Рішення

від 28.05.2019 по справі 921/109/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46001, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 травня 2019 року м.Тернопіль Справа №921/109/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю ВОЛХОНТЕТ , м.Тернопіль

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю КСК ВТОР РЕСУРС , смт.Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області

про розірвання договору користування майном,

за участю представників:

позивача: Палащук І.С., керівник підприємства;

відповідача: Матлага С.В., керівник підприємства, паспорт МС №882820 від 11.06.2002; Ізай Р.О., адвокат, ордер №064931 від 08.04.2019.

В порядку ст.ст.8, 222 Господарського процесуального кодексу України судом здійснювалося повне фіксування судового процесу технічними засобами. Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R за серійним номером N123VL29D8010663B2.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю ВОЛХОНТЕТ , м.Тернопіль звернувся 22.02.2019 (згідно відтиску штампу вхідної кореспонденції суду за вх№136) до Господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю КСК ВТОР РЕСУРС , смт.Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області, про розірвання договору користування майном на праві господарського відання №1 від 17.03.2015, що є додатком №1 до Угоди про співпрацю №1 від 17.03.2015, посилаючись на відсутність зацікавленості у подальшій співпраці. Лист-пропозицію про розірвання договору, надісланий з проектом додаткової угоди від 06.09.2018 про розірвання договору, відповідач залишив без задоволення, зіславшись на використання майна за цільовим призначенням. Відмова відповідача звільнити займану площадку порушує право позивача на вільне використання земельної ділянки. Просить захистити його порушене право в судовому порядку шляхом розірвання договору. Правовим обґрунтуванням позову визначено приписи ст. 193 ГПК України, ст.ст. 526, 610 ЦК України, п.8.2 договору №1 від 17.03.2015.

Ухвалою від 27.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 19.03.2019, котре неодноразово відкладалося, зокрема, востаннє в підготовчому засіданні 09.04.2019, з метою надання сторонам можливості мирного врегулювання спору, оголошено перерву до 16.04.2019.

Ухвалою суду від 16.04.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 07.05.2019 та з оголошенням перерви до 28.05.2019.

Позивач в судових засіданнях підтримав позов з підстав, наведених у позові, поясненнях без номеру від 15.03.2019 (вх.№4648 від 15.03.2019) та відповіді на відзив на позов без номер від 05.04.2019 (вх.№6144 від 09.04.2019), посилаючись на недосягнення згоди щодо розірвання договору за згодою сторін. З приводу заперечень відповідача щодо відсутності в особи, що підписала позовну заяву повноважень на вчинення відповідних дій, зазначив, що згідно статутних документів керівника Палащук І.С. є директором ТОВ ВОЛХОНТЕТ , а тому мав право на підписання позовної заяви.

Відповідач в судовому засіданні також підтвердив, що ним використовується передана позивачем площадка з твердим покриттям у відповідності до домовленостей сторін, а відсутність зацікавленості позивача у подальшій співпраці не ґрунтується на фактичних обставинах справи і не відповідає дійсності, відповідно не може бути підставою для розірвання договору. Просив в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши додатково представлені докази в сукупності, господарський суд встановив таке.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_1 , виданого позивачу на підставі рішення Тернопільської міської Ради народних депутатів №389від 04.04.19994 (з урахуванням рішення від 26.12.1996 про вилучення земельної ділянки, площею 0,46га), Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6102333302016 від 06.04.2016 у постійному користуванні ТОВ ВОЛХОНТЕТ знаходиться земельна ділянка, загальною площею 2,6652 за кадастровим №6110100000:03:003:0045 за адресою: вул.Поліська у м.Тернопіль, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Дана земельна ділянка належить до комунальної власності та надана в постійне користування для розміщення складського комплексу Граніт .

17.03.2015 між товариством з обмеженою відповідальністю Волхонтет та товариством з обмеженою відповідальністю КСК ВТОР РЕСУРС укладено угоду про співпрацю №1 (далі - Угода про співпрацю), відповідно до умов якої сторони, діючи на принципах партнерства, врегулювали взаємні права та обов`язки з метою здійснення співробітництва сторін у сприянні ефективному їх функціонуванню у правовій площині (п.1.1 угоди про співпрацю).

У відповідності до п.п.1.2, 1.3 Угоди сторони діють виключно на принципах партнерства та захисту інтересів один одного у відповідності до статутних завдань кожної із сторін угоди; для досягнення цілей за угодою сторони зобов`язалися обмінюватися наявною у їхньому розпорядженні інформацією з аспектів взаємного інтересу, проводити спільні консультації, встановлювати комерційно-фінансові зв`язки з третіми особами та інформувати один одного про результати подібних контактів.

Угода про співпрацю є передумовою та підставою для укладання, якщо сторони визнають за необхідне, конкретних господарських договорів, у тому числі, із третіми особами та багатосторонніх (п.1.4 угоди про співпрацю).

