Постанова

від 12.06.2019 по справі 243/10349/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 243/10349/18 Номер провадження 22-ц/804/1206/19

Єдиний унікальний номер 243/10349/18

Номер провадження 22-ц/804/1206/19

Головуючий у 1 інстанції Неминущій Г.Л.

Доповідач Агєєв О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.

суддів Кішкіної І.В., Тимченко О.О.

за участю секретаря судового засідання Самойленко Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м.Бахмут цивільну справу №243/10349/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області, третя особа - Краматорський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про зняття арешту з транспортного засобу,

за апеляційною скаргою Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2018 року (суддя Неминущій Г.Л.), ухваленого в приміщенні суду в м.Слов`янськ Донецької області, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Слов`янської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, за участю третьої особи: Краматорського міського Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про зняття арешту з транспортного засобу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він став переможцем у електронних торгах СЕТАМ 23 березня 2018 року, лот № НОМЕР_1 по автомобілю ГАЗ 33023, який раніше належав ТОВ Укрдонгазбуд . Грошові кошти за вищевказаний автомобіль сплатив у повному обсязі. При зверненні до Регіонального сервісного центру МВС у Харківській області для зняття та постановки автомобіля на облік, ОСОБА_1 було відмовлено у зв`язку з тим, що на автомобіль накладено обмеження.

Позивач звернувся із заявою до Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області в якій просив надати йому інформацію про обмеження, які накладені на транспортний засіб ГАЗ 33023, д.н. НОМЕР_2 . Йому ( ОСОБА_1 ) була надана письмова відповідь з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо обтяжень вищевказаного транспортного засобу, а саме: податкова застава, обтяжувачем якої є Слов`янська об`єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Донецькій області, де об`єктом обтяження є: активи ТОВ УКРДОНГАЗБУД . Від працівника Головного управління ДФС у Донецькій області, ОСОБА_1 отримав письмову відповідь про те, що у зв`язку з наявністю податкового боргу по ТОВ Укрдонгазбуд ГУ ДФС у Донецькій області не має правових підстав для виведення майна з податкової застави.

Позивач вважає, що оскільки він сплатив кошти за придбане авто, та є його фактичним власником, внаслідок вищезазначених обмежень не має змоги зареєструвати автомобіль на своє ім`я, його право на користування автомобілем обмежується, чим йому завдається матеріальна та моральна шкода.

Просив суд зняти обтяження (арешт), накладене Слов`янською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Донецькій області, згідно акту опису майна від 16 липня 2015 року № 214/05-22-25 на легковий автомобіль ГАЗ, модель 33023 СПГ, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належало ТОВ Укрдонгазбуд (код ЄДРПОУ 20344859), внесене в Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Обтяження (арешт), накладене Слов`янською об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Донецькій області, згідно акту опису майна від 16 липня 2015 року № 214/05-22-25 на легковий автомобіль ГАЗ, модель 33023 СПГ, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належало ТОВ Укрдонгазбуд (код ЄДРПОУ 20344859), внесене в Державний реєстр обтяжень рухомого майна скасовано.

Відповідач не погодився з даним рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати, ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що ТОВ Укрдонгазбуд перебуває на обліку у ГУ ДФС у Донецькій області та станом на 13.03.2019 року має податкову заборгованість у розмірі 13411,89 грн., у зв`язку з чим відповідно до п.88.1 ст.88, п.89.3 ст.89 ПК України складено акт опису майна від 16.07.2015 року №214/05-22-25, яким майно ТОВ Укрдонгазбуд взято у податкову заставу та відповідно зареєстровано 07.08.2015 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно даних з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на момент реєстрації акту опису майна №214/05-22-25 по ТОВ Укрдонгазбуд вже обліковувались обтяження: 1) 31.03.2013 року зареєстровано заставу рухомого майна, де обтяжувачем, відповідно до договору застави, є ПАТ Укрсоцбанк , в заставу внесено два автомобілі, один з яких ГАЗ 33023, державний номер НОМЕР_2 ; 2) 21.04.2015 року зареєстровано арешт рухомого майна, який накладено ВДВС Слов`янського міськрайонного управління юстиції на все рухоме майно.

Після реєстрації Слов`янською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області акту опису майна від 16.07.2015 року №214/05-22-25 до реєстру внесено ще один запис - 14.11.2017 року, яким зареєстровано арешт рухомого майна, що накладено Краматорським міським ВДВС ГТУЮ у Донецькій області на все рухоме майно.

Відповідно до акту про проведені електронні торги від 10.05.2018 ВП №53235541 саме Краматорським міським ВДВС ГТУЮ у Донецькій області передано на реалізацію автомобіль ГАЗ модель 33023 СПГ, 2007 р.в., державний номер НОМЕР_2 , який належить ТОВ Укрдонгазбуд , чим порушено положення статтей 2, 14 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень . Таким чином, Краматорським міським ВДВС ГТУЮ у Донецькій області з порушенням пріоритету обтяження реалізовано майно ТОВ Укрдонгазбуд , яке перебуває у податковій заставі податкового органу.

