Ухвала

від 10.06.2019 по справі 376/2856/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

іменем України

10 червня 2019 року

м. Київ

справа № 376/2856/18

провадження № 51-2801ск19

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі Суд) у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 вінтересах ОСОБА_5 на ухвалу судді Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року,

встановив:

Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 16 листопада 2018 року задоволено клопотання слідчого СВ Сквирського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 , погоджене зпрокурором Сквирського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_7 , та в кримінальному провадженні №12018110160000572, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 жовтня 2018 року, визнано законним огляд, проведений 15листопада 2018 року на території ТОВ «Сквирагрохім», що знаходиться навул.Київській, 34 у м. Сквирі Київської області.

Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 22 травня 2019 року відмовив увідкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 назазначену ухвалу слідчого судді.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду від22 травня 2019 року і призначити новий розгляд у цьому суді.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї копії судових рішень, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити натаких підставах.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України

(далі КПК) передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Стаття 309 КПК визначає перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, і не передбачає можливості окремого оскарження вапеляційному порядку ухвали слідчого судді, якою визнано законним огляд.

За змістом ч. 3 ст. 309 цього Кодексу інші ухвали слідчого судді окремому оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді, а отже, законодавець визначив саме такий спосіб реалізації права особи на судовий контроль законності такого виду рішення слідчого судді, іншого, ніж ті, що включені до ст. 309 КПК.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що ухвала слідчого судді Сквирського районного суду Київської області від 16 листопада 2018року непідлягає окремому оскарженню в апеляційному порядку, та відповідно до вимог ч.4 ст. 399 КПК постановив ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на зазначену ухвалу слідчого судді.

Відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження у зв`язку зоскарженням такого судового рішення слідчого судді, окреме оскарження якого націй стадії законом не передбачене, не є обмеженням доступу доправосуддя, якпро це йдеться в касаційній скарзі.

В ухвалі Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги.

За таких обставин наявність визначених у законі вимог щодо звернення до суду вищого рівня в разі незгоди із судовим рішенням не є тотожним обмеженню в доступі до правосуддя, а отже, не підтверджує, що право на справедливий судовий розгляд обмежено.

Отже, викладені у касаційній скарзі доводи щодо порушення апеляційним судом вимог КПК, положень Конституції України та Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є безпідставними.

Посилання у касаційній скарзі на постанову Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року (№ 5-142кс(15)17) та необхідність застосування правового висновку, сформульованого в цій постанові, є безпідставними, оскільки висновок стосується ухвал слідчих суддів, що не передбачені кримінальними процесуальними нормами. Уцьому ж випадку ухвала слідчого судді постановлена відповідно до вимог КПК, згідно з ч. 2 ст. 237 якого огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється заправилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. Тобто вимоги закону про зміст клопотання слідчого чи прокурора до суду, порядок його розгляду та постановлення відповідної ухвали слідчого судді, в тому числі й у разі проникнення до житла чи іншого володіння особи, повністю поширюються на випадки проведення огляду.

За таких обставин доводи скаржника про порушення апеляційним судом вимог КПК єбезпідставними.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись ч. 2 ст. 428 КПК, Суд

постановив:

Відмовити захиснику ОСОБА_4 вінтересах ОСОБА_5 у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою наухвалу судді Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8