Постанова

від 11.06.2019 по справі 2040/7304/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 р. Справа № 2040/7304/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Донець Л.О.,

Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний туберкульозний санаторій "Занки" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 року (головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В.) по справі № 2040/7304/18

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до Комунального закладу охорони здоров`я обласний туберкульозний санаторій "Занки"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з позовом до Комунального закладу охорони здоров`я обласний туберкульозний санаторій ЗАНКИ (далі по тексту - відповідач), в якому просив суд до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівель Комунального закладу охорони здоров`я обласний туберкульозний санаторій "ЗАНКИ", за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Курортне, зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Комунального закладу охорони здоров`я обласний туберкульозний санаторій "ЗАНКИ" негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача (с.Курортне, Зміївський район, Харківська область, 63435, код ЄДРПОУ 02001771).

До повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівель відповідача, за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Курортне, зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво відповідача негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 року та ухвалити рішення, яким в задоволенні адміністративного позову позивача відмовити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Також, вважає, що судовим розглядом не встановлено факту існування очевидної небезпеки від умов діяльності відповідача для життя та здоров`я людей. Також, посилаючись на Кодекс цивільного судочинства України зазначає, що загроза від умов діяльності відповідача є лише припущенням суб`єкта владних повноважень щодо небезпечних наслідків для життя та здоров`я людей, тому судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що з 07.06.2018 по 08.06.2018 Зміївським РВ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена позапланова перевірка виконання вимог припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки від 13.10.2017 № 196, на території та в будівлях Комунального закладу охорони здоров`я обласний туберкульозний санаторій "ЗАНКИ" за адресою: Харківська область, Зміївський район, с. Курортне

Відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, Законів України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (надалі - Закон) та Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , наказу від 30.03.2018 № 74 Про проведення позапланових перевірок об`єктів , посвідчення на проведення перевірки від 04.06.2018 року № 94 Зміївського РВ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області була проведена перевірка.

Відповідно до вимог пункту 6 статті 7 Закону, керівництву Комунального закладу охорони здоров`я обласний туберкульозний санаторій "ЗАНКИ" в останній день позапланового заходу державного нагляду (контролю) - 08.06.2018 направлено акт № 90, складений за результатами проведення планової (позапланової) перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки.

За результатами перевірки перевірки встановлено певне кола порушень законодавства у сфері (з питань) цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, при цьому, деякі з порушень створюють реальну загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

Дерев`яні конструкції горищних покриттів будівель корпусів №1 (літ. В-2), №2 (літ. Г-2), №4 (літ. Д-2), гаражу (літ. И-1), складу (літ. Ж-1), їдальні-клубу (літ. Б), пральні (літ. 3-1), адміністративного корпусу (літ. А-1), насосної станції (літ. К-1) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

Не виконано перевірку існуючого захисту будівель від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

Приміщення будівель корпусів №1 (літ. В-2), №2 (літ. Г-2), №4 (літ. Д-2), гаражу (літ. И-1), складу (літ. Ж-1), їдальні-клубу (літ. Б), адміністративного корпусу (літ. А-1), насосної станції (літ. К-1) не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до діючого законодавства;

В приміщенні котельні адміністративного корпусу (літ. А-1) не встановлено протипожежні двері сертифікованого зразку;

Не забезпечено об`єкт необхідною кількістю води для цілей пожежогасіння;

Водонапірну башту не забезпечено під`їздом з твердим покриттям і пристосуванням для відбору води пожежно - рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти нанести позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно - рятувальною технікою;

Всі існуючи пожежні кран-комплекти не доукомплектовано пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля;

Не проведено ремонт технічне обслуговування пожежних кран-комплектів;

Територію об`єкту, будівлі, споруди та приміщення не забезпечено у повному обсязі первинними засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляційного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалізації пожеж у їх початковій стадії розвитку;

Пожежні щити не укомплектовані згідно норм належності (вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт);

З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів у всіх будівлях та приміщеннях не здійснено за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

Електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючі основи (конструкції) без підкладанням під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;

Не забезпечено світильники з лампами розжарювання захисним суцільним склом (ковпаком);

Використовуються пошкоджені розетки;

Дозволено підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи, та експлуатацію їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

Відсутній захист будівель, споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд ;

Не проведено технічне обслуговування усіх вогнегасників, які розташовані в будівлі корпусу №1 (літ. В-2).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не усунуто ряд порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки належним доказом є акт перевірки з висновками про відсутність даних порушень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013 Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, за діяльністю аварійно-рятувальних служб.

ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України , утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.

Позивач є суб`єктом господарювання, а тому, згідно ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, забезпечує виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; забезпечує дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; розробляє заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечує виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримує у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням.

Забезпечення техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладається на його керівника (ч. 2 ст. 51 Кодексу цивільного захисту України), забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання (ч. 3 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Згідно ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акта, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок, тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд, тощо.

Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування (зокрема, складання приписів, протоколів, розпоряджень про усунення виявлених порушень вимог техногенної та пожежної безпеки).

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до п. 26 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.

Судом встановлено, що відповідач зазначав про вжиття відповідних вичерпних заходів щодо усуненню порушень, виявлених позивачем, на підтвердження чого надано суду низку доказів, які містяться у справі.

Матеріалами справи встановлено, що актами позапланових перевірок № 315 проведеної контролюючим органом у періоді з 12.12.2018 року по 13.12.2018 рік та № 2, проведеної контролюючим органом у періоді з 21.01.2019 року по 22.01.2019 рік.

Слід зазначити, що актом № 2 встановлено наявність неусунутих порушень, які полягають у наступному:

Дерев`яні конструкції горищних покриттів будівель гаражу (літ. И-1), пральні (літ. З-1), насосної станції (літ. К-1) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують 1 групу вогнезахисної ефективності;

Не виконано перевірку існуючого захисту будівель від прямих попадань блискавки та вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд";

Приміщення будівель корпусів №1 (ліг. В-2). №2 (літ. Г-2), №4 (літ. Д-2), гаражу (літ. И-1), складу (літ. Ж-1), їдальні-клубу (літ. Б), адміністративного корпусу (літ. А-1), насосної станції (літ. К-1) не обладнано системою протипожежного захисту відповідно до діючого законодавства;

Не дозабезпечено об`єкт необхідною кількістю води для цілей пожежегасіння;

Відсутній захист будівель, споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно, до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

Колегія суддів, зауважує на те, що апеляційна скарга не містить посилань на докази, які б свідчили про повне усунення відповідачем порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не було надано, а ті порушення, які залишались, продовжували створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Отже, відповідач у разі усунення недоліків в повному обсязі, виявлених управлінням ДСНС, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

Подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року справа № 809/443/16.

За наведеного, колегія суддів зазначає, що проведення перевірки і як наслідок встановлення порушень, що створюють безпосередню загрозу життю та здоров`ю людей, не надання належних та допустимих доказів щодо їх повного усунення, підтверджує відсутність належним умов, що дають право відповідача займатися відповідною діяльністю.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення - скасуванню.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради "Обласний туберкульозний санаторій "Занки" - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.01.2019 по справі № 2040/7304/18 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.О. Донець Судді М.І. Гуцал А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 11.06.2019 року.