Постанова

від 11.06.2019 по справі 910/14103/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2019 р. Справа№ 910/14103/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

сторони явку своїх представників не забезпечили

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Іванівський"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2019 року (повний текст складено 01.03.2019 р.)

у справі № 910/14103/18 (суддя Смирнова Ю.М. )

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Іванівський"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача : Товариство з обмеженою відповідальністю "Користівське"

про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1.1 короткий зміст позовних вимог:

1.1.1. Приватне сільськогосподарське підприємство "Іванівський" звернулось до суду з позовною заявою про визнання недійсним договору поставки № 3Р-118/18 СгТ від 14.02.2018 (а.с.12-15).

1.1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний правочин не спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, є фіктивним, порушує ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст.ст. 215, 234 ЦК України.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що під час підготовки до експлуатації поставленого відповідачем товару виявлено пошкодження, яке унеможливлює його використання за призначенням без проведення відновлювальних робіт і може трактуватися як прихований дефект. Відповідачем заміни товару здійснено не було.

1.2 короткий зміст рішення суду першої інстанції:

1.2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2019 р. у справі №910/14103/18 в позові відмовлено повністю (т.ІІ, а.с. 150-154).

1.3 короткий зміст вимог апеляційної скарги:

1.3.1. Приватне сільськогосподарське підприємство "Іванівський" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2019 року у справі №910/14103/18, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ:

2.1. визначення складу суду, заяви, клопотання:

2.1.1. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 квітня 2019 року, апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства "Іванівський" у судовій справі № 910/14103/18 передана на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Чорна Л.В.

2.1.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2019 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14103/18 за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Іванівський" на рішення Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2019 року у справі № 910/14103/18 та призначено до розгляду на 14 травня 2019 року.

2.2. узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

2.2.1. Позивач зазначає, що відповідач не вчинив дій для настання реальних наслідків, а саме поставку товару належної якості.

2.2.2. Суд першої інстанції неправильно застосовує обставини справи трактуючи їх відповідно до ст. 234 ЦК України.

2.2.3. Судом відмовлено у задоволенні клопотань позивача про виклик свідків та витребування доказів з метою дослідження повідомлення про зобов`язання заміни сівалки та допит директора відповідача з метою підтвердження або спростування наміру не вчиняти жодних дій щодо виконання взятих на себе зобов`язань за оскаржуваним договором.

2.3 узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

2.3.1. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним.

2.3.2. Позивачем належними та допустимими доказами не доведено, що сторони спірного правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

2.3.3. Сторонами вчинялися дії, спрямовані на виконання умов укладеного між ними Договору поставки.

2.4 інші процесуальні дії у справі:

2.4.1. Відповідно до Довідки Північного апеляційного господарського суду від 11.06.2019 р. судове засідання у режимі відео конференції не відбулось, у зв`язку з неможливістю налагодження коректної роботи системи відеоконференцзв`язку.

2.4.2. У судове засідання 11 червня 2019 року у приміщення Північного апеляційного господарського суду сторони явку своїх представників не забезпечили, про причини неявки колегію суддів не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення ухвали на повідомлені суду адреси, а також шляхом оприлюднення таких ухвал у Єдиному державному реєстрі судових рішень та інформації про час та місце розгляду справи на офіційному сайті "Судової влади України".

Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Апеляційне провадження у справі №910/14103/18 відкрито ухвалою від 19.03.2019 р., отже останнім днем строку розгляду апеляційної скарги, є 13.06.2019 р.

Враховуючи поведінку сторін, те, що їх явка не визнавалась обов`язковою, те, що неявка їх представників не перешкоджає розгляду справи, а також з метою недопущення порушення процесуальних строків, колегія суддів приходить висновку про можливість розгляду справи №910/14103/18 у судовому засіданні 11.06.2019 р .

Мотивувальна частина

3.ПОЗИЦІЯ СУДУ:

3.1. встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини ;

3.1.1. 14.02.2018 між ТОВ "Імперія-Агро" (постачальник) та ПрАТ "Іванівський" (покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів №ЗР-118/18 СгТ (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 Договору в терміни, визначені договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця сільськогосподарську техніку (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору (а.с. 39-42).

3.1.2. Згідно з п. 1.2 Договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю, гривнева вартість товару та її грошовий еквівалент в іноземній, порядок та терміни оплати вартості товару (в т.ч. тієї частини вартості товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови (в т.ч. щодо надання знижки до вартості (ціни) товару), погоджені сторонами, визначені в договорі та в додатках до нього, які складають невід`ємну частину договору.

3.1.3. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що ціну товару вказано в додатках. Ціну договору становить загальна ціна товару, що передається за цим договором. Сторони встановлюють ціну товару в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, зазначеній в додатках. Сторони відповідно до положень ч. 2 ст. 524 та ст. 533 Цивільного кодексу України погоджуються застосовувати при проведенні розрахунків за цим договором курс долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання даного договору та/або додатку/специфікації.

3.1.4. Відповідно до п. 2.5 Договору товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом покупець сплачує на користь постачальника відсотки.

3.1.5. За змістом п.п. 4.1 Договору приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в день його отримання від постачальника, покупець зобов`язаний перевірити комплектність, цілісність тари, пломб на ній (при їх наявності), а також відсутність наявних ознак пошкодження товару і у випадку їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити постачальнику; факт передачі товару покупцю підтверджується підписами та печатками (за наявності) уповноважених представників сторін у товарно-супровідній документації.

3.1.6. Розділом 3 Договору "Зобов`язання сторін" визначено, зокрема, що постачальник зобов`язаний повідомити покупця (будь-яким способом) про прибуття товару на склад постачальника; передати товар покупцю в термін та в місці, які визначені договором; покупець зобов`язаний провести оплату за товар відповідно до умов договору, оплатити гривневу різницю ціни товару, вирахувану відповідно до п.п. 2.2 цього договору в разі зміни курсу еквіваленту ціни договору, приймати, транспортувати, зберігати та застосовувати товар за призначенням в технологічних процесах виробництва сільськогосподарської продукції тощо.

3.1.7. До позовної заяви позивачем надано копію Специфікації №1 від 14.02.2018 до Договору купівлі-продажу сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів №ЗР-118/18 СгТ від 14.02.2018 (далі - Специфікація), підписаної представниками обох сторін та скріпленої печатками підприємств (а.с. 43).

3.1.8. В даній Специфікації сторони погодили, що поставці підлягає товар з наступними умовами: асортимент продукції - VPHE-DG6 сівалка з дисковим сошником 6-ти рядкова прямого висіву у кількості 1 шт.; ціна в гривнях без ПДВ - 475000,00 грн.; строки поставки - 02.03.2018; курс 33,0400; ціна в Євро - 17251,82 грн. Загальна сума товару за даною специфікацією становить 570000,00 грн (еквівалент у Євро: 17251,82 Євро).

3.1.9. У специфікації визначено, що покупець зобов`язаний перерахувати грошові кошти, зазначені в п. 1 даної специфікації з урахуванням умов, викладених в розділі 2 Договору на поточний рахунок постачальника наступним чином: грошові кошти в розмірі 10% вартості товару, що складає 57000,00 грн. (еквівалент у Євро: 1725,18 Євро), перераховуються покупцем до 23.02.2018; грошові кошти в розмірі 90% вартості товару, що складає 513000,00 грн. (еквівалент у Євро: 15526,64 Євро), перераховуються покупцем до 01.08.2018.

3.1.10. Як свідчить наявна у справі копія видаткової накладної №1672 від 22.03.2018, на виконання Договору №ЗР-118/18 СгТ від 14.02.2018 ТОВ "Імперія-Агро" поставлено, а ПрАТ "Іванівський" прийнято товар - VPHE-DG6 сівалка з дисковим сошником 6-ти рядкова прямого висіву у кількості 1 шт. загальною вартістю 570000,00 грн з ПДВ (а.с. 44).

3.2 обставини встановлені судом апеляційної інстанції і визначених відповідно до них правовідносин;

3.2.1. Товар за своїми якісними характеристиками відповідає сертифікату якості підприємства-виробника, з чим покупець погоджується (п. 1.3 Договору).

3.2.2. За змістом п. 9.1 Договору постачальник дає гарантію на продукцію на строк 12 місяців з дня запуску в роботу, про що складається акт вводу в експлуатацію, згідно стандартних умов сервісу постачальника.

3.2.3. Позивач звертався до відповідача з претензіями №02/18 від 23.03.2018 та №03/18 від 30.04.2018 р., у яких зазначав, що під час підготовки поставленого відповідачем за договором №3Р-118/18СтГ товару до експлуатації виявлено пошкодження, що унеможливлює його експлуатацію за призначенням без проведення відновлювальних робіт. Враховуючи викладені обставини позивач просив відповідача направити свого представника для складання передбаченого п. 4.2 Договору акту про прихованій недолік та здійснити ремонтні роботи (а.с. 45, 47).

3.2.4. У відповідь на вказані претензії відповідач у повідомленні від 09.04.2018 №132-43 зазначив, що буде вживати заходів щодо усунення дефектів товару та направлення представника для фіксування виявленого дефекту та у повідомленні б/н б/д вказав на те, що товар буде замінений до 30.04.2018 р. (а.с. 46, 48).

3.3. доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;

3.3.1. Правовими наслідками укладення постачальником договору поставки є поставка Визначеного договором товару у власність покупця.

3.3.2. Матеріалами справи підтверджується, що як позивачем, так і відповідачем вчинялися конкретні дії, спрямовані на виконання умов укладеного між ними Договору поставки сільськогосподарської техніки з розстроченням платежів №3Р-118/18 СгТ від 14.02.2018, такі як підписання специфікації, передача товару постачальником та прийняття його покупцем, оформлення такої передачі видатковою накладною.

3.3.3. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що поставка товару неналежної якості не є тією обставиною, яка свідчить про фіктивність правочину, чи його не спрямованість на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

3.3.4. Також судом першої інстанції вірно зазначено, що обставини щодо порушення відповідачем умов Договору (щодо поставки товару належної якості), про які зазначає позивач, не є підставою для кваліфікації правочину як фіктивного, а можуть лише свідчити про наявність у позивача права вимагати розірвання договору або застосування інших встановлених законодавством наслідків (у разі підтвердження таких обставин у визначений законом спосіб).

3.4. чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси за захистом яких мало місце звернення до суду:

3.4.1. Матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем встановленого договором права позивача на отримання товару належної якості. Вказане підтверджує факт порушення відповідачем взятого на себе зобов`язання за договором та не свідчить про невідповідність укладеного сторонами правочину положенням чинного законодавства, в т.ч. не свідчить про фіктивність такого правочину.

ВИСНОВКИ СУДУ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА:

4.1. висновки за результатами розгляду матеріалів справи

4.1.1. Позивачем не доведено обставин, якими обґрунтовано вимоги у даній справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для їх задоволення.

4.2. посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:

4.2.1. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

4.2.2. За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

4.2.3. Відповідно до ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах.

4.2.4. Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

4.2.5. Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

4.2.6. Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму; до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (аналогічні положення також містяться у ст. 712 ЦК України).

4.2.7. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

4.2.8. Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

4.2.9. Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

4.2.10. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для вигляду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін.

Сам по собі факт невиконання сторонами умов правочину не робить його фіктивним. Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не можна визнати фіктивним.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 18.06.2018 у справі №910/11559/17, від 01.08.2018 у справі №910/11560/17.

4.2.11. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 21.01.2015 р. у справі 6-197цс14).

5. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ:

5.1. мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу

5.1.1. Правовими наслідками виконання укладеного договору поставки для продавця є поставка відповідного товару, а для покупця - його оплата. Оскільки на виконання правочину відповідачем передано, а позивачем прийнято майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний та такий, що не спрямований на настання правових наслідків. Вказаним спростовуються доводи позивача про фіктивність такого правочину, не спрямованість на спричинення ним правових наслідків, а також про невірне застосування судом першої інстанції положень ст. 234 ЦК України.

5.1.2. Також колегія суддів зазначає про необґрунтованість тверджень позивача щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права внаслідок відмови у задоволенні клопотань про виклик свідків та витребування доказів. Позивач визначав, що допит директора відповідача мав відбутись з метою підтвердження або спростування наміру не вчиняти жодних дій щодо виконання взятих на себе зобов`язань за оскаржуваним договором. В силу положень ч. 2 ст. 87 ГПК України на підставі показань свідків не можуть встановлюватись обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Таким документом, в силу положень законодавства про купівлю-продаж та поставку може бути в т.ч. акт прийому-передачі або видаткова накладна. Обставини виконання договору та відповідно спрямованість дій відповідача на настання реальних правових наслідків визначається наявним у матеріалах справи первинним документом - видатковою накладною, що свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про виклик свідків та витребування доказів.

6. ВИСНОВКИ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ:

6.1.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

6.1.2. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається.

6.1.3. Рішення Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2019 року у справі №910/14103/18 підлягає залишенню без змін.

6.1.4. Апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства "Іванівський" на рішення Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2019 року у справі № 910/14103/18 задоволенню не підлягає.

7. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ:

7.1.1. Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Іванівський" на рішення Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2019 року у справі №910/14103/18 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20 лютого 2019 року у справі №910/14103/18 залишити без змін.

3. Судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватного сільськогосподарського підприємства "Іванівський".

4. Справу №910/14103/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено - 13.06.2019 р.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Л.В. Чорна

О.В. Агрикова