесення кінцевого рішення у справі.

Щодо неврахування негативних наслідків для КП Тернопільелектротранс від вжиття заходів забезпечення позову у вигляді зупинення діяльності цього підприємства, то суд зауважує, що і представник Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, і представники третьої особи КП Тернопільелектротранс наводять відомості про те, що підприємство до постановлення ухвали суду від 22.05.2019 про вжиття заходів забезпечення позову вже є збитковим із значною кредиторською заборгованістю. Вказані заходи вжиті для збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Заходи забезпечення позову є тимчасовими і вжиті судом лише з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи.

Таким чином, тимчасове зупинення дії оскаржуваного рішення на час розгляду судової справи, на думку суду, не матиме суттєвого впливу на майнові наслідки підприємства при вже існуючому фінансовому стані. Разом з тим, це мотивуватиму відповідача невідкладно, без невиправданих зволікань вживати відповідних заходів реагування для належного виконання повноваження щодо встановлення в порядку, у спосіб та за процедурою, визначених законом, тарифів на послуги перевезення пасажирів у межах міста Тернополя з метою недопущення порушень прав, свобод та інтересів необмеженого кола споживачів цих послуг.

Також суд не вважає обґрунтованою мотивацію представників відповідача та третіх осіб для скасування заходів забезпечення позову в частині правомірності розрахунків вартості встановленого оскаржуваним рішенням тарифу на перевезення пасажирів електричним транспортом з огляду на те, що економічне обґрунтування цих тарифів не ставилося під сумнів позивачем, виходячи зі змісту позову, і не є предметом спору в цій справі.

Предметом дослідження, враховуючи мотиви позову та вже висловлені відповідачем пояснення у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову, є обставини, які стосуються встановлення наявності чи відсутності в оскаржуваному рішенні ознак регуляторного акта та дотримання відповідачем процедури прийняття такого регуляторного акта. Пояснення учасників справи та докази щодо формування собівартості та економічної обґрунтованості тарифів вказані обставини ані спростовують, ані доводять, а тому не є підставою для скасування заходів забезпечення позову.

Також суд звертає увагу на те, що, не досліджуючи змісту оскаржуваного акта відповідача, вже із самої назви рішення від 02.05.2019 № 420 Про тарифи на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі вбачається, що воно спрямоване на встановлення тарифів на перевезення пасажирів, тобто передбачає правове регулювання господарських відносин між перевізником та споживачами послуг з перевезення, застосовуються неодноразово щодо невизначеного кола осіб, а тому обставини які стосуються позивача, і порушення його прав та свобод, стосуються порушення прав і необмеженого кола осіб та свідчать, що для можливого відновлення прав, свобод та інтересів позивача та необмеженого кола осіб без вжитих судом заходів забезпечення адміністративного позову, необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких позивач звернувся до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При постановлені ухвали про вжиття заходів забезпечення позову судом дотримані наведені критерії щодо співмірності. Саме права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, і майнові права юридичної особи не можуть бути поставлені їм в противагу. Можливі тимчасові негативні наслідки для фінансового стану перевізника є тими ризиками, з якими пов`язана будь-яка господарська діяльність. Разом з тим, з пояснень учасників справи слідує, що тарифи в електричному транспорті в м. Тернополі з 22.05.2019 діють на рівні тарифів, установлених оскаржуваним рішенням, тобто відсутня майнова шкода для КП Тернопільелектротранс , про яку зазначають представники відповідача та третіх осіб.

Отже, суд вважає доцільним збереження заходів, ужитих ухвалою про забезпечення позову від 22.05.2019, на даний час через те, що обставини, які слугували підставами та мотивацією для застосування заходів забезпечення адміністративного позову, не змінились, не зникли та не зазнали істотної зміни. Обґрунтовуючи своє клопотання про скасування застосованих заходів забезпечення позову, заявник не навів достатніх доводів та доказів того, що заходи вжиті ухвалою про забезпечення позову підлягають скасуванню. Клопотання про скасування заходів забезпечення адміністративного позову за своїм змістом фактично є запереченнями проти ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

Не може залишитись поза увагою суду опубліковане 28.05.2019 рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради № 513 від 22.05.2019 Про внесення змін до рішення Виконавчого комітету від 19.01.2011 № 39 Про затвердження рішення конкурсного комітету (а.с.106-109). Це рішення прийняте, керуючись Законами України Про місцеве самоврядування в Україні , Про автомобільний транспорт , Про міський електричний транспорт , постановами Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176 Про затвердження правил надання послуг автомобільного транспорту , від 03.12.2008 № 1081 Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування , та враховуючи кадрові зміни складу конкурсного комітету, та з метою забезпечення належної організації проведення конкурсів з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування Тернопільської міської територіальної громади. Відповідно до пункту 1 рішення вносяться зміни до рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 19.01.2011 № 39 Про затвердження рішення конкурсного комітету , викладено додаток до нього в новій редакції. В пункті 2 рішення зазначено: Уповноважити Управління транспорту, комунікацій та зв`язку здійснювати реалізацію повноважень щодо встановлення (коригування) тарифів для перевізника КП Тернопільелектротранс на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі . В пункті 3 вказано: Вважати таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету від 02.05.2019 № 420 Про тарифи на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі .

З`ясовуючи обставини щодо прийняття цього рішення, згідно з яким втратило свою чинність оскаржуване рішення, суд прийшов до переконання про доцільність збереження заходів забезпечення позову у цій справі з таких міркувань.

Як зазначалось вище, підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову ухвалою від 22.05.2019 було доведеність очевидності ознак протиправності оскаржуваного акта та порушення прав особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

Так, відповідачем порушено принципи та базові засади державної регуляторної політики України, які встановлюють прозорість та врахування громадської думки, відкритість дій регуляторних органів на всіх етапах їх регуляторної діяльності, обов`язковий розгляд регуляторними органами ініціатив, зауважень та пропозицій, наданих у встановленому законом порядку фізичними та юридичними особами, їх об`єднаннями, інформування громадськості про здійснення регуляторної діяльності.

Відповідно до положень статті 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності орган місцевого самоврядування має право вжити передбачених законодавством заходів для припинення виявлених порушень, у тому числі відповідно до закону скасувати або зупинити дію регуляторного акта, прийнятого з порушеннями, а саме якщо регуляторний акт прийнятий без аналізу регуляторного впливу, або проект регуляторного акту не був оприлюднений.

У даному випадку відповідач самостійно не скасував і не зупинив дію регуляторного акта в межах повноважень, визначених статтею 36 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а вдався до інших методів - прийняття рішення про передачу повноважень щодо встановлення (коригування) тарифів для перевізника КП Тернопільелектротранс на перевезення пасажирів електричним транспортом в м. Тернополі Управлінню транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради та визнання нечинним оскаржуваного рішення. При цьому, учасники справи підтвердили, що розмір тарифів залишається на тому ж рівні, що встановлений оскаржуваним рішенням, тобто визнання оскаржуваного рішення нечинним ніяким чином не змінило стан порушених прав позивача як споживача послуг з перевезення пасажирів, який оплачує тарифи за перевезення, розмір і складові яких не пройшли необхідних процедур розробки, обговорення, аналізу їх змісту та їх впливу, що передбачені Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Позивача як мешканця територіальної громади м. Тернополя та споживача послуг з перевезення, а також необмеженого кола осіб, які користуються громадським електричним транспортом у м. Тернополі, відповідач фактично позбавляє можливості реалізувати права, передбачені статтею 6 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності , а саме: брати участь у розробці проектів регуляторних актів, подавати зауваження та пропозиції щодо оприлюднених проектів регуляторних актів, брати участь у відкритих обговореннях питань, пов`язаних з регуляторною діяльністю, тощо.

Дії Виконавчого комітету Тернопільської міської ради призводять до спричинення майнової шкоди у вигляді надмірних витрат за тарифами, які затверджені не у встановленому законом порядку.

З огляду на наведене суд погоджується з позивачем про те що, дії та рішення відповідача не відповідають принципу належного урядування .

Європейський Суд з прав людини у своїй практиці, застосовуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, наводить стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкриває елементи змісту принципу належного урядування .

Так, у справі Рисовський проти України від 20.10.2011, заява № 29979/04, Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (пункт 70 рішення ЄСПЛ).

Принцип належного урядування , як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (пункт 71 рішення ЄСПЛ).

За таких обставин, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Також суд звертає увагу відповідача (заявника) на наступне.

Представником Виконавчого комітету Тернопільської міської ради подано до суду Клопотання про скасування заходів забезпечення позову в порядку статті 157 КАС України . Разом з тим, у такому клопотанні представник Виконавчого комітету Тернопільської міської ради та у судовому засіданні просив: Постановити ухвалу про скасування ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 про забезпечення позову .

Суд зауважує, що скасування заходів забезпечення позову слід відрізняти від скасування ухвали про забезпечення позову. Різниця полягає в тому, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Натомість, скасування ухвали про забезпечення позову здійснюється за наслідками її апеляційного оскарження у порядку та строки, визначенні КАС України. В цьому випадку ухвалу скасовує апеляційний суд, якщо під час її постановлення було порушено вимоги закону.

В даному випадку, відповідно до вимог статті 157 КАС України, суд першої інстанції може розглядати питання лише скасування заходів забезпечення позову, а не скасування ухвали про забезпечення позову, що віднесене до повноважень апеляційної інстанції. В ухвалі Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 чітко викладено порядок і строк оскарження ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

Також ухвала суду від 22.05.2019 про забезпечення позову містить достатнє і належне обґрунтування висновку про розгляд заяви позивача про забезпечення позову у порядку письмового провадження без виклику позивача та заінтересованих осіб. Обставини, які наводить представник відповідача щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову без участі зацікавлених осіб, не є підставою для скасування заходів забезпечення позову.

Отже, у задоволенні клопотання Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом ухвалою від 22.05.2019, необхідно відмовити.

Керуючись статтями 157, 248 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про скасування заходів забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство Тернопільелектротранс , Управління транспорту, комунікацій та зв`язку Тернопільської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 11.06.2019.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Чепенюк О.В.