Ухвала

від 12.06.2019 по справі 766/9686/19

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №766/9686/19

н/п 2-з/766/158/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року м. Херсон

Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестрейд", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго" про визнання попереднього договору купівлі-продажу майнових прав недійсним та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

16 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестрейд", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго", в якій просила визнати недійсним попередній договір купівлі-продажу майнових прав №18/09-2018 від 18.09.2018 р., стягнути кошти в сумі 709832,00 грн. сплачених по попередньому договору купівлі-продажу майнових прав №18/09-2018 від 18.09.2018 року.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.05.2019 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 29.07.2019 року.

10 червня 2019 року ОСОБА_1 подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміщення АДРЕСА_1 загальною площею 126,38 кв.м. в межах суми пред`явленого позову, а саме 709832,00 грн. та заборони ТОВ Дніпроінвестрейд вчиняти будь-які дії щодо користування та розпорядження спірним приміщенням до закінчення судового провадження в цій справі.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступного.

Відповідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За правилами частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України).

Указаний спосіб забезпечення позову у першу чергу застосовується для забезпечення вимог майнового характеру.

Частиною 3 статті 150 ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову, як правило, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вимоги щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову свідчать про те, що вона повинна містити обґрунтування необхідності забезпечення позову.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (пункт 4 Постанови №9 Пленуму ВСУ Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 2 грудня 2006 року, далі - Постанова).

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими (пункт 6 Постанови).

Необхідність вжиття відповідних заходів здійснюється з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Арешт майна передбачає фактичну заборону власникові володіти, користуватися або розпоряджатися належним на праві власності майном, оскільки направлений на суттєве обмеження його прав, як власника майна.

Виходячи з правил статей 10, 48 Закону України Про виконавче провадження , рішення суду про стягнення грошових коштів виконуються шляхом звернення стягнення на кошти боржника у національній та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах та інше. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.

Накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його неможливим.

Під поняттям арешт майна слід розуміти проведення його опису і накладення заборони розпорядження, а в необхідних випадках - і користування ним (стаття 56 Закону Про виконавче провадження ).

Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

При цьому принцип співмірності при забезпеченні позову вимагає визначення того майна, на яке має бути накладене обмеження, вартість якого має забезпечити виконання судового рішення.

Подання до суду позову свідчить про те, що між позивачем та відповідачами існує спір щодо визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу майнових прав та стягнення коштів за сплаченим вищевказаним договором у розмірі 709832,00 грн.

Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ Дніпроінвестрейд на праві приватної власності належить приміщення № АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказано, що між позивачем та відповідачем було укладено Попередній договір №18/09-2018 купівлі-продажу майнових прав двокімнатної квартири АДРЕСА_2 . Пунктом 3.1 даного Договору визначено загальну вартість майнових прав в розмірі 709832,00 грн. Позивачем в повному обсязі здійснено оплату вартості майнових прав на квартиру у розмірі 709832,00 грн. Проте згодом позивачу стало відомо, що відповідач під час укладання оспорюваного договору значно перевищив свої повноваження, щодо обсягу своїх прав на здійснення відчуження майнових прав на квартиру та і взагалі не здійснював фінансування процесу будівництва. Крім того на початку 2019 року помер ОСОБА_2 , який був засновником та керівником ТОВ Південенерго так і засновником ТОВ Дніпроінвестрейд , а відтак будівництво об`єкта зупинено. Після зазначеної події директором ТОВ Дніпроінвестрейд було наголошено на тому, що інвесторам необхідно самостійно за власні кошти добудовувати будинок та здавати в експлуатацію. Після створення ініціативної групи інвесторів, було проведено збори інвесторів на яких оголосили інвесторів житлового будинку АДРЕСА_3 , проте в даному списку майнові права на квартиру АДРЕСА_4 закріплено за іншою особою, а не за позивачем. Таким чином позивач зазначає, що під час укладання оспорюваного Договору відповідач ввів в оману позивача та взагалі не в змозі виконати свої обов`язки, які визначені умовами Попереднього договору №18/09-2018 купівлі-продажу майнових прав, шляхом передачі позивачу готової квартири, з підстав відсутності у самого цих прав. Внаслідок існування реальної загрози недобудови багатоповерхового будинку позивач змушена звернутись з позовом до суду. Окрім того позивач зазначає, що оскільки існує реальна імовірність того, доки вона буде відстоювати свої порушені права в судовому процесі, все майно Товариства буде реалізовано (можливими спадкоємцями) що значно ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Дослідивши матеріали заяви, вважаю її такою, що підлягає частковому задоволенню з накладенням арешту на приміщення АДРЕСА_1 , загальною площею 126.38 кв.м. в межах суми пред`явленого позову, а саме 709832,00 грн., що належить ТОВ Дніпроінвестрейд .

Щодо вимоги заявника в частині забезпечення позову шляхом заборони ТОВ Дніпроінвестрейд вчиняти будь-які дії щодо користування та розпорядження спірним житловим приміщенням до закінчення судового провадження у цій справі, то суд вважає таку вимогу необґрунтованою, оскільки застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту є достатніми для ефективного способу захисту прав позивача.

Суд вважає необхідним роз`яснити, що за:

-ч.1 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим;

-ч.1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

-Ухвала в повному обсязі виготовлена та підписана суддею 12 червня 2019 року.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 258, 259, 260, 261, 352, 354, 355, п. 15.5 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроінвестрейд", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Південенерго" про визнання попереднього договору купівлі-продажу майнових прав недійсним та стягнення коштів - задовольнити частково.

Накласти арешт на приміщення №112 АДРЕСА_5 , загальною площею 126,38 кв.м., що належить на праві приватної власності ТОВ Дніпроінвестрейд (код ЄДРПОУ 39892135) в межах ціни позову- 709832,00 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяО. В. Ус