Постанова

від 06.06.2019 по справі 908/354/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2019 року м. Дніпро Справа № 908/354/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Кузнецової І.Л., Орєшкіної Е.В.

секретар судового засідання Пінчук Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ»

на рішення Господарського суду Запорізької області від14.02.2019 р.

( головуючий суддя - Мірошниченко М.В., судді - Горохов І.С., Дроздова С.С., м. Запоріжжя, повний текст рішення підписано 25.02.2019 р.) у справі:

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«ЗАПОРОЖПРОЕКТ»

( м. Запоріжжя )

до 1-го відповідача: Комунального підприємства

«Управління капітального будівництва»

( м. Запоріжжя )

до 2-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

«ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ГРУП»

( м. Київ )

до 3-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

«БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДГРУП»

( м. Київ )

про захист авторського права та стягнення компенсації в розмірі 169 041,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» звернулося в Господарський суд Запорізької області із позовною заявою до Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ГРУП» ; Товариства з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДГРУП» , про стягнення з Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» суми компенсації за порушення авторського права у розмірі 84 520,50 грн.; стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» суму компенсації за порушення авторського права у розмірі 84 520,50 грн.; заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДГРУП» здійснювати роботи з реконструкції, які забезпечать введення в експлуатацію об`єкта «Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж» відповідно до вимог проектно-кошторисної документації, яка виготовлена Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ГРУП» по об`єкту «Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж» на підставі договору № 095/1090 на виконання проектних робіт від 23 грудня 2016 р., що укладений з Комунальним підприємством «Управління капітального будівництва» .

Позов обґрунтовано ст. ст. 16, 418, 432, 433, 443 ЦК України, ст. 8, 15, 50, 52 Закону України «Про захист авторських і суміжних прав» , ст. 29 ЗУ «Про архітектурну діяльність» . Визначений розмір компенсації Позивач пояснив тим, що сума 169 041 грн. є вартістю виготовленої Відповідачем-2 проектної документації згідно договору на виконання проектних робіт, укладеного з Відповідачем-1, а враховуючи, що вказану проектну документацію Відповідачем-2 виготовлено з використанням предпроектних розробок позивача, грошові кошти у розмірі вартості виготовлення проектної документації слід стягнути на його користь.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 14.02.2019 р. в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» подало апеляційну скаргу про скасування рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2019 р. у справі № 908/354/18 та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду про те, що відповідачами не було порушено авторських прав Позивача. В той же час, виготовлення Відповідачем-2 та використання відповідачами вказаної проектно-кошторисної документації порушує авторські права Позивача. Так, Відповідач-1 надав Відповідачу-2 вищезазначені предпроектні розробки Позивача, які і були використані при виготовленні вказаної проектно-кошторисної документації. Підтвердженням цієї обставини слугує висновок судової експертизи № 31/13.1.1/133 від 20.07.2018 р., що є в матеріалах справи.

Скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції безпідставно вважає судову експертизу по цій справі необгрунтованою. Так, посилання на те, що державні будівельні норми та правила, які регулюють створення об`єктів архітектури, під час здійснення експертного дослідження експертом не були враховані, не аргументовано належним чином з боку суду першої інстанції, оскільки по справі проводилась не будівельно-технічна, а експертиза у сфері інтелектуальної власності. Суд першої інстанції не має спеціальних знань для того, щоб робити висновки про не запозичення одного твору при виготовленні іншого. Встановлення факту використання передпроектних розробок Позивача у проектній документації Відповідача неможливо надати без спеціальних знань. Призначивши експертизу, суд першої інстанції визнав той факт, що потрібні саме спеціальні знання, без яких встановити чи спростувати використання одного твору при виготовленні іншого, неможливо. Водночас, обставини справи не можуть бути встановлені шляхом візуального співставлення обох творів архітектури, оскільки візуальне співвставлення не може бути доказом у розумінні ст. 73 ГПК України

Скаржник зазначає, що використання передпроектних розробок Позивача полягає не в тому, що в проектній документації Відповідача запроектовані ті ж самі об`єкти, їх наявність на пляжі обумовлене ДБН. Однак, просторове розташування цих об`єктів як архітектурне рішення (яке можна було реалізувати різними способами і шляхами) на пляжі співпадає згідно висновку експерта у передпроектних розробках Позивача та проектній документації Відповідача-2, і саме в цьому полягає використання цих передпроектних розробок, що передували проектній документації.