Вважає, що підстави, визначені п/п 93.1.1-93.1.5 п.93.1 ст.93 ПК України, для звільнення майна з податкової застави відсутні.

Куциним В.В. подано заперечення на апеляційну скаргу, де позивач зазначає, що 21.04.2015 року у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано арешт рухомого майна, який накладено ВДВС Слов`янського міськрайонного управління юстиції на все рухоме майно, а 07.08.2015 року Слов`янською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області зареєстровано податкову заставу відносно майна ТОВ Укрдонгазбуд . Таким чином, на думку позивача, Державна виконавча служба має вищий пріоритет на звернення стягнення на предмет обтяження над Державною фіскальною службою. Просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився; просив розглядати справу без його присутності. (а.с. 124)

Представник відповідача Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області в судове засідання не з`явився; про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутності (а.с. 131)

Представник третьої особи Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області також в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до частини 2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з вимог ЦК України та Закону України Про виконавче провадження . Зокрема послався на п.п.1, 2 ст.50, ст.60 Закону України Про виконавче провадження , згідно яких у разі закінчення виконавчого провадження арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення. Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Послався на ст.ст.316, 317, 319 ЦК України, які визначають, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Також зазначив, що статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, а ч.1 ст.59 Закону України Про виконавче провадження наділяє особу, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, правом звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Колегія суддів не може повністю погодитись з даним рішенням суду виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з Актом про проведені електронні торги від 10 травня 2018 року, ОСОБА_1 визнано переможцем у проведених електронних торгах з реалізації майна, а саме колісного транспортного засобу ГАЗ модель 32023 СПГ, вантажний бортовий, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до протоколу про проведені електронні торги від 26 березня 018 року № 323515 Державного підприємства СЕТАМ Міністерства юстиції України (а.с.7).

Згідно відповіді Краматорського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області № 14.13-15154/64317 від 11 жовтня 2018 року (а.с.24), грошові кошти, у сумі 36 100 грн., сплачені ОСОБА_1 за придбане майно ГАЗ 33023, надійшли на депозитний рахунок Краматорського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області 10 квітня 2018 року (а.с.24).

Відповідно до Квитанції № 0.0.1005540583.1 від 06 квітня, ОСОБА_1 сплатив 36 100 грн. на рахунок Краматорського міського Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, призначення платежу: кошти за придбання на СЕТАМ прот. № 323515 від 26 березня 2018 року, лот № 268871, ЄДРВП № 53235541 (а.с.26)

Як вбачається з тексту позовної заяви, при зверненні позивача до Регіонального сервісного центру МВС у Харківській області для зняття та постановки придбаного автомобіля на облік, останньому було відмовлено у зв`язку з тим, що на автомобіль накладено обтяження Слов`янської об`єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Донецькій області (далі Слов`янська ОДПІ).

Згідно відповіді Головного управління ДФС у Донецькій області від 30.08.2018р. об`єктом обтяження є активи ТОВ Укрдонгазбуд у зв`язку з наявністю податкового боргу і у ДФС не має правових підстав для виведення даного майна (в тому числі придбаного позивачем автомобіля) з податкової застави (а.с.9).

Як вбачається з акту про проведені електронні торги від 10 травня 2018 року, відповідно до протоколу від 26.03.2018р. №323515 про проведені електронні торги ДП СЕТАМ Міністерства Юстиції України, проведено електронні торги з реалізації майна, а саме колісного транспортного засобу ГАЗ модель 32023 СПГ, вантажний бортовий, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ Укрдонгазбуд . Також в акті зазначено, що торги відбулися на примусове виконання виконавчого провадження рішення Донецького окружного адміністративного суду Донецької області №805/211715-а від 15.06.2015р., про стягнення з ТОВ Укрдонгазбуд на користь Словянського об`єднаного УПФУ Донецької області суми боргу у розмірі 26215,50 грн. Постанова про відкриття виконавчого провадження від 11.01.2017р., акт опису і арешту майна від 23.01.2016р. Позивача ОСОБА_1 визнано переможцем (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Сторони по справі не заперечували щодо фактичних обставин справи в частині складення 16.07.2015р. Слов`янською об`єднаною ДПІ у Донецькій області, через наявність податкового боргу, акту опису майна ТОВ Укрдонгазбуд №214/05-22-25, яким майно даного підприємства взято у податкову заставу на підставі п.88.1 ст.88 Податкового Кодексу України (а.с.9, 40), та реєстрації його в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 13 і 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Дійсно відповідно до ст.ст.316, 317 ЦК України, які визначають, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п.8 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 (що діяв в редакції від 29.09.2016р. - на час проведення торгів 26.03.2018р.), акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.

