Рішення

від 06.06.2019 по справі 908/855/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/64/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2019 Справа № 908/855/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засіданні Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об`єднання» Чудо Піч» (79007 м. Львів, вул. Клепарівська, 39а, ідентифікаційний код юридичної особи 32893295)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 25, ком. 207, ідентифікаційний код юридичної особи)

про стягнення 58 985 грн. 83 коп.

за участю

представника позивача: Бутенко І.О., дов. № б/н від 25.04.2019 р.

представника відповідача: Кондаурова А.А., дов. № 52/2019 від 04.04.2019 р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об`єднання» Чудо Піч» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Український рітейл 58 985 грн. 83 коп. боргу.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.04.2019 р. позовні матеріали № 908/855/19 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 10.04.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/855/19, присвоєно справі номер провадження 27/64/19.

Справа № 908/855/19 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 02.05.2019 р.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

В судовому засідання 02.05.2018, відповідно до ст. 216 ГПК України, судом оголошено перерву до 28.05.2019 р., про що винесено відповідну ухвалу.

07.05.2019 р. від відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив № 96 від 25.04.2019 р. (вх. № 08-08/9187/19 від 07.05.2019 р) на позовну заяву, відповідно до якого ТОВ Український Рітейл проти позову заперечив, просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що надані позивачем видаткові накладні не містять посаду та призвіща осіб, що їх підписали, відсутні докази на надання повноважень на підписання вказаних накладних, також в накладних не зазначено підстави для здійснення господарської операції.

Також від відповідача надійшла заява № 97 від 25.04.2019 р. (вх. №08-08/9188/19 від 07.05.2019 р.), відповідно до якої він просить суд призначити справу до розгляду в загальному позовному провадженні.

Представник позивача заперечував проти клопотання відповідача, в порядку ст. 250 ГПК України, вважав його необґрунтованим та таким що не підлягає задоволенню, оскільки предмет спору у даній справі є малозначною, тому не має потреби переходити до загального провадження та призначати підготовче засідання у справі.

Розглянувши клопотання відповідача, в порядку ст.250 ГПК України, суд відмовив у його задоволенні, оскільки дане клопотання є процесуально необґрунтованим.

Від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 08-08/10553/19 від 22.05.2019 р.), відповідно до якої зазначено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію не є підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась, доказів того, що підписи на видаткових накладних не належать представникам відповідача відсутні. За таких обставин, позивач вважав, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Ухвалою суду від 28.05.2019 р., відповідно до ст. 216 ГПК України, оголошено перерву до 06.06.2019 р.

У судовому засіданні 06.06.2019 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України здійснювалося повне фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу Оберіг .

Суддею оголошено, яка справа розглядається, склад суду, та роз`яснено представникам позивача та відповідача, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

06.06.2019 р. в засіданні суду представник позивача підтримав заявлені вимоги, на підставах викладених у позовній заяві. Просив суд задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні 06.06.2019 р. представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому відзиві № 96 від 25.04.2019 р. (вх. № 08-08/9187/19 від 07.05.2019 р.). вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вийшов з нарадчої кімнати та згідно ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини рішення, повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб`єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

24.11.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Український Рітейл (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об`єднання» Чудо Піч» (Постачальник) укладений Договір поставки № 12/17-ТАИ (Договір) з протоколом розбіжностей.

З огляду на статтю 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 1 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. До зобов`язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов`язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який право чин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов`язань.

У відповідності до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Постачальник зобов`язувався поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар на умовах цього Договору.

Найменування, асортимент та ціна поставленого товару вказується в Додатку № 1 Специфікація , яке є невід`ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, товар постачається постачальником окремими партіями у відповідності до замовлень на поставку. Постачальник зобов`язується приймати від покупця замовлення на поставку товару й здійснювати поставку товару за адресами, в кількості й на дату, зазначені в замовленні, своїми транспортними засобами й за свій рахунок.

Згідно п. 2.2 Договору, замовлення передаються покупцем по електронному зв`язку. При використанні сторонами способу передачі замовлення шляхом передачі електронного повідомлення (ЕDІ-документа) через платформу електронної комерції, сторони підписують Додаток №2. Замовлення має містити інформацію, зазначену в Додатку №3.

