Постанова

від 23.06.2020 по справі 908/1331/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2020 року

м. Київ

Справа № 908/1331/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Макаренко О. М., адвокат;

відповідач - не з`явився.

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - Держгеокадастр)

на рішення Господарського суду Запорізької області (суддя - Колодій Н. А.) від 12.06.2019

та постанову Центрального апеляційного господарського суду (головуючий Кузнецова І. Л., судді: Кощеєв І. М., Широбокова Л. П.) від 08.08.2019 у справі

за позовом Фермерського господарства "Крєпиш СВ" (далі - ФГ)

до Держгеокадастру

про визнання договору оренди землі поновленим

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 11.07.2018 ФГ звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Держгеокадастру про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки № 57, укладеного 20.10.2006 між ФГ та Оріхівською районною державною адміністрацією (далі - Адміністрація), зареєстрованого у Оріхівському районному відділі Запорізької регіональної філії державного підприємства Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.08.2007 за № 040727500001 (далі - Договір), на строк десять років на тих самих умовах з урахуванням додаткової угоди від 07.10.2009 шляхом укладення додаткової угоди в редакції, наведеній у позовній заяві (далі - Додаткова угода).

1.2. Позовна заява мотивована тим, що ФГ вважає Договір поновленим, проте Держеокадастр не надає відповіді на неодноразові звернення щодо укладення додаткової угоди про його поновлення (пролонгацію).

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.06.2019, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2019, позов задоволено; визнано поновленим Договір на строк десять років та на тих самих умовах з урахуванням додаткової угоди від 07.10.2009 шляхом укладання додаткової угоди в редакції, викладеній в резолютивній частині рішення суду першої інстанції.

2.2. Рішення судів мотивовані тим, що ФГ, надіславши Держгеокадастру лист-повідомлення про поновлення Договору на той самий строк, збільшивши розмір орендної плати до 5 процентів від нормативної грошової оцінки земельної ділянки та додавши до цього листа проєкт додаткової угоди про поновлення дії договору, належним чином скористалось своїм переважним правом на укладення Договору на новий строк відповідно до частин першої-третьої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) та умов Договору; в листі-повідомленні Держгеокадастру від 04.08.2017 містяться лише посилання на статтю 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), але не вказано жодної обґрунтованої підстави для відмови у поновленні Договору відповідно до вимог Закону; Держеокадастр зазначив, що не згоден з розміром орендної плати, оскільки вона могла б бути значно більшою, проте не конкретизував, в якому саме розмірі він бажає її узгодити з ФГ; відповідь Держгеокадастру має загальний характер та не відповідає приписам частини п`ятої статті 33 Закону, що свідчить про його недобросовісну поведінку, яка позбавляє ФГ належним чином використати надане йому законом право на поновлення Договору; Держгеокадастр порушив процедуру реалізації ФГ переважного права на поновлення Договору в порядку частин першої-п`ятої статті 33 Закону, що дало ФГ підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу частини шостої статті 33 Закону; ФГ належно виконує обов`язки за Договором, продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку його дії і протягом одного місяця після закінчення цього строку не отримало мотивовані заперечення Держеокадастру у поновленні Договору; у разі незгоди з розміром орендної плати Держгеокадастр не позбавлений права в судовому порядку внести відповідні зміни у Договір; доводи Держгеокадастру, що листом від 04.08.2017 він заперечив проти поновлення Договору, у зв`язку з чим він вважається припиненим з 24.08.2017 необґрунтовані, оскільки викладені у вказаному листі посилання на статтю 288 ПК України є підставою для перегляду розміру орендної плати в процесі узгодження з орендарем усіх істотних умов договору, а не підставою для відмови у його поновленні; доводи Держгеокадастру про направлення ним на адресу ФГ листа-повідомлення із запереченнями у поновленні Договору на підставі частини шостої статті 33 Закону до уваги не приймаються, оскільки він не надав відповідні докази направлення; клопотання Держгеокадастру про долучення до матеріалів справи листа-повідомлення № 27-8-0.0-5080/2-17 від 19.09.2017 (далі - Лист) подано до суду 21.05.2019, тобто після закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті без доведення обставин неможливості подання Листа у встановлений судом строк.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. 02.09.2019 Держгеокадастр звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 12.06.2019 і постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2019 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Суд першої інстанції порушив норми частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки задовольнив позов на підставі частини шостої статті 33 Закону, проте суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги надісланий на адресу ФГ Лист, яким Держгеокадастр висловив заперечення у поновлені Договору; не дослідили обставини, які встановлюються Листом, та обставини, пов`язані з датою його направлення на адресу ФГ. Ці обставини мають суттєве значення для вирішення справи, оскільки для правильного застосування частини шостої 33 Закону суд повинен встановити факт направлення Листа орендодавцем в місячний строк після закінчення строку дії договору на адресу орендаря.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

5.1. 07.10.2019 ФГ подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення та постанову - без змін.

