Рішення

від 11.06.2019 по справі 620/766/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2019 року Чернігів Справа № 620/766/19

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.

за участі секретаря Демусенко А.С.,

представника позивача Тарабанька Д.М.

представників відповідача Черевка А.П., Луцишиної В.М.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Олімпійський навчально-спортивний центр "Чернігів" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Олімпійський навчально-спортивний центр "Чернігів" (далі - ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів") звернулося до суду з позовом до Управління Держпраці у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанови відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22.02.2019 №25-01-062/0059/58 та від 22.02.2019 №25-01-062/0059/59, якими на позивача накладено штраф у розмірі 4 173,00 грн та 1 502 280,00 грн відповідно.

Одночасно, позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанов відповідача від 22.02.2019 №25-01-062/0059/58 та від 22.02.2019 №25-01-062/0059/59 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами Управління Держпраці у Чернігівській області в загальному розмірі 1 506 453,00 грн. до набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 22.03.2019 заяву про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Зупинено дію постанов Управління Держпраці у Чернігівській області від 22.02.2019 №25-01-062/0059/58 та від 22.02.2019 №25-01-062/0059/59.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що висновки Управління Держпраці у Чернігівській області щодо порушення ч.3 ст.24 КЗпП України та ч.4 ст.115 КЗпП України є помилковими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи. Також вказує, що відповідачем не підтверджено правомірність проведеної позапланової перевірки. Зазначає, що чинне законодавством не містить жодного обов`язкового припису щодо того, у яких саме випадках сторони певного зобов`язання зобов`язані укладати саме трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт. Отже, потенційні сторони такого зобов`язання цілком вільні у своєму виборі форми втілення власних правових відносин, а тому вони на свій розсуд вправі визначати вид майбутнього договору, що може укладатися між ними. Також зазначає, що у виключних випадках заробітна плата за весь час щорічної відпустки може надаватися пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Відповідачем протягом встановленого строку надано відзив на позов, де із зазначеними вимогами не погодився, зазначивши, що вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови про накладення штрафу. Вважає, що позивачем порушено ч.3 ст.24 КЗпП України, відповідно до якої працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України та порушено ч.4 ст.115 КЗпП України, згідно якої заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві з урахуванням наданих суду додаткових пояснень, та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили, надавши відзив на позовну заяву, та вказали, що обґрунтування позивача не відповідають обставинам справи та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних постанов про накладення штрафу.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

У зв`язку із надходженням на адресу Управління Держпраці у Чернігівській області заяви ОСОБА_1 від 27.12.2018 про порушення стосовно неї законодавства про працю, Управлінням Держпраці у Чернігівській області видано наказ від 16.01.2019 №17 "Про проведення контрольних заходів", яким передбачено проведення інспекційного відвідування, в тому числі і позивача. На підставі зазначеного наказу головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Корявець Р.С. видано направлення на проведення контрольного заходу від 16.01.2019 №56 та доручено провести інспекційне відвідування позивача на предмет додержання законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин, правильності нарахування і виплати заробітної плати.

Інспекційне відвідування ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" проводилось з 24.01.2019 по 25.01.2019, за результатом якого встановлені порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, ч.4 ст.115 КЗпП України, про що складено Акт інспекційного відвідування від 25.01.2019 №25-01-062/0059 (т.1 а.с.17-27).

Перевіркою встановлено, що між ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" та громадянами:

Леоненком Сергієм ОСОБА_2 (від 01.08.2018 №453339/3/18/248); ОСОБА_3 (від 01.08.2018 №766051/3/18/249); ОСОБА_4 (від 01.08.2018 №812832/3/18/250); ОСОБА_5 (від 01.08.2018 №469832/3/18/251); ОСОБА_6 (від 01.08.2018 №406507/3/18/252); ОСОБА_7 (від 01.08.2018 №082325/7/18/259); ОСОБА_8 (від 01.10.2018 №302944/3/2018/287); ОСОБА_9 (від 31.10.2018 №976889/1/2018/300); ОСОБА_10 (від 31.08.2018 №492682/2/18/290, від 26.11.2018 №492682/3/18/403, від 30.11.2018 №492682/4/18/404); ОСОБА_1 (від 01.10.2018 №762916/2/18/286); ОСОБА_11 (від 31.08.2018 №414849/4/18/288, від 26.11.2018 №414849/5/18/384, від 30.11.2018 №414849/6/18/405); Молочко Горпиною Савеліною (від 31.08.2018 №486702/4/18/289, від 26.11.2018 №486702/5/18/380, від 30.11.2018 № 486702/6/18/406).

Предметом цивільно-правових договорів укладених з ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 є надання послуг охорони об`єктів та особистої охорони.

Предметом договорів про надання послуг укладених з ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 є надання послуг покоївки.

Предметом цивільно-правових договорів укладених з ОСОБА_10 , ОСОБА_1 та ОСОБА_11 , ОСОБА_13 є надання послуги кухарів.

В акті інспекційного відвідування відповідач, на підставі аналізу договорів, дійшов висновку, що організація процесу роботи з боку керівництва ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" зазначених вище осіб є трудовими відносинами, так як передбачено підпорядкованість особі, визначеній роботодавцем, матеріальну відповідальність сторін, проведення робіт без визначення їх обсягів та вартості; виплата винагороди проводиться в сталій сумі, без врахування обсягів.

Вищезазначені договори мають ознаки трудових договорів, що у свою чергу, є порушенням ст.24 КЗпП України.

Крім того, перевіркою встановлено факт виплати заробітної плати працівникам ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" за весь час щорічної відпустки пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Так, відповідно до наказу ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" від 18.10.2018 №52к "Про відпустку" ОСОБА_14 надано щорічну відпустку терміном на 14 календарних днів з 18.10.2018. Заробітна плата ОСОБА_14 за весь час щорічної відпустки, перерахована на картковий рахунок в філії Чернігівське управління АТ "Ощадбанк" 18.10.2018, що пізніше трьох днів до початку відпустки, що у свою чергу, є порушенням ч.4 ст.115 КЗпП України.

Крім цього, за результатами перевірки інспектором Управління Держпраці у Чернігівській області винесено припис від 06.02.2019 №25-01-062/0059-0055, пунктом другим якого зобов`язано директора ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" усунути виявлені порушення.

Повідомленням Управління Держпраці у Чернігівській області від 05.02.2019 №10-04/733 доведено до відома позивача про призначення розгляду справи за фактом порушення позивачем трудового законодавства на 11 год. 30 хв. 14.02.2019, яке надіслано рекомендованим листом №1400039516081.

У зв`язку із надходженням листа від 13.02.2019 №29 директора ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" про неможливість забезпечення участі представника у розгляді справи з поважних причин, проведення розгляду справи було перенесено. Повідомленням Управління Держпраці у Чернігівській області від 15.02.2019 №10-04/955 позивача повторно проінформовано про призначення розгляду справи за фактом порушення позивачем трудового законодавства на 14 год. 00 хв. 22.02.2019.

На розгляд справи позивач не з`явився, розгляд справи проведено без участі уповноваженого представника позивача.

За фактичний допуск ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 до роботи без укладення трудового договору (ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України) 22.02.2019 першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенком О.О. прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-01-062/0059/59 на ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" у розмірі 1 502 280,00 грн.

У зв`язку з виплатою заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки пізніше ніж за три дні до її початку (ч.4 ст.115 Кодексу законів про працю України) 22.02.2019 заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенком ОСОБА_15 прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 25-01-062/0059/58 на ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" у розмірі 4 173,00 грн.

Вважаючи вказані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 №877 "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877).

Згідно ст.1 Закону №877, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч.4 ст 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Частиною 5 ст.2 вищевказаного Закону зазначені у частині четвертій цієї статті органи (в тому числі і Управління), що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст.1, ст.3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої ст.4, частин першої - четвертої ст.5, частини третьої ст.6, частин першої - четвертої та шостої ст.7, ст.ст.9, 10, 19, 20, 21, ч.3 ст.22 цього Закону.

Згідно ч.3 ст.6 вищевказаного Закону суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як встановлено ст.12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції, та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Згідно зі ст.16 вказаної Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 (чинною на час спірних правовідносин) затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок №295), відповідно до якого інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження). Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Отже, Управління, як територіальний орган Держпраці, наділене правом проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю (пп.1 п.5 Порядку №295).