Пунктом 2.6 Договору встановлено, що зобов`язання з постачання вважаються виконаними з моменту передачі товару і повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів покупцеві, відповідно умовам цього договору і чинного законодавства України. Замовлення вважається виконаним, а постачальник вважається таким, що виконав своїм зобов`язання з поставки, якщо він здійснив поставку товарів:

в узгоджений з покупцем день і час;

в асортименті і кількості, відповідно до замовлення;

за цінами, затвердженим сторонами в специфікації;

з повним пакетом вірно заповненої супровідної документації;

у повній відповідності з чинним законодавством України та умовами даного договору.

Відповідно до п. 2.18 Договору, постачальник зобов`язав зазначати у всіх документах, пов`язаних із поставкою (в тому числі у товарній накладній, рахунках-фактурах та інших супровідних документах), своє найменування, номер і дату договору, номер і дату замовлення.

Згідно п. 2.23 Договору, сторони мають право встановити особливі умови поставки товару, про що складається та підписується відповідний додаток №6 до цього договору.

У пункті 3.2 Договору встановлено, що приймання товару за кількістю та якістю проводиться покупцем у місці поставки товару в момент отримання товару від постачальника на підставі супровідних документів. Покупець має право прийняти товар без спеціальної перевірки за якістю, якщо товари знаходяться в спеціальній тарі та упаковці без явних видимих дефектів.

Приписами и. 3.3 Договору закріплено, якщо при передачі товару покупцеві буде виявлено невідповідність товару вимогам цього договору, покупець має право відмовитися від отримання даного товару, оформивши акт розбіжностей (в порядку п. 3.6. цього договору) та зробивши відповідну відмітку в накладній. Даний випадок трактується як невиконання зобов`язань з поставки товару у встановлений термін.

Пунктом 3.6 Договору встановлено, що у випадках, передбачених п. 3.3 та п. 3.5 цього договору, складається акт розбіжностей за участю представника покупця та особи, яка безпосередньо здійснює доставку (передачу) товару, в якому вказуються виявлені під час прийняття невідповідності.

Особа, яка здійснила безпосередню доставку (передачу) товару (водій, експедитор, перевізник і т.п.) має право відобразити свої заперечення при складанні акту розбіжностей.

Акт розбіжностей підписується представником покупця та особою, яка здійснила безпосередню доставку (передачу) товару (водій, експедитор, перевізник і т.п.), з зазначенням посади та розшифрування підпису. На видатковій накладній ставиться відмітка про складання акту розбіжностей.

Згідно п. 3.7 Договору встановлено, що разом з товаром постачальник зобов`язаний пред`явити наступні супровідні документи: товарно-транспортна накладна, видаткова накладна; посвідчення якості товару; інші документи на товар, надання яких передбачено законодавством України.

Відповідно до п. 6.5 Договору, вимоги щодо оплати товару вказуються в Додатку № 6 до цього договору.

Між сторонами було укладено Додаток №6 до Договору поставки №12/17-ТАИ від 24.11.2017р., пунктами 3, 8, 9 якою встановлено: оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 (тридцять) календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця. Цей додаток є невід`ємною частиною договору поставки. Цей додаток діє з 24.11.2017р. до закінчення терміну дії Договору поставки, якщо інше не буде передбачено за погодженням сторін.

Приписами п. 6.6 Договору сторони передбачили, що вимоги Постачальника по оплаті поставленого товару можуть бути припинені зарахуванням вимог Покупця по оплаті послуг, зазначених в Додатку №6 до цього Договору, вимог Покупця по оплаті штрафів, інших зустрічних вимог Покупця по цьому Договору та інших договорах, які укладені між сторонами.

Відповідно до п. 11.1 Договору вбачається, що він набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діяв до 31.12.2018 р. в разі, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення строку дії Договору жодна зі сторін в письмовій формі не заявить про розірвання, договір автоматично пролонгується на кожний наступний рік.