В свою чергу, подальше використання проектної документації Відповідачем-1 та Відповідачем-3 свідчить про те, що ними також використовувались передпроектні розробки Позивача, що використані при виготовлені цієї проектної документації.

Відтак, на думку Скаржника, використання предпроектних розробок Позивача без його дозволу при виготовленні проектно-кошторисної документації є порушенням його авторського права. Розмір компенсації обумовлюється вартістю проектно-кошторисної документації, що була виготовлена Відповідачем-2 та складає 169 041,00 грн згідно договору з Відповідачем-1.

Від Комунального підприємства «Управління капітального будівництва» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому підприємство не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою.

Зокрема, Підприємство посилається на те, що Позивач не вимагав повернення предпроектних розробок. Після проведення процедури відкритих торгів між Відповідачем-1 та Відповідачем-3 укладено новий договір підряду № 095/18/109 від 16.05.2018 р. на виконання робіт з реконструкції, які забезпечать введення в експлуатацію об`єкта: Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж в м. Запоріжжя . 15.11.2018 р. Договір підряду № 095/17257 від 23.06.2017 р. та Договір підряду № 095/18/109 від 16.05.2018 р. розірвані за взаємною згодою сторін, шляхом підписання між Відповідачем-1 та Відповідачем-3 відповідних додаткових угод. На час винесення судового рішення, будівельні роботи на об`єкті Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж в м. Запоріжжя не здійснюються.

Крім того, у відзиві Підприємтство посилається на те, що суд першої інстанції обґрунтовано критично оцінив відповідь експерта по другому питанню, оскільки в цій частині, експертом висновок складений без урахування всіх обставин справи та положень чинного законодавства.

Підприємство також вказує на те, що між КП УКБ та ТОВ «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» не укладався договір на виконання проектних робіт по об`єкту «Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж» . Відповідачем-1 не видавалося Позивачу завдання на проектування, на виконання передпроектних робіт. Позивач самостійно на свій ризик виконав передпроектні роботи та надав їх КП УКБ не зорозуміло на яких умовах.

КП УКБ вважає, що Позивачем не доведено у відповідності до ст. ст. 73, 74, 76 ГПК України, наявності обставин, які свідчать про позадоговірне порушення відповідачами - 1, - 2 його авторського права.

Крім того, Підприємство зазначає, що твердження про те, що Відповідач-1 єдиний, кому Позивачем надавались предприектні розробки не відповідає дійсності, оскільки матеріали справи містять докази направлення Позивачем предпроектних розробок на адресу районній адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району ( лист за вих.№ 387/16 від 12.04.2016 р. ). В самих предпроектних розробках (пояснювальній записці) вказано, що Позивач спільно з представниками районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району відвідували об`єкт Реставрація зони відпочинку по вул. Л.Шмідта під пляж , Позивач неодноразово презентував предпроектні розробки депутатам міста.

Відповідач-2 та Відповідач-3 не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецова І.Л., Орєшкіна Е.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» . Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 14.05.2019 р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2019 р. розгляд апеляційної скарги відкладено в судове засідання на 30.05.2019 р.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.05.2019 р. по справі оголошено перерву до 06.06.2019 р.

Відповідачі -2, -3 не скористалися своїм правом участі в судовому засіданні та не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась судом обов`язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком, та враховуючи що інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою, зокрема, Єдиного державного реєстру судових рішень, і сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень, а також те, що розгляд апеляційної скарги обмежений процесуальними строками, зокрема ст. 273 ГПК України, а чергове відкладення справи призведе лише до необґрунтованого затягування розгляду даної справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників відповідачів -2, -3.

Застосовуючи згідно ст. 3 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

У судовому засіданні 06.06.2019 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача та Відповідача-1, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду підлягає зміні, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 14.07.2016 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» супровідним листом за вих. № 779/16 передано нарочно Комунальному підприємству «Управління капітального будівництва» договори на виконання проектних робіт у двох примірниках, в тому числі, по об`єкту: «Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж» .