Таким чином, Закон №877 не містить імперативних норм щодо вичерпного переліку контрольних заходів, які може здійснювати Управління, а відтак інспектори праці у своїй перевірочній діяльності можуть використовувати інші форми контролю додержання суб`єктами господарювання вимог трудового законодавства, зокрема у формі інспекційного відвідування, що визначено ст.259 КЗпП України та Порядком №295.

В силу п.3 Порядку №295, контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Отже, інспектори праці, які є посадовими особами Держпраці та її територіальних органів, наділені контрольними повноваженнями на проведення інспекційних відвідувань, що підтверджується наявними службовим посвідченням.

При цьому, інспекційні відвідування не є плановими (позаплановими) перевірками та не потребують будь-якого погодження.

Як встановлено судом, наказ про проведення інспекційного відвідування видано на підставі звернення Шаш А.П. від 27.12.2018 про порушення стосовно неї законодавства про працю (т.1 а.с.96), а тому думка позивача про безпідставність проведення інспекційного відвідування позивача суперечить чинному законодавству та на увагу не заслуговує.

Так, судом встановлено, що за результатами інспекційного відвідування ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" було виявлено порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, ч.4 ст.115 КЗпП України, про що складено Акт інспекційного відвідування від 25.01.2019 №25-01-062/0059.

Відповідно до п.19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (п.20 Порядку №295).

Так, відповідно до п.29 Порядку №295, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Відповідачем за результатами інспекційного відвідування було складено Припис про усунення виявлених порушень від 06.02.2019 №25-01-062/0059-0055.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 із змінами та доповненнями, справа про накладення штрафу розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд (п.4). Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу приймається уповноваженою особою не пізніше ніж через 10 днів з дати складання акту про виявлені порушення (п.3). Відповідно до п.5 Порядку, у разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою особою, але не більше ніж на 10 днів.

Таким чином, зазначена постанова встановлює конкретні строки розгляду справи про накладення штрафу на суб`єкта господарювання за порушення законодавства, які не можуть бути подовжені більше ніж на 10 днів.

Пунктом 6 вищевказаного Порядку передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам.

Зазначені положення відповідачем дотримано.

Згідно з п.8 Порядку уповноважена посадова особа, що розглядає справу, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

З аналізу вищевикладених положень Порядку слідує, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акту складає постанову про накладення штрафу. Зазначена постанова складається у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, а другий надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Як встановлено судом, повідомленням Управління Держпраці у Чернігівській області від 05.02.2019 №10-04/733 доведено до відома позивача про призначення розгляду справи за фактом порушення позивачем трудового законодавства на 11 год. 30 хв. 14.02.2019. У зв`язку із надходженням листа від 13.02.2019 №29 директора ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" про неможливість забезпечення участі представника у розгляді справи з поважних причин, проведення розгляду справи було перенесено. Повідомленням Управління Держпраці у Чернігівській області від 15.02.2019 №10-04/955 позивача повторно проінформовано про призначення розгляду справи за фактом порушення позивачем трудового законодавства на 14 год. 00 хв. 22.02.2019.

На розгляд справи позивач не з`явився, розгляд справи проведено без участі уповноваженого представника позивача.

Наведені обставини свідчать, що під час проведення інспекційного відвідування позивача, складання та вручення ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" Акту інспекційного відвідування та припису про усунення виявлених порушень, а також винесення постанови про накладання штрафу Управлінням Держпраці у Чернігівській області не було допущено порушення вимог діючого законодавства.

При цьому, як вбачається з Акту інспекційного відвідування підставою для притягнення позивача до відповідальності ста висновок відповідача, що ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_16 Н.П., ОСОБА_17 Г.С., з якими позивачем укладались цивільно-правові угоди (договори про надання послуг) (копії в матеріалах справи) фактично перебували у трудових відносинах з ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів". Всі ці договори мають ознаки трудових відносин, а саме: праця вказаних осіб не є юридично самостійною, а здійснюється в межах діяльності ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів", з підпорядкуванням визначених осіб, щомісячною оплатою в фіксованій сумі, з систематичним виконанням трудових функцій, а обсяг їх обов`язків збігається з колом обов`язків за відповідними посадами: охоронця, покоївки, повара, кухаря.

