Ухвала

від 12.06.2019 по справі 280/1878/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД СПЛАТИ СУДОВОГО ЗБОРУ

12 червня 2019 року Справа № 280/1878/19 м. Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору по адміністративній справі

за позовом Приватного підприємства АЗОВ -П (юридична адреса: 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Калініна, буд. 148, код ЄДРПОУ 32295495)

до відповідача - Головного управління Держпраці у Запорізькій області (юридична адреса: 69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправною та скасування постанови від 04.12.2018 №ЗП 2187/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства АЗОВ -П (далі по тексту - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ЗП 2187/5/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, прийняту 04.12.2018 відповідача, якою на позивача накладено штраф за порушення законодавства про працю у розмірі 1116900,00 грн.

Також, до позовної заяви додано клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, яка через свій майновий стан не має можливості його сплатити.

Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи (ч.1 ст. 132 КАС України).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).

Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).

Як передбачено п.3 ч.1 ст.8 Закону України Про судовий збір , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровю.

Відтак, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлений виключний перелік умов, за яких позивачу може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору, зменшено або звільнено від його сплати.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статтей 132-133 КАС України, Закону України Про судовий збір, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України Про судовий збір повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

За відсутності першорядної підстави для звільнення від сплати судового збору, другорядні підстави (такі як предмет позову) не можуть братися до уваги.

У статті 129 Конституції України , ч.1 ст. 8 КАС України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно з ч. 2 ст. 8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Суд зазначає, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення, чи звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір» , з власної ініціативи.

Без надання позивачем документальних доказів його майнового стану, суд не має можливості задовольнити вказане клопотання та звільнити його від сплати судового збору.

Позивач в клопотанні посилається на арешт коштів, які знаходяться на рахунках у банках та відсутності грошових коштів на таких рахунках, в якості доказу надає довідку від 28.05.2019 №Д4-В87/62-419 та постанову про арешт коштів від 20.02.2019 ВП №58269043.

Уважно розглянув зазначені документи, судом встановлено наступне.

З довідки №Д4-В87/62-419 від 28.05.2019, виданої Приазовським відділенням АТ Райффайзен Банк Аваль вбачається, що станом на 28.05.2019 у ПП АЗОВ -П відкриті розрахункові рахунки № НОМЕР_1 та №2600935608 із поточним залишком 0,00 грн.

Постановою головного державного виконавця Приазовського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 20.02.2019 ВП №58269043 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках: 2600935608, НОМЕР_1 в АТ Райффайзен банк Аваль у м. Києві, МФО 380805 та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.

Суд зазначає, що ставка судового збору за подання даного позову складає 16753,50 грн. (ст.4 Закону України Про судовий збір ).

Отже, позивач не має можливості сплатити судовий збір у зв`язку з важким фінансовим станом підприємства, яке утворилося в результаті накладення виконавчою службою арешту на грошові кошти що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника.

Таким чином, суддя вважає можливим клопотання задовольнити та звільнити позивача від сплати судового збору.

Керуючись статтями 8, 132 - 133, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

1.Заяву Приватного підприємства АЗОВ -П про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду - задовольнити.

2.Звільнити Приватне підприємство АЗОВ -П (юридична адреса: 72401, Запорізька область, Приазовський район, смт Приазовське, вул. Калініна, буд. 148, код ЄДРПОУ 32295495) від сплати судового збору по справі №280/1878/19.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її прийняття.

Суддя Р.В. Сацький