Рішення

від 11.06.2019 по справі 918/292/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2019 р. м. Рівне Справа № 918/292/19

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Моравтотранспорт"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кухровський"

про стягнення в сумі 12 112,27 грн.

секретар судового засідання: Коваль С.М.

Представники:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Берун Р.В.;

СУТЬ СПОРУ

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Моравтотранспорт" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кухровський" про стягнення в сумі 12 112,27 грн., з яких: 12 000,00 грн. розмір неоплачених послуг, 60,00 грн. інфляційні втрати, 52,27 грн. 3% річних.

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору-заявки №1000 від 24 грудня 2018 року, в частині оплати наданих послуг, у зв`язку з чим позивачем нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні втрати.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав, та зазначив, що позивачем не надано суду доказів настання обов`язку у відповідача для оплати послуг. Зокрема, на думку відповідача, позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача оригіналів товарно-транспортних накладних, рахунку та акту виконаних робіт. Наданий позивачем доказ направлення вказаних документів не є належним доказом, оскільки квитанція на яку посилається позивач містить дані про надіслання позивачем кореспонденції на ім`я ОСОБА_1 . на адресу: м. Рівне, вул. Грушевського 77, офіс 310, однак ТОВ "Кухровський" більше року знаходиться за адресою вказаною в заявці, а саме: АДРЕСА_1 .

Інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24 квітня 2019 року відкрито провадження у справі №918/292/19, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання на 21 травня 2019 року.

20 травня 2019 року відповідачем подано заперечення проти розгляду справи у спрощеному провадженні.

20 травня 2019 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

20 травня 2019 року позивачем подано клопотання, відповідно до змісту якого позивач підтримує позов, та просить суд провести розгляд справи без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 21 травня 2019 року судом відмовлено в задоволенні заяви про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, розгляд справи відкладено на 11 червня 2019 року.

В судове засідання 11 червня 2019 року представник позивача не з`явився, про місце дату та час розгляду сторони повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Явка представників сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

24 грудня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Моравтотранспорт" (позивач, перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кухровський" (відповідач, замовник) було погоджено, скріплено підписами та відтисками печаток заявку договір №1000 (надалі договір).

Як видно з матеріалів справи, а саме з товарно-транспортної накладної №026654 від 24 грудня 2018 року, акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №593 від 26 грудня 2018 року на загальну суму 12 000,00 грн., рахунку на оплату №800 від 26 грудня 2018 року на суму 12 000,00 грн., та податкової накладної №85 від 26 грудня 2019 року позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу з міста Києва до міста Харкова.

Відповідно до розділу "Умови оплати" договору, оплата здійснюється через 14 банківських днів після отримання оригіналів ТТН, оригіналів рахунку, акту виконаних робіт та вчасно зареєстрованої і наданої в електронному вигляді податкової накладної.

08 січня 2019 року позивач, за допомогою служби поштової доставки ТОВ "Нова пошта" (експрес накладна №59000391634671), направив ОСОБА_2 документи, які отримані останнім 10 січня 2019 року.

Зокрема, з пояснень позивача слідує, що це були: товарно-транспортна накладна №026654 від 24 грудня 2018 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №593 від 26 грудня 2018 року, рахунок на оплату №800 від 26 грудня 2018р., податкова накладна №85 від 26 грудня 2018 року. Копії зазначених документів позивач долучив до позовної заяви.

Позивач вважає, що відповідач отримавши 10 січня 2019 року документи що передбачені умовами заявки договору №1000 від 24 грудня 2018 року зобов`язаний був до 30 січня 2019 року сплатити позивачу вартість виконаних послуг в розмірі 12 000,00 грн., у зв`язку з чим позивач керуючись статтею 625 ЦК України нарахував відповідачку за період з 31 січня 2019 року по 25 березня 2019 року 52,27 грн. 3% річних та 60,00 грн. інфляційних втрат.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються надання послуг з перевезення вантажів. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати вартості перевезення вантажу, а відповідач заперечує проти цього. Натомість відповідач вважає, що його обов`язок оплачувати перевезення вантажу ще не настав, оскільки він не отримував від позивача оригіналів документів, а саме з цим умови договору пов`язують оплату перевезення.

Щодо позовних вимог в частини стягнення основної заборгованості судом враховано законодавство, що встановлює та регулює договірні зобов`язання, зокрема які виникають на підставі договору перевезення та транспортного експедирування.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з положеннями статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі. Клієнт повинен видати експедиторові довіреність, якщо вона є необхідною для виконання його обов`язків (ст. 930 ЦК України).

Розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату (ст. 931 ЦК України).

Судом встановлено, що позивач виконав договірні зобов`язання забезпечивши своєчасну доставку вантатажу у визначений пункт розвантаження. А тому суд погоджується з аргументами позивача стосовно належного виконання ним договірних зобов`язань.