Відповідач вважає, що ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" уклало цивільно-правові договори з зазначеними громадянами лише з метою приховати реальні трудові відносини.

Відповідно, на думку відповідача детально всі ознаки трудових відносин, які містять вищезазначені цивільно-правові угоди, викладено в Акті інспекційного відвідування.

Так, відповідно до ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків несуть відповідальність у вигляді штрафу - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України).

Перевіряючи нормативно-правове обгрунтовання підстав для накладення на позивача штрафу у розмірі 1 502 280,00 грн, суд зазначає наступне.

Як вбачається із оскаржуваної постанови, припису та Акту інспекційного відвідування, підставою для накладення на позивача штрафу став фактичний допуск громадян ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 до роботи без оформлення трудового договору у письмовій формі та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.72 КАС України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст.73 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.90 КАС України).

Висновок відповідача, що робота осіб ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_18 .П., Кімлик Н.П., Молочко Г.С. не є юридично самостійною, а здійснюється в межах господарської діяльності ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" в робочий час, згідно режиму, встановленого позивачем, з оплатою праці два рази на місяць в фіксованій сумі не відповідає дійсним обставинам справи.

Такий висновок відповідача ґрунтується на обставинах, викладених в заяві ОСОБА_1 від 27.12.2018 (т.1 а.с.96). При цьому відповідачем застосовано ці обставини до всіх інших договорів про надання послуг, що були виявлені під час інспекційного відвідування позивача, оскільки вони є ідентичними за своїм змістом та містять однакові положення.

В той же час суд критично ставиться до пояснень, викладених в заяві ОСОБА_1 від 27.12.2018, оскільки в матеріалах справи наявна доповідна записка від 11.12.2018 на ім`я директора позивача складена та підписана заступником директора Сердюк В.І., енергетиком ОСОБА_19 та охоронцем ОСОБА_3 , в якій зафіксований факт спроби винести громадянкою ОСОБА_1 10.12.2018 з території позивача продукцію, яка була придбана для харчування спортсменів за рахунок позивача (т.1 а.с.287). Даний факт ставить під сумнів об`єктивність її пояснень.

При цьому суд звертає увагу, що жодних пояснень від інших осіб, зазначених в Акті інспекційного відвідування та оскаржуваних постановах про накладення штрафу, відповідачем не відбиралось.

Відповідно до укладених договорів про надання послуг визначено порядок оплати наданих послуг. Відповідно до п.2.4. оплата наданих послуг проводиться Замовником в строк не пізніше 15 (п`ятнадцяти) календарних днів після прийняття Замовником послуг за актом приймання наданих послуг.

Крім того, текст договорів про надання послуг не містить встановлення режиму роботи, певного графіку, про що вказував відповідач.

Деякі тексти договорів про надання послуг (зокрема, №976889/1/2018/300 від 31.10.2018 з ОСОБА_9 , №302944/3/2018/287 від 01.10.2018 з ОСОБА_8 , №082325/7/18/259 від 01.08.2018 з ОСОБА_7 ) містять п.1.1. в якому вказано, що виконавець надає послуги на свій ризик, самостійно організовує надання послуг, не підлягає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку.

