Постанова

від 06.06.2019 по справі 1340/4235/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 рокуЛьвів№ 857/3844/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Большакової О.О.,

Пліша М.А.,

секретаря судового засідання Цар М.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Гулкевич І.З.), постановлене у відкритому судовому засіданні в м.Львові о 10 год. 00 хв. 19 лютого 2019 року, повне судове рішення складено 04 березня 2019 року, у справі № 1340/4235/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Український Легіон до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови про накладення штрафу,

В С Т А Н О В И В:

18.09.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Український Легіон (далі - Товариство) звернулось в суд з позовом до Головного управління Держпраці у Львівській області, просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ЛВ851/474/АВ/ФС від 20.08.2018 у розмірі 335 070 грн..

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи міститься копія наказу №17-к від 09.08.2018, відповідно до якого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 В ОСОБА_8 прийнято на роботу з 09.08.2018 на посади охоронника служби, згідно поданих заяв. Суд першої інстанції також звернув увагу, що в матеріалах міститься повідомлення про прийняття працівника на роботу, подане до ДФС України та отримано останнім 09.08.2018, що підтверджується квитанцією №1 згідно якого встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Український Легіон приймає на роботу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 з 09.08.2018. За таких обставин, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин позивачем не допущено порушення вимог ч.1, ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України, а тому винесена відповідачем оскаржена постанова прийнята необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), а тому на думку суду першої інстанції є протиправною та підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Держпраці у Львівській області подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що в матеріалах справи наявні відеоматеріали, якими зафіксовано процес здійснення інспекційного відвідування та з яких вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконують посадові обов`язки охоронників. Роботодавцем вказаних осіб, з наданих пояснень, є ТОВ Охоронна фірма Український легіон , що також підтверджується бейджиками розміщеними зверху уніформи. Скаржник вказує, що під час проведення перевірки виявленим особам задавались усні питання та відповідно здійснювалась відеофіксація, на підставі пояснень та наданих Товариством документів встановлено, що позивач здійснював неодноразовий допуск працівників до виконання трудових функцій без видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу та повідомлення ДФС про новоприйнятих працівників, оскільки згідно наданого повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу, таке подане 09.08.2018 о 15год. 57 хв. Скаржник звертає увагу, що остаточний висновок про порушення позивачем вимог частин 1, 3 статті 24 України зроблено не на підставі одних лише пояснень працівників, а виходячи з аналізу наданих Товариством документів, які суперечили раніше відібраним поясненням та не підтверджували належного оформлення трудових відносин із працівниками станом на момент відібрання пояснень. Вказує, що пояснення працівників від 09.08.2018 є належними доказами у справі, відповідають всім критеріям доказування, встановленим КАС України, отримані у повній відповідності до вимог чинного законодавства та містили інформацію, яка підтверджувала порушення Товариством вимог частин 1, 3 статті 24 КЗпП України. За таких обставин вважає, що оскаржувана постанова про накладення штрафу від 29.08.2018 є обґрунтованою та такою, що винесена з урахуванням усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, а висновки суду першої інстанції про протилежне є хибними.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.

З матеріалів справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Український Легіон зареєстроване як юридична особа 21.09.2004, основний вид діяльності 80.10 - діяльність приватних охоронних служб.

09.08.2018 начальником Головного управління Держпраці у Львівській області видано Наказ №1794-11, яким наказано інспекторам праці на підставі підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 з 09.08.2018 по 10.08.2018 провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин у ТзОВ Охоронна фірма Український легіон , юридична адреса: Львівська область, м.Львів, вул.Козельницька, буд.4, місце здійснення діяльності: Львівська область, м.Львів, вул.Личаківська, буд. 33 А, м.Львів, вул.Жовківська, буд. 14-16.

На підставі зазначеного Наказу 09.08.2018 видано Направлення № 1632, відповідно до якого предмет здійснення заходу: дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин.

За результатами проведеного інспекційного відвідування складено Акт від 10.08.2018 №ЛВ851/474/АВ відповідно до якого у ході інспекційного відвідування встановлено, що станом на 10.08.2018 чисельність працівників Товариства становить 44 особи, під час інспекційного відвідування виявлено наступні порушення :

- частини 3 статті 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України №413 від 17.06.2015 - адміністрацією Товариства прийнято на роботу ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , з 09.08.2018 згідно з Наказом №17-к від 09.08.2018 без попереднього повідомлення про прийняття працівників на роботу до ДФС України, оскільки повідомлення подано в день початку роботи 09.08.2018 о 15 год. 57 хв.;

- частин 1, 3 статті 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015 - неодноразовий допуск працівника до виконання трудової функції без видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу (на посаду) та повідомлення ДФС про новоприйнятих працівників, оскільки згідно з наданим повідомленням в органи ДФС про прийняття працівників на роботу, таке повідомлення із зазначенням прізвищ ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подане 09.08.2018 о 15 год. 57 хв.

20.08.2018 видано припис про усунення виявлених порушень №ЛВ851/474/АВ/П яким зобов`язано директора ТОВ Охоронна фірма Український Легіон усунути виявлені порушення до 27.08.2018.

29.08.2018 начальником Головного управління Держпраці у Львівській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ851/474/АВ/ФС якою на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України накладено штраф у розмірі 335 070 гривень.

Вважаючи дії Головного управління Держпраці у Львівській області щодо проведення перевірки та складання акта перевірки протиправними, а постанову такою, що підлягає скасуванню, Товариство звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Частиною 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - КЗпП України) встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, чинний на час проведення перевірки (далі - Порядок № 295), відповідно до якого інспекційне відвідування є формою заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю.