Заяви про розірвання Договору поставки в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 13.1 Договору встановлено, що всі підписані додатки є невід`ємною частиною даного Договору.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору поставки ТОВ «Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об`єднання» Чудо Піч» здійснювало систематичні поставки продукції ТОВ Український Рітейл , проте відповідач проводив оплату її вартості з порушенням встановлених Договором термінів та не у повному розмірі, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 58985 грн. 83 коп. основної заборгованості.

Позивачем було надіслано відповідача лист-претензію № 189 від 13.12.2018 р. про сплату заборгованості, однак матеріали справи не містять доказів оплати в повному обсязі суми поставленої продукції.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За умовами ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Як вбачається з матеріалів справи та згідно акту взаєморозрахунків за жовтень 2018 р. вбачається, що станом на 31.10.2018 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 71701 грн. 69 коп., також позивач за період з 02.11.2018 р. по 16.11.2018 року здійснював поставки товару відповідачу, про що свідчать двосторонньо підписані сторонами без заперечень та зауважень видаткові накладні №: 3299 від 02.11.2018 р. на суму 2566 грн., 3314 від 05.11.2018 р. на суму 2514 грн., 3315 від 05.11.2018 р. на суму 1093 грн., 3338 від 06.11.2018 р. на суму 1549 грн., 3347 від 07.11.2018 р. на суму 1093 грн., 3348 від 07.11.2018 р. на суму 1018 грн., 3349 від 07.11.2018 р. на суму 1830 грн., 3350 від 07.11.2018 р. на суму 2185 грн., 3351 від 07.11.2018 р. на суму 1220 грн., 3352 від 07.11.2018 р. на суму 1447,50 грн., 3353 від 07.11.2018 р. на суму 1804 грн., 3354 від 07.11.2018 р. на суму 1132 грн., 3374 від 09.11.2018 р. на суму 1368 грн., 3375 від 09.11.2018 р. на суму 1528 грн., 3376 від 09.11.2018 р. на суму 1930 грн., 3394 від 09.11.2018 р. на суму 1066,50 грн., 3445 від 14.11.2018 р. на суму 764 грн., 3446 від 14.11.2018 р. на суму 1294 грн., 3464 від 16.11.2018 р. на суму 1723,50 грн., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що вищевикладені видаткові накладні свідчать про приймання-передачу визначеного товару, що містить найменування, кількість ціну, підписані сторонами без заперечень та без зауважень, та підписи скріплено печатками підприємств, що спростовує заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву щодо неналежного оформлення.

Згідно акту розбіжностей № 3373000608 від 07.11.2018 р. до прибуткової накладної № 3348 від 07.11.2018 р. відповідачем був повернутий товар на суму 254 грн.

Відповідач здійснив оплату отриманого товару лише в розмірі 30000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1000022751 від 12.11.2018 р., та № 1000023611 від 28.11.2018 р., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи, також шляхом зарахування зустрічних вимог, про що свідчить повідомлення № 5822 від 1412.2018 р. заборгованість відповідача була зменшена на 1587 грн. 86 коп.

За таких обставин, загальна сума боргу ТОВ Український Рітейл по оплаті за поставлений позивачем по Договору поставки № 12/17-ТАИ від 24.11.2017 р. товар становить 58985 грн. 83 коп.

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Більш того, ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідач доказів виконання зобов`язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми у повному обсязі не надав.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в розмірі 58985 грн. 83 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід`ємною частиною права на суд , адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії (пункти 34, 37 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бурдов проти Росії ).

Відповідно до ст.ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 73, 77 ГПК України).

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги «Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об`єднання» Чудо Піч» обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 1921 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об`єднання» Чудо Піч» , м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» , м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» (69006 м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 25, ком. 207, код ЄДРПОУ 34604386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне українсько-німецьке промислово-комерційне об`єднання» Чудо Піч» (79007 м. Львів, вул. Клепарівська, 39а, код ЄДРПОУ 32893295) 58 985 (п`ятдесят вісім тисяч дев`ятсот вісімдесят п`ять) грн. 83 коп. боргу, 1 921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано 12.06.2019 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua .

Суддя С.С. Дроздова