Ухвала

від 13.06.2019 по справі 916/1644/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"13" червня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1644/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В., розглянувши заяву Фермерського господарства "Агро-Вік" про забезпечення позову за вх.№2-2791/19 від 11.06.2019 року по справі №916/1644/19

За позовом Фермерського господарства "Агро-Вік" (вул. Миру, 37, смт. Ширяєве, Ширяївський район, Одеська область, 66800)

До відповідача: Ширяївська селищна рада Ширяївського району Одеської області (вул. Коробченка, 1, смт. Ширяєве, Ширяївський район, Одеська область, 6680)

про визнання додаткової угоди укладеною

Встановив: Позивач - Фермерське господарство "Агро-Вік" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області, у якій просить суд про визнання додаткової угоди укладеною

В обґрунтування позовної заяви ФГ ,,Агро-Вік» вказує, що після закінчення строку дії договору оренди землі позивач як орендар продовжує добросовісно користуватись земельною ділянкою та вносити орендні платежі, тому належним способом захисту порушеного права у випадку застосування положень ч.6 ст.33 Закону України ,,Про оренду землі» є позов про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах.

Разом з позовом до господарського суду ФГ ,,Агро-Вік» подано заяву про забезпечення позову за вх.№2-2791/19, згідно з якою ФГ ,,Агро-Вік» просить суд вжити заходи забезпечення позову, а саме:

-заборонити Ширяївській селищній раді Ширяївського району Одеської області (код ЄДРПОУ - 04378994), вчиняти будь-які дії, пов`язані з володінням чи користуванням земельною ділянкою з кадастровим номером 5125455100 НОМЕР_1 , загальною площею 16,686 га, яка знаходиться на адміністративній території Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області та яка є власністю Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області, як то обробіток землі, дискування. внесення добрив чи засобів захисту рослин, посів чи висадка сільськогосподарських культур, збирання врожаю та будь-які інші дії (роботи чи заходи), пов`язані з допуском до вказаної земельної ділянки чи її використанням у будь-який спосіб;

-заборонити Міністерству юстиції України, суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в тому числі нотаріусам, іншим акредитованим особам, посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, до набрання законної сили судовим рішенням у справі за цивільним позовом, вчинення реєстраційних дій та внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно будь-яких відомостей щодо речових прав похідних від права власності щодо спірної Земельної ділянки загальною площею 16.686 га. кадастровий номер 5125455100: НОМЕР_1 . яка знаходиться на адміністративній території Ширяївської селищної ради Ширяївського району Одеської області.

Обґрунтовуючи заяву, ФГ ,,Агро-Вік» зазначає, що існує високий ризик того, що Відповідач може розпочати сільськогосподарські роботи (дискування тощо) на спірній Земельній ділянці, в тому числі й по збиранню врожаю ріпаку або вчинити інші протиправні дії, і це призведе до знищення посівів Позивача та завданню значних збитків.

Також позивач вважає, що Відповідач в будь-який момент розгляду справи у суді щодо визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки може провести реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за іншим орендарем. Таким чином, зникне предмет позову та розгляд справи стане недоцільним та неефективним.

Розглянувши заяву Фермерського господарства "Агро-Вік" про забезпечення позову за вх.№2-2791/19 від 11.06.2019 року по справі №916/1644/19, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Положеннями абз. 1 ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16).

Судом встановлено, що предметом спору у даній справі є визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки укладеною

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим, на переконання суду, у заяві позивача про забезпечення позову відсутні посилання на наявність будь-яких доказів задля встановлення обставин, з якими позивачем пов`язується необхідність застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, господарський суд зазначає, що така підстава, як припущення про існування високого ризику того, що Відповідач може розпочати сільськогосподарські роботи (дискування тощо) на спірній Земельній ділянці, в тому числі й по збиранню врожаю ріпаку або вчинити інші протиправні дії та те, що Відповідач в будь-який момент розгляду справи у суді щодо визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки може провести реєстрацію права оренди на спірну земельну ділянку за іншим орендарем, не може бути безумовною підставою для забезпечення позову, тому не можна розглядати твердження позивача, як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення поданого позову.

Згідно з ст. 140 ГПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин, оскільки, заявником не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на уникнення виконання рішення у даній справі, а також не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.136-138,140,234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви Фермерського господарства "Агро-Вік" про забезпечення позову за вх.№2-2791/19 від 11.06.2019 року по справі №916/1644/19

Ухвала набирає чинності 13.06.2019р. та може бути оскаржена у вставленому Господарським процесуальним кодексом порядку.

Суддя С.В. Літвінов