Крім того, необхідність укладення договорів про надання послуг з особами ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_1 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 пояснюється необхідністю залучення їх лише на час проведення на території позивача різноманітних зборів. Проведення таких зборів є нерегулярним, вони носять тимчасовий, разовий, несистематичний характер. Даний факт підтверджено наступними договорами: Договір від 10.08.2018 №1-45512/272 про надання послуг, укладений між Державною установою "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" та позивачем та Специфікація до цього Договору; Договір від 10.08.2018 №2-45512/274 про надання послуг, укладений між Державною установою "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" та позивачем та Специфікація до цього Договору; Договір від 10.08.2018 №3-45512/273 про надання послуг, укладений між Державною установою "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" та позивачем та Специфікація до цього Договору; Договір про надання послуг від 05.09.2018 №5533/18/13/372, укладений між позивачем та Державною установою "Державний центр олімпійської підготовки із зимових видів спорту" та Специфікація до цього Договору; Договір від 13.09.2018 №60/279 про надання послуг з харчування за державні кошти, укладений між позивачем та Комплексною дитячо-юнацькою спортивною школою №15 та Специфікація до цього Договору; Договір від 18.09.2018 №3-51512/294 про надання послуг, укладений між позивачем та Державною установою "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" та Специфікація до цього Договору; Договір від 03.10.2018 №1-54512/296 про надання послуг укладений між позивачем та Державною установою "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" та Специфікація до цього Договору; Договір №2-600/2/418 про надання послуг, укладений між позивачем та Державною установою "Управління збірних команд та забезпечення спортивних заходів "Укрспортзабезпечення" та Специфікація до цього Договору. І саме на час проведення таких зборів, у зв`язку із значним збільшенням обсягу навантаження на позивача, з яким штатній чисельності працівників неможливо впоратись, ним залучались вищезазначені особи для надання послуг, з якими відповідно підписувались договори про надання послуг.

В матеріалах справи міститься довідка від 10.06.2019 №122 та Таблиця 1 "Список осіб, залучених для забезпечення проведення зборів протягом ІІ півріччя 2018 року" надані позивачем до суду, в якому вказано особу з якою укладено договір про надання послуг, строк такого договору та підстава для його укладення, яка підтверджує обсяг, а саме проведення зборів із конкретним зазначенням кількості осіб, що прийматимуть участь у таких зборах, що підтверджено відповідними договорами та специфікаціями до них.

Фактична відсутність в укладених договорах про надання послуг посилання на обсяг наданих послуг є недоліком даних договорів, проте не може ставити під сумнів дійсність таких договорів і не свідчить про їх удаваність, оскільки вказані обсяги підтверджені іншими первинними документами (договорами та специфікаціями до них), які відповідачем не перевірялись, не витребовувались і не досліджувались.

Зазначені договори в установленому законом порядку недійсними не визнані, на момент розгляду справи є чинними.

Щодо посилань відповідача, що протягом жовтня-грудня 2018 року ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 виконували охоронні послуги, на надання яких Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності" потрібна ліцензія, яка була відсутня у перелічених вище осіб, суд зазначає, що відсутність або наявність ліцензії у вказаних осіб є відповідним дотриманням або порушенням цими особами норм Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності". Законодавство України не ставить в залежність виникнення у позивача правовідносин за укладеним договором про надання послуг від дотримання вимог ліцензійного законодавства іншою особою. Якщо інша сторона не виконала вимог законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки лише для тієї сторони. Неприпустимо притягувати до відповідальності одну особу, у випадку неправомірних дій іншої особи.

Так, згідно ч.1 ст.1 КЗпП України, даний кодифікований акт регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

В свою чергу, ч.1 ст.9 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, зокрема, що положення цього Кодексу застосовуються до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

При цьому, Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, не передбачено здійснення вказаним органом та/або його територіальними органами контролю та/або нагляду за додержанням цивільного законодавства України юридичними та/або фізичними особами. Так само вказаний орган не має жодних повноважень щодо кваліфікації (трактування) тих чи інших цивільних або будь-яких інших правовідносин у якості трудових, а також щодо здійснення контролю та/або нагляду за правильністю ведення бухгалтерського обліку та звітності.

Слід звернути увагу на те, що згідно ст.80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до ч.1 ст.62 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що підприємство є самостійним суб`єктом господарювання, створеним компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Згідно ч.3 ст.64 ГК України, підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

В свою чергу, ч.2 ст.2 КЗпП України визначено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Частиною 1 ст.21 КЗпП України визначено, що трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

При цьому, абзацом першим п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" передбачено, що фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

Так, нормами ст.21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з ст.24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст.187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я.

Статтею 29 КЗпП України встановлено, що до початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов`язаний: роз`яснити працівникові його права і обов`язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

При цьому, ані у Акті інспекційного відвідування, ані у оскаржуваній постанові жодним чином не зазначено про те, що вище переліченим особам було роз`яснено їх трудові права та обов`язки, ці особи були проінформовані під розписку про умови праці, наявність небезпечних і шкідливих виробничих факторів, ознайомлені з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором.

