Постанова

від 13.06.2019 по справі 120/4225/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4225/18-а Головуючий у 1-й інстанції: Крапівницька Н. Л.

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

13 червня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С. Охрімчук І.Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Довганюк В.В.,

представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАК" на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАК" до Вінницької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "МАК" (вул. Максимовича, 12, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13331678) до Вінницької митниці Державної фіскальної служби України (вул. Лебединського, 7, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 39510664) про визнання протиправним та скасування рішення.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 14 січня 2019 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці ДФС України № UA 401000/2018/000064/1 від 12.10.2018 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401010/2018/00110 від 12.10.2018.

Стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МАК" (вул. Максимовича, 12, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ 13331678) сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці Державної фіскальної служби України (вул. Лебединського, 7, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 39510664).

17 січня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "МАК" звернулося до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення.

Вказане клопотання вмотивоване тим, що станом на день складання даного клопотання позивач зазнав наступних витрат: на оплату витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1866 від 06.11.2018р. та №345 від 14.01.2019р.; витрати, пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 4800грн., що підтверджується платіжним дорученням №1836 від 23.10.2018р. Загальна сума судових витрат складає 12 800грн. (8000 + 4800=12 800грн). Позивач вважав, що наданими до матеріалів справи доказами підтвердив розмір фактично понесених ним судових витрат у розмірі 12 800грн. , а тому вони мають бути компенсовані позивачу в повному обсязі.

Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "МАК" відмовлено.

Не погоджуючись з додатковим рішенням, ТзОВ "МАК" подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву позивача з приводу судових витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу Вінницька митниця Державної фіскальної служби України просить додаткове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МАК" - без задоволення. Зокрема, відповідач зазначає, що кошти, сплачені відповідно до платіжного доручення №1866 від 06.11.2018р. на суму 5000грн. не є коштами правничої допомоги, наданої саме за додатковою угодою №1 до договору №01-11/18 від 01.11.2018р., оскільки в платіжному дорученні №1866 від 06.11.2018р. посилання на додаткову угоду відсутнє. Крім того, на обґрунтування понесених витрат в розмірі 4800грн. на проведення експертизи в ДП "Держзовнішінформ" позивачем надано копію запиту від 16.10.2018р. №вих. 16/10-1. Однак, акт надання послуг №222/0000123 від 24.10.2018р. не містить жодного посилання на адміністративну справу, в межах якої заявлені витрати до відшкодування.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції при прийнятті рішення від 14 січня 2019 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги у зв`язку з надходженням до закінчення судових дебатів у справі відповідної заяви від позивача.

Заяву представником ТзОВ "Мак" подано в строк визначений КАСУ.

Згідно до положень ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин 4, 5 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частинами 6, 7 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимоги частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч.9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Як вбачається із матеріалів справи, 01.11.2018 року між ТзОВ "Мак" та адвокатським бюро "Юрія Федорова" було укладено договір №01-11/2018 від 01.11.2018р. та додаткову угоду №1 до Договору №01-11/2018 про надання правової допомоги, якими визначено порядок оплати послуг (гонорару) адвокатському бюро за надання правової допомоги під час досудової підготовки та судового розгляду справи щодо оскарження рішення Вінницької митниці ДФС України №UA 401000/2018/000064/1 від 12.10.2018 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401010/2018/00110 від 12.10.2018. (а.с.89-92).

Так, п.4,5 зазначеного договору передбачено, що гонорар сплачується за кожне окреме доручення. Конкретний строк надання, обсяг, порядок оплати правничої допомоги, її розмір та підтвердження виконання зобов"язань Бюро перед Клієнтом визначається Додатковими угодами до цього Договору, які є його невід"ємною частиною.

Розрахунок вартості наданих послуг визначається виконавцем в акті прийому-передачі виконаних робіт від 15.01.2019 року із вказівкою дати та загальної тривалості надання послуг, що розраховуються в годинах.

На підтвердження переліку наданих правових послуг, вказаних у п.1.3 додаткової угоди №1 до Договору №01-11/2018, позивачем подано акт №1 прийому-передачі виконаних робіт від 15.01.2019 року, в якому зазначено, які саме послуги надано адвокатським Бюро та їх вартість, а саме:

1. Вивчені:

1.1. Пакувальний лист від 25.05.2018 року;

1.2. рахунок-фактура (інвойс) №НZ20180525 від 25.05.2018 року;

1.3. коносамент №DО118080313 від 20.08.2018 р.;

1.4. автотранспортна накладна №418003 від 09.10.2018 року;

1.5. акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UА5000030/2018/3439 від 09.10.2018 року;

1.6. банківський платіжний документ що стосується товару SAAtoAFTsnpo-2842-000002 від 04.06.2018 року;

1.7. банківський платіжний документ що стосується товару SAAtoAFTsnpo-5624-000003 від 01.08.2018 року;

1.8. Документ, що підтверджує вартість перевезення товару №08.10.2018/123-1 відщ 08.10.2018 троку;

1.9. Прейскурант виробника товару (прайс-лист) від 18.05.2018 року;

1.10. Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією 0026 від 04.10.2018 року;

1.11. Розрахунок ціни (калькуляція) від 25.05.2018 року;

1.12. Зовнішньоекономічний договір (контракт) №21-05/-18 від 21 травня 2018 року;

1.13. Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 22.05.2018 року;

1.14. Експертний висновок ДП Держзовнішінформ" №222/123 24.10.2018, кількість часу (год.) - 2, загальна вартість - 1000 грн.;

2. Вивчення практики Верховного суду України, Вищого адміністративного суду України, Вінницького окружного адміністративного суду - 2 год. вартістю 1000 грн.;

3. Складання (написання) тексту позовної заяви та складання (написання) відповіді на відзив - 2 год., вартість відповідно - 2000 та 1000 грн.;

4. Особиста участь адвоката в судових засіданнях у справі №1204225/18-а Вінницького окружного адміністративного суду від 26.12.2018 р. - 3 год., вартість - 1500 грн. та від 14.01.2019 року - 2 години, вартість 1500 грн., а всього отримано гонорару - 8000,00 грн..