Інспекційне відвідування відрізняється від перевірки об`єкта нагляду за підставами та порядком проведення. Порядок проведення інспекційного відвідування регламентується виключно Порядком № 295, яким не здійснено розподіл заходів контролю на планові чи позапланові та який не передбачає необхідності отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері на проведення інспекційних відвідувань.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Пунктами 8-10 Порядку №295 встановлено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкт відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до підпункту 2 пункту 14 Порядку №295, під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку.

Згідно з положеннями статті 10 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зауважує, що з`ясовуючи дотримання процедури проведення інспекційного відвідування в аспекті спірних правовідносин слід зважити на те, що інспекційне відвідування з 09.08.2018 по 10.08.2018 проводилось в присутності директора Товариства, який за наявності підстав вважати порушеним порядок проведення інспекційного відвідування, в тому числі за відсутності підстав для проведення чи не надання копій документів, передбачених Порядком №295, не був позбавлений можливості, в силу приписів статті 10 Закону №877-V та підпункту 2 пункту 14 Порядку №295, реалізувати своє право на захист шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до інспекційного відвідування. Допуск до інспекційного відвідування нівелює правові наслідки порушень, допущених при призначенні такої, а тому аргументи скаржника щодо відсутності підстав для проведення інспекційного відвідування після проведення такого до уваги братись не можуть.

Згідно з пунктом 19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Пунктом 21 Порядку №295 передбачено, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

У акті від 10.08.2018 №ЛВ851/474/АВ директором Товариства зазначено, що він не погоджується з описом виявлених порушень.

Згідно з пунктом 23 Порядку №295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

З матеріалів справи встановлено, що припис про усунення виявлених порушень №ЛВ851/474/АВ/П від 20.08.2018 складено у двох примірниках та, як зазначено у позовній заяві, отримано Товариством за допомогою засобів поштового зв`язку.

В свою чергу щодо виявлених під час інспекційного відвідування порушень, то суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Пунктом 27 Порядку №295 встановлено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Згідно з пунктом 29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що метою винесення приписів і постанов, є передусім усунення конкретного виявленого порушення вимог трудового законодавства, які мають на меті забезпечення виконання вимог законів про працю та оплату праці, сплати до бюджету відповідних платежів.

Як зазначено у Акті від 10.08.2018 №ЛВ851/474/АВ, порушення Товариством трудового законодавства полягали у недотриманні вимог щодо попереднього повідомлення про прийняття працівників на роботу до ДФС України, а також у неодноразовому допуску працівника до виконання трудової функції без видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу (посаду) та повідомлення ДФС України про прийняття працівників на роботу.

Так, згідно з постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЛВ851/474/АВ/ФС Товариство притягнено до відповідальності за неодноразовий допуск працівника до виконання трудової функції без видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу (посаду) та повідомлення органи ДФС України про прийняття працівників на роботу, зазначене повідомлення з прізвищами: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 подане 09.08.2018 р 15-57 год.

Згідно з статтею 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно з статтею 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, виходячи зі змісту статті 24 КЗпП України та статті 26 КЗпП України, обов`язковою передумовою допуску працівника до роботи є укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

В свою чергу, порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413, якою встановлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

З матеріалів справи встановлено, що наказом № 17-к від 09.08.2018 прийнято на посаду охоронника служби охорони Атаманчука В.В., Гарайду І.М., Кіт З.О., ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 , Муштука Б.О., Ярицького В.Є. з 09.08.2018, на підставі поданих заяв від 08.08.2018.

Окрім того, в матеріалах міститься повідомлення про прийняття працівника на роботу, подане до ДФС України та отримано 09.08.2018, що підтверджується квитанцією №1 згідно якого встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна фірма Український Легіон приймає на роботу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ., ОСОБА_9 з 09.08.2018.

Згідно з квитанцією №1 від 09.08.2018 повідомлення про прийняття працівника на роботу доставлене 09.08.2018 о 15 год. 57 хв.

В свою чергу, відповідно до статті 241-1 КЗпП України строки виникнення і припинення трудових прав та обов`язків обчислюються роками, місяцями, тижнями і днями. Коли строки визначаються днями, то їх обчислюють з дня, наступного після того дня, з якого починається строк.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що у межах спірних правовідносин позивачем не допущено порушення вимог частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, оскільки органи Державної фіскальної служби повідомленні про прийняття на роботу працівників до початку роботи таких.

В судовому засіданні суду першої інстанції допитаний в якості свідка ОСОБА_1 , який спростував пояснення відібрані 09.08.2018 під час інспекційного відвідування позивача.

Окрім того, аналіз абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що таким передбачено відповідальність лише за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та не передбачено застосування штрафу до суб`єкта господарювання у зв`язку з відсутністю повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування при прийнятті працівника на роботу.

Відсутність вказаного повідомлення не підтверджує того, що між працівником та роботодавцем не оформлено трудовий договір, оскільки законодавець не пов`язує чинність трудового договору із наявністю відповідного повідомлення.

У випадку порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у розмірі мінімальної заробітної плати.

Таким чином, навіть у випадку неподання вказаного повідомлення за наявності укладеного трудового договору і наказу про прийняття на роботу, могло бути допущено порушення інших вимог трудового законодавства, відповідальність за які передбачена абзацом 8 частини 2 статті 265 КЗпП, а не абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості винесення відповідачем оскарженої постанови, не врахування відповідачем при винесенні такої усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення (дія), а тому така є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України та статті 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності оскаржуваної постанови, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2019 року у справі № 1340/4235/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді О. О. Большакова М. А. Пліш Повне судове рышення складено 12.06.2019