Також, слід звернути увагу на ту обставину, що громадяни, які надають послуги на підставі договорів про надання послуг (цивільно-правових угод) ніколи не зверталися до підприємства, в особі його органу управління, уповноваженого на прийняття на роботу, із заявою (усною або письмовою) про прийняття на роботу; паспорт, трудову або медичну книжки та інші документи, необхідні для прийому на роботу, вказані особи підприємству ніколи не надавали, трудові договори між підприємством та зазначеними особами ніколи не укладалися. Так само об`єктивно відсутні будь-які докази того, що за розпорядженням уповноваженого органу управління підприємства чи з відома такого органу, вказаних осіб було допущено саме до виконання трудових обов`язків.

Частинами 1-3 включно ст.6 ЦК України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик; предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, за наслідками яких замовник зобов`язується оплатити підрядникові виконану ним роботу, тобто предметом є кінцевий результат, а не процес праці; метою договору підряду є отримання певного матеріального результату. Статтею 204 ЦК України, закріплено презумпцію правомірності правочину, яка передбачає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Цивільно-правові договори, укладені позивачем, не були визнані недійсними чи неукладеними у порядку встановленому законом.

За таких обставин за своїм змістом договори про надання послуг (укладені з фізичними особами та зазначені в Акті інспекційного відвідування) є цивільно-правовими договорами, а висновки інспектора Управління Держпраці у Чернігівській області, викладені в Акті про перебування працівників у трудових відносинах з ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" та порушення ним вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, на думку суду, є безпідставними.

Відповідно, викладений у Акті інспекційного відвідування висновок відповідача про нібито вчинений позивачем фактичний допуск громадян до роботи без оформлення трудового договору у письмовій формі та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу не відповідає дійсним обставинам справи та не є обґрунтованим з точки зору відповідності чинному законодавству України, яке регламентує відповідні суспільні відносини.

Оскільки чинне законодавство України не містить жодного обов`язкового припису щодо того, у яких саме випадках сторони певного зобов`язання зобов`язані укладати саме трудові договори, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт. Отже, потенційні сторони такого зобов`язання цілком вільні у своєму виборі форми втілення власних правових відносин, а тому вони на свій розсуд вправі визначати вид майбутнього договору, що може укладатися між ними. Тому, в даному випадку, суд визнає правомірними дії позивача щодо укладення цивільно-правових договорів із фізичними особами відповідно до ч.3 розділу Статуту ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" (т.1 а.с.55).

Вимоги ч.3 ст.24 КЗпП України (працівник може бути допущений до роботи після повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України) та вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу", щодо того, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком "до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором", застосовуються до трудових правовідносин.

Отже, оскільки ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" уклало з фізичними особами договори про надання послуг (цивільно-правові договори), які є предметом регулювання Цивільного кодексу України, у нього не виникло жодного обов`язку щодо надання тому чи іншому органу повідомлення за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2015 №413.

Враховуючи презумпцію правомірності правочину, слід зазначити, що юридичні особи не обмежені в праві залучати фізичних осіб до виконання певного виду роботи на підставі цивільних договорів, і не зобов`язані законодавством укладати тільки трудові договори.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 08.05.2018 (справа №127/21595/16-ц) дійшов схожого висновку, зазначивши, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт, що і підтверджено наданими позивачем договорами.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що обставини, на які посилається відповідач, як на правомірність своїх висновків та дій, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи щодо оскарження постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22.02.2019 №25-01-062/0059/59.

Щодо виявленого в акті інспекційного відвідування порушення ч.4 ст.115 КЗпП України суд зазначає наступне.

Актом інспекційного відвідування встановлено факт виплати заробітної плати працівникам ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" за весь час щорічної відпустки пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Так відповідно до наказу ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" від 18.10.2018 №52к "Про відпустку" ОСОБА_14 надано щорічну відпустку терміном на 14 календарних днів з 18.10.2018. Заробітна плата ОСОБА_14 за весь час щорічної відпустки, перерахована на картковий рахунок в філії Чернігівське обласне управління АТ "Ощадбанк" 18.10.2018, що пізніше трьох днів до початку відпустки. Перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_14 підтверджено платіжним дорученням від 18.10.2018 №578 та списком співробітників ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів".