5.2. Відзив обґрунтований тим, що ФГ дотрималось усіх приписів статті 33 Закону щодо пролонгації Договору, що врахували суди попередніх інстанцій; Лист виник після з`ясування всіх фактичних обставин справи на процесуальній стадії, яка не передбачає подання нових доказів; Держгеокадастр не пояснив та не підтвердив, чи був Лист направлений та отриманий ФГ, а також причини, які перешкодили надати його у встановлений процесуальний строк.

6. Розгляд справи Верховним Судом

6.1. Ухвалою Суду від 23.09.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Держгеокадастру; надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 08.10.2019; зупинено провадження у цій справі до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 320/5724/17.

6.2. 01.04.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі № 320/5724/17, повний текст якої оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.05.2020.

6.3. Ухвалою суду від 28.05.2020 провадження у цій справі поновлено, касаційну скаргу Держгеокадастру призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.06.2020.

6.4. Суд враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020, від 22.04.2020, від 04.05.2020, 20.05.2020) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 по 22.06.2020 (в редакції останніх змін) на всій території України встановлено карантин.

6.5. В той же час Cуд звертає увагу на те, що за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

6.6. З метою дотримання розумних строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду та з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб`єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19 суд касаційної інстанції дійшов висновку про здійснення розгляду касаційної скарги у визначену дату.

6.7. Суд констатує, що сторони висловили свої позиції у касаційній скарзі та відзиві на неї, а до визначеної дати проведення судового засідання від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 23.06.2020.

7. Встановлені судами обставини

7.1. 20.10.2006 Адміністрація (орендодавець) та ФГ (орендар) уклали Договір, за умовами якого орендодавець за плату передає орендарю земельну ділянку в користування на термін, встановлений цим договором, а орендар приймає її і зобов`язується використовувати для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункт 1.1 Договору).

7.2. Відповідно до пунктів 2.1, 2.3, 2.4 Договору (в редакції додаткової угоди від 07.10.2009) в оренду передається земельна ділянка загальною площею 55,6608 га (рілля), кадастровий номер 2323987900:03:002:0164 (далі - Земельна ділянка).

7.3. Пунктом 4.1 Договору (в редакції додаткової угоди від 07.10.2009) передбачено, що договір укладено на 10 років з урахуванням ротації культур. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

7.4. Згідно з пунктом 14.2 Договору він набуває чинності після його державної реєстрації.

7.5. 23.08.2007 Договір зареєстрований у Оріхівському районному відділі Запорізької РФ ДП "Центр ДЗК", про що в Державному реєстрі земель зроблений відповідний запис № 040727500001.

7.6. Після укладення Договору та станом на час закінчення терміну його дії відбулись зміни у законодавстві, які зумовили зміну орендодавця за Договором на Держгеокадастр.

7.7. Строк дії Договору - до 23.08.2017.

7.8. З метою реалізації свого права на поновлення договору ФГ звернулось до Держгеокадастру листом від 20.07.2017, в якому просило поновити Договір на той самий строк. До листа додано проект додаткової угоди, в якій ФГ збільшило розмір орендної плати до 5% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

7.9. Листом-повідомленням № 27-8-0.6-4385/2-17 від 04.08.2017 Держгеокадастр поінформував про незгоду із запропонованими ФГ умовами, викладеними в додатковій угоді в частині розміру орендної плати, вказуючи, зокрема, на норми статті 288 ПК України, за якими річна сума орендної плати не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; продаж права оренди окремими лотами на конкурсних засадах (земельних торгах) надає змогу збільшити фінансові надходження від орендної плати, оскільки ключовою засадою під час торгів є конкуренція; за проектом додаткової угоди ФГ пропонується орендна плата у розмірі 5% від нормативно-грошової оцінки, проте за результатами проведення земельних торгів орендна плата могла б бути значно більшою. У зв`язку з зазначеним переважне право орендаря на поновлення договору оренди землі припиняється, а Земельна ділянка підлягає поверненню.

7.10. Після закінчення строку дії Договору ФГ продовжує користуватися Земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, що підтверджується копіями платіжних доручень та довідки Комишуваської селищної ради Оріхівського району Запорізької області № 66 від 01.02.2018.

7.11. Протягом одного місяця після закінчення строку Договору ФГ не отримало мотивовані заперечення Держеокадастру у поновленні Договору.

7.12. Держгеокадастр не надав докази направлення на адресу ФГ листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору Договору на підставі частини шостої статті 33 Закону.

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" (далі - Закон) у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

8.2. Визначений наведеною нормою порядок є відмінним від передбаченого положеннями частин першої - п`ятої статті 33 Закону, оскільки передбачає право на поновлення договору оренди земельної ділянки, яке виникає після закінчення строку дії відповідного договору оренди земельної ділянки і орендар продовжує користуватись цією ділянкою, за відсутності заперечення орендодавця проти поновлення цього договору, яке має бути надане протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди.

