Постанова

від 10.06.2019 по справі 580/202/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/202/19 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Ключковича В.Ю., Парінова А.Б.

при секретарі Баглай О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності, призначеної згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС за період з 01.09.1986 по 02.09.1986 в розмірі 1786 карб. 49 коп.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити позивачу з 01.12.2018 перерахунок та виплату пенсії, виходячи із заробітної плати в розмірі 1786 карб. 49 коп., одержаної за роботу в зоні ЧАЕС за період з 01.09.1986 по 02.09.1986 з урахуванням уже проведених виплат.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 14.04.1986 працював учнем ливарника пластмаси ливарно-заготівельного цеху на Канівському електромеханічному заводі «Магніт», правонаступником якого є ПАТ Електромеханічний завод «Магніт», що підтверджується записами в трудовій книжці серії НОМЕР_1 (а.с.8,9) та архівною довідкою № 69269 від 25.04.2012.

Позивач згідно посвідчення Серії НОМЕР_2 від 14.10.2008 та вкладки № НОМЕР_3 від 14.10.2008 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1) та відповідно до довідки МСЕК серії 10ААА № 353287 від 24.02.2011 позивач є особою із інвалідністю ІІ групи, інвалідність якого настала внаслідок захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Відповідно до довідки Канівського об`єднаного міського військового комісаріату від 05.01.2012 № 6/4 ОСОБА_1 дійсно призивався на спеціальні збори по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та проходив збори з 30.07.1986 по 02.09.1986 при військовій частині № НОМЕР_4 . Отримав дозу опромінення 26,08 (рентген), що також підтверджується записами у військовому квитку позивача серії НОМЕР_5 .

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29.01.2018 визначено розмір заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 1 786, 49 крб., одержаної за роботу в зоні відчуження з 01.09.1986 по 02.09.1986 та зобов`язано приватне акціонерне товариство Електромеханічний завод «Магніт» (19000, м. Канів, вул. Енергетиків, 179, Черкаська область, р/рахунок НОМЕР_6 АТ «Райффайзен Банк «Аваль» м. Київ, МФО 380805, ЄДРПОУ №14309540, інд. податковий № 143095423062, свідоцтво № 100336837) здійснити перерахунок заробітної плати з відображенням його в особовому рахунку, нарахувати та включити ОСОБА_1 у довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, 1 386, 49 крб., із включенням до неї одноразової заохочувальної премії в розмірі 400 карбованців за період роботи з 01.09.1986 по 02.09.1986, що в загальному складає 1 786, 49 крб., і надати довідку з урахуванням вказаних виплат встановленого зразка відповідно до постанови КМУ № 1210 від 23.11.2011 «Про порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням постанови ЦК УПРС від 07.05.1986 № 524-156, постанови РМ УРСР від 10.06.1986 № 207-7, постанови Держкомпраці СРСР № 95/4-132 від 22.04.1982.

В листопаді 2018 позивач звернувся до відповідача щодо перерахунку пенсії виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні відчуження з 01.09.1986 по 02.09.1986.

На вищевказане звернення позивача відповідач листом від 30.11.2018 №91/Щ-10 відмовив у перерахунку пенсії, вказавши на відсутність підстав для перерахунку пенсії згідно довідки № 88 від 16.11.2018.

Не погоджуючись відмовою у перерахунку пенсії, позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відомості вказані у довідці про заробітну плату № 88 від 16.11.2018, встановлені рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29.01.2018, яке набрало законної сили, а отже у суду відсутні підстави вважати, що зміст довідки носить недостовірний характер або здійснені у ній розрахунки є помилковими, а тому дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС в період з 01.09.1986 по 02.09.1986 в розмірі 1786, 49 крб., є протиправними.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області діяло відповідно до чинного законодавства України, в межах повноважень покладених на органи Пенсійного фонду України, в межах повноважень покладених на органи Пенсійного фонду України, тому ознаки неправомірності в діях Управління відсутні та те що, що рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 29.01.2018 у справі № 697/2671/17 жодних зобов`язань на управління не покладено.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно з ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Відповідно до п.п. 4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Таким чином, розмір пенсії по інвалідності ставиться у залежність від заробітку, фактично отриманого особою у період її роботи в зоні відчуження.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. ст. 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Пунктом 1 цього Порядку передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

За змістом пункту 2.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 23.11.2005 № 22-1 (у редакції 07 липня 2014 № 13-1) (далі - Порядок № 13-1) при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Відповідно до п.п. 3 п. 2.1 Порядку № 13-1 подання та оформлення документів до заяви про призначення пенсії за віком для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000.

За бажанням пенсіонера у період до 01.01.2016 ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01.07.2000 (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Колегія суддів приходить до висновку, що єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

З огляду на наведені правові норми та враховуючи, що для перерахунку пенсії відповідачу була надана відповідна довідку про заробітну плату, одержана за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках № 88 від 16.11.2018, що за формою та змістом відповідає вимогам наказу Міністерства соціального захисту населення України № 644 від 12.10.2012 колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем було неправомірно відмовлено у здійсненні перерахунку.

При цьому, відповідач зазначає про неможливість прийняття даної довідки, оскільки описані в ній суми заробітних плат стосуються виплат проведених в липні, серпні, вересні 1986 та те, що премія в розмірі 400 крб. вказана на підставі рішення Канівського міськрайонного суду від 29.01.2018 по справі № 697/2671/17.

Колегія суддів відхиляє дані доводи відповідача та зазначає наступне, оскільки сума заробітної плати встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що зміст довідки носить недостовірний характер або здійснені у ній розрахунки є помилковими, а тому дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності виходячи із заробітної плати одержаної за роботу в зоні ЧАЕС в період з 01.09.1986 по 02.09.1986 в розмірі 1786 крб. 49 коп. є протиправними.

Цим же рішенням позивачу визначено розмір заробітної плати в сумі 1 786, 49 крб., одержаного за роботу в зоні відчуження з 01.09.1986 по 02.09.1986.

Колегія суддів зазначає наступне, що відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи та по данний момент, відповідачем не надано доказів, які б спростували висновки Канівського міськрайонного суду, викладені ним у рішенні від 29.01.2018 у справі №697/2671/17.

З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ПАТ Електромеханічного заводу «Магніт» про заробітну плату за роботу в зоні відчуження ЧАЕС від 16.11.2018 № 88 є необґрунтованою та протиправною, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22.02.2019 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Ключкович В.Ю.

Парінов А.Б. Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлений 12.06.2019.