Як вбачається з рішення, при його ухваленні суд посилався на ч.1 ст.59 Закону України Про виконавче провадження , що наділяє особу, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, правом звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як вбачається з позову, ОСОБА_1 , звертаючись до суду, також виходив з наведених норм ЦК України та Закону України Про виконавче провадження . Однак, на думку колегії суддів, позивачем, із кола осіб, яких він визначив як відповідача (Слов`янська ОДПІ) та третю особу (Краматорський міський ВДВС Головного територіального управління юстиції в Донецькій області), не вбачається, хто з них є боржником і за яким виконавчим провадженням проведено торги, за результатом яких придбано спірне рухоме майно.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи також це питання не з`ясовувалось.

Крім того, судом першої інстанції не застосовано норми матеріального закону, який підлягає застосуванню до правовідносин, що виникли між сторонами.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, та вважає, що в даному випадку слід керуватись нормами Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна (ст.1 Закону).

Статтею 2 Закону визначено термін боржник - особа, яка має виконати на користь обтяжувача забезпечене обтяженням зобов`язання, або майновий поручитель за таким зобов`язанням; особа, у володінні якої знаходиться майно, що належить обтяжувачу; особа, яка має виконати на користь обтяжувача зобов`язання за договором, на підставі якого виникло договірне обтяження; особа, яка відступила право вимоги, що є предметом обтяження.

Даною нормою також визначені наступні терміни: обтяжувач - уповноважений орган (особа) при публічному обтяженні; кредитор за забезпеченим рухомим майном зобов`язанням; власник рухомого майна, що знаходиться у володінні боржника; будь-яка інша особа, на користь якої встановлюється договірне обтяження; особа, яка здійснює управління рухомим майном в інтересах кредитора;

пріоритет - переважне право обтяжувача відносно права іншої особи на те ж саме рухоме майно;

вищий пріоритет - переважний пріоритет одного обтяжувача відносно пріоритету іншого обтяжувача на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж рухомого майна;

нижчий пріоритет - пріоритет одного обтяжувача, який підпорядковується пріоритету іншого обтяжувача, на отримання задоволення своїх прав чи вимог щодо одного й того ж рухомого майна.

Обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна (ст.3 Закону).

Відповідно до обтяження в обтяжувача і боржника виникають права і обов`язки, встановлені законом та/або договором.

Вимоги до правочину, на підставі якого виникає обтяження, встановлюються законом.

Статтею 4 Закону визначено види обтяжень, які поділяються на публічні та приватні.

Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.

Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов`язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.

Іншими договірними є приватні обтяження, які не віднесені до забезпечувальних і виникають унаслідок передачі рухомого майна, право власності на яке належить обтяжувачу, у володіння боржнику, або з інших підстав, що обмежують право обтяжувача чи боржника розпоряджатися рухомим майном.

Згідно до статті 11 Закону обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Правові наслідки реєстрації обтяження передбачені ст.12 Закону, яка зазначає, що взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом.

Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом. Задоволення прав чи вимог декількох обтяжувачів, на користь яких встановлено обтяження одного й того ж рухомого майна, здійснюється згідно з пріоритетом, який визначається в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.14 Закону, якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Якщо відповідно до закону обтяжувач вправі притримати рухоме майно, що належить боржнику, для забезпечення своєї вимоги, пріоритет такого права притримання встановлюється з моменту його реєстрації. Якщо право притримання не було зареєстроване, воно не має пріоритету над зареєстрованими обтяженнями, але має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями.

Статтею 21 Закону визначено види забезпечувальних обтяжень, зокрема це:

1) застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 ЦК України, що виникає на підставі договору;

2) право застави рухомого майна згідно з статтею 694 ЦК України;

3) право притримання рухомого майна згідно з параграфом 7 глави 49 ЦК України;

4) інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються як забезпечувальні.

Зміст окремих видів забезпечувальних обтяжень встановлюється законом та/або договором.

Види публічних обтяжень передбачені ст.37 Закону, і до них належать наступні обтяження:

1) податкова застава;

2) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду для забезпечення цивільного позову або при порушенні провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця;

3) звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеного за позовом, який стосується виконання незабезпечених зобов`язань боржника;

5) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів (осіб) у випадках, встановлених законом;

6) інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються публічними.

Порядок встановлення і зміст окремих видів публічних обтяжень визначаються законом. Публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі.

При публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган (особа). Права і обов`язки суб`єктів публічного обтяження встановлюються законом.

Якщо інше не встановлено законом та не суперечить змісту публічного обтяження, обтяжувач за публічним обтяженням або інша особа, на користь якої встановлено публічне обтяження, також має права, передбачені статтею 23 цього Закону для обтяжувача за забезпечувальним обтяженням.

