Постанова

від 06.06.2019 по справі 562/2502/16-ц

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2019 року

м. Рівне

Справа № 562/2502/16-ц

Провадження № 22-ц/4815/495/19

Головуючий суддя в суді 1 інстанції: Бердій М.А.

Рішення ухвалене в м. Рівне

Дата ухвалення повного тексту рішення не зазначена

Рівненський апеляційний суд:

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Боймиструк С.В.,

судді: Гордійчук С.О., Хилевич С.В. ,

секретар Шептицька С.С.,

з участю сторін та їх представників: адвокат Конончук І.М., ОСОБА_1, адвокат Януль В.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 січня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТзОВ "Ли Гранд Сервіс" про відшкодування майнової шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТзОВ "Акрос" про відшкодування майнової шкоди,

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Здолбунівського районного суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 , про відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням та знищенням належних йому запасних частин до автомобілів, внаслідок пожежі, яка відбулася 18 жовтня 2016 року в АДРЕСА_2, АДРЕСА_3. Просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь, в рахунок відшкодування майнової шкоди 540 000 грн.

08 грудня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Здолбунівського районного суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ТзОВ Акрос про стягнення майнової шкоди. Просила суд стягнути з ОСОБА_1 , ТзОВ Акрос на її користь, в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням належного їй приміщення, внаслідок вище зазначеної пожежі в розмірі 26 473,40 грн.

01 лютого 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Здолбунівського районного суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди в якому збільшила свої позовні вимоги і просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь, в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням належного їй приміщення, внаслідок вище зазначеної пожежі в розмірі 247 189,40 грн.

01 лютого 2017 року ухвалою Здолбунівського районного суду зустрічний позов ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 та залучено до участі в справі за первісним позовом ОСОБА_1 , в якості співвідповідача ТзОВ Ли Гранд Сервіс .

16 лютого 2017 року ухвалою Здолбунівського районного суду залучено до участі в справі в якості співвідповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2 ТзОВ Акрос .

22 серпня 2017 року в зв`язку з заявленими відводами ОСОБА_2 всьому складу Здолбунівського районного суду, дану цивільну справу передано по підсудності до Рівненського міського суду.

30 січня 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Рівненського міського суду з аналогічною зустрічною позовною заявою про збільшення розміру своїх позовних вимог до 247 189,40 грн.

20 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з позовною заявою про збільшення позовних вимог в якій просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ТзОВ Ли Гранд Сервіс на його користь в рахунок відшкодування майнової шкоди 1 372 423, 12 грн.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 10 січня 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТзОВ "Ли Гранд Сервіс" про відшкодування майнової шкоди задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ТзОВ "Ли Гранд Сервіс" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування майнової шкоди 1 372 423,12 грн..

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТзОВ "Акрос" відмовлено.

Вирішено питання про судові витрати.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 , вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права щодо солідарної відповідальності, оскільки судом не встановлено обставин, щодо спільних дій чи бездіяльності ОСОБА_2 та ТОВ "Ли Гранд Сервіс" по спричиненню збитків ОСОБА_1 .. Також не встановлена неподільність предмета зобов`язань, що могло би призвести до солідарної відповідальності боржників. Вказує, що пункти договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2016 року укладеного між ОСОБА_2 , яка передала в оренду приміщення для ТОВ "Ли Гранд Сервіс", повністю відповідають вимогам ст. 780 ЦК України, де зазначено, що шкода завдана третім особам у зв`язку з користуванням річчю, переданою в найм, відшкодовується наймачем на загальних підставах. Отже, при умові доведення того, що пожежа сталася на території, яку орендує ТОВ "Ли Гранд Сервіс", відповідальність повинна бути покладена на ТОВ "Ли Гранд Сервіс".

Також вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме : було прийнято як доказ неналежну копію електронного доказу, не завірену цифровим підписом; допущено порушення при огляді техніки, яка мала би слугувати як відео записуючий пристрій, її не було оглянуто та ідентифіковано; було допущено до участі в справі невстановлену особу як спеціаліста.

Зазначає, що в справі наявні три документи із них дві експертизи, які вказують різні причини пожежі та місця виникнення горіння.

Крім того, вважає висновок експерта від 30.05.2018 року №3№-56\18 за результатами автотоварознавчої експертизи містить істотні недоліки та є неповним та необґрунтованим. Так, в своєму висновку судовий експерт Пилипчук А.О. зазначає, що на експертизу йому було надано виписку на 1 арк., а об`єкти дослідження експертові не надавались і про об`єкти йому відомо із наданої виписки та визначення вартості складових проводилося без технічного огляду складових експертом Пилипчуком А.О. , що грубо суперечить вимогам п.5.1 Методики на підставі якої проводилась ця експертиза.

В зв`язку з наведеними доводами, апелянтом ставиться перед судом клопотання про призначення комісійної пожежно-технічної експертизи, для встановлення причин пожежі та автотоварознавчої судової експертизи щодо визначення вартості авто складових.

За наведеного, просила рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10.01.2019 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ "Ли Гранд Сервіс" про відшкодування майнової шкоди в сумі 1 372 423,12 грн., зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ТОВ "Акрос" про відшкодування майнової шкоди в сумі 247 189,40 грн. задовольнити повністю.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві , ОСОБА_1 вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим. Вказує, що є безпідставними покликання апеляційної скарги про неправильне застосування норм матеріального права щодо солідарної відповідальності обох відповідачів за заподіяну йому матеріальну шкоду, оскільки така шкода була заподіяна йому спільними діями обох відповідачів. Відповідно до правил пожежної безпеки саме ОСОБА_2 як власник приміщення зобов`язана була забезпечити безпечну експлуатацію котельні, зберігання дров. Товариство "Ли Гранд Сервіс" фактично користується вказаним приміщенням, а тому також має нести відповідальність за завдану шкоду нарівні із власником (солідарно).

Зазначає, що не заслуговують на увагу покликання ОСОБА_2 про порушення судом норм процесуального закону, так як суд допустив до справи спеціаліста не перевіривши його навики та знання. Жодних підстав призначати спеціаліста для відтворення відеозапису не було. Відеозапис відтворювався за клопотанням відповідача за первісним позовом. Ніхто, зокрема і представник ОСОБА_5 адвокат Конончук І.М., не висловлювали жодних зауважень при відтворенні відеозапису. Техніка з оригіналом відеозапису була принесена позивачем ОСОБА_1 за попереднім узгодженням між усіма учасниками справи.

Крім того вказує, що висновок судового експерта Круліковського К.Я. за результатами проведення пожежно-технічного дослідження від 21 листопада 2016 року №04/16 на який посилається апелянт, є неналежним та недопустимим доказом та суперечить іншим матеріалам справи. Висновки спеціаліста, що містяться в дослідженні мають характер припущень.

Також, зазначає, що є безпідставними покликання апелянта на те, що висновок експертизи від 30 травня 2018 року №3.3-56/18 є неналежним доказом, оскільки згадана експертиза проведена в межах кримінального провадження, висновком експерта встановлена вартість запасних частин, знищених та пошкоджених внаслідок пожежі. Наявність таких запасних частин стверджена наданими суду письмовими доказами.

Враховуючи викладене, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник ОСОБА_2 адвокатКонончук І.М. в судовому засіданні підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

ОСОБА_1 та його представник адвокат Януль В.С. просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду відповідає даним вимогам закону.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов висновку, що шкода підлягає до відшкодування солідарно з ОСОБА_2 та ТОВ Ли Гранд Сервіс , оскільки власником приміщення котельні, котре є осередком пожежі, є ОСОБА_2 і це приміщення безпосередньо не передавалося по договору оренди ТОВ Ли Гранд Сервіс (не зазначене в акту прийому-передачі). Відповідно до правил пожежної безпеки саме ОСОБА_2 як власник приміщення зобов`язана була забезпечити безпечну експлуатації котельні, зберігання дров. Товариство Ли Гранд Сервіс фактично користувалося вказаним приміщенням, а тому також має нести відповідальність за завдану шкоду нарівні із власником (солідарно).

