Рішення

від 12.06.2019 по справі 908/1331/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 32/75/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.06.2019 Справа № 908/1331/18

м.Запоріжжя

За позовом Фермерського господарства "Крєпиш СВ" (70514, Запорізька область, Оріхівський район, с. Щасливе, вул. Запорізька, 15)

до відповідача Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50)

про визнання договору оренди землі поновленим

Суддя Колодій Н.А.

при секретарі Лола Н.О.

За участю представників:

Від позивача - Макаренко О.М., довіреність б/н від 02.07.2018;

Від відповідача - Гурильов А.С. (дов. № 8-0.63-1/62-19 від 02.01.19)

СУТНІСТЬ СПОРУ:

11.07.2018 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Фермерського господарства "Крєпиш СВ" до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки № 57, укладеного 20.10.2006 між позивачам та третьою особою, зареєстрований у Оріхівському районному відділі Запорізької регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.08.2007 за № 040727500001, на строк 10 років на тих самих умовах, визначених договором № 57, з урахуванням додаткової угоди від 07.10.2009, шляхом укладання додаткової угоди.

Ухвалою суду від 13.07.2018 відкрито загальне провадження у справі №908/1331/18, цією ж ухвалою зупинено провадження у справі № 908/1331/18 до перегляду судового рішення № 920/739/17 у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.02.2019 провадження у справі поновлено, підготовче засідання призначено на 26.03.2019. У підготовчому засіданні 26.03.2019 оголошено перерву до 24.04.2019. Ухвалою суду від 12.04.2019 перенесено підготовче засідання з 24.04.2019 на 22.04.2019. Ухвалою суду від 22.04.2019 підготовче проводження закрито, судове засідання по суті призначено на 21.05.2019 У судовому засіданні 21.05.2019 оголошено перерву до 12.06.2019.

У судовому засіданні 12.06.2019 представник позивача підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві, зазначивши наступне. 20.10.2006 між позивачем та Оріхівською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди земельної ділянки № 57, який зареєстровано у Державному реєстрі земель 23.08.2017 № 040727500001. Договір укладено на 10 років. 20.07.2017 позивач звернувся до відповідача з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі від 20.10.2006, з пропозицією збільшити розмір орендної плати до 5% від нормативно-грошової оцінки. 04.08.2017 на адресу позивача надійшов лист-повідомлення відповідача про заперечення проти поновлення вказаного договору оренди землі. Відповідач після закінчення дії договору не звертався до позивача з вимогами повернути земельну ділянку. Позивач продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату. У зв`язку з чим, просить позов задовольнити та визнати поновленим договір оренди земельної ділянки № 57 від 20.10.2006 на строк 10 років на тих самих умовах, з урахуванням додаткової угоди від 07.10.2009, шляхом укладання додаткової угоди.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, пояснивши, що дійсно 20.07.2017 на адресу Головного управління надійшов лист позивача про поновлення договору оренди землі від 20.10.2006. 04.08.2017 Головне управління надало відповідь, в якій зазначило, що не погоджується на запропоновані заявником умови договору, викладені в проекті додаткової угоди в частині розміру орендної плати на рівні 5% від нормативно-грошової оцінки. У зв`язку з тим, що між сторонами не було досягнуто згоди щодо розміру орендної плати, позивач втратив переважне право на укладання договору оренди землі. У зв`язку з зазначеним, просить в позові відмовити.

У судовому засіданні 12.06.2019 після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами, а також після судових дебатів, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2006 між Оріхівською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Фермерським господарством "Крєпиш СВ" (орендар, позивач) укладено договір оренди земельної ділянки № 57, відповідно до умов якого орендодавець за плату передає орендарю земельну ділянку в користування на термін, встановлений цим договором, а орендар приймає її і зобов`язується використовувати для ведення товарно сільськогосподарського виробництва (п. 1.1).

Відповідно до пунктів 2.1, 2.3 договору, в редакції додаткової угоди від 07.10.2009, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 55,6608 га, у тому числі рілля 55,6608 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 442988,38 грн. Довідка про визначення грошової оцінки земельної ділянки видана 27.05.2009.

Кадастровий номер земельної ділянки - 2323987900:03:002:0164 (п. 2.4).

Пунктом 4.1 договору, в редакції додаткової угоди від 07.10.2009, сторонами погоджено, що договір укладено на 10 років з урахуванням ротації культур. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір оренди земельної ділянки зареєстрований у Оріхівському районному відділі Запорізької РФ ДП "Центр ДЗК" 23.08.2007, про що в Державному реєстрі земель був зроблений відповідний запис № 040727500001.

01.01.2013 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" № 5245-VI від 06.09., відповідно до якого до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених Земельним кодексом України.

На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області.

Наказом № 40 від 25.01.2013 Міністерство аграрної політики України затвердило зміни до Положення про головні управління Держземагенства в областях, згідно з п. 4.32 якого Головні управління Держземагенства в областях наділені повноваженнями передавати відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах областей.

Відповідно до п. 1 та п. 5 ч. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Державне агентство земельних ресурсів України реорганізоване шляхом перетворення в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є правонаступником Державного агентства земельних ресурсів України.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. № 5 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру" реорганізовано територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру за переліком згідно з додатком 2.

Відповідно до додатку № 2 даної постанови, Головне управління Держземагенства у Запорізькій області реорганізовано в Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Згідно положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Запорізької області.

Враховуючи наведене, після укладення між Оріхівською районною державною адміністрацією та позивачем (орендарем) договору оренди землі та станом на час закінчення терміну його дії, відбулись зміни в чинному законодавстві, та як наслідок, через таку зміну змінився й орендодавець земельної ділянки за договором оренди землі, яким на даний час є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

З метою реалізації свого права на поновлення договору, позивач листом від 20.07.2017 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якому просив поновити договір оренди земельної ділянки № 57 від 20.10.2006, зареєстрований за номером 040727500001, на той же самий строк. До листа позивачем було додано проект додаткової угоди, в якій позивач збільшив розмір орендної плати до 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Листом-повідомленням № 27-8-0.6-4385/2-17 від 04.08.2017 відповідач поінформував про незгоду із запропонованими позивачем умовами, викладеними в додатковій угоді в частині розміру орендної плати. Зокрема, посилаючись на ст. 288 Податкового кодексу України, згідно положень якої річна сума орендної плати не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Зазначивши, при цьому, що продаж права оренди окремими лотами на конкурсних засадах (земельних торгах) надає змогу збільшити фінансові надходження від орендної плати, оскільки ключовою засадою під час торгів є конкуренція. І від того, на скільки вищу ціну запропонує один учасник торгів від іншого, залежатиме розмір орендної плати. Згідно проекту додаткової угоди орендарем пропонується орендна плата у розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки. Однак, за результатами проведення земельних торгів, орендна плата могла б бути значно більшою. У зв`язку з зазначеним, переважено право орендаря на поновлення договору оренди землі припиняється, а земельна ділянка підлягає поверненню.

Предметом розгляду по даній справі є вимога позивача про поновлення договору оренди земельної ділянки № 57 від 20.10.2006 (державна реєстрація від 23.08.2007 за № 040727500001) на той самий строк та на тих самих умовах, шляхом укладення додаткової угоди.

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оренду землі", орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Умови та порядок поновлення договору оренди землі врегульовані приписами ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди, а саме:

1) внаслідок використання орендарем свого переважного права на поновлення строку дії договору, та

2) у разі продовження орендарем користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України Про оренду землі ).

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.

Судом встановлено, що позивач, належним чином скористався своїм переважним правом на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк, у відповідності до частин 1-3 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та п. 8 договору оренди землі надіслав Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області лист-повідомлення про поновлення спірного договору оренди землі на той самий строк, збільшивши, при цьому, розмір орендної плати до 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, додавши до цього листа проект додаткової угоди про поновлення дії договору.

У відповідь на лист-пропозицію позивача про поновлення договору оренди землі, відповідач листом-повідомленням № 27-8-0.6-4385/2-17 від 04.08.2017 відмовив у поновленні договору оренди землі, посилаючись на недосягнення сторонами домовленості щодо розміру орендної плати.

Законодавцем у частині 5 статті 33 Закону України Про оренду землі визначено алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря:

1) розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону;

2) узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору;

3) за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності);

4) укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.

За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Зазначені положення слід розуміти таким чином:

а) орендодавець у разі невідповідності змісту листа-повідомлення та умов проекту додаткової угоди вимогам закону повинен протягом місяця із дати його отримання повідомити орендареві про такі невідповідності, що, у свою чергу, може бути підставою для заперечення у задоволенні заяви орендаря;

б) може запропонувати свою редакцію істотних умов договору оренди землі.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця щодо невідповідності листа-повідомлення із проектом додаткової угоди вимогам закону мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору , щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17.

Натомість, оцінивши лист-повідомлення від 04.08.2017, суд встановив, що він місить лише посилання на ст. 288 Податкового кодексу України. При цьому, відповідач на виклав жодної обґрунтованої підстави для відмови у поновленні договору оренди землі, відповідно до вимог Закону України Про оренду землі . Зазначивши про те, що він не згоден з розміром орендної плати, оскільки вона могли б бути значно більшою, відповідач не конкретизував в якому саме розмірі він бажає її узгодити з позивачем.

Суд зазначає, що ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системності та послідовності у діяльності відповідних органів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Для оцінки правовідносин у даному випадку суд керується правилами, викладеними Європейським судом з прав людини у рішенні в справі Sunday Times v. United Kingdom. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.

У справі Steel and others v. The United Kingdom ЄСПЛ наголосив, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що, зокрема, підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема, щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідь відповідача, надана у листі-повідомленні № 27-8-0.6-4385/2-17 від 04.08.2017, має загальний характер та не відповідає приписам ч. 5 ст. 33 Закону України Про оренду землі . Зазначені дії суд розцінює як недобросовісну поведінку відповідача, яка позбавляє позивача належним чином використати надане йому законом право на поновлення договору оренди земельної ділянки. .

Крім того, викладені у листі-повідомлені № 27-8-0.6-4385/2-17 від 04.08.2017 посилання на ст. 288 Податкового кодексу України є підставою для перегляду розміру орендної плати в процесі узгодження з орендарем усіх істотних умов договору, а не підставою для відмови у поновлені договору.

Отже, саме відповідачем була порушена процедура реалізації позивачем переважного права на поновлення договору в порядку ч. 1-5 ст.33 ЗУ Про оренду землі , що, у свою чергу, дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

З матеріалів справи також вбачається, що після закінчення строку дії договору оренди землі Фермерського господарства "Крєпиш СВ" продовжує користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, що копіями платіжних доручень.

Враховуючи, що орендар (позивач) належно виконує обов`язки за договором оренди землі, продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і протягом одного місяця після закінчення строку договору не отримав мотивовані заперечення орендодавця у поновленні договору оренди землі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про поновлення договору оренди землі в порядку ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі є обґрунтованими та законними.

За таких обставин, позовна заява про визнання поновленим договір оренди земельної ділянки № 57 від 20.10.2006, який зареєстровано у Оріхівському районному відділі Запорізької РФ ДП "Центр ДЗК" 23.08.2007, про що в Державному реєстрі земель був зроблений відповідний запис № 040727500001, на строк 10 років, на тих самих умовах, в редакції додаткової угоди, підлягають задоволенню.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що у разі незгоди з розміром орендної плати, позивач не позбавлений права в судовому порядку внести відповідні зміни до договору оренди землі.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки № 57 від 20.10.2006, укладений Фермерським господарством "Крєпиш СВ" та Оріхівською районною державною адміністрацією Запорізької області, зареєстрований у Оріхівському районному відділі Запорізької регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.08.2007 за №040727500001, на строк десять років та на тих самих умовах, з урахуванням додаткової угоди від 07.10.2009, шляхом укладання додаткової угоди в наступній редакції:

ДОДАТКОВА УГОДА

ДО ДОГОВОРУ ОРЕНДИ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ №57 від 20.10.2006 року

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код за ЄДРПОУ 39820689), що діє на підставі положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 333 від 29.09.2016 - далі за текстом -Орендодавець, з однієї сторони, та Фермерське господарство "Крєпиш СВ", код за ЄДРПОУ 33954667, юридична адреса: Запорізька область, Оріхівський район село Щасливе, вулиця Запорізька, будинок 15, в особі голови Данильченко Віри Володимирівни, що діє на підставі Статуту Господарства, далі за текстом - Орендар, з другої сторони, діючи на підставі Договору оренди земельної ділянки від 20.10.2006 року, який зареєстровано 23 серпня 2007 року за №040727500001 Оріхівським районним відділом Запорізької регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах та враховуючи приписи Додаткової Угоди до даного Договору, укладеної 07.10.2009 року та зареєстрованої 27.10.2011 року за №232390004000693, у відповідності до приписів ст. 792 Цивільного кодексу України, ст. 33 Закону України Про оренду землі , уклали цю Додаткову Угоду про нижченаведене:

1. Поновити термін дії Договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 23.08.2007 №040727500001) на 10 (десять) років.

2. Всі інші умови вищевказаного Договору не змінені даною угодою, залишаються чинними.

3. Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору оренди земельної ділянки.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50; код ЄДРПОУ 39820689) на користь Фермерського господарства "Крєпиш СВ" (70514, Запорізька область, Оріхівський район, с. Щасливе, вул. Запорізька, 15; код ЄДРПОУ 33954667) суму 1762 (одну тисячі сімсот шістдесят дві) грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Повне судове рішення складено 13.06.2019.

Суддя Н.А. Колодій