Постанова

від 05.06.2019 по справі 804/2176/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2019 року м. Дніпросправа № 804/2176/18 Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Панченко О.М.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Білмакс на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2018р. у справі №804/2176/18 за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Білмакс до: про: Кам`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

20.03.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю Білмакс (далі - ТОВ Білмакс ) за допомогою засобів поштового зв`язку звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Кам`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (далі - Кам`янська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, судом першої інстанції позов зареєстровано 27.03.2018р. / а.с. 15, 3-8/ .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2018р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №804/2176/18 та справа призначена до судового розгляду /а.с. 2 /.

Позивач, посилаючись у позовній заяві, на те, що підприємством отримано податкове повідомлення-рішення Кам`янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0000921403 від 22.12.2016р. про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 61415,00 грн., яке було прийнято податковим органом на підставі акту фактичної перевірки № 001754 від 08.12.2016р., у ході якої контролюючий орган дійшов висновку про порушення ТОВ Білмакс пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004р., яке полягає у не оприбуткуванні готівкових коштів у сумі 12283 грн. у книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) на підставі фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій №405 від 01.09.2016р. та не здійснено облік цих коштів у КОРО №3000019418 р13 від 07.06.2016р. у розділі 2 Облік руху готівки та сум розрахунків , висновки акту перевірки та прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення позивач вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки ним оприбутковано готівку шляхом виконання Z-звіту № 0405 від 01.09.2016 р. та здачі готівкової виручки в розмірі 14517,85 грн. для її зарахування на рахунок в банківську установу відповідно до вимог пункту 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004 р., крім цього відповідачем безпідставно застосовано до підприємства штрафні санкції за не оприбуткування готівки відповідно до абзацу 3 статті 1 Указу Президента Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки , оскільки відповідно до приписів пункту 113.3 статті 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України та іншими законами України, тому просив суд визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення №0000921403 від 22.12.2016р..

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2018р. у справі №804/2176/18 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ТОВ Білмакс до Кам`янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -відмовлено / а.с. 41-45/.

Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції від 11.06.2018р., подав апеляційну скаргу /а.с. 50-63/ , яка ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018р. у справі №804/2176/18 була повернута позивача / а.с. 65/.

Повторно подану позивачем апеляційну скаргу на Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2018р. у справі №804/2176/18 також було повернуто позивачу ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.01.2019р. у справі №804/2176/18 / а.с. 69-78/.

Втрете позивачем, за допомогою засобів поштового зв`язку 07.02.2019р. було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 11.06.2018р. у цій справі, яка зареєстрована судом першої інстанції 11.02.2019р. / а.с. 80-92/.

Матеріали вищезазначеної апеляційної скарги позивача та матеріали адміністративної справи №804/2176/18 надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 22.02.2019р. / а.с. 79/ із застосуванням системи автоматизованого розподілу справи визначено суддю-доповідача у справі / а.с. 93/, якому було 22.02.2019р. передано матеріали цієї справи та апеляційної скарги позивача.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019р. у справі №804/2176/18 апеляційна скарга позивача на рішення суду першої інстанції від 11.06.2018р. була залишена без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 94-95/.

У встановлений судом строк позивачем недоліки апеляційної скарги було усунуто / а.с. 98-105/ і ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.04.2019р. у справі №804/2176/18 ТОВ Білмакс поновлено строк апеляційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2018р. у справі №804/2176/18, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення суду першої інстанції від 11.06.2018р. / а.с. 107/ та ухвалою суду апеляційної інстанції від 03.05.2019р. розгляд справи в порядку письмового провадження призначено на 05.06.2019р. /а.с. 109/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб було повідомлено учасників справи / а.с. 110-113/.

Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 80-85/ на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив скасувати рішення суду першої інстанції від 11.06.2018р. у цій справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі.

Письмовий відзив від відповідача на апеляційну скаргу позивача до суду апеляційної інстанції не надходив.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у м. Києві 08.12.2016р. було проведено фактичну перевірку складу-магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 28, суб`єкта господарювання (платника податків) - Товариства з обмеженою відповідальністю Білмакс , за результатами якої складено акт № 001754 від 08.12.2016р. (далі акт перевірки).

З наданої суду ксерокопії акту перевірки / а.с. 91-0/ вбачається, що на момент перевірки у складі-магазині торгівля велась електротехнічним обладнанням із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) та видачею касових чеків РРО, готівкові кошти у сумі 12283,00 грн. не оприбутковані у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку РРО №405 від 01.09.2016р., не було здійснено облік зазначених коштів у книзі обліку розрахункових операцій № 3000019418 р1З від 07.06.2016 р. у розділі 2 Облік руху готівки та сум розрахунків у графах 4 службова видача , 5 сума розрахунків , 6 сума розрахунків за ставкою ПДВ 20% , 7 сума ПДВ , що на думку контролюючого органу є порушенням пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, яке затверджено постановою Національного банку України №637 від 15.12.2004 року.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, у зв`язку з виявленими у ході перевірки порушеннями, відповідачем 22.12.2016р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000921403, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 61415грн. за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів , і саме це рішення відповідача є предметом оскарження у цій адміністративній справі.

Пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України №637 від 15.04.2004р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005р. за №40/10320 , яке було чинним на час виникнення спірних відносин та встановлювало порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами, а також окремі питання організації банками робіт з готівкою, передбачено, що визначено, що оприбуткуванням готівки є проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, КОРО.

Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (абзац другий пункту 2.6 Положення).

Згідно з пунктом 7.15 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги (далі - РК)), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абзаци другий, третій пункту 2.6 Положення).

Статтею 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 436/95 від 12.06.1995р. установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у КОРО, і невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абзац третій статті 1 Указу №436/95).

Приймаючи до уваги вищенаведені норми законодавства, яке регулювало спірні відносини, на момент їх виникнення та прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, та враховуючи фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час її розгляду та підтверджені належними письмовими доказами, колегія суддів вважає, що позивачем у справі не було виконано усю сукупність дій з оприбуткування готівки, що у свою чергу свідчить про наявність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансоових) санкцій за вчинене порушення у сфері обігу готівки, відповідальність за яке передбачена саме Указом Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки № 436/95 від 12.06.1995р., оскільки на час виникнення спірних відносин не було прийнято будь-яких інших законів, сфера дії яких охоплювала б такі відносини, а у розділі V Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій , яким визначено вичерпний перелік порушень, за які передбачено фінансові санкції відповідно до цього Закону, відсутнє таке порушення, як неоприбуткування у касах готівки, тому нормами цього закону й не встановлена відповідальність за таке порушення, що свідчить про те, що відповідач під час прийняття податкового повідомлення-рішення №0000921403 від 22.12.2016р. діяв у спосіб, який визначено чинним законодавством і підстави для визнання протиправним та скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень відсутні.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що аналогічна правова позиція щодо розгляду даної категорії справи висловлена у постанові Верховного суду від 23.01.2018р. у справі 2а-12605/11/2670(К/9901/501/18).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 04.10.2018р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Білмакс - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.06.2018р. у справі №804/2176/18- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.

Повний текст виготовлено та підписано - 05.06.2019р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя В.Є. Чередниченко

суддя О.М. Панченко