Якщо рухоме майно, яке є предметом публічного обтяження, є також предметом інших обтяжень, задоволення прав обтяжувача за публічним обтяженням або особи, на користь якої встановлено публічне обтяження, здійснюється в черговості згідно з пріоритетом публічного обтяження (стаття 38 Закону).

Реєстрація та пріоритет публічного обтяження визначаються ст.39 Закону, якою передбачено, що публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п`яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов`язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган (особу) або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу.

Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.

Як встановлено судом і підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, на все рухоме мано ТОВ Укрдонгазбуд , в тому числі і спірний автомобіль, в реєстрі було зареєстровано три публічних обтяження, зокрема:

- 21.04.2015 року, арешт рухомого майна на підставі постанови головного державного виконавця ВДВС Слов`янського міськрайонного управління юстиції в Донецькій облості Антонова О.М.;

- 07.08.2015 року, податкова застава за рішенням Слов`янської ОДПІ ГУ Міндоходов в Донецькій області;

- 14.11.2017 року, арешт рухомого майна, обтяжувач Краматорський міський ВДВС Головного територіального управління юстиції в Донецькій області (а.с.151-153).

В реєстр обтяжень внесено зміни щодо арешту спірного автомобіля, накладного і зареєстрованого вказаними відділами ДВС 21.04.2015р. і 14.11.2017р., на підставі Акту про проведення електронних торгів від 10.05.2018р., відповідно 03.08.2018р. та 21.05.2018р.

Крім того, згідно апеляційної скарги, та доданого до клопотання відповідача копії витягу з реєстру, 31.03.2013р. в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано забезпечувальне обтяження - застава рухомого майна ТОВ Укрдонгазбуд , де обтяжувачем відповідно до договору застави виступає ПАТ Укрсоцбанк . Разом з тим, дана обставина також не з`ясована судом першої інстанції (а.с.55 зв.бік, 159).

Згідно до п.7 Розділу 10 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5, не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю виконавець виносить постанову про зняття арешту з реалізованого майна, накладеного відділом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Як зазначено вище, з акту про проведені електронні торги від 10 травня 2018 року вбачається, що торги відбулися на примусове виконання виконавчого провадження рішення Донецького окружного адміністративного суду Донецької області №805/211715-а від 15.06.2015р., про стягнення з ТОВ Укрдонгазбуд на користь Словянського об`єднаного УПФУ Донецької області суми боргу у розмірі 26215,50 грн., дата постанови про відкриття виконавчого провадження 11.01.2017р., акт опису і арешту майна від 23.01.2016р.

Таким чином, суд першої інстанції, в порушення вимог процесуального закону не з`ясував фактичні обставини справи, зокрема не встановив всіх видів обтяжень рухомого майна боржника і відповідних правових підстав, дат їх накладення та реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Не встановив пріоритету обтяжень, як того вимагає Закон України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень , а також не встановив круг осіб, прав і законних інтересів яких стосується дана справа, не вирішив питання про залучення їх до участі у справі та прийшов передчасного висновку про задоволення позову про зняття арешту на рухоме майно.

Заперечення позивача викладені у відгуку на апеляційну скаргу не спростовують висновків суду, оскільки в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, та спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи. Зокрема посилання позивача на те, що арешт майна боржника накладений ВДВС Слов`янського міськрайонного управління юстиції 21.04.2015р., має пріоритет над податковою заставою ДФС, яка внесена до реєстру пізніше - 07.08.2015р., не підтверджуються належними та допустимими доказами того, що реалізація спірного рухомого майна відбулась на торгах, що проводились на виконання того рішення, по якому накладено дане публічне обтяження. Більш того, з копії акту про проведені електронні торги вбачається, що торги проводились старшим державним виконавцем Краматорського міського ВДВС Головного територіального управління юстиції в Донецькій області (а не Слов`янського міськрайонного ДВС) і в ньому (акті) є посилання на акт опису та арешту майна від 23.01.2016р., який взагалі відсутній у витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, не в повній мірі відповідають всім обставинам справи, рішення постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, тому рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до частин 1, 13 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки при поданні апеляційної скарги відповідачем ГУ ДФС у Донецькій області сплачено судовий збір в розмірі 1152,60 грн. (а.с.82), апеляційна скарга задоволена повністю, то з позивача на користь відповідача слід стягнути зазначену суму сплаченого останнім судового збору.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області задовольнити.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2018 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області, третя особа - Краматорський міський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про зняття арешту з транспортного засобу, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Головного управління державної фіскальної служби у Донецькій області, код ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: Донецька область, м.Маріуполь, вул.130 Таганрозької дивізії, буд.114, судовий збір в розмірі 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн. 60 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 12.06.2019 року.

Головуючий О.В. Агєєв

Судді: І.В. Кішкіна

О.О. Тимченко