Супровідним листом за вих. № 836/16 від 01.08.2016 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» передано Комунальному підприємству «Управління капітального будівництва» передпроектні розробки по об`єкту: «Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж» на 27 арк.

Однак договір на виконання проектних робіт по об`єкту: «Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж» , між сторонами укладений не був.

23.12.2016 р. між Комунальним підприємством «Управління капітального будівництва» ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ГРУП» ( Підрядник ) укладено Договір на виконання проектних робіт № 095/1090 ( далі за текстом - Договір № 095/1090 ), відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених договором, Підрядник взяв на себе обов`язок виконати проектні роботи - виготовити проектно-кошторисну документацію з «Реконструкція зони відпочинку по вул. Л.Шмідта під пляж в м.Запоріжжя» ( коригування ) згідно завдання на проектування та вихідних даних, узгодити проектні рішення з організаціями, які видавали технічні умови ( у разі відхилення від технічних умов ), а Замовник зобов`язався прийняти виконані роботи і сплатити Підряднику вартість виконаних робіт ( п. 1.1. Договору № 095/1090 ).

Згідно п. п. 1.2, 2.1, 2.3 договору № 095/1090, результатом виконання проекно-вишукувальних робіт по договору є виготовлена Підрядником проектна документація та отриманий позитивний експертний звіт в експертній організації. Замовник надає Підряднику вихідні дані ( завдання на проектування, МБУ та ОЗ, технічні умови та іншу інформацію ) щодо предмету договору, визначеного у п.1.1. цього договору… Підрядник виконує роботи відповідно до вимог державних будівельних норм і правил, строків виконання робіт, вимог техніки безпеки та охорони праці.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 095/1090 Замовник здійснює фінансування Підрядника на потреби виконання робіт за договором за рахунок коштів перерахованих Головним розпорядником коштів - Районною адміністрацією Запорізької міської ради по Заводському району, у розмірі 169 041,60 грн., в т. ч. ПДВ.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016 р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором ( п. 8.1 Договору № 095/1090 ).

23.06.2017 р. між Комунальним підприємством «Управління капітального будівництва» ( Замовник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ЄВРОБУДГРУП» ( Підрядник ) укладено Договір підряду № 095/17/257 ( далі за текстом - Договір № 095/17/257 ), згідно з умовами якого Замовник доручає, а Підрядник, на свій ризик, в межах договірної ціни приймає на себе обов`язки, власними або залученими силами, виконувати роботи з реконструкції, які забезпечать введення в експлуатацію об`єкта: «Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж в м. Запоріжжя» ( код ДК 021:2015 - 45110000-1 ( Руйнування та знесення будівель і земляні роботи ) в обумовлений цим договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проектно-кошторисної документації, та узгодженої ціни робіт, вимог національних стандартів, будівельних норм і правил, вимог техніки безпеки і охорони праці ( п. 1.1 Договору № 095/17/257 ).

У відзиві на позов Відповідач-1 зазначив, що відповідно до проектно-кошторисної документації (далі - ПКД) Відповідача-2, Відповідачем-3 роботи по об`єкту "Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж" були виконані частково. В подальшому роботи на об`єкті не виконувалися через необхідність коригування ПКД. Конкретні вимоги щодо необхідності коригування зазначені у завданні на коригування від 21.11.2017 р. Для здійснення коригування ПКД по об`єкту "Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж" між КП «Управління капітального будівництва» та державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом "Запоріждіброводгосп" укладено Договір підряду на виконання проектних робіт № 17148 від 06.12.2017 р. В рамках вказаного договору була виготовлена нова проектно-кошторисна документація, яка отримала позитивний звіт ТОВ "Експертиза МВК". Наказом Відповідача-1 від 28.02.2018 р. № 39-од відкориговану проектно-кошторисну документацію по об'єкту перезатверджено. Після проведення процедури відкритих торгів між Відповідачем-1 та Відповідачем-3 укладено новий Договір підряду № 095/18/109 від 16.05.2018 р. на виконання робіт з реконструкції, які забезпечать введення в експлуатацію об`єкта: «Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж в м.Запоріжжя» . 15.11.2018 р. Договір підряду № 095/17257 від 23.06.2017 р. та Договір підряду № 095/18/109 від 16.05.2018 р. розірвані за взаємною згодою сторін, шляхом підписання між Відповідачем-1 та Відповідачем-3 відповідних додаткових угод. Наразі будівельні роботи на об`єкті «Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж в м. Запоріжжя» не здійснюються.

