Рішення

від 10.06.2019 по справі 905/237/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

10.06.2019 Справа № 905/237/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В., при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Трансексім , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь , м. Маріуполь Донецької області

про стягнення заборгованості в сумі 173 988,06 грн., -

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача : Костікова О.О. за довіреністю 09-18/6942 від 27.12.2018р.

Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 01.04.2019р. строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 14.05.2019 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю Трансексім , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області звернулось до господарського суду Донецької області із позовом до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь , м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 173 988,06 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором на придбання технічного обладнання №089ло/103 від 15.01.2015р. внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 173 988,06 грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 247Господарського процесуального кодексу України.

З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/237/19 визначено суддю Чернову О.В.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.01.2019р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Трансексім , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області залишено без руху.

Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 13.02.2019р. позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/237/19.

12 березня 2019 року через канцелярію господарського суду Донецької області від відповідача надійшло клопотання №09-9/9 від 06.03.2019р. про залишення позову без розгляду, у зв`язку з наявністю у п.9.2. спірного договору письмової угоди сторін про передачу спору на вирішення третейського суду.

У підготовчому судовому засіданні 13.05.2019р. судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/237/19 до розгляду по суті на 10.06.2019 року.

Представник позивача у судове засідання 10.06.2019р. не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2015 року між Публічним акціонерним товариством Металургійний завод Азовсталь (далі - Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі - Постачальник) укладено типовий договір на придбання технологічного обладнання №089ло/103 (далі Договір), згідно п.1.1. якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити обладнання для металургійної промисловості (далі - Обладнання) на умовах, передбачених цим Договором. Кількість, номенклатура Обладнання вказуються у специфікаціях до цього Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору (п.2.1.).

Відповідно до п.3.2. Договору Постачальник зобов`язується поставити Товар на умовах поставки, зазначених у Специфікаціях у відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Инкотермс в редакції 2000 року.

Умовами п. 4.1. Договору визначено, що поставка Обладнання здійснюється за цінами, які визначені у відповідності до умов поставки, зазначених у Специфікаціях та включають до себе усі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, упаковки, маркування та інші видатки Постачальника пов`язані з поставкою Обладнання.

За приписами п.п.5.1.,5.2. договору оплата Покупцем здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що вказаний у договорі. Оплата за поставлене обладнання буде відбуватися протягом строку, вказаного у специфікаціях, який обчислюється з моменту поставки обладнання та надання документів, вказаних в п.6.3 договору.

Пунктами 6.1,6.2 Договору сторони визначили, що приймання продукції здійснюється у відповідності до умов Інструкції №П-6 від 15.06.1965р. Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за кількістю та Інструкції №П-7 від 25.04.1966р. Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного вжитку за якістю .

Відповідно до п.7.2. Договору у разі порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати поставленого Товару, Покупець сплачує пеню у розмірі 0,04% від вартості поставленого Товару за кожний день прострочення, але не більш подвійної ставки НБУ, діючої у відповідному періоді.

За приписами п.10.5. цей Договір діє до 31.12.2015 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє Сторони від виконання прийнятих на себе зобов`язань (у тому числі гарантійних) за цим Договором.

Даний договір підписаний сторонами у встановленому законодавством порядку.

На виконання умов договору, сторонами підписано специфікацію №1 від 15.01.2015р. до договору №089ло/103 від 15.01.2015р., згідно якої постачанню позивачем відповідачу підлягала колесна пара ПМ-180ч. 059843 у кількості 24 одиниці на суму 2 931 840,00 грн., умови поставки склад покупця; умови оплати поставленого Обладнання: відстрочка платежу 20 календарних днів з моменту поставки. При цьому, датою поставки вважається дата, вказана в товаротранспортній та/або видатковій накладній з відміткою покупця про отримання обладнання (п.8 специфікацій).

Згідно з наданими до матеріалів справи видатковими накладними позивачем за специфікацією №1 від 15.01.2015р. до договору №089ло/103 від 15.01.2015р. поставлено відповідачу: за видатковою накладною №032701 від 27.03.2015р. обладнання у кількості 6 шт. на суму 732 960,00 грн.; за видатковою накладною №070902 від 09.07.2015р. обладнання на суму 732 960,00 грн.

Після чого, позивачем виставлено рахунки фактури №032701 від 27.03.2015р. на суму 732 960,00 грн. та №070902 від 09.07.2015р. на суму 732 960,00 грн.

Крім цього, позивачем виставлені корегуючи рахунки №070301 від 03.07.2015р. на суму 253 167,40 грн. та №091801 від 18.09.2015р. на суму 270 820,66 грн. (а.с.29, 30).

03 серпня 2018 року сторонами підписано Акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого загальна сума грошових зобов`язань Відповідача за договором №089ло/103 від 15.01.2015р., враховуючи корегуючи рахунки, складає 1 989 908,06 грн. Також, сторонами визначено, що станом на 03.08.2018р. за Відповідачем обліковується заборгованість на користь позивача у розмірі 173 988,06 грн. Зазначений акт підписаний відповідачем без зауважень.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором на придбання технічного обладнання №089ло/103 від 15.01.2015р. внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 173 988,06 грн., позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об`єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню повністю, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов`язань за договором №089ло/103 від 15.01.2015р.

Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов`язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §1,3 Глави 54 ЦК України та статті 264 ГК України.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 265 ГК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6ст. 264 ГК).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки №089ло/103 від 15.01.2015р. є належною підставою для виникнення у останнього зобов`язань з поставки товару у строк, визначений його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов`язку з поставки товару в строк, узгоджений сторонами у договорі №089ло/103 від 15.01.2015р.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем, всупереч ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ч.1 ст. 76 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надано, внаслідок неналежного виконання зобов`язань за договором поставки №089ло/103 від 15.01.2015р. утворилась та має місце заборгованість останнього в сумі 173 988,06 грн.

Таке невиконання грошових зобов`язань кваліфікується судом як порушення згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення основного боргу у розмірі 173 988,06 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується посилання відповідача на підсудність цього спору третейському суду відповідно до п.9.2. спірного договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.5 Закону України Про третейські суди юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

За приписами ст.12 Закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Якщо сторони не домовилися про інше при передачі спору до постійно діючого третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на конкретний постійно діючий третейський суд регламент третейського суду розглядається як невід`ємна частина третейської угоди.

Місце проведення третейського розгляду справи у третейському суді для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою (ч.2 ст.30 ЗУ Про третейські суди ).

Водночас, суд зазначає, що третейська угода про передання спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є одним із способів реалізації права на захист своїх прав, встановлених законом.

Проте, Закон України Про третейські суди передбачає виключно право, а не обов`язок сторін на звернення до цього суду. Також, необхідна наявність волі обох сторін для виникнення у третейського суду підстав для розгляду господарського спору по суті. За умов відсутності у позивача волевиявлення на звернення до третейського суду чинне законодавство України жодним чином не позбавляє його конституційного права на звернення до господарського суду, чим позивач правомірно скористався.

При цьому, відповідно до імперативних приписів ч.1 ст.8 Закону України Про судоустрій і статус суддів ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідачем не вчинялось жодних дій для організації та розгляду цього спору третейським судом.

Крім того, аналогічний спір за договором поставки №089ло/103 від 15.01.2015р. вирішувався господарським судом Донецької області у справі №905/1927/17.

Отже, звернення позивача за захистом свого порушеного права до господарського суду Донецької області є правомірним, а спір, що виник між сторонами підлягає розгляду в господарському суді.

Судові витрати у відповідності до вимог п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь Позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Трансексім , м. Кривий Ріг Дніпропетровської області до Приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь , м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 173 988,06 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, рах.№ НОМЕР_1 в ПАТ ПУМБ , МФО 334851; код ЄДРПОУ 00191158) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Трансексім (50086 Дніпропетровська область,м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, буд.13, рах.№ НОМЕР_2 в ПАТ ПУМБ , МФО 334851; код ЄДРПОУ 30950277) заборгованість у розмірі 173 988,06 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 608,62 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області, в порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Суддя О.В. Чернова

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2019 року.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/