У зв`язку з виплатою заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки пізніше ніж за три дні до її початку (ч.4 ст.115 КЗпП) 22.02.2019 заступником начальника Управління Держпраці у Чернігівській області Тищенком ОСОБА_15 прийнято оскаржувану постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №25-01-062/0059/58 на ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" у розмірі 4 173,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.115 КЗпП України, ст.21 Закону України "Про відпустки" виплата заробітної плати проводиться не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Відповідно до графіку надання відпусток на підприємстві позивача, затвердженого наказом №1 від 02.01.2018 час, з якого надається відпустка працівнику ОСОБА_14 визначено в серпні 2018 року. Проте в серпні 2018 року ОСОБА_14 не скористався своїм правом на відпустку.

18.10.2018 ОСОБА_14 було подано заяву з проханням надати щорічну відпустку на 14 календарних днів з 18.10.2018. В той же день, 18.10.2018 наказом від 18.10.2018 №52 ОСОБА_14 було надано частину основної щорічної відпустки терміном 14 календарних днів з 18.10.2018 по 31.10.2018. Перерахування коштів на картковий рахунок ОСОБА_14 підтверджено платіжним дорученням від 18.10.20018 №578.

Відповідно до п.2 ст.7 Конвенції про оплачувані відпустки від 24.06.1970 №132, ратифікованої Законом України від 29.05.2001 №2481-ІІІ, відпускні виплачуються працівнику до відпустки, якщо інше не передбачене в угоді між працівником і роботодавцем. Конвенція не встановлює форми угоди між працівником та роботодавцем. Тобто допускається можливість виплати відпускних в інші строки, ніж визначені національним законодавством за умови наявності окремої угоди між працівником і роботодавцем. Так, у разі необхідності отримання частини щорічної відпустки у стислі строки в заяві працівник може висловити своє бажання про отримання заробітної плати за неї в термін, визначений між ним та роботодавцем.

Виплата відпускних за дні щорічної відпустки в узгоджений між працівником і роботодавцем строк здійснюється у виключних випадках. Надання щорічної відпустки у стислі строки означає, що вона надається в інший період, ніж передбачений графіком відпусток установи.

Стаття 81 КЗпП України у свою чергу, містить таку норму: якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

З огляду на той факт, що заяву про надання відпустки з 18.10.2018 ОСОБА_14 було подано ним в той же день, а саме 18.10.2018, що свідчить про терміновий характер такої відпустки, наказ №52к про відпустку також оформлений в цей же день, 18.10.2018 та грошові кошти були перераховані 18.10.2018, що підтверджено платіжним дорученням №578, суд вважає, що сторонами досягнуто угоди про виплату заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки пізніше ніж за три дні до її початку.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд зазначає, що обставини, на які посилається відповідач, як на правомірність своїх висновків та дій, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи щодо оскарження постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22.02.2019 №25-01-062/0059/58.

Так, в силу прямої дії ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки підставою для їх винесення, стало помилкове трактування цивільно-правових відносин позивача, оформлених у вигляді договорів про надання послуг, як таких, що мають ознаки трудових та повинні бути оформлені у вигляді трудових договорів, та помилкове трактування трудового законодавства в частині надання та оплати щорічної відпустки. Таким чином, позов ДП "Олімпійський НСЦ "Чернігів" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов належить задовольнити повністю.

При цьому, згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Чернігівській області на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 19 210,00 грн.

Керуючись ст.ст.139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства "Олімпійський навчально-спортивний центр "Чернігів" до Управління Держпраці у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22.02.2019 №25-01-062/0059/59.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернігівській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 22.02.2019 №25-01-062/0059/58.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернігівській області на користь Державного підприємства "Олімпійський навчально-спортивний центр "Чернігів" 19 210,00 грн (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень 00 коп.) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач - Державне підприємство "Олімпійський навчально-спортивний центр "Чернігів" (вул. Шевченка, 61, м. Чернігів, 14027, код ЄДРПОУ 36430503);

Відповідач - Управління Держпраці у Чернігівській області (вул. Пятницька,39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238).

Повний текст рішення складено 13.06.2019.

Суддя Л.О. Житняк