Таким чином, Актом визначено загальну тривалість надання послуг - 12 годин. Загальна вартість наданих послуг складає 8000,00 грн..

Крім того, заявлено до відшкодування 4800,00 грн. як витрат пов"язаних з проведенням експертизи з наданням копії заявки на проведення експертизи та акту надання послуг.

В якості доказів оплати наведених послуг надано копію платіжного доручення №1866 від 06.11.2018 року - ТОВ "Мак" 5000,00 грн., призначення платежу - за правову допомогу згідно угоди №01-11/18 від 01.11.18р. Без ПДВ. (а.с.96), та копію платіжного доручення №1836 від 23.10.2018 року - ТОВ "Мак" 4800,00 грн., призначення платежу - за цінову експертизу контракту згідно рахунку №222/0000123 від 22.10.18р. у т.ч. ПДВ 800,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість визначеного адвокатом у акті виконаних робіт та наданих послуг розміру гонорару (8000,00 грн.), колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Без сумніву, суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому, як зазначалося вище, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої винесено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно матеріалів справи, предметом позову є визнання визнання рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації протиправними, що віднесено судом першої інстанції до категорії справ загального провадження.

З матеріалів справи вбачається, що за змістом розділу 5 договору про надання правової допомоги №01-11/2018 від 01.11.2018р. та п.1.4 додаткової угоди №1 до Договору №01-11/2018 вартість юридичних послуг з представництва інтересів ТзОВ "Мак" в суді першої інстанції стороною визначена як 8000,00 грн. (а.с.89-92).

Проте, колегія суддів вважає, що погодинна оплата послуг адвоката зазначена заявником в п.п.1-14 (за 2 години в 1000,00 грн., як сума гонорару за вивчення матеріалів справи), є завищеною, як за сумою так і за часом. Так, загальна кількість аркушів зазначених заявником в Акті №1, як вивчених, становить не більше 20. Крім того, виходячи, зі змістовного об"єму складених заявником документів, складності даної адміністративної справи де майже відсутні предметні посилання на правову позицію Верховного Суду, як вивченої судової практики, що також свідчать про допущену заявником явну неспівмірність, як за визначеним ним часом на їх складання так і вартістю.

Доводи позивача в частині спростувань обґрунтувань по відшкодуванню витрат на правничу допомогу, наведені в клопотанні позивача (а.с.113) також свідчать про неспівмірність наведених позивачем розрахунків. До того ж, як встановлено, визначена заявником тривалість судових засідань (5 годин) не відповідає їх фактичній тривалості. Так, відповідно до протоколів судових засідань від 26.12.2018 року (а.с.68) та від 14.01.2019 року (а.с.80-81) загальна їх тривалість складає лише 1 год. 30 хв. тоді як заявником наведено однаковий розрахунок вартості по 1500,00 грн. за кожне засідання за часом 3 і 2 години.

Тому, виходячи з обсягу та характеру матеріалів, як доказів у справі, кількості сторін та відсутності інших учасників у справі; виходячи з фактично витраченого представником позивача часу, колегія суддів вважає розмір вартості наданих послуг визначених в акті неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а відтак, вимоги про відшкодування 8000,00 грн. як витрат на правничу допомогу - необґрунтованими.

Водночас, судова колегія вважає, що співмірною та розумною у цій справі загальною компенсацією вартості наданих адвокатом послуг є сума 5000,00 грн..

Вирішуючи вказану заяву, колегія суддів, також враховує рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України" (заява № 19336/04), в якому зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Також, у цьому рішенні ЄСПЛ підкреслив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу адвоката пов`язана з розглядом даної справи підлягає частковому задоволенню на суму 5000,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість витрат пов"язаних з проведенням експертизи в сумі 4800,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Підставою для проведення експертизи у адміністративній справі могла бути ухвала суду. Проведення експертного дослідження є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов`язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв`язанню, а також об`єктів, що надаються.

У випадках, передбачених законодавством, експертною установою надсилається рахунок вартості робіт за проведення експертиз (експертних досліджень).

Розрахунок вартості проведення судової експертизи здійснюється з урахуванням складності експертизи та кількості годин, необхідних для проведення експертизи та складання висновку.

Долучені до справи матеріали: заявка на проведення експертизи, акт надання послуг та доказ їх оплати в сумі 4800,00 грн. (платіжне доручення), не є належним обгрунтуванням правомірності наведеного розрахунку таких витрат. Посилання в акті наданих послуг (а.с.95) на договір та рахунок на оплату покупцю №222/0000123 від 22.10.2018 року, без дослідження в судовому засіданні зазначених документів, розрахунку відповідної вартості, як доказів на підтвердження правомірності заявлених вимог, не є достатнім для задоволення вимоги.

З зазначених підстав та наведених представником відповідача доводів в поданому клопотанні (а.с.115), вимога в зазначеній частині задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про часткове задоволення заяви.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МАК" задовольнити частково.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МАК" до Вінницької митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення скасувати.

Заяву директора Товариства з обмеженою відповідальністю "МАК" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути з Вінницької митниці Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39510664, 21034, м.Вінниця, вул.Лебединського,7) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МАК" (код ЄДРПОУ 13331678) витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 13 червня 2019 року.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Моніч Б.С. Охрімчук І.Г.