Водночас твердження позивача щодо невиконання відповідачем зобов`язання з оплати вартості перевезення вантажу відповідачем не спростовані. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оплати перевезення.

Щодо тверджень відповідача про те, що його обов`язок оплачувати перевезення вантажу ще не настав, оскільки він не отримував від позивача оригіналів документів, суд зазначає наступне.

Наданий позивачем доказ направлення передбачених договором документів, на думку відповідача, не є належним доказом, оскільки направлення відбулося не на юридичну адресу ТОВ "Кухровський" (м. Рівне, вул. Лабунського 4, кв. 5). Натомість таке направлення відбулося на іншу адресу (м. Рівне, вул. Грушевського 77, офіс 310) та було отримано фізичною особою - ОСОБА_1 .

Суд вважає такі аргументи відповідача сумнівними та безпідставними. Умовами договору не визначено обов`язку позивача направляти документи щодо перевезення саме на юридичну адресу відповідача.

Відповідно до положень статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку (ст. 93 ЦК України).

Нормами статті 39 Закону України "Про товариство з обмеженою відповідальністю" визначено, що управління поточною діяльністю товариства здійснює виконавчий орган товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Отже директор або керівник товариства може знаходитися та здійснювати поточне керування діяльністю як за юридичною адресою товариства так і за іншою адресою. При цьому саме директору або керівнику належить компетенція щодо вирішення усіх питань пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, в тому числі щодо отримання адресованої юридичній особі кореспонденції.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником (згідно зі статутом) ТОВ "Кухровський" уповноваженим представляти юридичну особу у правовідносинах з іншими особами та вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності є Кухровський Едуард Леонідович.

А отже відправленні позивачем документи на виконання умов договору № 1000 від 24.12.2018 отримані уповноваженою особою ТОВ "Кухровський".

Щодо тези відповідача про те, що під час пересилання зазначених вище документів кур`єрською службою ТОВ "Нова Пошта" відправлення не оглядалося, а в описі зазначено "документи" проте не наведено переліку таких документів, то суд зауважує наступне.

Умовами договору № 1000 від 24.12.2018 сторони не визначили обов`язку перевізника направляти супровідні документи замовнику листом з описом вкладення. Відповідач не навів суду доказів чи вагомих аргуменів щодо спростування обставин направлення позивачем саме належної документації.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (така ж позиція викладена у статті 611 ЦК України).

Згідно з нормами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок нарахованих сум 3% річних та інфляційних втрат, суд приходить до висновку, що наданий позивачем розрахунок відповідає положенням статті 625 Цивільного кодексу України, а відтак вимоги про стягнення 52,27 грн. 3% річних та 60,00 грн. інфляційних втрат підлягають до задоволення.

Висновки суду

На думку суду, встановлені обставини щодо невиконання відповідачем умов договору в частині оплати отриманих послуг свідчать про порушення відповідачем прав позивача.

Позивач належним чином виконав договірні зобов`язання, відтак враховуючи наявні в матеріалах справи докази щодо отримання керівником товариства направленої позивачем документації, суд приходить до висновку, що позивачем виконано вимоги договору визначені розділом "Умови оплати" договору.

Суд погоджується з аргументами позивача стосовно наявної заборгованості відповідача перед позивачем, а також щодо обґрунтованості вимог про стягнення втрат від інфляції та відсотків річних. Натомість відповідач не навів суду переконливих аргументів на підтвердження своєї позиції, які б переважили аргументи позивача або викликали обґрунтовані сумніви стосовно позовних вимог. Оцінюючи аргументи сторін за критерієм переконливості, суд вважає, що встановлені обставини упевнюють у обгрунтованості звернення позивача з позововними вимогами до відповідача.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У зв`язку з задоволенням позовних вимог, судові витрати в сумі 1 921,00 грн. судового збору підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кухровський" (33005, Рівненська область, місто Рівне, вул. Лабунського 4, кв. 5, код ЄДРПОУ 38059030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моравтотранспорт" (65037, Одеська область, Овідопольський район, село Лиманка, вул. Овідопольська 1, код ЄДРПОУ 38058298) 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 52 (п`ятдесят два) грн. 27 коп. 3% річних, 60 (шістдесят) грн. 00 коп. інфляційних втрат та 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять один) грн. 00 коп. судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Моравтотранспорт" (65037, Одеська область, Овідопольський район, село Лиманка, вул. Овідопольська 1, код ЄДРПОУ 38058298).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кухровський" (33005, Рівненська область, місто Рівне, вул. Лабунського 4, кв. 5, код ЄДРПОУ 38059030).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 12 червня 2019 року.

Суддя Качур А.М.