Постанова

від 06.06.2019 по справі 826/11224/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/11224/17 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Ісаєнко Ю.А., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Теміс СМТ на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Теміс СМТ до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю Теміс СМТ (надалі за текстом - ТОВ Теміс СМТ ) звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування: податкового повідомлення-рішення № 1362615147 від 22.05.2017 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 705 356 грн. 25 коп.; податкового повідомлення-рішення № 1372615147 від 22.05.2017 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 1 116 812 грн.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про безтоварність господарських операцій з ТОВ Фопп Групп , ТОВ Борисфен Ольвія , ТОВ ПТК Материк , ТОВ Сімузар суперечать дійсним обставинам та спростовуються первинними документами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про задоволення позову.

Зокрема, скаржник стверджує, що судом не були враховані докази реальності господарських операцій.

Апелянт також зазначає, що укладені правочини не були визнані недійсними у судовому порядку а наявність кримінальних проваджень стосовно посадових осіб контрагентів не може бути підставою для фінансової відповідальності ТОВ Теміс СМТ .

Насамкінець, позивач звертає увагу на те, що кримінальне провадження відносно нього було закрито за відсутністю кримінального правопорушення.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління ДФС у м. Києві наполягає на законності та обгрунтованості судового рішення, зазначає, що апеляційна скарга підписана неуповноваженою особою, а тому просить повернути її.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 14.04.2017 р. по 25.04.2017 р. посадовцями Головного управління ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Теміс СМТ з питань своєчасності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених Податковим кодексом України податків і зборів, у тому числі при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ ПТК Материк за період з 01.01.2015 р. по 13.12.2016 р.

Результати перевірки оформлено актом № 71/26-15-14-07-01-10/329958461 від 04.05.2017 р.

Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 134, 198 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України ), внаслідок чого занижено податок на прибуток на 990 112 грн. та занижено податок на додану вартість на 564 285 грн.

Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним.

Відповідно до договору поставки № 220815 від 18.08.2015 р. ТОВ Фопп Груп зобов`язалось передати у власність позивача товари, а останній - прийняти та оплатити їх.

На підставі названого договору були складені видаткові та податкові накладні на загальну суму 1 169 385 грн. 54 коп., у тому числі 194 897 грн. 56 коп. ПДВ.

Згідно договору № 241115 від 24.11.2015 р., видатковим та податковим накладним ТОВ Теміс СМТ придбало у ТОВ ПТК Материк товари на суму 1 681 246 грн. 88 коп., у тому числі 280 207 грн. 81 коп. ПДВ.

На підставі договору № 160412 від 12.04.2016 р. складено видаткові та податкові накладні на поставку ТОВ Теміс СМТ від ТОВ Сімузар товарів на загальну суму 130 882 грн. 01 коп., у тому числі 17 594 грн. 16 коп. ПДВ.

Відповідно до договору № 160302 від 11.03.2016 р., видаткових та податкових накладних позивач придбав у ТОВ Борисфен Ольвія товари на суму 97 906 грн., у тому числі 16 317 грн. 66 коп. ПДВ.

Із ТОВ Сімузар та ТОВ Борисфен Ольвія позивач здійснив розрахунки у повному обсязі, а із ТОВ Фопп Груп частково, на суму 111 000 грн.

Згідно картки рахунку 631 право вимоги до позивача за договором № 241115 від 24.11.2015 р. ТОВ ПТК Материк відступило ТОВ Селктон Капітал . Договір про відступлення права вимоги та платіжні документи до перевірки не надано.

Разом з тим, будучи допитаним в якості свідка директор ТОВ Фопп Груп ОСОБА_1 пояснив, що зареєстрував товариство за грошову винагороду, господарську діяльність не провадив і жодних документів не підписував.

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 26.11.2016 р. у справі № 757/52/834/16-к засновника та директора ТОВ ПТК Материк ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27, 205, 328 КК України.

Згідно протоколу допиту свідка засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ Сімузар ОСОБА_3 заперечив свою причетність до діяльності товариства.

Видані ТОВ Борисфен Ольвія податкові накладні містять відомості про код УКТЗЕД, що свідчить про те, що цей товар був імпортований.

Однак, при аналізі баз даних ДФС України встановлено, що ТОВ Борисфен Ольвія не придбавало таких товарів.

За таких обставин, не можливо встановити походження товару, а також осіб, які поставляли та підписували документи.

Крім того, до перевірки не надано документи, що підтверджують переміщення товарно-матеріальних цінностей.

На думку контролюючого органу наведене свідчить про те, що за названими операціями лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення господарських операцій.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято: податкове повідомлення-рішення № 1362615147 від 22.05.2017 р., яким позивачеві збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на додану вартість на 705 356 грн. 25 коп., у тому числі 564 285 грн. за основним платежем та 141 071 грн. за штрафними санкціями; податкове повідомлення-рішення № 1372615147 від 22.05.2017 р., яким ТОВ Тетіс СМТ збільшено суму грошового зобов`язання із сплати податку на прибуток на 1 116 812 грн., у тому числі 990 112 грн. за основним платежем та 126 700 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 135.1 статті 135 визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 Дохід , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 290 від 29 листопада 1999 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за № 860/4153, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Пункт 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31 грудня 1999 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 р. за № 27/4248, визначає об`єкт витрат, як продукцію, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов`язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Згідно пункту 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до пункту 11 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Підпунктом а пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

За змістом наведених правових норм витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

На підтвердження товарності укладених угод позивачем до суду першої інстанції було надано копії: договорів поставки № 220815 від 18.08.2015 р., № 160412 від 12.04.2016 р., № 160302 від 11.03.2016 р., № 241115 від 24.11.2015 р., рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень.

На думку колегії суддів, зазначені документи є необхідними, проте не достатніми для підтвердження факту реальності придбання позивачем товарів у ТОВ Фопп Групп , ТОВ Борисфен Ольвія , ТОВ ПТК Материк , ТОВ Сімузар .

Так позивачем не надано специфікацій, які в силу пункту 3.2 договорів поставки є їх невід`ємною частиною.

Відсутні також будь-які відомості у про транспортування придбаного товару та його оприбуткування.

Не можуть бути прийняті в якості доказу надані ТОВ Теміс СМТ копії довіреностей, оскільки вони не містять підписів посадових осіб товариства.

Висновок експертного дослідження № 1031/08801 від 25.09.2017 р. згідно якому документально підтверджується отримання позивачем товару, розрахунки за договорами та відсутні підстави вважати видані податкові накладні такими, що не можуть бути прийняти в якості первинних документів, обгрунтовано не взято судом до уваги.

За змістом статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Водночас, наданий позивачем висновок експертного дослідження складений на замовлення АО Яр.Вал , яке не є учасником справи, та не містить відомостей про те, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Крім того, вирішення питання про те, чи підтверджується факт здійснення господарської операції документально та чи можуть бути окремі документи прийняті в якості первинних належить до компетенції суду.

Не можна залишити поза увагою і той факт, що керівники контрагентів позивача заперечують свою причетність до господарської діяльності товариств.

Сам по собі факт того, що контрагенти ТОВ Теміс СМТ є фігурантами кримінальних проваджень не дає підстави для висновку про безтоварність господарських операцій.

Разом з тим, оцінюючи докази у їх сукупності, подані позивачем документи не можна вважати документами, які посвідчують факт придбання ТОВ Теміс СМТ товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки отримання економічної вигоди виключно за рахунок збільшення витрат та податкового кредиту не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Судова колегія не знаходить підстав для повернення апеляційної скарги з огляду на те, що вона підписана особою, уповноваженою на її підписання довіреністю.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Теміс СМТ залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Постанова складена в повному обсязі 11 червня 2019 р.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Ю.А.Ісаєнко

суддя В.П.Мельничук