Рішення

від 11.06.2019 по справі 460/174/19

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2019 року м. Рівне №460/174/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щербакова В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "Агрофонд" до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Фермерського господарства "Агрофонд" (далі іменується - позивач) до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.12.2018 №0471445012, яким позивача зобов`язано сплатити штраф в розмірі 91854,40грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач провів перевірку своєчасності сплати узгоджені податкових зобов`язань до бюджету, про що склав акт перевірки від 20.11.2018 №3386/17-00-50-12/40187754. Згідно з актом перевірки контролюючим органом зроблено висновки, що платником податків несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов`язання із сплати податку на додану вартість та накладено штраф в розмірі 91854,40грн. Позивач зазначає, що нараховано штрафні санкції, зокрема, за затримку сплату узгоджених грошових зобов`язань з ПДВ, визначених з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість. Однак, після самостійного виявлення помилки у податковій звітній декларації з ПДВ позивач здійснив відповідне коригування такої звітності шляхом подання уточнюючого розрахунку, в результаті чого узгоджене до цього грошове зобов`язання з ПДВ перестало існувати відповідно до облікових баз даних. Позивач вказує, що положеннями п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачено застосування штрафних санкцій до платника саме за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, а не за її погашення шляхом здійснення відповідного корегування податкової звітності у спосіб і строки, передбачені законодавством. Подання уточнюючої податкової декларації з податку на додану вартість підприємства не є тотожним сплаті податкового зобов`язання (боргу), а відтак, штрафні санкцій не застосовуються. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду справа №803/1555/17 від 14.11.2018. З огляду на викладене, нарахування відповідачем штрафних санкцій за затримку сплати грошових зобов`язань після коригування позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання є протиправним, відтак оскаржуване рішення підлягає скасуванню. На підставі викладеного, позивач просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечення зазначає, що Головним управлінням ДФС у Рівненській відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість ФГ "Агрофонд", за результатами якої складено акт №3386/17-00-50-12/40187754 від 20.11.2018. Перевіркою встановлено, що в порушення п.57.1, п. 57.3 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України позивачем порушено терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання по податку на додану вартість, у зв`язку з чим йому нарахований штраф. На підставі викладено відповідач просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою суду від 04.03.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи та призначено судове засідання на 02.04.2019.

Ухвалою від 18.04.2019 суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Фермерське господарство "Агрофонд" зареєстроване як юридична особа 22.12.2015, взяте на облік як платник податків 22.12.2015; основний вид діяльності за КВЕД: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.9-14).

Головним державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних Рівненського управління ГУ ДФС у Рівненській області на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання по ФГ "Агрофонд", за результатами якої складено акт від 20.11.2018 №3386/17-00-50-12/40187754 (а.с.16).

Перевіркою встановлено порушення пункту 57.1 та пункту 57.3 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, підприємством ФГ "Агрофонд" порушено терміни сплати узгодженого зобов`язання по податку на додану вартість.

Головним управлінням ДФС у Рівненській області на підставі акту перевірки від 20.11.2018 №3386/17-00-50-12/40187754 прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 05.12.2018 №0471445012, згідно з яким ФГ "Агрофонд" зобов`язано сплатити штраф (у розмірі 20% за затримку на 359, 141, 54, 54, 52, 51, 31 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 459272грн.) в сумі 91854,40грн. (а.с.15).

Вважаючи вказане рішення протиправним позивач звернувся до суду про його скасування.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позиція відповідача полягає у тому, що позивач несвоєчасно сплатив узгоджені зобов`язання, а саме: 30.06.2017 виник борг в сумі 186637 грн. у зв`язку з самостійно задекларованою сумою грошового зобов`язання у податковій декларації з ПДВ за червень 2017 року №9116580115 від 19.06.2017: 31.07.2018 погашено недоїмку в розмірі різниці на суму 116681грн. у зв`язку з поданням уточнюючого розрахунку, яким зменшено суму, що підлягала сплаті з уточненим показником на суму 69956грн. (порушення терміну сплати - 31 день: з 01.07.2017 - по 31.07.2018). 21.08.2017 погашено недоїмку в сумі 69956 грн. (уточнений показник в ут.розр. від 31.07.2018) у зв`язку з поданням податкової декларації, на підставі якої зараховано від`ємне значення у зменшення боргу з ПДВ.(п.20.1) (порушення терміну сплати - 52 дні). 27.10.2017 збільшено суму ПДВ, що підлягала сплаті в розмірі 23816грн. - уточнюючий розрахунок №9224164076 за липень 2017 року: 20.12.2017 погашено недоїмку в сумі 23816грн. у зв`язку з поданням податкової декларації на підставі якої зараховано від`ємне значення у зменшення боргу з ПДВ.(п.20.1) (порушення терміну сплати - 54 дні). 27.10.2017 збільшено суму ПДВ, що підлягала сплаті в розмірі 16246грн. - уточнюючий розрахунок № 9224164291 за серпень 2017 року: 20.12.2017 погашено недоїмку в сумі 16246грн. у зв`язку з поданням податкової декларації на підставі якої зараховано від`ємне значення у зменшення боргу з ПДВ.(п.20.1) (порушення терміну сплати - 54 дні). 30.10.2017 збільшено суму ПДВ, що підлягала сплаті в розмірі 232573грн. - уточнюючий розрахунок №9225461303 за червень 2017 року: 20.12.2017 погашено недоїмку в сумі 225219,85грн. у зв`язку поданням податкової декларації, на підставі якої зараховано від`ємне значення у зменшення боргу з ПДВ (п.20. (порушення терміну сплати - 51 день). 20.03.2018 погашено недоїмку в сумі 4762 грн. у зв`язку з поданням податкової декларації № 9048656351, на підставі якої зараховано від`ємне значення у зменшення боргу з ДВ.(п.20.1) (порушення терміну сплати - 141 день). 24.10.2018 погашено недоїмку в сумі 2591,15грн. у зв`язку з поданням уточнююча розрахунку № НОМЕР_1 , на підставі якого зараховано від`ємне значення у зменшення боргу з ПДВ.(п.20.1) (порушення терміну сплати - 359 днів) (а.с.17-41).

Уточнюючі розрахунки до декларацій, якими зменшено суму самостійно визначеного податкового зобов`язання з податку на додану вартість, контролюючим органом було розцінено як сплату узгодженої суми грошового зобов`язання та нараховано штраф за несвоєчасність сплати.

Суд не погоджується з такими доводами контролюючого органу та зазначає наступне.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом, що регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

В силу вимог статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Як свідчать матеріали справи, позивач, виявивши помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, надіслав уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з податку на додану вартість та зменшив свої зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за перевірений період.

Згідно з абзацом першим пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Із наведеної норми слідує, що штраф нараховується на суму невчасно погашеного податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

В силу вимог підпункту 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з положеннями статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З системного аналізу наведених норм випливає, що податковий борг, про який йде мова в ст.126 Податкового кодексу України, може бути погашено коштами та іншим майном (майновими правами) платника податків.

Відтак, якщо платником податків самостійно виявлено помилку в поданій ним податковій звітності і подано до податкового органу уточнюючий розрахунок з виправленням помилок з урахуванням вимог статті 50 Податкового кодексу України, у податкового органу відсутні підстави для застосування штрафних санкцій, передбачених пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, оскільки, з поданням уточнюючого розрахунку податкова звітність є виправленою і нівелює правові наслідки помилки, допущеної при її поданні. Відповідно податковий борг не може бути погашений шляхом подання уточнюючих розрахунків.

Суд звертає увагу, що подання уточнюючих розрахунків тягне за собою зміну раніше задекларованих податкових зобов`язань, в даному випадку шляхом їх зменшення у зв`язку із виявленою помилкою, і ніяким чином не може бути прирівняно до поняття "погашення податкового боргу". А обов`язковою умовою для застосування до платника податків штрафу на підставі статті 126 Податкового кодексу України є несвоєчасна сплата грошового зобов`язання, а не його зменшення в результаті корегування податкової звітності.

Висновки аналогічного змісту також викладені у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №803/1555/17, від 28.08.2018 у справі №818/1615/17, від 13.02.2018 у справі №803/1156/17, від 23.01.2018 у справі №810/2108/16.

Таким чином, подання ФГ "Агрофонд" у відповідності до вимог статті 50 Податкового кодексу України уточнюючих розрахунків, якими зменшено суму самостійно визначеного податкового зобов`язання, не є тотожним поняттю "погашення податкового боргу", тобто сплатою боргу з податку на додану вартість за рахунок майна платника податків.

Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що твердження відповідача, викладені у висновках акту перевірки від 20.11.2018 щодо порушення позивачем вимог пункту 57.1 та пункту 57.3 статті 57, пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються наявними матеріалами справи. Жодних належних та допустимих доказів зворотного відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем до ФГ "Агрофонд" штрафу в сумі 91854,40грн. за порушення строків сплати узгодженого грошового зобов`язання, згідно з статтею 126 Податкового кодексу України, - безпідставне, а податкове повідомлення-рішення №0471445012 від 05.12.2018 не відповідає вимогам законності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак підлягає скасуванню.

За наведеного, позовні вимоги ФГ "Агрофонд" підлягають до задоволення повністю.

За правилами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, сплачена сума судового збору у розмірі 1921,00грн. відповідно до платіжного доручення від 21.01.2019 №368, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, підлягає присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Фермерського господарства "Агрофонд" (код ЄДРПОУ 40187754, вул.Андріївська, буд.64, м.Березне, Рівненська область, 35000) до Головного управління ДФС у Рівненській області (код ЄДРПОУ 39394217, вул. Відінська, 12, м.Рівне, 33023) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0471445012 від 05.12.2018, яким Фермерське господарство "Агрофонд" зобов`язано сплатити штраф у сумі 91854,40грн. за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)".

Стягнути на користь позивача Фермерського господарства "Агрофонд" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДФС у Рівненській області судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1921,00грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 11 червня 2019 року.

Суддя Щербаков В.В.