Звертаючись до суду з даним позовом Позивач вказує на те, що під час виготовлення проектно-кошторисної документації з «Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж в м. Запоріжжя» , Відповідачем-2 були запозичені ідеї Позивача наведені у предпроектних розробках «Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж» . Вказані предпроектні розробки Позивачем надавались лише КП «УКБ» , отже Відповідач-1 передав їх Відповідачу-2, а останній їх використав. Таким чином, відповідачами - 1, -2 порушено авторські права Позивача.

Відповідач-1, в свою чергу, зазначає, що проектно-кошторисну документацію з «Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж в м. Запоріжжя» Відповідачем-2 виготовлено у відповідності до завдання на проектування, погодженого головою районної адміністрації по Заводському району Запорізької міської ради та з врахуванням вимог державних будівельних норм, а не ідей Позивача. Предпроектні розробки Позивача не містять творчого задуму, відповідно не є об`єктом авторського права.

Предметом позову у цій справі є майнова вимога Позивача про стягнення, ним як автором, компенсації з відповідачів - 1, - 2, внаслідок несанкціонованого використання останніми охоронюваного об`єкту - твору архітектури ТОВ «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» «Предпроектные проработки «Реконструкция зоны отдыха по улице Л. Шмидта под пляж» та немайнова вимога про припинення дій Відповідачем-3 з використання твору Позивача, що порушують право останнього, у зв`язку з чим, як слушно зазначив суд першої інстанції до предмету доказування у такому спорі входить, зокрема, доведення Позивачем обставин щодо передачі Відповідачем-1 Відповідачу-2 предпроектних розробок Позивача; доведення обставин пов`язаних з копіюванням або запозиченням Відповідачем-2 істотних рис твору Позивача; виявлення в спірному об`єкті ( ПКД виготовленій Відповідачем-2 ) ідеї, задуму (архітектурного рішення) Позивача, втіленого останнім у предпроектних розробках.

Під час розгляду спору в суді першої інстанції, за клопотанням Позивача, судом було призначено судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручено Дніпропетровському НДЕКЦ МВС України.

На вирішення судової експертизи ставилися наступні питання: Чи являються «Предпроектные проработки «Реконструкция зоны отдыха по улице Л. Шмидта под пляж» , що виготовлені ТОВ «ЗАПОРІЖПРОЕКТ» об`єктом авторського права і чи мають вони творчий характер? Чи використані виготовлені ТОВ «ЗАПОРІЖПРОЕКТ» «Предпроектные проработки «Реконструкция зоны отдыха по улице Л. Шмидта под пляж» у проектно-кошторисній документації по об`єкту «Реконструкція зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж» , що виготовлена Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ГРУП» (код ЄДРПОУ 34869363)?

Висновком експерта № 31/13.1.1/133 від 20.07.2018 р. за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності по справі № 908/354/18, складеним головним судовим експертом відділу товарознавчих досліджень та оціночної діяльності Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Жирко В.В. встановлено, що: « 1. «Предпроектные проработки «Реконструкция зоны отдыха по улице Л.Шмидта под пляж» , що виготовлені ТОВ «ЗАПОРІЖПРОЕКТ» є об`єктом авторського права - твором архітектури і мають творчий характер. 2. Виготовлені ТОВ «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» «Предпроектные проработки «Реконструкция зоны отдыха по улице Л. Шмидта под пляж» використані у проектно-кошторисній документації по об`єкту «Реконструкція зони відпочинку по АДРЕСА_1 . Л.Шмідта під пляж» , що виготовлена Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ГРУП» . Використання було здійснено шляхом часткового відтворення, а також переробки твору, яка пов`язана із заміною, вилученням, доповненням креслень, графічних та текстових матеріалів» .

В ході розгляду справи, спільно представниками Позивача та Відповідача-1 було складено акт щодо визначення місцерозташування на плані та в натурі від 25.09.2018 р., яким встановлено, що станом на момент виготовлення Позивачем предпроектних розробок у зоні відпочинку фактично існували такі об`єкти: торгівельна площадка, туалети, кабіни для переодягання-2 од., підпірна стінка - частково, пляжні «грибки» -3 од., лави-7 од. та урни поряд з ними.

