Рішення

від 03.05.2019 по справі 1540/3803/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 1540/3803/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2019 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Цховребова М.Г., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Одесі за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства ТТ-ТРАНС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства ТТ-ТРАНС до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 25 січня 2018 року № 8694-17.

Ухвалами суду від: 06.08.2018 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; 23.10.2018 року: зупинено провадження у справі; 24.04.2019 року: поновлено провадження у справі.

В судовому засіданні 24.04.2019 року після поновлення провадження у справі представник позивача заявив клопотання про продовження розгляду справи без участі представника позивача у письмовому провадженні.

В судове засідання 24.04.2019 року, призначене на 12 год. 00 хв., представник відповідача не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду (т.2 а.с.1-2), на виконання ч. 2 ст. 131 КАС України завчасно про причини неявки суд не повідомив.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями ч. 3 ст. 194, ч.ч. 1, 3, 9 ст. 205 КАС України, о 12 год. 27 хв. суд дійшов висновку про можливість розглянути справу у письмовому провадженні.

24.04.2019 року о 12 год. 39 хв. через канцелярію суду представником відповідача подане клопотання, в якому останній просив відкласти розгляд справи, призначений на 24.04.2019 року о 12:00, яке приєднане до матеріалів справи.

Згідно змісту адміністративного позову, позивач обґрунтовує заявлені вимоги із зазначенням таких фактичних обставин:

- 26.04.2018 року Приватним підприємством ТТ-ТРАНС була отримана податкова вимога ГУ ДФС в Одеській області від 25 січня 2018 року № 8694-17, за якою станом на 24 січня 2018 року сума податкового боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) Приватного підприємства ТТ-ТРАНС складає 348981,4 грн., у тому числі: 270300,66 грн. - за основним платежем; 68227,00 грн. - за штрафними ( фінансовими) санкціями; 10453,74 грн. - за пенею;

- протягом 2017 року Приватним підприємством ТТ-ТРАНС не було отримано жодного акту проведення перевірки контролюючим органом, не було отримано жодного податкового повідомлення-рішення про збільшення зобов`язання платника податків з податку на додану вартість. Платником податків протягом 2017 року вчасно подавались податкові декларації з ПДВ та вчасно були погашені податкові зобов`язання. Доказом належної та своєчасної сплати позивачем податку на додану вартість у період з січня по грудень 2017 року є податкові декларації з ПДВ, квитанції про їх реєстрації та платіжні доручення по сплаті ПДВ, копії яких додаються до цієї позовної заяви, оригінали знаходиться у позивача;

- виходячи з того, у ПП ТТ-ТРАНС відсутні непогашені податкові зобов`язання з податку на додану вартість протягом 2017 року, а також відсутня будь-яка інформація щодо проведення невиїзних документальних та інших перевірок контролюючим органом протягом вказаного періоду, а також не отримувались податкові повідомлення-рішення з збільшення грошового зобов`язання позивача з ПДВ у разі визнання обов`язку із сплати податку контролюючим органом, Приватне підприємство ТТ-ТРАНС вимушений звернутися за захистом своїх прав до адміністративного суду.

Згідно відзиву на позовну заяву, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із зазначенням таких фактичних обставин:

- ГУ ДФС в Одеській області року було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період серпень 2017 року ПП ТТ-Транс , за наслідками якої складено акт перевірки від 18.10.2017 року № 9938/15-32-12-12/36156086. При перевірці ГУ ДФС в Одеській області було використано інформацію, яка зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Здійснивши аналіз податкової декларації з ПДВ з додатками за звітний (податковий) серпень 2017 року, було встановлено, що підприємством ПП ТТ-Транс відображено податкові зобов`язання не в повному обсязі. Згідно даних Розділу 1. Податкові зобов`язання, Додатка 5 від 19.09.2017 року № 9191097266 Розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до податкової декларації з ПДВ від 19.09.2017 року № 9191084588 з додатками за звітний (податковий) серпень 2017 року, встановлені розбіжності нарахованих сум податкових зобов`язань з ПДВ. Таким чином, ПП ТТ-Транс зобов`язаний був відобразити суму податку на додану вартість, що вказана в податкових накладних, у складі податкових зобов`язань в податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період - серпень 2017 року;

- згідно висновків даного акту перевірки ПП ТТ-Транс відображено податкові зобов`язання не в повному обсязі. Порушення норм п. 192.1.1, п.п. 192.1.2 п. 192.1 ст. 192, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10, п. 201.14. п. 201.15. ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ від 28.01.2016 року № 21, що призвели до заниження податкових зобов`язань (р. 9) по декларації з ПДВ за звітний (податковий) період серпень 2017 року, на суму ПДВ 272906,40 грн., що призвели до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що сплачується до державного бюджету (р. 18) у розмірі 272906,40 грн.;

- твердження позивача про неотримання акту перевірки від 18.10.2017 року та податкового повідомлення-рішення від 27.11.2017 року, є повністю необгрунтованим відповідно до п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4. цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходження, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику);

- щодо посилання позивача про відсутність непогашених податкових зобов`язань ГУ ДФС в Одеській області зазначає, що згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення;

- ГУ ДФС в Одеській області при винесенні відповідного податкового повідомлення-рішення керувалось нормами чинного законодавства, а відтак сума грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями складає 68227 (саме 25% від 272906);

- враховуючи визначені вимоги законодавства, прийнята Головним управлінням ДФС в Одеській області податкова вимога № 8694-17 від 25.01.2018 року - є повністю обґрунтованою та винесеною у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю, з таких підстав.

Судом встановлено, що посадовою особою відповідача, на підставі п. 20.1.4 ст. 20 розділу І Податкового кодексу України та у порядку п.п. 76.1, 76.3 ст. 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - серпень 2017 року, за результатами якої складено акт від 18.10.2017 року № 9938/15-32-12/36156086 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП ТТ-ТРАНС , код ЄДРПОУ 36156086, за звітний (податковий) період серпень 2017 року. (т.1 а.с.127-131)

Відповідно до висновків зазначеного акту перевірки: дані перевірки податкової звітності з ПДВ підприємства ТТ-ТРАНС поданої за звітний (податковий) період - серпень 2017 року свідчать про наступне: порушення норм пп.пп. 192.1.1, 192.1.2 п. 192.1 ст. 192, п.п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200, п.п. 201.10, 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями) та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ від 28.01.16 року № 21, що виразилось в заниженні податкових зобов`язань (р. 9) по декларації з ПДВ за серпень 2017 року на суму ПДВ 272906,40 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, що сплачується до державного бюджету (р. 18) у розмірі 272906,40 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 27.11.2017 року № 0107711212 (т.1 а.с.134-135) відповідач повідомив позивача, що згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, на підставі акта від 18.10.2017 року № 9938/15-32-12-12/36156086, встановлено порушення п.п. 200.1, 200.2, 200.4 ст. 200, п.п. 201.10, 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 січня 2016 року за № 159/2829), у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код платежу: 14010100, на загальну суму грошового зобов`язання - 341133,00 грн., з яких за податковими зобов`язаннями - 272906,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 68227,00 грн.

25.01.2018 року відповідачем сформована податкова вимога форми Ю № 8694-17 (т.1 а.с.21), якою позивача повідомлено, що станом на 24 січня 2018 року сума податкового боргу платника податків становить: 348981,40 грн., у тому числі за податком на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), усього 348981,40 грн., у тому числі основний платіж - 270300,66 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) - 68227,00 грн., пеня - 10453,74 грн.

Зазначену податкову вимогу отримано відповідачем 26.04.2018 року. (т.1 а.с.22-23)

Не погоджуючись з зазначеною податковою вимогою відповідача, позивач оскаржив її в судовому порядку.

Судом також встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року по справі № 420/5308/18, яке набрало законної сили 21.02.2019 року (т.2 а.с.5-9), зокрема:

- адміністративний позов Приватного підприємства ТТ-ТРАНС до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення ДФС в Одеській області № 0107711212 від 27.11.2017 року задоволено;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДФС в Одеській області № 0107711212 від 27.11.2017 року.

На доведення обставин, на яких ґрунтуються заперечення, та на виконання ухвали суду відповідачем суду також надано копії, зокрема (а.с.132-133, 136-142):

- доказів надіслання позивачу акту перевірки від 18.10.2018 року № 9938/15-32-12/36156086 та податкового повідомлення-рішення від 27.11.2017 року № 0107711212;

- розрахунку податкового зобов`язання та штрафних (фінансових) санкцій за податковим повідомленням-рішенням;

- інтегрованої картки позивача, як платника податків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин ): Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року № 610, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 року за № 902/30770 (далі - Порядок № 610).

Згідно з пп.пп. 14.1.153, 14.1.156, 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу;

податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк);

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 54.4 ст. 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядок № 610 податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - ІТС) контролюючих органів.

Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, а саме:

Оскаржена позивачем податкова вимога форми Ю № 8694-17 від 25.01.2018 року сформована відповідачем, виходячи з податкового боргу позивача, як платника податків, за податком на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), який виник на підставі податкового повідомлення-рішення відповідача від 27.11.2017 року № 0107711212.

Проте, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року по справі № 420/5308/18, яке набрало законної сили 21.02.2019 року, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення № 0107711212 від 27.11.2017 року.

Отже, спростована наявність застосованої відповідачем для формування оскаржуваної податкової вимоги обставина-підстава.

Відповідно до стаття 129 -1 Конституції України, зокрема, судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Також, згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи те, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2018 року по справі № 420/5308/18, яке набрало законної сили 21.02.2019 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДФС в Одеській області № 0107711212 від 27.11.2017 року , на підставі якого відповідачем було сформовано оскаржувану вимогу,

суд дійшов висновку, що:

- оскаржувана податкова вимога від 25 січня 2018 року № 8694-17 сформована відповідачем: не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому вона є протиправною та підлягає скасуванню, відповідно;

- адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскаржуваної податкової вимоги, з дотриманням вимог абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому слід зазначити, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (див. п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р.).

Однак, ст. 6 п. 1 Конвенції не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін (див. п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Належна сума судового збору за даним позовом складає 5234,72 грн. (348981,40грн.х0,015).

Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення № 2494 від 30.07.2018 року про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову у загальній сумі 5234,73 грн. (т.1 а.с.4)

Відповідно, стягненню з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства ТТ-ТРАНС підлягає належна суму судового збору в розмірі 5234,72 грн. (п`ять тисяч двісті тридцять чотири гривні сімдесят дві копійки).

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Керуючись ст.ст. 139, 205, 241-246, 250, 255, 295 та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства ТТ-ТРАНС (місцезнаходження: вул. Болгарська, 66, кв. 9, м. Одеса, 65028; ідентифікаційний код юридичної особи: 36156086) до Головного управління ДФС в Одеській області (місцезнаходження: вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044; ідентифікаційний код юридичної особи: 39398646) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС в Одеській області форми Ю від 25 січня 2018 року № 8694-17.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства ТТ-ТРАНС суму судового збору в розмірі 5234,72 грн. (п`ять тисяч двісті тридцять чотири гривні сімдесят дві копійки).

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова

.