Постанова
від 12.06.2019 по справі 234/2718/18
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 234/2718/18 Номер провадження 22-ц/804/1187/19

Головуючий в І інстанції - Сухоручко Ю.О. Єдиний унікальний номер 234/2718/18

Доповідач - Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/804/1187/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 року Донецький апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Папоян В.В.

суддів Кішкіної І.В., Тимченко О.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в місті Бахмуті Донецької області за апеляційною скаргою Приватного підприємства Омфал-2 на рішення Краматорського міського суду від 28 січня 2019 року цивільну справу № 234/2718/18 за позовом ОСОБА_1 до Красноторської селищної ради, Приватного підприємства Омфал-2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди (головуючий у 1 інстанції суддя Сухоручко Ю.О.),

В С Т А Н О В И В :

У березні 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В обґрунтування якого зазначав, що 28.11.2017 року, під час виконання замовлення Красноторської селищної Ради на проведення робіт по спилюванню дерев по вул. Білгородській м.Краматорськ, ПП ОМФАЛ-2 не здійснив необхідних заходів та не огородив місце виконання робіт відповідними технічними засобами організації дорожнього руху. Внаслідок чого коли він проїжджав біля місця проведення робіт по вул. Білгородській на належному йому автомобілі марки Хюндай Акцент , реєстраційний номер НОМЕР_1 , на його автомобіль з дерева впала гілка великого діаметру, яка одночасно вдарила по автомобілю та потрапила під заднє колесо. У зв`язку з чим автомобіль втратив керування, зіткнувся з опорою лінії електропередачі та отримав значні механічні ушкодження.

Пошкодженням автомобіля йому було завдано матеріальну шкоду у сумі 40675 грн. 94 коп., розмір якої підтверджується висновком експертної авто-товарознавчої експертизи від 12 грудня 2018 року, та моральну шкоду.

Просив стягнути у солідарному порядку з ПП ОМФАЛ-2 та Красноторської селищної ради на його користь завдану йому матеріальну шкоду та понесені ним витрати, у тому числі: 40675 грн. 94 коп. на відновлення автомобіля, 620 грн. витрати на послуги евакуатора, 1250 грн. витрати на проведення експертизи, 156 грн. витрати на відправлення телеграми, судовий збір у сумі 704 грн 80 коп. Також просив стягнути у солідарному порядку з відповідачів моральну шкоду у розмірі 10000 грн.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 28 січня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ПП Омфал-2 на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 40675,94 грн., витрати пов`язані з проведенням експертного авто-товарознавчого дослідження в розмірі 1250 грн., витрати по відправленню телеграм у розмірі 156 грн., витрати за послуги евакуатору у розмірі 620 грн. та моральну шкоду у розмірі 3000 грн., а разом - 46 406,74 грн.. В задоволенні решти вимог - відмовлено. Та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач ПП Омфал-2 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом неповно з`ясовані обставин, що мають суттєве значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, вважають, що позивачем не доведено той факт, що саме з вини відповідача йому було завдано матеріальну та моральну шкоду. Не доведено, що саме дії посадової особи відповідача перебувають у причино-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою. Неналежне огородження місця проведення робіт технічними засобами не перебуває в причинному зв`язку із виїздом автомобіля за межі проїзної частини та зіткненням з опорою. Складеним протоколом підтверджується, що саме позивач не впорався із керуванням автомобілем та скоїв наїзд на опору ЛЕП. Проте суд безпідставно відмовив у задоволені їх клопотання про призначення судової авто-технічної експертизи. В судовому рішенні не мотивовано, чим позивач обґрунтовує нанесення йому моральної шкоди та які докази ним надано на підтвердження цього факту.

Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, у якому останній заперечує проти доводів апеляційної скарги та просить рішення суду залишити без змін. В обґрунтування зазначає, що суд правомірно не прийняв до уваги висновок експертного дослідження від 02.03.2018 року якій було проведено за замовленням ПП Омфал-2 . Факт вини посадової особи ПП Омфал-2 підтверджується постановою Краматорського міського суду від 21.12.2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та постановою Краматорського міського суду від 16.01.2018 року якою було закрито провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у зв`яжу із відсутністю у його діях складу правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. Постановами суду встановлено, що саме не огородження місця проведення робіт технічними засобами і падіння, в цей момент на проїжджу частину гілок дерев, обрізка яких проводилася, спричинило аварійну обстановку і відповідно перебуває у причинному зв`язку з подією ДТП і завданою шкодою.

Ухвалою Донецького апеляційного суду від 25 квітня 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Оскільки апеляційним судом не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі та зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, що стосується трудових відносин, ціна позову у якій не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд якої відповідно до п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ч.4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Задовольняючі позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок порушення посадовою особою ПП Омфал-2 вимог з техніки безпеки під час виконання робіт по обрізці дерев, сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої було пошкоджено автомобіль позивача та завдано йому матеріальну і моральну шкоду. Та, посилаючись на положення ст..ст.1166, 1167 ЦК України, поклав обов`язок по її відшкодуванню на ПП Омфал-2 . Водночас відмовляючи у задоволені позовних вимог заявлених до Красноторської селищної ради, суд виходив з того, що організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради, а тому обов`язок відшкодування заподіяної позивачу шкоди, внаслідок падіння дерева, не може бути покладено на Красноторську селищну раду, як орган місцевого самоврядування.

Проте з таким висновком суду не можна погодитися у повному обсязі з наступних підстав.

За загальними правилами обов`язок відшкодувати заподіяну шкоду виникає у його заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки незалежно від наявності вини (ст..ст.1166, 1167, 1187 ЦК України).

Аналогічні роз`яснення викладені у пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. №6 Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди .

Тобто відповідно до ст. ст. 1166 ЦК України загальною підставою для цивільно-правовою відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, противоправне діяння особи, котра її заподіяла, причинний зв`язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Водночас положеннями частини 2 статті 1172 ЦК України визначено, що замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що 23 листопада 2017 року Красноторська селищна рада уклала з ПП Омфал-2 договір про надання послуг № 23/11. Відповідно до якого Красноторська селищна рада є замовником, а ПП Омфал-2 - виконавцем послуги з утримання об`єктів (елементів) благоустрою на території Красноторської селищної ради (смт.Красноторка, Малотаранівка) (обрізування дерев).

28.11.2017 року працівники ПП Омфал-2 під час виконання замовлення Красноторської селищної ради на проведення робіт по спилюванню дерев по вул.Білгородській м.Краматорськ, не дотримались вимог щодо безпеки дорожнього руху, а саме не встановили огороджувальних бар`єрів та інших засобів організації дорожнього руху, що забезпечують його безпеку.

Внаслідок чого, 28 листопада 2017 року, приблизно 11 години 30 хвилин на належний позивачу на праві власності автомобіль марки Хюндай Акцент , реєстраційний номер НОМЕР_1 , якій рухався по вул. Білгородській біля місця проведення робіт, з дерева впала гілка великого діаметру, яка одночасно вдарила по автомобілю та потрапила під заднє колесо. У зв`язку з чим автомобіль втратив керування, зіткнувся з опорою лінії електропередачі та отримав значні механічні ушкодження.

Постановою Краматорського міського суду від 21 грудня 2017 року, було притягнено до адміністративної відповідальності за ст.140 ч.4 КУпАП заступника директора ПП Омфал-2 ОСОБА_2 , який 28 листопада 2017 року об 11 год. 30 хв. у м. Краматорську по вул. Белгородській, при виконанні робіт по обрізці гілок дерев, не здійснив заходів щодо огородження місця виконання робіт технічними засобами організації дорожнього руху згідно вимог СОУ 45.200018112006, що спричинило створення аварійної обстановки. Постанова набрала законної сили 04.01.2018 року.

