Ухвала

від 12.06.2019 по справі 826/18819/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 червня 2019 року

Київ

справа №826/18819/13-а

адміністративне провадження №К/9901/12269/19

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Олендера І.Я., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №826/18819/13-а за позовом Дочірнього підприємства Автотрейдінг-Центр до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

в с т а н о в и в:

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління ДФС у місті Києві 26.04.2019, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2019 касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з ненаданням документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та встановлено заявнику строк на усунення вказаних недоліків терміном у десять днів з дня отримання копії даної ухвали.

Вказану ухвалу Верховного Суду вручено представнику заявника 30.05.2019, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху Головним управлінням ДФС у місті Києві на адресу суду направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги або відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано необхідністю додаткового часу для сплати судового збору у даній справі з огляду на тривалість проведення процедури перерахування грошових коштів. Одночасно скаржник вказує, що на момент звернення з вказаним клопотанням з рахунків Головного управління ДФС у місті Києві, зокрема, КЕКВ 2800 Інші поточні видатки здійснюється безспірне списання коштів, що в свою чергу позбавляє відповідача можливості виконати вимоги ухвали Верховного Суду від 24.05.2019 про залишення касаційної скарги без руху та надати суду документ про сплату судового збору.

На підтвердження вказаних обставин скаржником надано копію повідомлення Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визначення кодів програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, економічної класифікації видатків бюджету з рахунків боржника та копію службової записки від 04.06.2019 про необхідність сплати судового збору у даній справі.

Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 121 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк.

Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14.05.1981№ R (81) 7: В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Статтею 330 КАС України передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документа про сплату судового збору.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Однак, податковим органом не надано належних доказів, які б підтверджували сукупність послідовних та регулярних дій спрямованих на дотримання вимог процесуального закону, зокрема, з моменту виникнення права на касаційне оскарження, стосовно форми і змісту касаційної скарги.

Також, суд касаційної інстанції зазначає, що Головне управління ДФС у місті Києві, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

Суд вважає, що у скаржника було достатньо часу для сплати судового збору у даній справі та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Таким чином, клопотання скаржника про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги задоволенню не підлягає.

Відповідно до статі 8 Закону України Про судовий збір від 0 8.07.2011 №3674-VI умови за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

З поданого скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору вбачається, що викладені в ньому обґрунтування та доводи не відповідають умовам визначеним статтею 8 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI, що свідчить про відсутність підстав для задоволення вказаного клопотання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі необхідно відмовити.

Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

На момент постановлення Верховним Судом даної ухвали, на адресу суду від заявника касаційної скарги не надходив документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.

Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи викладене, Головним управлінням ДФС у місті Києві не виконано вимоги ухвали щодо надання документа про сплату судового збору, у зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити Головному управлінню ДФС у місті Києві у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги у справі №826/18819/13-а .

Відмовити Головному управлінню ДФС у місті Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №826/18819/13-а .

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.01.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі №826/18819/13-а за позовом Дочірнього підприємства Автотрейдінг-Центр до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

І.Я. Олендер

Суддя Верховного Суду