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія судів апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ТОВ "Акрос" є власником приміщення за адресою: АДРЕСА_2 . Це приміщення передане в користування ОСОБА_1 за договором позички.

У вказаному приміщенні ОСОБА_1 зберігав запасні частини до автомобілів, на які ним надано відповідні документи (чеки, накладні тощо).

Власником суміжного приміщення за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_2

01 лютого 2016 року між ОСОБА_2 (орендодавець) та ТзОВ Ли Гранд Сервіс (орендар) укладено договір оренди частини приміщень за адресою: АДРЕСА_3 , згідно п.1 якого, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю, а Орендар прийняти у тимчасове платне користування (надалі оренда) частину приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 : офісу та складу (надалі - приміщення), на строк та згідно умов даного Договору, передача приміщення в оренду та повернення приміщення з оренди здійснюється сторонами на підставі Акту прийому-передачі (Том 1 а.с.113-117).

Згідно акту прийому-передачі, що є додатком до договору, Фізична особа ОСОБА_2 та ТзОВ Ли Гранд Сервіс в особі директора Огородника М. О. склали акт про те, що Орендодавець передав, а Орендар прийняв в тимчасове платне користування частину приміщення, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 - офіс загальною площею 92,47 кв.м. в тому числі: офіс 59,55 кв.м. (згідно технічного паспорту кабінети №18, № 19 , № 20 , санвузол №16, туалет №17, коридор № 21); складу 32,92 кв.м. (згідно технічного паспорту кабінети №8, коридор №9, електролінія КПЛ0,4 кВт., кабельно-повітряна лінія на базі СІП-95, довжиною 0,202 км від ЗТП-35) (Том 1 а.с.118).

18 жовтня 2016 року приблизно о 22.40 год. в одному із складських приміщень, що належать ОСОБА_2 та знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , 18.10.2016 року сталась пожежа (Том 1 а.с.35).

19 жовтня 2016 року головним інспектором Здолбунівського районного сектору ГУ ДСНС України в Рівненської області майором служби цивільного захисту Дроздюком В.П. за участю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та лейтенанта поліції Синиці Т.В. було складено акт про пожежу №88, згідно якого пожежа виникла 18 жовтня 2016 року приблизно о 22 годині в майстерні за адресою: АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_2 Пожежею знищено: паливні форсунки в кількості 30 шт. до Мерседеса Спрінтер , блоки ABS в кількості 30 шт., задній міст до Мерседеса Спрінтер в кількості 7 шт., коробки передач в кількості 7 шт. до Мерседесу Спрінтер , радіатор охолодження в кількості 10 шт., датчики та блоки електронні до автомобілів, куліса КПП в кількості 10 шт., передня і задня оптика.

Також пошкоджено: закопчено стіни в кімнаті, цеху, 20 м 3 оздоблення стіни біля виходу, 20 м 3 покрівлі, 25 м 3 стелі в цеху. Акт підписано ОСОБА_2 та ОСОБА_1 без зауважень. Акт є чинним, ніким не оспорювався (Том 1 а.с.42-43).

Згідно висновку експерта від 27 березня 2018 року № 12019/17-46/5364/18-46, за результатами проведення судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи, осередок пожежі, яка сталася 18.10.2016 року близько 22-40 год. за адресою: АДРЕСА_3 , знаходився на поверхні складованих під навісом дров та торфобрикету, праворуч від вхідних дверей приміщення котельної частини нежитлової будівлі, що належить ОСОБА_2. Причина пожежі, імовірно пов`язана з потраплянням чи привнесенням джерела запалення (полум`я сірника, запальнички гноту тощо) достатньої потужності для запалення складових дров у встановленому за результатами цих досліджень осередку пожежі. Причиною пожежі могло також послужити самозагоряння торфу, який у вигляді торфобрикету був складований разом з дровами. Не встановлення огорожі навкруги місця зберігання дров на прилеглій території до будівлі, де сталася пожежа, що належить ОСОБА_2 , може перебувати у причинному зв`язку з потраплянням до встановленого осередку пожежі джерела запалення. Встановлення огорожі могло унеможливити потрапляння джерела запалення до встановленого за результатами цих досліджень осередку пожежі ( за умов його потрапляння) (Том 2 а.с.79-88).

