Постанова

від 06.06.2019 по справі 761/21736/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції Піхур О.В.

Єдиний унікальний номер справи № 761/21736/18

Апеляційне провадження №22-ц/824/5251/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Верланова С.М., Савченка С.І.,

секретар -Тютюнник О.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Український консиліум з міжнародної освіти на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Український консиліум з міжнародної освіти , третя особа Державний університет телекомунікацій про розірвання договору та відшкодування збитків.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, -

В с т а н о в и в :

У червні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом .

Позовні вимоги, обґрунтовані тим, що 18 січня 2017 року між позивачем та відповідачем було укладено договір на отримання послуг з питань освіти, детальний опис та порядок надання яких передбачений умовною пропозицією від 18 січня 2017 року. Сторони узгодили всі істотні умови даного договору, шляхом обміну електронними листами по електронній пошті. Зокрема, за даним договором відповідач взяв на себе зобов`язання здійснювати оплату за навчання позивача та гуртожиток в Київському державному університеті телекомунікацій за 2017/2018 навчальний рік. Належно виконуючи свої обов`язки за договором, позивач сплатив відповідачу 5983 Євро, в дану суму входила вартість навчання, проживання та інші послуги згідно з умовами договору. Відповідач спочатку виконував умови договору, зокрема відповідачем було отримано в інтересах позивача запрошення на навчання до Державного університету телекомунікацій, на підставі якого позивач отримав посвідку на тимчасове проживання в Україні, частково сплачену вартість навчання позивача за 9 семестр, що в сукупності підтверджує існування договірних відносин між сторонами. Проте, станом на 01 грудня 2018 року сформувався борг за 10 семестр навчання в сумі 34983,45 грн. Наказом Ректора Державного університету телекомунікацій № 03-09ст від 15 березня 2018 року позивача, як студента, було відраховано з п`ятого курсу 2017-2018 навчального року денної форми навчання групи МНДМ-51 спеціальності Менеджмент організації та адміністрування Навчально-наукового інституту менеджменту та підприємництва .

На адвокатський запит, стосовно відрахування позивача із університету, було отримано відповідь Державного університету телекомунікацій ,де зазначено ,що студент ОСОБА_1 порушив умови пункту 3,2.4 Контракту від 14 вересня 2017 року - має заборгованість з двох дисциплін , та п. 3.2.5. Контракту - станом на 01 лютого 2018 року має заборгованість зі сплати за навчання у сумі 34 983,45 грн .

На думку позивача, дані обставини підтверджують грубе порушення відповідачем умов договору, більше того такі дії, а точніше бездіяльність, зумовили для позивача негативні наслідки. Через відрахування з Державного університету телекомунікацій рішенням ГУ ДМС України в місті Києві було скасовано посвідку позивача на тимчасове проживання в Україні. На даний час, через допущені відповідачем порушення умов договору, позивач змушений в судовому порядку оскаржувати рішення ГУ ДМСУ в м. Києві справа № 826/6305/18, оплачувати професійну правничу допомогу адвоката, доводити законність свого перебування в Україні, позбавлений можливості укласти шлюб, фактично сплатив всі кошти відповідачу розраховані на повне навчання, а в результаті позбавлений можливості отримати освіту в даному університеті. Позивач неодноразово усно звертався до відповідача з вимогою врегулювати спір мирним шляхом, зокрема розірвати договір та повністю повернути сплачені кошти, проте досягнути згоди не вдалося. Також позивач самостійно направляв письмову претензію з аналогічними вимогами, проте відповідач не надав жодної відповіді.

Позивач просив суд розірвати договір про отримання послуг з питань освіти від 18 січня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Український консиліум з міжнародної освіти ; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Український консиліум з міжнародної освіти на користь ОСОБА_1 завдані збитки в розмірі 183498,61 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року позов задоволено .

Розірвано договір про отримання послуг з питань освіти від 18 січня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Український консиліум з міжнародної освіти .

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Український консиліум з міжнародної освіти на користь ОСОБА_1 завдані збитки в розмірі 183498,61 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Український консиліум з міжнародної освіти в дохід держави судовий збір в розмірі 2539,78 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ТОВ Український консиліум з міжнародної освіти подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права , ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову В апеляційній скарзі зазначав , що суд неповно з`ясував обставини , що мають значення для вирішення справи . Так, суд не взяв до уваги , що позивач не здійснив оплату в повному обсязі , порушив умови контракту щодо виконання учбового плану , мав заборгованості з двох дисциплін , відрахування із університету відбулося з вини самого позивача . Крім того, на думку апелянта, неможливість виконати умови договору виникла саме з вини позивача, оскільки він не вніс своєчасно грошові кошти в сумі 1 300 євро , а відтак відсутні будь-які правові підстави для задоволення позову.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст 128-131 ЦПК України апелянт та його представник були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на 16 травня 2019 року, на 06 червня 2019 року. Заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від позивача не надходило. Заяв про причини неявки від позивача та його представника до апеляційного суду не надходило, а тому підстави ,вважати причини неявки позивача та його представника до суду поважними , відсутні.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи, про причини неявки суду не повідомили, колегія суддів вважає, що вважати причини їх неявки до суду поважними, відсутні.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що відповідачем порушені істотні умови договору, а саме не сплачено за навчання позивача в Київському державному університеті телекомунікацій за 10 семестр навчання, в результаті чого позивач позбавлений можливості отримати освіту, йому завдано збитків .

Однак такі висновки суду не ґрунтуються на вимогах закону, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами .

Як видно із матеріалів справи, 18 січня 2017 між ТОВ Український Консиліум з Міжнародної освіти та громадянином Пакистану ОСОБА_1 було укладено контракт. Відповідно до умов контракту, Товариство взяло на себе зобов`язання надати громадянину Пакистану ОСОБА_1 консультативні послуги з отримання візи, зустрічі в аеропорту, оплатити вартість оформлення та реєстрації в університеті, обробити/здійснити переклад документів та нотаріальне затвердження, медичне обстеження, страхування міграційного ризику, читацький квиток, оформлення посвідки на проживання, та оплата за навчання та гуртожиток у Державному університеті телекомунікацій.

Відповідно до умов договору позивач має сплатити по прибуттю (лютий/березень 2017 року ) - 5 983 Євро , до ІНФОРМАЦІЯ_1 - 1300 Євро. ( а.с. 8-19).

Згідно довідки ТОВ Українського консиліуму міжнародної освіти, від 03 квітня 2017 року проведена оплата в сумі 5 983 Євро ( у гривнях ) . Призначення платежу : послуги фірми, консультаційні послуги з отримання візи, зустріч в аеропорту, оплата за оформлення та реєстрацію в університеті, обробку перекладів документів та їх нотаріальне затвердження, медичне обстеження, медичне страхування, страхування міграційного ризику , читацький квиток, оформлення посвідки на проживання, та оплата за навчання та гуртожиток у Державному університеті телекомунікацій ( а.с. 18) .

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином Пакистану (а.с.7).

Позивача запрошено на навчання до Державного університету телекомунікацій на курс вивчення української мови ( а.с. 19) .

Позивачу, громадянину Пакистану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 видано посвідку на тимчасове проживання в Україні серії НОМЕР_1 ( а.с. 7) .

Наказом № 11-іст від 14 вересня 2017 року Про зарахування на навчання громадянина Пакистану ОСОБА_1 зараховано студентом п`ятого курсу 2017/2018 навчального року, денної форми навчання за спеціальністю Менеджмент організацій та адміністрування за рахунок коштів фізичних, юридичних осіб ( а.с. 22.).

Згідно витягу з протоколу № 2 від 28 лютого 2018 року засідання Вченої ради Навчально-наукового інституту менеджменту та підприємництва рекомендовано відрахувати ОСОБА_1 зі складу студентів у зВ2язку з невиконанням умов договору (заборгованість з двох дисциплін , заборгованість у сплаті за навчання ) ( а.с. 27) .

Наказом № 03-09-ст від 15 березня 2018 року Про відрахування студентів громадянина Пакистану ОСОБА_1 , студента п`ятого курсу 2017-2018 навчального року денної форми навчання, який навчається для здобуття ступеня вищої освіти Магістр спеціальності Менеджмент організацій та адміністрування Навчально - наукового інституту менеджменту та підприємництва з фінансуванням за рахунок коштів фізичних осіб, відраховано за порушення умов контракту, а саме не відвідує заняття із 01 лютого 2018 року без поважних причин , має академічну заборгованість з двох дисциплін ( а.с. 23) .

Рішенням ГУ Державної міграційної служби України в місті Києві від 27 березня 2018 року № 8\739 скасовано посвідку на тимчасове проживання в України серії НОМЕР_1 видану 24 квітня 2017 року на підставі п.п.2 п. 19 Порядку фоформлення Ю виготовленнґ і видачі посвідки на постійне проживання на посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року № 251( а.с. 28) .

Позивач зазначав, що у зв`язку з тим, що ТОВ Український Консиліум з Міжнародної освіти належним чином не виконало покладені на себе обов`язки та не сплатило за навчання, громадянина Пакистану ОСОБА_1 було відраховано з університету та скасовано посвідку на тимчасове проживання.

Позивач про вказані обставини повідомляв відповідача, однак такі обставини не були взяті відповідачем до уваги. Крім того , позивач повідомляв відповідача про те, що має намір зареєструвати шлюб з громадянкою України, а тому наголошує на безпідставності прийняття спірного рішення, яке спричинило позивачу збитки.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості /ст.627 ЦК України/.

За положеннями ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для його виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ст. 903 ЦК України, яка регулює питання щодо плати за договором про надання послуг, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В статті 610 ЦК України, зазначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Вимогами статті 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Стаття 10 Закону України Про захист прав споживачів передбачає, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця. У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: 1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; 2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); 3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; 4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; 5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору. Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором. За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Статтею 22 частинами 1 та 3 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як видно з тексту договору від 18 січня 2017 року , однією із умов договору є сплата грошових сум у два етапи - у лютому /березні 2017 року - сума 5 983 Євро , до 1- вересня 2017 року сума - 1300 Євро. Що стосується суми 5 983 Євро , то вона є внесеною позивачем , сплаченою відповідачем і перерахованою на рахунок Державного університету телекомунікацій ( а.с. 18) . Що стосується суми 1300 Євро , то належних і допустимих доказів ,що вказана сума внесена позивачем відповідачу для перерахування на рахунок третьої особи , а відповідач в порушення умов договору не сплатив грошові кошти за навчання позивача у 10 семестрі, позивач відповідно до ст. 81 ЦПК України суду не надав, а тому посилання позивача ,що саме відповідач не виконав умови договору є безпідставними ( а.с. 8-17) . Щодо посилань позивача на ту обставину , що саме внаслідок невиконання умов договору відповідачем в частини оплати за навчання , він був відрахований з навчання , спростовується наказом № 03-09 ст від 15 березня 2018 року , яким позивач відрахований з навчання. Так з тексту наказу видно, що ОСОБА_1 відрахований з навчання на підставі службового подання директора Навчально-наукового інституту менеджменту та підприємництва від 13 березня 2018 року . Із тексту службового подання видно, що студент ОСОБА_1 з 01 лютого 2018 року не відвідує заняття без поважних причин, має академічну заборгованість з двох дисциплін. Така підстава відрахування з навчання, як несплата за навчання, у службовому поданні відсутня ( а.с. 23-25). З наведених обставин слідує, що відсутній причинно-наслідковий зв`язок між діями відповідача і відрахуванням позивача з навчання .

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції , відповідно до ст. 367 ЦПК України , колегія суддів вважає рішення слід скасувати з ухваленням рішення про відмову у задоволенні позову з підстав його недоведеності, оскільки визначених ст. 651 , 638, 901 , 906 ЦК України підстав для розірвання договору, порушенням вимог Закону України Про захист прав споживачів , або завдання шкоди позивачеві з боку відповідача із матеріалів справи , і встановлених обставин не вбачається, а відтак висновок суду про задоволення позову є помилковим.

Керуючись ст.ст. 365, 367,369,374,376,381 - 384 ЦПК України , колегія суддів ,-

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Український консиліум з міжнародної освіти задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 січня 2019 року скасувати, ухвалити у справі нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Український консиліум з міжнародної освіти , третя особа Державний університет телекомунікацій про розірвання договору та відшкодування збитків відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції .

Повний текст судового рішення буде виготовлений не пізніше 13 червня 2019 року.

Головуючий

Судді