8.3. Частиною шостою статті 33 Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як "мовчазну згоду" орендодавця на пролонгацію договору).

8.4. При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону, не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує проти поновлення договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

8.5. У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону, необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону, і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини шостої зазначеної статті.

8.6. У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14, постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 908/1569/17, від 09.04.2019 у справі № 913/99/18, від 10.09.2018 у справі № 920/739/17, від 20.08.2019 у справі № 907/603/18.

8.7. Суди попередніх інстанцій встановили, що 20.10.2006 Адміністрація (орендодавець) та ФГ (орендар) уклали Договір, в який вносились зміни додатковою угодою від 07.10.2009, зокрема, сторони погодили, що договір укладено на 10 років з урахуванням ротації культур; Договір зареєстрований 23.08.2007 про що в державному реєстрі зроблений відповідний запис; в подальшому відбулась зміна орендодавця за Договором на Держгеокадастр; після закінчення строку дії Договору ФГ продовжує користуватися Земельною ділянкою та сплачувати орендну плату; протягом одного місяця після закінчення строку Договору ФГ не отримало мотивовані заперечення Держеокадастру у його поновленні.

8.8. Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили, зокрема, з того, що ФГ належно виконувало обов`язки за Договором, продовжувало користуватися земельною ділянкою після закінчення строку Договору оренди і протягом одного місяця після закінчення строку Договору не отримало мотивовані заперечення Держгеокадастру у його поновленні, що дало ФГ підстави розраховувати на можливість поновлення Договору відповідно до частини шостої статті 33 Закону.

8.9. Доводи касаційної скарги зводяться до тверджень про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, недослідження змісту та обставин надіслання на адресу ФГ Листа, яким Держгеокадастр висловив заперечення у поновлені Договору, що призвело до неправильного застосування приписів частини шостої статті 33 Закону.

8.10. Згідно з вимогами частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

8.11. Частиною першою статті 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

8.12. Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

8.13. Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує. Суд звертається до власної правової позиції, наведеної у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 904/6455/17, від 05.11.2019 у справі 915/641/18, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19, від 04.02.2020 у справі № 918/104/18.

8.14. Суд апеляційної інстанції встановив, що Держеокадастр не надав доказів направлення на адресу ФГ листа-повідомлення про заперечення у поновленні Договору на підставі частини шостої статті 33 Закону, у зв`язку з чим відхилив доводи Держгеокадастру у цій частині. При цьому суд апеляційної інстанції здійснив оцінку поданого Держгеокадастром Листа та дійшов висновку, що він не містить доказів його направлення на адресу ФГ.

8.15. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дослідив Лист та встановив, що він не містить доказів його направлення на адресу ФГ, здійснив його оцінку в сукупності з іншими доказами наданими сторонами, зокрема, Договором та додатковою угодою від 07.10.2009, Суд відхиляє аргументи Скаржника (підпункт 4.1 цієї постанови) про порушення судами норм статті 86 ГПК України при дослідженні та здійсненні оцінки Листа у цій справі.

8.16. Суд зауважує, що вказані аргументи зводяться до необхідності встановлення обставин висловлення Держгеокадастром заперечень стосовно поновлення Договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії, та до переоцінки доказів у справі, а саме Листа, тоді як, виходячи з визначених частиною другою статті 300 ГПК України меж розгляду справи судом касаційної інстанції, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8.17. Отже, встановлення визначених обставин та здійснення переоцінки відповідних доказів не може мати місце на стадії касаційного перегляду судових рішень, оскільки виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі № 910/9375/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18, від 19.11.2019 у справі № 910/16827/17, від 13.01.2020 у справі № 908/510/19, від 04.02.2020 у справі № 918/104/18.

8.18. Ураховуючи, що суди попередніх інстанцій встановили, що після закінчення строку дії Договору ФГ продовжило користуватися Земельною ділянкою та сплачувати орендну плату, а також не встановили обставин надіслання на адресу ФГ заперечень Держгеокадастру стосовно поновлення Договору протягом одного місяця після закінчення строку його дії, Суд доходить висновку, що суди першої та апеляційної інстанції повно встановили всі істотні обставини справи на підставі наданих сторонами доказів, надали їм належну правову оцінку та правильно застосували норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. За наведених мотивів Суд вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим відхиляє доводи Скаржника про неправильне застосування судами положень статті 33 Закону як такі, що не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду.

8.19. Решта доводів касаційної скарги не спростовують наведених вище висновків, з яких виходить Суд у цій постанові.

8.20. З огляду на викладене, підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні, у зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.06.2019 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 08.08.2019 у справі № 908/1331/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак