Рішення

від 13.06.2019 по справі 925/22/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.06.2019Справа № 925/22/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія

Нафтогаз України

до Товариства з додатковою відповідальністю Леонід

про стягнення коштів.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовними вимогами до Товариства з додатковою відповідальністю Леонід про стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором купівлі-продажу природного газу № 1989/14-БО-36 від 24.12.2013, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.01.2019 відкрито провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 06.03.2019 справу за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Товариства з додатковою відповідальністю Леонід про стягнення коштів передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

01.04.2019 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 925/22/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2019 прийнято справу № 925/22/19 до свого провадження та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Проте, після прийняття справи № 925/22/19 до свого провадження, судом встановлено, що всупереч ст. 164 ГПК України, позивачем не додано до позовної заяви належних доказів на підтвердження направлення на адресу місцезнаходження відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Згідно із ч. 11 ст. 176 ГПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

У зв`язку з викладеним, ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.04.2019 позовну заяву залишено без руху.

15.04.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків, відповідно до якої, позивачем усунуто недоліки, зазначені в ухвалі Господарського суду міста Києва від 03.04.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2019 постановлено продовжити розгляд справи № 925/22/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2019 виправлено технічну описку в ухвалі Господарського суду міста Києва від 03.04.2019.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову (відзив), або будь-які інші письмові заперечення чи пояснення по справі та/або заяви процесуального характеру.

До матеріалів справи (до позовної заяви) залучені докази виконання позивачем вимог ст. 172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення.

З відомостей, які розміщені у відкритій пошуковій системі Укрпошти вбачається, що копію позову з додатками, направлену цінним листом, відповідачем було отримано ще 25.04.2019, відтак, відповідач обізнаний з пред`явленням до нього позивачем вимог, викладених у позові, та обґрунтуванням цих вимог.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалися на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом зі зворотнім повідомленням.

З залученого до матеріалів справи листа, у якому відповідачу направлялася копія ухвали, вбачається, що лист суду було повернуто суду поштою у зв`язку з тим, що відповідача не розшукано за вказаною ним у ЄДР адресою.

Іншої адреси відповідач суду не повідомляв та у ЄДР інша адреса відсутня, тому суд позбавлений можливості направити ухвалу на іншу адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання листа з ухвалою суду відповідачем та повернення її до суду є наслідками діяння (бездіяльності) самого відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею, оскільки самим відповідачем надаються до ЄДР відомості щодо його дійсного місцезнаходження.

Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки, а відповідач, натомість проявив процесуальну бездіяльність.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2013 року між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (далі - продавець, позивач) та Товариством з додатковою відповідальністю Леонід (далі - покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу природного газу № 1989/14-БО-36 (далі - договір), за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей природний газ (надалі - газ), на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору продавець передає покупцеві з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року газ обсягом до 15 тис. куб.м., у тому числі по місяцях кварталів:

МісяцьОбсяг Місяць ОбсягМісяцьОбсягМісяць Обсяг січень 3000 квітень 1000 липень 0 жовтень 1000 лютий 3000 травень 0 серпень 0 листопад 2000 березень 2000 червень 0вересень 0 грудень 3000 І кв. 8000ІІ кв. 1000ІІІ кв. 0ІV кв. 6000 Продавець передає покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній/відключаючій арматурі покупця. Право власності на газ переходить від продавця до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і приймає на себе всю відповідальність, пов`язану з правом власності на газ (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Згідно з п. 4.1 Договору кількість газу, яка подається покупцеві, визначається за показами комерційних вузлів обліку газу покупця.

Ціна за 1 000 куб. м. газу становить 3459 грн. без урахуванням податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 17%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 295,60 грн., крім того ПДВ - 17% - 50,25 грн., всього з ПДВ - 345,85 грн.

До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 823,78 грн., крім того ПДВ - 17% - 650,04 грн., всього з ПДВ - 4 473,82 грн. (п. 5.2 Договору).

Згідно з п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 Договору узгоджено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору покупець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з п. 9.3 Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист свої прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлюється тривалістю у п`ять років.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11 Договору).

Додатковою угодою № 1 від 31.01.2014 до Договору сторонами узгоджено ціну за 1000 куб.м. з 01.01.2014 у розмірі 4 154,71 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою № 2 від 29.04.2014 до Договору сторонами узгоджено ціну за 1000 куб.м. з 01.04.2014 у розмірі 5 264,88 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою № 3 від 27.05.2014 до Договору сторонами узгоджено ціну за 1000 куб.м. з 01.05.2014 у розмірі 6 208,18 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою № 4 від 13.06.2014 до Договору сторонами узгоджено ціну за 1000 куб.м. з 01.06.2014 у розмірі 6 222,22 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою № 5 від 09.09.2014 до Договору сторонами узгоджено ціну за 1000 куб.м. з 01.09.2014 у розмірі 6 405,82 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою № 6 від 28.11.2014 до Договору сторонами узгоджено ціну за 1000 куб.м. з 01.11.2014 у розмірі 6 682,44 грн. з ПДВ.

Додатковою угодою № 7 від 26.12.2014 до Договору сторонами узгоджено ціну за 1000 куб.м. з 01.12.2014 у розмірі 7 661,64 грн. з ПДВ.

На виконання умов договору позивач передав у власність Товариства з додатковою відповідальністю Леонід природний газ згідно з актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 на суму 12 339,49 грн., від 28.02.2014 на суму 11 039,07 грн., від 31.03.2014 на суму 7 420,31 грн., від 30.04.2014 на суму 3 327,40 грн., від 30.11.2014 на суму 12 162,04 грн., від 31.12.2014 на суму 16 242,67 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печаткою позивача та відповідача, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Як зазначає позивач, спір у справі виник внаслідок порушення відповідачем умов договору в частині здійснення своєчасного розрахунку за поставлений газ у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 134,01 грн., інфляційні втрати в розмірі 172,21 грн. та пеню в розмірі 861,44 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та Товариством з додатковою відповідальністю Леонід договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

При цьому, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивач передав у власність Товариства з додатковою відповідальністю Леонід природний газ згідно з актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2014 на суму 12 339,49 грн., від 28.02.2014 на суму 11 039,07 грн., від 31.03.2014 на суму 7 420,31 грн., від 30.04.2014 на суму 3 327,40 грн., від 30.11.2014 на суму 12 162,04 грн., від 31.12.2014 на суму 16 242,67 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені печаткою позивача та відповідача, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до п. 6.1 Договору сторони передбачили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Таким чином, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 ЦК України та відповідно до п. 6.1. договору покупець зобов`язаний був здійснити продавцю оплату за фактично переданий газ до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено строки оплати за газ, отриманий у січні-грудні 2014 року.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 Договору узгоджено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. цього договору покупець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 861,44 грн.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено що стягненню підлягають 3% річних в розмірі 134,01 грн. та інфляційні втрати в розмірі 172,21 грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність порушень строків оплати за отриманий газ та відсутність підстав для застосування відповідальності за таке порушення.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Леонід (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2; ідентифікаційний код 36492973) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6; ідентифікаційний код: 20077720) пеню в розмірі 861 (вісімсот шістдесят одна) грн. 44 коп., 3% річних в розмірі 134 (сто тридцять чотири) грн. 01 коп., інфляційні втрати в розмірі 172 (сто сімдесят дві) грн. 21 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 13.06.2019.

Суддя О.А. Грєхова