Рішення

від 12.06.2019 по справі 420/852/19

НОВОПСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 12.06.2019

ЄУ № 420/852/19

Провадження №2-а/420/11/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.

за участю секретаря судового засідання Колесник Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новопсков справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Потапенка Гуладі Гуладійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Новопсковського районного суду Луганської області з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №376228, винесену 14 травня 2019 року інспектором сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області старшим сержантом поліції Потапенком Г.Г. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 14.05.2019 відповідачем було винесено постанову серії ДПО18 №376228 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. за те, що він начебто керував транспортним засобом мопедом іноземним, 14.05.2019 о 19 год. 40 хв. в с. Писарівка по вул. Горького не маючи посвідчення водія відповідної категорії (А1), чим порушив вимоги ст. 15 про дорожній рух. Вказану постанову вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не були встановлені та досліджені належні і допустимі докази на підтвердження вчинення ним адміністративного правопорушення. Також, розгляд справи проведений без підготовки та надання йому часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують мою особу, інших доказів по справі, що порушує його права, передбачені ст. 268 КУпАП, внаслідок чого при винесенні постанови інспектором поліції не було враховано характер вчиненого правопорушення, його особу, ступінь вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.

Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, в позовні заяві просив справу розглядати без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.

Неявка відповідача, який є суб`єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст.205 КАС України не є перешкодою для розгляду справи, а тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача, враховуючи також те, що поважних причин неявки в судове засідання відповідачем не надано.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 травня 2019 року відповідачем - інспектором сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області старшим сержантом поліції Потапенком Г.Г. відносно позивача було складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №376228, згідно якої на позивача було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що позивач 14.05.2019 о 19 год. 40 хв. в с. Писарівка по вул. Горького керував транспортним засобом мопедом іноземним не маючи посвідчення водія відповідної категорії (А1), чим порушив вимоги ст. 15 Закону України Про дорожній рух .

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України Про національну поліцію поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно п. 2 розділу IV Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, (далі - Інструкція) зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб`єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.

Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб`єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб`єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.

Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено ст. 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, зокрема оскаржуваної постанови, остання не містить жодних посилань на будь-які фактичні дані, на підставі яких інспектор дійшов висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Тобто, відповідачем під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не були встановлені та досліджені належні і допустимі докази на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Крім того, при винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн, інспектором поліції в порушення ст.ст. 278, 280 КУпАП, не були виявлені обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також не з`ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також, розгляд справи проведений без підготовки та надання позивачу часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують його особу, інших доказів по справі, що порушує права позивача, передбачені ст. 268 КУпАП, внаслідок чого при винесенні постанови інспектором поліції не було враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КУпАП.

Таким чином, судом не може бути надано правової оцінки зазначеним у постанові обставинам справи, оскільки така оцінка без підтверджуючих доказів вчинення адміністративного правопорушення може призвести до неправильного висновку про наявність в діях позивача порушення, вказаного у оскаржуваній постанові. Саме по собі описання відповідачем в оскаржуваній постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, передуванню якому і є фіксування цього правопорушення, чого поліцейським в даному випадку виконано не було.

Тому, шляхом співставлення зібраних по справі доказів, з врахуванням встановленого КАС України обов`язку доказування суб`єктом владних повноважень правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з цієї правової норми вбачається, що законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Отже, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність накладення ним адміністративного стягнення, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами факту порушення позивачем ст. 15 Закону України Про дорожній рух , про що відповідачем зазначено в оскаржуваній постанові.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач будь-яких доказів на підтвердження обставин, зазначених в оскаржуваній постанові, не надав.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, є недоведеним.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного, враховуючи положення Конституції України про те, що обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і всі сумніви щодо недоведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Приймаючи до уваги, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору у відповідності до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 72-79, 139, 241-244, 250, 268-272, 286, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області Потапенка Гуладі Гуладійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 №376228, винесену 14 травня 2019 року інспектором сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області старшим сержантом поліції Потапенком Гуладі Гуладійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: інспектор сектору реагування патрульної поліції Новопсковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області старший сержант поліції Потапенко Гуладі Гуладійович, місце знаходження: вул. Слобожанська, 20, смт.Новопсков Луганської області, код ЄДРПОУ 40108845.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Новопсковський районний суд Луганської області до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя: В.В. Пронька

?