Ухвала

від 06.06.2019 по справі 757/24164/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/3339/2019 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Категорія ст. 179 КПК України Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю:

прокурора ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

підозрюваного ОСОБА_9

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України, ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого третього слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях, Генеральної прокуратури України, ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Волошинівка Баришівського району Київської області, тимчасово не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 16 липня 2019 року.

Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, прокурор відділу Генеральної прокуратури України, ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів. Визначити заставу у розмірі 450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 864450, 00 грн., з покладення обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає про наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Вказує про виключність випадку, характер та тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, його тривалість та зухвалість. Додає, що інкримінований злочин вчинено у складі організованої групи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, думку захисника та підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора і просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Другого управління організації досудових розслідувань Державного бюро розслідувань перебувають матеріали кримінального провадження № 42018000000002504, відомості про яке 16.10.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, та за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

14.05.2019 о 15 годині 52 хвилини у порядку, передбаченому ст. 208 КК України, затримано ОСОБА_9 .

15.05.2019 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

16.05.2019 слідчий третього слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором третього відділу процесуального керівництва Першого управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими центрального апарату Державного бюро розслідувань, Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях, Генеральної прокуратури України, ОСОБА_6 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого третього слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 16 липня 2019 року.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.

Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

При судовому розгляді клопотання суд перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з`ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд правильно виходив з того, що під час судового розгляду слідчим та прокурором доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, з урахуванням чого слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність застосування до підозрюваного більш м`якого ніж тримання під вартою запобіжного заходу, а саме у вигляді особистого зобов`язання.

Враховуючи наведене, посилання прокурора в апеляційній скарзі на наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як на підставу для скасування ухвали та застосування більш суворого запобіжного заходу, є необґрунтованими, з урахуванням того, що вказані обставини враховані слідчим суддею при постановленні оскаржуваного судового рішення.

Посилання сторони обвинувачення на те, що інкримінований підозрюваному злочин вчинено у складі організованої групи, колегія суддів визнає передчасними, оскільки вони стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження, з огляду на необхідність доведення обґрунтованості підозри, а не доведеності вини.

Також суд при постановленні рішення, врахував обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя правомірно відмовив у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, висновки суду відповідають зазначеним положенням КПК України та фактичним обставинам справи.

Посилання прокурора на те, що слідчим суддею не взято до уваги тяжкість інкримінованого підозрюваному ОСОБА_9 кримінального правопорушення, колегія суддів не бере до уваги, оскільки сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора, з мотивів викладених у ній.

До наведеного висновку колегія суддів дійшла з урахуванням висновків рішень ЄСПЛ у справі «Ніколова проти Болгарії», «Ноймайстер проти Австрії».

Твердження прокурора про тривалість, зухвалість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, було предметом перевірки слідчого судді.

З огляду на викладене, слідчим суддею при розгляді даного клопотання повно та об`єктивно досліджено всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, а тому зазначені в апеляційній скарзі підстави, в яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою.

Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 травня 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого третього слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) Державного бюро розслідувань ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 16 липня 2019 року, залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора відділу Генеральної прокуратури України, ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4