У розділі сторонами визначено взаємні права та обов`язки за угодою про співпрацю.

У пункті 2.1 сторони домовилися: співпрацювати з метою розвитку діяльності, пов`язаної із зберіганням та утилізацією гумових відходів та зношених шин, виробництва пічного палива (альтернативного) з гумових відходів, для забезпечення потреб ТОВ КСК ВТОР РЕСУРС .

Згідно з п.2.2 Угоди, співробітництво здійснюється відповідно до Договору користування майном на праві господарського відання, що є додатком №1 до даної Угоди та відповідно до Договору купівлі-продажу продукції, виготовленої підприємством, що є невід`ємною частиною Угоди (додатком 2). ТОВ Волхонтет надає доступ ТОВ КСК ВТОР РЕСУРС до свого майна - площадки з твердим покриттям та не перешкоджає здійсненню діяльності, пов`язаної з заготівлею та переробкою гумових відходів та зношених шин. В свою чергу, ТОВ КСК ВТОР РЕСУРС зобов`язалося за необхідності постачати продукцію та надавати послуги, які є предметом його господарської діяльності, безпосередньо ТОВ Волхонтет .

У п.3.2 передбачено, що дана Угода укладена на невизначений строк - на весь час, протягом якого сторони залишатимуться зацікавленими у продовженні співпраці.

Якщо інше прямо не передбачено цією угодою або чинним в Україні законодавством, зміни до Угоди можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін (п.3.3 угоди про співпрацю).

Згідно п.4.1 Угоди про співпрацю усі правовідносини, що виникають або пов`язані з нею, у тому числі пов`язані з дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цієї угоди, тлумаченням її умов, визначенням наслідків недійсності або порушення угоди, регламентуються цією угодою та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосованими до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі приписів добросовісності, розумності та справедливості.

Цього ж дня, 17.03.2015 на виконання п.п.2.2, 2.3 Угоди про співпрацю, сторонами було укладено договір №1 про користування майном на праві господарського відання (додаток-1 до Угоди про співпрацю), відповідно до умов якого ТОВ Волхонтет передає, а ТОВ КСК ВТОР РЕСУРС приймає по акту прийому-передачі (який є невід`ємною частиною цього договору) в господарське відання майно - площадку з твердим покриттям, площею 2000кв.м., що розташована за адресою: вул.Поліська, 13, м.Тернопіль, для діяльності, пов`язаної з заготівлею та переробкою гумових відходів та зношених шин, (п.п.1.1-1.3, 2.1, 3.1, 4.1, 8.7 договору-1).

Згідно п.п.3.2, 3.3 договору №1 ТОВ Волхонтет зобов`язалося не чинити перешкод відповідачу в користуванні майном та здійснювати нагляд, обслуговування майна, переданого в господарське відання.

ТОВ КСК ВТОР РЕСУРС зобов`язалося використовувати передане йому майно за цільовим призначенням, не допускати його знищення та псування. Передача майна в користування та його повернення оформляється актом приймання-передачі. У разі припинення дії договору відповідач зобов`язався у дводенний строк повернути майно позивачу, тобто власнику (п.п.1.3, 4.3 договору №1).

Пунктом 8.1 договору №1 визначено, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін; за пунктом 8.2 його укладено на невизначений строк - на увесь час, протягом якого сторони залишатимуться зацікавленими у продовженні співпраці

Згідно п.8.3 додатку №1, якщо інше прямо не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору.

Факт передачі площадки, площею 2000кв.м. сторонами оформлено актом прийому-передачі в день підписання договору (17.03.2015) та сторонами не запречується.

Встановлено, що ТОВ Волхонтет по вул.Поліська в м.Тернопіль на праві постійного користування належить земельна ділянка, площею 0,1362га за кадастровим № НОМЕР_2 : НОМЕР_3 :018:0068, відповідно асфальтна площадка з твердим покриттям, площею 2000кв.м., котру надано відповідачу в користування знаходиться в межах даної земельної ділянки.

Також, 17.03.2015 сторонами було укладено договір купівлі-продажу продукції, виробленої підприємством (додаток 2 до угоди про співпрацю) , згідно якого ТОВ КСК ВТОР РЕСУРС як Продавець зобов`язалося передати Покупцю (ТОВ Волхонтет ) паливо пічне (альтернативне) (п.1.1 договору купівлі-продажу). Згідно п.2.2 продукція вважається відвантаженою після підписання сторонами накладної чи акту прийому-передачі.

Даний договір також укладено на невизначений строк - на увесь час, протягом якого сторони залишатимуться зацікавленими у продовженні співпраці.

Предметом спору позивачем визначено розірвання договору №1 користування майном на праві господарського відання від 17.03.2015, що є додатком №1 до Угоди про співпрацю, у зв`язку з відсутністю зацікавленості у подальшій співпраці.

06.09.2018 ТОВ Волхонтет звернулося до ТОВ КСК ВТОР РЕСУРС з листом-пропозицією від 06.09.2018 про розірвання договору №1 від 17.03.2015, до якого долучив додаткову угоду про розірвання договору №1 від 17.03.2015, зазначивши, що відповідач недобросовісно користується площадкою та користується майном всупереч умов договору (нерухомість знаходиться у жахливому стані, схоже на сміттєзвалище) та спираючись на п.8.2 договору повідомив про розірвання договору з 17.09.2018 у зв`язку з порушенням його умов ТОВ КСК ВТОР РЕСУРС та відсутністю зацікавленості у подальшій співпраці. Позивач просив підписати угоду про розірвання договору №1 користування майном; привести площадку у належний стан та забезпечити вивіз відходів та іншого майна із даної площадки.

У відповідь ТОВ КСК ВТОР РЕСУРС ( лист №03 від 24.09.2018) повідомило, що використовує площадку згідно цільового призначення та у відповідності до умов договору №1 від 17.03.2015. Додаткової угоди про розірвання договору підписано не було.

Наведені обставини послугували підставою для звернення позивача з позовом про розірвання договору №1 від 17.03.2015 в судовому порядку.

Оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для його задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до частин першої та третьої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У частині 7 статті 179 Господарського кодексу України зазначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ст.ст.11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1 ч.7 ст.193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст.526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотивів, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ч.7 ст.180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

Предметом договору №1 від 17.03.2015 є передача в користування відповідачу майна - асфальтованої площадки, площею 2000кв.м. в рамках співробітництва з метою розвитку діяльності, пов`язаної із зберіганням та утилізацією гумових відходів та зношених шин, а також виробництвом пічного опалення (альтернативного) з гумових відходів для забезпечення потреб ТОВ Волхонтет .

Відповідно до статті 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

Згідно вимог статті 1131 ЦК України договір про спільну діяльність укладається у письмовій формі. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що співробітництво між сторонами здійснювалося на договірних засадах на підставі умов додаткових угод №1 щодо користування майном на праві господарського відання (додаток 1 до угоди про співпрацю) та №2 договору купівлі-продажу продукції (пічного палива - альтернативного) (додаток 2 до угоди про співпрацю). Термін співпраці сторонами визначено не було.

Угода про співпрацю та додатки до неї підтверджують, що між сторонами по справі існують відповідні господарські зобов`язання, що встановлені у договорі. Дані зобов`язання сторони виконували.

Так, за умовами договору №1 від 17.03.2015 про користування майном на праві господарського відання позивачем було передано у користування ТОВ КСК ВТОР РЕСУРС для здійснення діяльності, пов`язаної з заготівлею та переробкою гумових відходів та зношених шин, площадку з твердим покриттям, площею 2000кв.м., що розташована по вул.Поліська, 13 у м.Тернополі. Судом встановлено, що дана площадка знаходиться в межах земельної ділянки, що належить ТОВ Волхонтет на праві постійного користування згідно виданого Тернопільською міською радою 04.05.1995 Державного акту на право постійного користування землею І-ТР НОМЕР_4 .

Дослідивши зміст укладеного сторонами договору про користування майном, суд дійшов висновку, що між сторонами договору виникли правовідносини, що регулюються нормами ст..759 ЦК України, відповідно до яких за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з частиною 1 статті 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.

Суд вважає, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу використання нерухомого майна - асфальтної площадки, тобто щодо передачі майна у безоплатне користування на невизначений період - доки воно не знадобиться власнику.

В основі цього спору лежать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктом права комунальної власності.

Із змісту Угоди про співпрацю, укладених на її виконання договорів, вбачається, що з метою здійснення спільної діяльності відповідач, зокрема, отримав у користування асфальтну площадку для зберігання та подальшої переробки гумових відходів, шин.

Строк договору є однією із складових його змісту. Строком є термін дії певного договору. Протягом строку дії договору сторони мають права і повинні виконувати свої обов`язки, які обумовлені предметом того чи іншого договору. Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд , за винятком випадків, коли законом передбачено конкретний строк дії того чи іншого виду договорів (ст.631 ЦК України, ч.7 ст.180 ГК України).

Нормами статті 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці . Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Як визначено сторонами у пункті 8.2 договору №1 (додаток до Угоди про співпрацю) такий договір діє протягом усього часу існування зацікавленості сторін у співпраці, тобто укладений на невизначений строк.

Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 ЦК України і за загальним правилом, встановленим у частині першій цієї статті, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін , якщо інше не встановлено договором або законом.

Про зміну або розірвання договору в порядку частини першої статті 651 ЦК України сторони вправі домовитися в будь-який час на свій розсуд (крім випадків, обумовлених законодавчо).

Разом з тим, законодавець передбачає випадки, коли розгляд питання про внесення змін до договору чи про його розірвання передається на вирішення суду за ініціативою однієї із сторін.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України є випадки, встановлені законом або договором (окрім істотного порушення договору), настання яких зумовлює право сторони ініціювати в судовому порядку питання зміни чи припинення відповідних договірних правовідносин.

Статтею 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Право на подання позову про розірвання договору на підставі статті 188 Господарського кодексу України виникає у сторони в разі, коли у відповідь на пропозицію змінити чи розірвати договір надійшла відповідь із відмовою або не надійшла відповідь у 20-денний строк. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду .

За змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено і у разі односторонньої відмови від нього. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо у договорі.

У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору, - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін . (ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України).

В даному випадку позивач не скористався правом на відмову від договору, а лише пропонував розірвати такий за згодою сторін як це передбачено п. 8.3. договору № 1. Відповідач відмовився розривати договір користування майном від 17.03.2015, що свідчить про недосягнення між сторонами згоди з цього приводу.

Статтею 654 Цивільного Кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Аналогічні положення викладені сторонами у п. 8.3. договору №1 користування майном від 17.03.2015, згідно з яким розірвання договору допускається за домовленістю сторін, яка оформляється додатковою угодою до цього договору.

Тобто положення наведених норм закону та умови договору від 17.03.2015 щодо розірвання договору визначають, що для того, щоб розірвати договір необхідна згода сторін та оформлення її належним чином.

Матеріали справи свідчать про відмову відповідача у розірванні договору за домовленістю сторін, що вбачається з листа №3 від 24.09.2018 та це підтверджено представником відповідача в судових засіданнях. Відповідно, посилаючись на відсутність зацікавленості у подальшій співпраці, ТОВ Волхонтет повідомило відповідача про розірвання договору №1 від 17.03.2015 про користування майном на праві господарського відання, долучивши проект додаткової угоди про розірвання правочину, котрий підписаний не був.

Оскільки умовами спірного договору строк дії договору поставлено в залежність від існування зацікавленості кожної із сторін правочину у продовженні співпраці, що свідчить про укладення договору на невизначений строк та дає можливість кожній із сторін договору відмовитися від договору та розірвати його в будь який час при настанні відповідної події, наявність повідомлення позивача без номеру від 06.09.2018 про розірвання договору користування майном від 17.03.2015, наявність заперечень відповідача у розірванні договору, обґрунтування Товариством відсутності з його сторони зацікавленості у подальшій співпраці, дають суду підстави дійти висновку про обґрунтованість вимог позивача про розірвання такого договору в судовому порядку та дотримання визначеного ст.188 ГК України порядку при зверненні до суду з даним позовом.

Клопотання відповідача викладене у відзиві на позов про залишення позову без розгляду у зв`язку з відсутністю повноважень на вчинення відповідних дій в особи, що підписала позовну заяву (п.1 ч.1 ст.226 ГПК України), до задоволення не підлягає, оскільки згідно інформації, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Витяг №1005051319 від 26.02.2019) керівником товариства згідно Статуту є Палащук Іван Степанович. Директор є виконавчим органом ТОВ ВОЛХОНТЕТ , який призначається та звільняється з посади за рішенням загальних зборів учасниками товариства. До призначення директора керівництво діяльністю товариства здійснює Палащук І.С. з усіма правами та обов`язками, визначеними Статутом, в тому числі з правом діяти від імені товариства без довіреності (п.п.7.1, 7.31, 7.32, 7.34.1 Статуту). З огляду на наведене, в даному випадку у суду відсутні підстави ставити під сумнів повноваження (процесуальну дієздатність) особи, яка підписала позовну заяву.

За даних обставин позов як обґрунтований та документально підтверджений підлягає до задоволення.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, в силу ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

В судовому засіданні 28.05.2019, відповідно до ст.240 ГПК України, оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду.

Керуючись ст.ст.4, 11, 42, 46, 47, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 219, 220, 222, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати договір користування майном на праві господарського відання №1 від 17.03.2015, що є додатком до Угоди про співпрацю №1 від 17.03.2015, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю ВОЛХОНТЕТ та товариством з обмеженою відповідальністю КСК ВТОР РЕСУРС .

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю КСК ВТОР РЕСУРС , смт.Микулинці Теребовлянського району Тернопільської області, вул.Мазепи, 15, ідентифікаційний код 36974644 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ВОЛХОНТЕТ , м.Тернопіль, вул.Поліська, 11, ідентифікаційний код 14028670 - 1921,00грн в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення через Західний апеляційний господарський суд.

Повне рішення складено та підписано 10.06.2019.

Суддя Н.О. Андрусик