Відповідно до висновку експертного авто-товарознавчого дослідження №28/18 від 14 лютого 2018 року, вартість матеріальної шкоди, спричиненої власнику автомобіля марки Хюндай Акцент , реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 40 675грн.94 коп.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що внаслідок неправомірних дій посадової особи ПП Омфал-2 ОСОБА_2 позивачу завдано матеріальну та моральну шкоду пов`язану із пошкодженням автомобіля.

Апеляційний суд не приймає до уваги заперечення апеляційної скарги щодо відсутності причинного зв`язку між невиконанням працівниками ПП Омфал-2 вимог безпеки під час виконання робіт та заподіяною позивачу шкодою, а також щодо наявності вини безпосередньо позивача, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 17 грудня 2017 року встановлено, що невиконання працівниками ПП Омфал-2 28.11.10.2017 р. об 11 год. 30 хв. під час проведення робіт по обрізці дерев по вул.Бєлгородська м.Краматорська вимог до безпеки дорожнього руху, не огородження місця проведення робіт технічними засобами організації дорожнього руху згідно вимог СОУ 45.200018112006:2006, а саме: дорожніми знаками 1.37,4.8,1.5.2,1.5.3,2.52.6,3.29, спричинило виникнення аварійної обстановки, в результаті чого водій транспортного засобу Хюндай Акцент , реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 змінив швидкість та напрямок руху. Та доведено наявність вини заступника директора ПП Омфал-2 ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП. Постанова набрала законної сили 04.01.2018 року та на час розгляду справи не скасована.

Водночас постановою Краматорського міського суду Донецької області від 16 січня 2018 року, що набрала законної сили 29.01.2018 року, провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 було закрито у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП. Зазначеною постановою суду встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 відсутні порушення п.12.1 та 12.3 Правил Дорожнього руху України. Перешкода (гілка, що впала на його автомобіль) виникла раптово, та у водія не було об`єктивної спроможності виявити її завчасно, щоб мати можливість безпечно об`їхати або зупинитися.

Таким чином, обставина щодо наявності вини посадової особи відповідача та відсутності вини позивача у скоєному ДТП є такою, що не підлягає доказуванню відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України.

Апеляційний суд не приймає до уваги посилання апеляційної скарги на висновок експертного дослідження №2/19-97 від 02.03.2018 року, відповідно до якого дії водія ОСОБА_1 , якій не впорався з керуванням, не відповідають вимогам п п.12.1 10.1 Правил дорожнього руху України та призвели до виникнення аварійної ситуації і її переростання в ДТП. А неналежне огородження місця проведення робіт - не перебуває в причинному зв`язку з фактом виїзду автомобіля за межі проїзної частини та виникненням ДТП.

Відповідно до ст. 89 ЦК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності.

Згідно ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Оцінюючі наданий стороною у якості доказу експертне дослідження №2/19-97 від 02.03.2018 року, суд першої інстанції вірно зазначив, що дослідження було проведено на підставі направлення ПП Омфал -2 , тобто однієї сторони спору, без повідомлення сторони позивача, а також надання вихідних матеріалів для проведення дослідження тільки з боку відповідача, та не може беззаперечно прийматися у якості доказу. Крім того, він суперечить зазначеним постановам Краматорського міського суду Донецької області, які мають преюдиціальне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Таким чином, матеріальна шкода завдана позивачу складається з матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобіля у розмірі 40675 грн 94 коп., що підтверджується висновком автотоварознавчого дослідження від 14.02.2018 року та понесених ним витрат у зв`яжу із транспортування пошкодженого транспортного засобу у сумі 620 грн., що підтверджується чеком №166 від 28.11.2017 року за послуги евакуатора. Відповідачами по справі наведений розмір матеріальної шкоди не спростований.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо недоведеності факту завдання моральної шкоди оскільки, відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст.. 23 ЦК України моральна шкода полягає у тому числі у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, майном або в інший спосіб.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що внаслідок пошкодження майна позивача під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини ПП Омфал -2 ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, що полягає душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку із пошкодженням свого автомобіля.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди апеляційний суд виходить з того, що відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З врахуванням фактичних обставин справи, характеру та обсягу перенесених позивачем душевних страждань, хвилювань та інших негативних емоцій, які він переживав внаслідок ДТП, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості апеляційний суд вважає, що на відшкодування моральної шкоди пов`язаної із пошкодженням майна позивача належить стягнути 3000 грн.