В основу оскаржуваного рішення про відмову в задоволені позовних вимог Позивача покладено висновок місцевого господарського суду про не доведеність у відповідності до ст. ст. 73, 74, 76 ГПК України, наявності обставин, які свідчать про позадоговірне порушення відповідачами - 1, - 2 авторського права Позивача. Не надано доказів свідомого несанкціонованого використання відповідачами - 1, - 2 істотних рис твору Позивача: «Предпроектные проработки «Реконструкция зоны отдыха по улице Л. Шмидта под пляж» . Висновок експерта № 31/13.1.1/133 від 20.07.2018 р. за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності по справі № 908/354/18, в частині відповідей наданих по другому питанню щодо використання у ПКД Відповідача-2 виготовлених Позивачем предпроектних розробок шляхом часткового відтворення, а також переробки твору, судом як належний, допустимий та достатній доказ по справі не прийнято із урахуванням аналізу усіх обставин та доказів у справі у їх сукупності.

Суд першої інстанції з посиланням на дослідження висновку судового експерта, критично оцінив надану експертом відповідь по другому питанню, оскільки в цій частині, експертом висновок складений без урахування всіх обставин справи та положень чинного законодавства. Так, дослідивши використану судовим експертом літературу при складанні висновку, судом встановлено, що державні будівельні норми та правила, які регулюють створення об`єктів архітектури, під час здійснення експертного дослідження експертом враховано не було. При співставленні робіт, експертом не враховано, що співпадання у назвах видів робіт, пов`язано з вимогами державних будівельних норм, дотримання яких є обов`язковим під час проектування, виконання та приймання робіт з благоустрою пляжів. Крім того, при проведені дослідження, експертом не враховано, що предпроектні розробки Позивача та ПКД Відповідача-2 стосуються реконструкції вже існуючого об`єкта, а не створення нового. Отже, деякі об`єкти вже існували в зоні відпочинку і не потребували їх просторового розміщення, а вимагали лише реконструкції. Дослідивши ескізи запланованих Позивачем у предпроектних розробках, Відповідачем-2 у ПКД об`єктів на пляжі, місцевий господарський суд не знайшов запозичення Відповідачем-2 ідей Позивача, вказавши на те, що візуально об`єкти є різними, використані різні підходи втілення архітектурного рішення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду попередньої інстанції про не доведеність у відповідності до ст. ст. 73, 74, 76 ГПК України, наявності обставин, які свідчать про позадоговірне порушення авторського права Позивача з огляду на таке.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об`єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України Про захист авторських і суміжних прав об`єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва.

За приписами статті 433 Цивільного кодексу України і статті 8 Закону України Про захист авторських і суміжних прав , об`єктами авторського права є, зокрема, твори архітектури.

В свою чергу, відповідно до Закону України Про архітектурну діяльність (ст. 29) об`єктами авторського права в галузі архітектури є твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, а також плани, креслення, пластичні твори, ілюстрації, карти та ескізи, що стосуються архітектури.

Відповідно до ст. 422 ЦК України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.

До майнових прав інтелектуальної власності на твір відповідно до ч. 1 ст. 440 ЦК України відносяться: право на використання твору; виключне право дозволяти використання твору; право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Аналогічні положення міститься і ч.ч. 1, 3 ст.15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» - до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: а) виключне право на використання твору; б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

Ст. 443 ЦК України передбачено, що використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про авторське право і суміжні права» порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для судового захисту, є зокрема, вчинення будь-якою особою дій, які порушують особисті немайнові права суб`єктів авторського права і (або) суміжних прав, визначені статтями 14 і 38 цього Закону, та їхні майнові права, визначені статтями 15, 17, 27, 39-41 цього Закону, з урахуванням умов використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтями 21-25, 42, 43 цього Закону, а також зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежних розподілу і виплати винагороди правовласникам.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону України «Про авторське право і суміжні права» , за захистом свого авторського права і (або) суміжних прав суб`єкти авторського права та суміжних прав мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції. При порушеннях будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, передбачених статтею 50 цього Закону суб`єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право подавати позови до суду про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій.

П. 51.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності» роз`яснено, що компенсація підлягає виплаті у разі доведення факту порушення майнових прав суб`єкта авторського права та/або суміжних прав, а не розміру заподіяних збитків. Таким чином, для задоволення вимоги про виплату компенсації достатньо наявності доказів вчинення особою дій, які визнаються порушенням авторського права та/або суміжних прав, а розмір збитків суб`єкт такого права доводити не зобов`язаний. Водночас розмір доведених збитків має враховуватися господарським судом у визначенні розміру компенсації.

П. 55 цієї ж постанови визначено, що судам слід враховувати особливості процесу доказування у справах про позадоговірне порушення авторського права і суміжних прав. За авторсько-правовою системою охорони об`єктів цих прав захист авторам та іншим суб`єктам авторського права (суміжних прав) надається лише проти будь-якого свідомого несанкціонованого використання іншою особою охоронюваного об`єкту (крім передбачених законом випадків вільного використання творів і об`єктів суміжних прав). Тому факт позадоговірного порушення авторських прав вважається встановленим лише у разі доведення автором чи іншім суб`єктом зазначених прав обставин, пов`язаних з копіюванням або запозиченням іншою особою істотних рис твору чи об`єкта суміжного права, що був раніше введений в цивільний оборот, або з незаконним використанням відповідного твору чи об`єкта суміжного права в інший спосіб.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких судвстановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань ( ст. 98 ГПК України ).

Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо дійсної необхідності такого призначення.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

З урахуванням конкретних обставин справи та у разі, коли знань судді достатньо для з`ясування обставин справи, пов`язаної із захистом прав інтелектуальної власності, можливе вирішення суддею (суддями) питань, які виникають у розгляді справи, з позиції споживача без призначення судової експертизи.

Як зазначалося раніше, суд першої інстанції, за клопотанням Позивача, призначив судову експертизу у сфері інтелектуальної власності, проведення якої доручив Дніпропетровському НДЕКЦ МВС України.

Отже, після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо дійсної необхідності такого призначення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що вирішення суддею (суддями) питань, які виникають у розгляді справи, з позиції споживача без призначення судової експертизи неможливо, а тому необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та призначив ескпертизу.

Отримавши, висновок експерта № 31/13.1.1/133 від 20.07.2018 р. за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності по справі № 908/354/18, складений головним судовим експертом відділу товарознавчих досліджень та оціночної діяльності Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Жирко В.В., суд першої інстанції з посиланням на дослідження висновку судового експерта, критично оцінив надану експертом відповідь по другому питанню, пославшись на те, що в цій частині, експертом висновок складений без урахування всіх обставин справи та положень чинного законодавства.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам ( ст. 107 ГПК України ).

Водночас, критично ставлячись до проведеного дослідження та зробленого висновку, суд першої інстанції не призначив додаткову експертизу. Натомість, суд самостійно, не маючи відповідних спеціальних знань здійснив оцінку обох творів архітектури, з`ясовуючи питання використання чи невикористання передпроектних розробок Позивача, незважаючи на те, що у ситуації, що склалась зробити це без експертизи було неможливо. Разом з тим, будь-яких інших доказів, що підтверджували б чи спростовували зазначену обставину матеріали справи не містять. Відповідачі, всупереч ч. 3 ст. 13 ГПК України, не надали доказів на підтвердження своїх заперечень. По суті, на спростування наданого Позивачем висновку були надані лише відзиви та пояснення представників відповідачів, які, так само як і суд, не мають спеціальних знань у сфері інтелектуальної власності.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами викладеними в апеляційній скарзі, що використання передпроектних розробок Позивача полягає не в тому, що в проектній документації Відповідача запроектовані ті ж самі об`єкти, їх наявність на пляжі обумовлене ДБН. Однак, просторове розташування цих об`єктів як архітектурне рішення (яке можна було реалізувати різними способами і шляхами) на пляжі співпадає згідно висновку експерта у передпроектних розробках Позивача та проектній документації Відповідача-2, і саме в цьому полягає використання цих передпроектних розробок, що передували проектній документації. Отже, запроектувати реконструкцію пляжу ім. Шмідта в м. Запоріжжя передбачивши там вказані в завданні об`єкти, можливо по-різному. Водночас, Відповідач-2 використав при цьому передпроектні розробки Позивача, чого можна було уникнути.

Отже, висновком експерта встановлено, що «Предпроектные проработки «Реконструкция зоны отдыха по улице Л. Шмидта под пляж» , які виготовлені ТОВ «ЗАПОРІЖПРОЕКТ» є об`єктом авторського права та були використані у проектно-кошторисній документації по об`єкту «Реконструкція зони відпочинку по АДРЕСА_2 Л. АДРЕСА_3 під пляж» , що виготовлена Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ГРУП» .

Дозволу на використання предпроектних розробок Позивач не надавав.

Використання предпроектних розробок Позивача, Відповідачем -2 без його дозволу при виготовленні проектно-кошторисної документації є порушенням його авторського права.

За таких умов, вимоги Позивача отримати компенсацію від Відповідача-2 згідно діючої на момент звернення до суду ст. 52 Закону України Про захист авторських і суміжних прав є правомірними та такими, що підлягають задоволенню. Розмір компенсації обумовлюється вартістю проектно-кошторисної документації, що була виготовлена Відповідачем-2 та складає 50 % від 169 041,00 грн. згідно договору з Відповідачем-1.

Разом з цим, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що посилання Позивача щодо передачі Відповідачем-1 Відповідачу-2 його предпроектних розробок, з метою запозичення ідей Позивача, жодним доказом не підкріплено. А твердження про те, що Відповідач-1 єдиний, кому Позивачем надавались предприектні розробки не відповідає дійсності, оскільки матеріали справи містять докази направлення Позивачем предпроектних розробок на адресу районній адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району ( лист за вих. № 387/16 від 12.04.2016 р. ). В самих предпроектних розробках ( пояснювальній записці) вказано, що Позивач спільно з представниками районної адміністрації Запорізької міської ради по Заводському району відвідували об`єкт «Реставрація зони відпочинку по вул. Л. Шмідта під пляж» , позивач неодноразово презентував предпроектні розробки депутатам міста.

Крім того, Відповідач-1 отримав, саме від Відповідача -2, відповідно до умов договору, виготовленну останнім проектно-кошторисної документації, та не був обізнаний про використання предпроектних розробок Позивача, а тому колегія суддів не знаходить підстав для задоволення позовних вимог Позивача щодо отримання компенсацію від Відповідача-1.

Погоджується колегія суддів з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстави для задоволення вимоги про припинення дій Відповідачем-3 з використання твору Позивача, що порушують право останнього, оскільки як вбачається з матерілів справи, наразі роботи на спірному об`єкті не проводяться, договори підряду на виконання робіт з реконструкції № 095/17/257 від 23.06.2017 р. та № 095/18/109 від 16.05.2018 р., укладені між Відповідачем-1 та Відповідачем-3 розірвані за взаємною згодою сторін, шляхом підписання між Відповідачем-1 та Відповідачем-3 відповідних додаткових угод.

За таких обставин, відсутній факт порушення авторських прав Позивача з боку Відповідача-3.

Згідно з приписами ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права; неправильним застосуванням норм матеріального права вважається неправильне тлумачення закону або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо відсутності підстав для часткового задоволення позову, внаслідок чого оскаржуване рішення слід скасувати.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 275 та ст. 277 ГПК України апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» на рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2019 р. у справі № 908/354/18 слід задовольнити частково, скасувавши рішення суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ГРУП". У цій частині прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, в іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, понесені у зв`язку із розглядом справи в суді, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАПОРОЖПРОЕКТ» задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.02.2019 р. у справі № 908/354/18, в частині відмови в задоволенні позовних вимог відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ГРУП" - скасувати.

В цій частині прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРОЖПРОЕКТ суму компенсації за порушення авторського права у розмірі 84 520 грн. 50 коп., суму судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Дніпропетровської області в розмірі 1 762 грн., про що видати наказ.

В решті рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕКТОР ІНЖИНІРИНГ ГРУП" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАПОРОЖПРОЕКТ суму судового збору за подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в розмірі 2 643 грн., про що видати наказ.

Видачу наказів доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 11.06.2019 р.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя Е.В. Орєшкіна