При проведенні зазначеної експертизи експертом використано відеозапис початку пожежі, який достовірно вказує на осередок її виникнення та який необґрунтовано намагається спростувати сторона відповідачів, як належний та допустимий доказ в справі.

Згідно з висновку експерта №3.3-56/18 від 30.05.2018, на виконання постанови про призначення судової автотоварознавчої експертизи, у кримінальному провадженні, вбачається, що загальна ринкова вартість об`єктів дослідження становить 1372423,12 грн.. (Том 2 а.с.100-111).

Встановивши причинно-наслідковий зв`язок між пожежею та спричиненою позивачу матеріальною шкодою, місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для цивільно-правової солідарної відповідальності відповідачів та з посиланням на норми ст.ст. 22, 319, 1166, 1190, 780 ЦК України, обґрунтовано задовольнив вимоги позивача. Суд першої інстанції вірно зазначив, що товариство Ли Гранд Сервіс фактично користувалося вказаним приміщенням де сталось займання, а тому також має нести відповідальність за завдану шкоду нарівні із власником (солідарно).

Що стосується висновку судового експерта Круліковського К.Я. за результатами пожежно-технічного дослідження № 04/16 від 21 листопада 2016 року зробленого на замовлення ОСОБА_2 , то місцевий суд дав йому належну правову оцінку та обґрунтовано не взяв до уваги, як неналежний та недопустимий доказ. Його висновки про осередок виникнення пожежі (у приміщенні орендованому позивачем) є припущеннями та суперечать іншим матеріалам справи, що належно мотивовано місцевим судом. Крім того, слід зазначити, що цей висновок не відповідає вимогам ч.7 ст.102, ч.5,6 ст.106 ЦПК України, зокрема відсутнє посилання на обізнаність експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що атестований експерт має знати та вчиняти обов`язково.

Що стосується критики відповідачами висновку експерта в товарознавчій експертизі, зокрема про не огляд ним пошкоджених пожежею товарів належних позивачу для визначення їх ринкової вартості, то слід зазначити, що є загальновідомо, що для отримання інформації про ринкову вартість товарів які є у вільному обігу, немає необхідності обов`язково проводити експертизи, оскільки її формує ринок, а не експерт і така інформація є у вільному доступі. Однак експертом проведене відповідне дослідження в межах компетенції та поставлених питань і зазначено, що обєкти дослідження йому не надавались, а ринкова вартість дійсна за умови їх технічно справного стану та належних умов зберігання.

З клопотанням про огляд цих об`єктів та призначення експертизи для визначення їх ринкової вартості відповідач звернулась через 2 роки після пожежі, в чому місцевим судом їй було відмовлено.

Наявність цих об`єктів у позивача на час пожежі випливає з акту від 19 жовтня 2016 року та підтверджується товарними чеками.

Вимог про визначення технічного стану пошкоджених вогнем автозапчастин позивача на час що передував пожежі, стороною відповідачів не заявлялось.

З огляду на кількість автозапчастин та документів на їх придбання, у колегії суддів сумнівів, щодо визначеної їх ринкової вартості експертом - не виникає.

Інші доводи наведені в апеляційній скарзі висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів, яким надана належна оцінка судом першої інстанції.

Таким чином, апеляційний суд доходить висновку, що судом першої інстанції були всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішення підлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржене рішення залишено без змін, а скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка її подала.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 10 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складений 11 червня 2019 року.

Головуючий: С.В. Боймиструк

Судді: С.О. Гордійчук

С.В. Хилевич