Проте, покладаючи обов`язок по відшкодуванню завданої позивачу шкоди на ПП Омфал-2 , суд першої інстанції не врахував положення ч.2 ст. 1172 ЦК України та не звернув уваги, що шкода позивачу була завдана під час виконання робіт підрядником, якій діяв за завданням замовника - Красноторської селищної ради.

Положення укладеного між відповідачами договору про надання послуг не передбачають окремого порядку щодо відшкодування шкоди завданої підрядником під час його виконання на користь третіх осіб. Пунктом 8.1 цього договору визначено, що у випадках, не передбачених цим договором сторони керуються положеннями діючого законодавства України.

Таким чином, у даному випадку повинні застосовуватися положення ч.2 ст.1172 ЦК України, згідно яких обов`язок відшкодування шкоди покладається на замовника, тобто у даному випадку на Красноторську селищну раду, яка є стороною договором та замовником робіт.

Оскільки розглядаючи справу суд першої інстанції не з`ясував належним чином усіх обставин, які мають значення по справі, не визначився з нормою матеріального закону, яким врегульовані спірні правовідносини, що призвело до невірного вирішення справи, тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті вимог.

Згідно ч.13 ст. 141 України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови у задоволенні позову на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Статтею 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи належить витрати: на правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведення їх огляду, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

З урахуванням наведеного, позивачу відлягає відшкодуванню з Красноторської селищної ради понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 607,45 грн за подання позовної заяви та витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 1250 грн. Витрати по відправленню телеграми відшкодуванню не підлягають, оскільки відповідно до ст.. 133 ЦПК України не відносяться до судових витрат.

Крім того, задовольняючі апеляційну скаргу відповідача ПП Омфал-2 частково та відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо нього, апеляційний суд, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з Красноторської селищної ради на користь ПП Омфал-2 суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1057,20 грн.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Омфал-2 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду від 28 січня 2019 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Красноторської селищної ради, Приватного підприємства Омфал-2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Красноторської селищної ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 41 295 (сорок одна тисяча двісті дев`яносто п`ять) грн 94 грн., моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Красноторської селищної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 607 грн. 45 коп., витрати пов`язані з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження в розмірі 1250 грн.

Стягнути з Красноторської селищної ради на користь приватного підприємства Омфал-2 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1057 грн. 20 коп

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Верховного Суду.

Судді: В.В. Папоян

І.В. Кішкіна

О.О. Тимченко

СудДонецький апеляційний суд
Дата ухвалення рішення12.06.2019
Оприлюднено13.06.2019
Номер документу82360646
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —234/2718/18

Постанова від 12.06.2019

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Папоян В. В.

Ухвала від 14.05.2019

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Папоян В. В.

Ухвала від 25.04.2019

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Дундар І. О.

Ухвала від 15.04.2019

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Дундар І. О.

Ухвала від 26.03.2019

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Дундар І. О.

Рішення від 28.01.2019

Цивільне

Краматорський міський суд Донецької області

Сухоручко Ю. О.

Рішення від 28.01.2019

Цивільне

Краматорський міський суд Донецької області

Сухоручко Ю. О.

Ухвала від 03.07.2018

Цивільне

Краматорський міський суд Донецької області

Сухоручко Ю. О.

Ухвала від 07.06.2018

Цивільне

Краматорський міський суд Донецької області

Сухоручко Ю. О.

Ухвала від 06.03.2018

Цивільне

Краматорський міський суд Донецької області

Сухоручко Ю. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні