Постанова

від 13.06.2019 по справі 120/4225/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4225/18-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

13 червня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Охрімчук І.Г. Моніча Б.С. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької митниці Державної фіскальної служби України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року (рішення ухвалено у м.Вінниці) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАК" до Вінницької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "МАК" (вул. Максимовича, 12, м.Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13331678) до Вінницької митниці Державної фіскальної служби України (вул.Лебединського,7, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 39510664) про визнання протиправним та скасування рішення. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем за результатами перевірки митної декларації №UA401010/2018/035009 від 11.10.2018, яку було подано з метою здійснення митного оформлення товару прийнято рішення №UA401000/2018/000064/1 від 12.10.2018 про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості товарів таким, що порушує його права, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці ДФС України №UA 401000/2018/000064/1 від 12.10.2018 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2018/00110 від 12.10.2018.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАК" (вул.Максимовича, 12, м.Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13331678 ) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці Державної фіскальної служби України (вул.Лебединського,7, м.Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 39510664).

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Вінницька митниця Державної фіскальної служби України звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. В апеляційній скарзі зазначає, що при розгляді поданих до митного оформлення документів: а саме, пакувального листа, митної декларації країни відправлення, акту зважування від 08.10.2018 №WGT123722 встановлено наявні розбіжності в вагових характеристиках товару.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що позивачем подано усі належні документи для митного оформлення товару, які дають змогу встановити митну вартість товару.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що у відповідності з Контрактом №21-05/-18 від 21 травня 2018 р., укладеним між продавцем - компанією SHANDONG HUIGOR INTERNATIONAL TRADING CO, LTD (Китай), і покупцем - TOB МАК (Україна), та інвойсом за №HZ20180525 від 25.05.2018 р., позивач купив на умовах поставки - FOB Циндао, товар - поліпропіленові мішки в кількості 150000 шт. (ціна за од. 0,0693 дол. СІНА) за ціною 10399,5 дол. США.

11.10.2018 ТОВ "МАК" здійснювало митне оформлення в режимі імпорту зазначеного товару. Декларантом було оформлено та направлено до Вінницької митниці ДФС електронну митну декларацію №UA401010/2018/035009 від 11.10.2018, в якій задекларовано митну вартість товару відповідно до статті 58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1).

Однак в прийнятті декларації №UA401010/2018/035009 від 11.10.2018 було відмовлено.

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401010/2018/00110 від 12.10.2018 р. причинами відмови стало те, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

Вказане рішення про відмову прийнято у зв`язку з винесенням рішення про коригування митної вартості товару №UA401000/2018/000064/1 від 12.10.2018 р., внаслідок якого товар був оцінений в 17952,00 дол. США, що фактично більше ніж на 75 відсотків від його реальної вартості, внаслідок чого ТОВ МАК надмірно сплачено 43918,33 грн. митних платежів.

Вважаючи рішення Вінницької митниці ДФС України № UA401000/2018/000064/1 від 12.10.2018 року про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного № UA401010/2018/00110 протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписами частини першої статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (ч.2 ст.52 МК України).

Згідно із частинами першою-третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до частин другої-третьої статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Нормами частин першої-третьої статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою-другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем не обґрунтовано наявності розбіжностей або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідач жодним чином не врахував, що згідно висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацію (Вінницькою торгово-промисловою палатою) 0026 від 04.10.2018 року, товар поставлений ТОВ МАК відповідає ціні компанії - продавця.

Крім того, 16.10.2018 року від ТОВ МАК до Вінницької митниці ДФС надійшла заява №1610-1 про незгоду з рішенням про коригування митної вартості №UA401000/2018/000064/1 від 12.10.2018 року в якій позивач просив залишити раніше заявлену митну вартість без змін.

05.11.18 року відповідачу було додатково надано експертний висновок ДП Держзовнішінформ №222/123 від 24.10.2018 року, який повністю підтверджує митну вартість заявлену декларантом. Однак, у передбачений законом строк, відповідач жодним чином не відреагував та не змінив свого рішення.

Відповідно до калькуляції цін від 25.05.2018 року до інвойсу № HZ20180525 зелений поліпропіленовий сплетений мішок виготовляється із 100% вторинного матеріалу. Загальна вартість якого становить 990 дол. США за 1 тонну, а вартість товару по контракту за одиницю відповідно 0,06933 дол. США.

Між тим як вбачається із спірного рішення про коригування митної вартості товару UА401000/2018/000064/1 від 12.10.2018 року, відповідач посилається на те, що відповідно до періодичного довідника вартість сировини виготовлення товару з поліпропілену походженням з Азії в травні 2018 року становила 1330 дол. США за одну тонну. Однак при цьому не враховується та обставина, що товар виготовляється з вторинного матеріалу, ціни на який не досліджувались, тому такий висновок відповідача про невідповідність собівартості не може бути визнаний обґрунтованим.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Однак, відповідачем не надано відомості щодо того, яка саме інформація наявна в ДФС, які ціни на аналогічну продукцію з КНР, що також вказує на формальність та необґрунтованість такого висновку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів.

Таким чином, відповідач не довів наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару та протиправність оскарженого рішення.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч.1 ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Вінницької митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 червня 2019 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Охрімчук І.Г. Моніч Б.С.