Рішення

від 04.06.2019 по справі 910/16406/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2019Справа № 910/16406/17

За позовом Обслуговуючого кооперативу автостоянки "Дружба" м. Києва

до 1. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради,

2. Комунального підприємства "Київпастранс" м. Києва,

треті особи 1. Київська міська рада,

2. Головне управління Держгеокадастру у м. Києві

про визнання недійсними державних актів, скасування державної реєстрації,

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Хахуда О.В.

Представники:

від позивача: Болтенкова Г.Г., Жигун С.С.,

від відповідачів: 1. Клекоцюк Р.Р., 2. Бацуца О.М., Песиголовець Я.О.,

від третіх осіб: 1. не з`явився, 2. Константинова Н.І .

СУТЬ СПОРУ :

у вересні 2017 року Обслуговуючий кооператив автостоянки "Дружба" звернувся в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 1028/19 від 17 липня 1978 р. виконкому Дніпровської районної ради народних депутатів відведено в тимчасове користування земельну ділянку площею близько 0,5 га по вул. Стальського в Дніпровському районі м. Києва до її освоєння за призначенням під влаштування відкритої стоянки для автомашин.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів № 80 від 28 жовтня 1986 р. указану земельну ділянку відведено в тимчасове користування Товариству "Автолюбитель УРСР" для розширення існуючої автостоянки "Дружба".

Листом Товариства "Автолюбитель УРСР" № 31 від 19 липня 1990 р. стоянку "Дружба" передано до Об`єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський".

Згідно розпорядження Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації № 140 "Про надання поштових адрес" від 28 листопада 2001 р. автостоянці "Дружба" присвоєна поштова адреса: м. Київ, вул. Стальського, 29.

На базі існуючої автостоянки "Дружба", власниками автотранспорту, які обслуговувались та були членами районного Товариства "Автолюбитель УРСР" та Об`єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" було створено Обслуговуючий кооператив автостоянки "Дружба".

Вказував, що він як правонаступник Об`єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" є користувачем указаної земельної ділянки.

15 грудня 2011 р. Київська міська рада (далі-третя особа 1.) прийняла рішення № 944/7180 про надання та передачу Комунальному підприємству "Київпастранс" (далі-відповідач 2.) земельних ділянок для реконструкції лінійно-диспетчерської станції, перенесення споруд масло господарства з прибудовою торговельно-складських приміщень та будівництвом паркінгу на вул . Івана Микитенка, 6-8 у Дніпровському районі м. Києва .

Зазначав, що земельна ділянка по. вул. Стальського, 29 у м. Києві, яка була виділена під влаштування автостоянки та якою він користується, перебуває в складі земель по вул. Івана Микитенка, 6-8 у Дніпровському районі м. Києва, які згідно указаного рішення були надані відповідачу 2.

Згідно актів серії ЯЯ № 385027 та серії ЯЯ № 385028 від 15 жовтня 2012 р. право постійного користування земельними ділянками площами 0,3346 га та 1,6931 га (кадастрові номери 8000000000:66:032:0029, 8000000000:66:032:0028), розташованих по вул. Івана Микитенка, 6-8 у Дніпровському районі м. Києва належить відповідачу 2.

Посилаючись на те, що вказані державні акти від 15 жовтня 2012 р. були підписані колишнім Київським міським головою ОСОБА_2 після припинення 12 липня 2012 р. його повноважень міського голови, що свідчить про те, що акти підписані не уповноваженою особою, або про їх підробку, просив визнати ці державні акти недійсними, а також скасувати їх державну реєстрацію.

Також просив покласти на відповідачів понесені ним витрати з оплати судового збору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач 1. у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечив, посилаючись на те, що на спірних державних актах на право постійного користування земельними ділянками зазначена дата реєстрації цих документів, а не дата їх підписання.

Відповідач 2. у відзиві на позовну заяву, його представники у судовому засіданні проти позову також заперечили, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність заявлених вимог. Вказували, що згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що Об`єднаний кооператив по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" (22870782) та Обслуговуючий кооператив автостоянки "Дружба" (38730579) є окремими діючими юридичними особами, які не перебувають в процесі припинення. Тому доводи позивача з приводу того, що він є правонаступником Об`єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" є безпідставними.

Крім того, зазначив, що спірна земельна ділянка ніколи не перебувала на іншому правовому титулі ніж у комунальній власності м. Києва і до 2011 року ніколи в законний спосіб не передавалась у користування жодній іншій особі, окрім Комунального підприємства "Київпастранс".

Третя особа 1. у судове засідання не з`явилася, про час і місце його проведення повідомлена у встановленому порядку. У письмових поясненнях на позовну заяву проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що позивачем не надано жодного правовстановлюючого документа, згідно з яким Обслуговуючому кооперативу автостоянки "Дружба" було надано право займати та користуватися земельною ділянкою площею 1,45 га по вул. Стальського, 29 у м. Києві .

Крім того, вказувала, що згідно п. 5 рішення Київської міської ради № 944/7180 від 15 грудня 2011 р. рішення виконавчого комітету Ради народних депутатів Київської міської ради № 1028/19 від 17 липня 1987 р., було визнано таким, що втратило чинність.

Третя особа 2. у письмових поясненнях на позовну заяву, її представник у судовому засіданні проти позову також заперечила. Зазначала, що внесення відомостей до бази Державного земельного кадастру щодо власника земельної ділянки здійснюється на підставі інформації наданої у порядку електронної інформаційної взаємодії відповідними органами та суб`єктами, які проводять реєстрацію речових прав на нерухоме майно визначені у статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Згідно переданої інформації, Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) до 1 січня 2013 р. було зареєстровано земельні ділянки площами 0,3346 га та 1,6931 га (кадастрові номери 8000000000:66:032:0029, 8000000000:66:032:0028) розташовані по вул. Івана Микитенка, 6-8 у Дніпровському районі м. Києва за відповідачем 2.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 202 ГПК України у відсутності представника третьої особи 1. за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи 2., розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 13, 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з ч .1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 1028/19 від 17 липня 1978 р. виконкому Дніпровської районної ради народних депутатів відведено в тимчасове користування земельну ділянку площею близько 0,5 га по вул. Стальського в Дніпровському районі м. Києва до її освоєння за призначенням під влаштування відкритої стоянки для автомашин.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів № 80 від 28 жовтня 1986 р. указану земельну ділянку відведено в тимчасове користування Товариству "Автолюбитель УРСР" для розширення існуючої автостоянки "Дружба".

Згідно другого пункту цього рішення Товариство "Автолюбитель УРСР" при першій вимозі міськвиконкому та райвиконкому зобов`язане звільнити автостоянку і привести її в належний санітарний стан.

15 грудня 2011 р. Київська міська рада (далі-третя особа 1.) прийняла рішення № 944/7180 про надання та передачу Комунальному підприємству "Київпастранс" (далі-відповідач 2.) земельних ділянок для реконструкції лінійно-диспетчерської станції, перенесення споруд маслогосподарства з прибудовою торговельно-складських приміщень та будівництвом паркінгу на вул. Івана Микитенка , 6-8 у Дніпровському районі м. Києва.

Державними актами серії ЯЯ № 385027 та серії ЯЯ № 385028 від 15 жовтня 2012 р. посвідчено право постійного користування Комунальному підприємству "Київпастранс" земельними ділянками площею 0,3346 га та 1,6931 га (кадастрові номери 8000000000:66:032:0029, 8000000000:66:032:0028) по вул. Івана Микитенка, 6-8 у Дніпровському районі м. Києва, наданих на підставі вищевказаного рішення Київської міської ради.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, третьої особи 2, наявними у матеріалах справи рішеннями та актами.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивач як правонаступника Об`єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський", який набув право користування земельною ділянкою по вул. Стальського, 29 в Дніпровському районі м . Києва , яка в складі земель по вул. Івана Микитенка, 6-8 у Дніпровському районі м. Києва у 2011 році рішенням Київської міської ради були передана в користування відповідачу 2.

Судом роз`яснено позивачеві про можливість залучення за його заявою в якості належного відповідача або співвідповідача органу місцевого самоврядування (Київської міської ради), якою та на виконання рішення якої були видані оспорювані державні акти про право постійного користування земельною ділянки, проти чого позивач заперечив.

При цьому, всупереч вимог ст. 74 ГПК України доказів набуття позивачем прав на спірну земельну ділянку суду не надано.

Як зазначив позивач, земельна ділянка по вул. Стальського, 29 в Дніпровському районі м. Києва набута ним на підставі рішення виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів № 1028/19 від 17 липня 1978 р.

Земельні відносини на той час регулювалися Земельним Кодексом УРСР у редакції від 8 липня 1970 р.

Статтею 10 Земельного кодексу УРСР передбачено право міських Рад депутатів трудящих, їх виконавчим комітетам в межах міста надавати в користування, а також вилучати земельні ділянки для державних або громадських потреб відповідно до статей 16, 37, 38 цього Кодексу.

Згідно ст. 16 Земельного кодексу УРСР надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад депутатів трудящих в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.

Отже, чинне в Україні до 1991 року земельне законодавство визнавало право на землю за особами, яким земельні ділянку надавалися в установленому на той період порядку відведення. При цьому, перехід таких прав від одних осіб до інших без відповідного рішення уповноваженого органу не передбачався.

Доказів того, що спірна земельна ділянка після її передачі у 1978 році у користування виконкому Дніпровської районної ради народних депутатів м. Києва на підставі рішення виконкому Київської міської ради в установленому порядку була передана іншим особам, у т.ч. автокооперативам та автостоянкам, яких позивач вважає своїми попередниками, суду не надано.

При цьому, районна у місті рада або її виконавчий комітет згідно з чинним на час прийняття згаданих рішень законодавством не були суб`єктами розпорядження земельними ділянками на території міста Києва.

Та обставина, що під час використання земельної ділянки по вул. Стальського, 29 у м. Києві, наданої виконкому Дніпровської районної ради народних депутатів м. Києва, на ній було розташоване майно позивача та членів його кооперативу не свідчить про набуття позивачем в установленому порядку прав на цю земельну ділянку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Отже, необхідною умовою судового захисту порушених прав є їх набуття в установленому порядку.

При цьому, позивач, який в установленому порядку не набув прав на земельну ділянку, права на яку посвідчені оспорюваними ним державними актами, не набув також права на позов з приводу такої земельної ділянки.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Доводи позивача з цього приводу є безпідставними, оскільки суперечать законодавству та встановленим обставинам.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення вимоги про визнання недійсними державних актів, яка є основною, також не підлягають задоволенню вимоги про скасування державної реєстрації цих актів, які є похідними від неї.

Враховуючи наведене, у позові відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У позові Обслуговуючого кооперативу автостоянки "Дружба" м. Києва відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 12 червня 2019 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар