Ухвала

від 12.06.2019 по справі 640/10053/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 червня 2019 року м. Київ № 640/10053/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою

за позовом Вахівської сільської ради до Київської обласної державної адміністрації, Головного Управління Держгеокадастру у Київській області про зобов`язання надати відповідь на лист, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Вахівська сільська рада з позовом до Київської обласної державної адміністрації, Головного Управління Держгеокадастру у Київській області про зобов`язання надати відповідь на лист.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам ст. 160, 161 КАС України, з огляду на таке.

Згідно з п. 10 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Проте, на порушення вищезазначених норм, позивачем в позовній заяві не зазначено про те, що позивачем не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ставки сплати судового збору визначені статтею 4 Закону України "Про судовий збір", де вказано, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом із тим, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачено, що з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1921,0 гривень.

Судом встановлено, що відповідно до позовних вимог судового збору складає: 3842,0 грн. за 2 вимоги не майнового характеру, які пред`явлені до різних відповідачів, проте доказів сплати судового збору до суду не надано.

Однак, суд зазначає, що позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору без обґрунтування причин для такого звільнення.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору, звертає увагу на наступне.

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. (ч. 1 ст. 133 КАС України)

Положеннями ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд звертає увагу на те, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності відповідних коштів для сплати судового збору. Відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору.

Окрім цього, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Також, відповідно до положень статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З вищевикладеного вбачається, що позивач не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 10.012018р. у справі №К/9901/12/18, від 12.01.2018р. №К/9901/2132/18, №К/9901/2135/18, №К/9901/2131/18, та №К/9901/2134/18.

При цьому, згідно з приписами ч. 1 ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом, а тому суд не може надавати привілеї тим чи іншим особам зі сплати судового збору. Надання такого привілею порушить принцип рівності сторін.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.

Також, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

За змістом ч. 2 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи суд встановив, що позивачем всупереч вимог ч. 2 ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додані копії доказів про направлення позову з додатками відповідачу, які не завірені у встановленому законом порядку, що виключає можливість використання їх як доказів у справі.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Більше того, відповідно до п. 4, 5, 8 ч. 5 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв`язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З адміністративного позову вбачається, що позивач вважає відповідачем у справі Київську обласну державну адміністрацію та Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Попри вищевикладене, позивач не зазначає в чому полягає порушення прав позивача рішеннями, діями чи бездіяльністю Головного Управління Держгеокадастру у Київській області, а просить лише заборонити такому суб`єкту вчиняти певні дії.

З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги до Головного Управління Держгеокадастру у Київській області.

У випадку збільшення позовних вимог позивачу необхідно враховувати вимоги Закону України "Про судовий збір".

Також, суд наголошує, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч. 1, ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З адміністративного позову вбачається, що позивачем, в тому числі, фактично оскаржується бездіяльність Київської обласної державної адміністрації в частині ненадання відповіді на лист від 30.03.2017р. № 02-22/90 про що зазначає в позові, однак, до суду позивач звертається 07.06.2019р. , тобто через 2 роки 2 місяці та 18 днів.

Попри вищевикладене, заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач не подає.

З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обов`язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів.

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання документа про сплату судового збору на суму 3842,0 грн. сплаченого на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва із відміткою банку про зарахування судового збору до бюджету, письмового підтвердження про відсутність аналогічних спорів та адміністративного позову з додатками та їх копіями оформленого відповідно до вищевикладених вимог.

Одночасно, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обов`язковим наданням доказів на підтвердження своїх доводів.

Керуючись ст. 161, 169, 287 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

2.Залишити позовну заяву Вахівської сільської ради без руху.

3.Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали.

4.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Я.І. Добрянська