Постанова

від 13.06.2019 по справі 235/5032/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 235/5032/18 Номер провадження 22-ц/804/1371/19

Головуючий в 1 інстанції: Бородавка К.П.

Суддя-доповідач: Тимченко О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року

Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Тимченко О.О.,

суддів: Кішкіної І.В., Корчистої О.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті цивільну № 235/5032/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Юніон Стандард Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Юніон Стандард Банк Кічука Олега Івановича до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Сельхозсфера , про стягнення заборгованості за нікчемним правочином,

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Юніон Стандард Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Юніон Стандард Банк Кічука Олега Івановича,

на заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2019 року (суддя Бородавка К.П.), ухваленого в приміщенні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, повне судове рішення складено 25 лютого 2019 року,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2018 року ПАТ Юніон Стандард Банк , від імені та в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ЮСБ Банк Кічук Олег Іванович звернувся вернувся до суду з зазначеним позовом в обґрунтування якого послався на те, що відповідач 21 травня 2015 року відкрила у позивача картковий рахунок. 30 вересня 2015 року на вказаний картковий рахунок були зараховані кошти в загальній сумі 175 000,00 грн., які надійшли від ТОВ Сельхозсфера , з призначенням платежу надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги . 01 жовтня 2015 року відповідач зняла вказані кошти із зазначеного карткового рахунку. На думку позивача, в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України, банківська операція з переказу грошових коштів вважається правочином. Посилаючись на реалізацію норм Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , рішенням Уповноваженої особи Фонду від 10 грудня 2015 року №3-ТА правочин за участю відповідача, виражений у банківській операції із зарахування на його картковий рахунок грошових коштів, було віднесено до категорії нікчемних та визнано нікчемним із одночасним застосуванням наслідків нікчемності, передбачених ст.216 ЦК України, а саме, проведення сторнування (повернення коштів на рахунок первісного власника) банківських операцій з перерахування коштів на рахунок відповідача. Також відповідача не було включено до переліку вкладників для відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. Рішення було мотивоване тим, що напередодні віднесення банку до категорії неплатоспроможних 02 жовтня 2015 року та напередодні запровадження тимчасової адміністрації була вчинена банківська операція із зарахування на картковий рахунок відповідача грошових коштів в розмірі 175 000,00 грн. від юридичної особи всупереч постанови НБУ від 24 вересня 2015 року №631/БТ, адже за нею банк було визнано проблемним із настанням обмежувальних наслідків, які виражались у забороні здійснення таких операцій. Між тим, спірну суму заборгованості відповідач одержала готівкою через АТМ (банкомат) та/або в касі.

Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість в розмірі 175 000 гривень за нікчемним правочином та суму судового збору в розмірі 2 625 грн.

Заочним рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2019 року в позові ПАТ Юніон Стандард Банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ ЮСБ Банк Кічука О. І. до ОСОБА_1 , третя особа - ТОВ Сельхозсфера про стягнення заборгованості за нікчемним правочином відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням, ПАТ Юніон Стандард Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ Юніон Стандард Банк Кічука О.І. подав апеляційну скаргу в якій просить заочне рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2019 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 сплачені позивачем суми судового збору при поданні позовної заяви та апеляційної скарги.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд ухвалюючи оскаржуване рішення, не в повній мірі встановив всі обставини справи, в зв`язку з чим ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції було надано помилкову оцінку щодо повноважень Уповноваженої особи, визначених ст. 38 закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ; не звернув уваги на всі обставини справи, що зумовили прийняття рішення Уповноваженою особою про нікчемність правочину за участю відповідача; помилково зазначив, що позивач не довів та не навів підстави, які існували для визнання нікчемним правочину (операції); помилково дійшов висновку про те, що отримання відповідачем на картковий рахунок від іншої юридичної особи грошових коштів в розмірі 175 000,00 грн. та подальше зняття цих коштів є правочинами, що мають ознаки нікчемних та передбаченні п.9 ч.3 ст. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а саме, здійснення банком, віднесених до категорії проблемних операцій, укладання (переоформлення) договорів, що призвели до збільшення витрат, пов`язаних х виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

Зазначає, що перерахування коштів на картковий рахунок відповідача було здійснено з порушенням положень п.10.19 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492. Крім того, відповідно до виписки по рахунку відповідача кошти на вказаний рахунок надійшли безготівковим переказом шляхом дроблення великого депозиту іншого клієнта - ТОВ Сельхозсфера що свідчить про те, що зазначена операція здійснювалась за рахунок внутрішніх проводок та не передбачала фактичного переміщення/внесення реальних грошових коштів. На зазначене суд першої інстанції не звернув уваги та не надав правової оцінки.

Відзив на апеляційну скаргу відповідачем та третьою особою не надано.

Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що ціна позову складає 175 000 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволеною не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сам по собі факт проведення операції протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку не є підставою для безумовного її віднесення до нікчемних правочинів. Правові наслідки недійсності правочину визначені в ст.216 ЦК України, а саме недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Отже, у випадку нікчемності правочину між відповідачем та третьою особою, відповідач зобов`язана була б повернути грошові кошти в розмірі 175 000 грн. не банку, а третій особі, яка є стороною такого правочину.

Такий висновок суду першої інстанції є вірним та ґрунтується на вимогах діючого законодавства.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 21 травня 2015 року на підставі заяви відповідача банком відкритий картковий рахунок НОМЕР_1 , на який 30 вересня 2015 року від третьої особи надійшли кошти в сумі 175 000 грн. з призначенням платежу надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги (а.с.8, 26-28).

З виписки по картковому рахунку відповідача вбачається, що остання 01 жовтня 2015 року зняла в POS готівку в означеному розмірі (а.с.8).

Постановою Правління НБУ від 24 вересня 2015 року № 631/БТ позивача віднесено до категорії проблемних та за його діяльністю запроваджено особливий режим контролю (а.с.10-13).

Постановою правління НБУ від 02 жовтня 2015 року банк віднесено до категорії неплатоспроможних (а.с.14-15).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02 жовтня 2015 року № 182 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Юніон Стандард банк запроваджено тимчасову адміністрацію в банку на три місяці з 03 жовтня 2015 року по 02 січня 2016 року , призначено уповноважену особу - ОСОБА_2 (а.с.16-17).

Рішенням вказаної уповноваженої особи ФГВФО від 10 грудня 2015 року №3-ТА Про визнання правочинів нікчемними та застосування наслідків їх нікчемності віднесено до категорії нікчемних та визнані нікчемними із застосуванням наслідків нікчемності, передбачених ст.216 ЦК України, наступні правочини: всі операції із списання/зарахування (перерахування) грошових коштів, що визначені в додатках 1-20 до цього рішення; кошти за нікчемними правочинами, знятими з клієнтських рахунків готівкою, витребувати у клієнтів в порядку п.5 ст.38 Закону, а у випадку їх відмови - вжити примусових заходів у вигляді звернення до суду з відповідними позовами та/або подання заяв до правоохоронних органів (а.с.18-20).

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 28 грудня 2015 року Про початок процедури ліквідації ПАТ ЮСБ Банк та делегування повноважень ліквідатора банку припинено здійснення тимчасової адміністрації у банку з 28.12.2015, розпочато процедуру ліквідації банку з 28 грудня 2015 року по 27 грудня 2017 року включно; уповноваженою особою Фонду призначено Кічука О.І. (а.с.31-32).

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 27 листопада 2017 року №5174 продовжено строки здійснення процедури ліквідації банку на один рік по 27 грудня 2018 року включно (а.с.33).

Рішенням виконавчої дирекції ФГВФО від 24 вересня 2018 року № 2593 продовжений строк здійснення процедури ліквідації ПАТ ЮСБ БАНК строком на один рік з 28 грудня 2018 року до 27 грудня 2019 року включно, інформація про що розміщена на офіційному сайті ФГВФО (http://www.fg.gov.ua/not-paying/liquidation/147-pat-yusb-bank/39859-prodovzheno-strok-zdiisnennia-protsedury-likvidatsii-pat-yusb-bank).

За розрахунком заборгованості та випискою по картковому рахунку відповідача заборгованість останньої перед банком станом на 01 червня 2018 року дорівнює 175 000 грн., яка виникла за нікчемним правочином відповідно до рішення УО ФГВФО від 10 грудня 2015 року (а.с.7-8).

Згідно частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до пункту 16 статті 2 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб яким врегульована процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку, тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

За пунктом 6 статті 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Тобто, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, Закон України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальним і пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Стаття 36 цього Закону регулює наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Колегія апеляційного суду не приймає до уваги посилання апеляційної скарги на ст. 215 ЦК України оскільки відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) (ч.2 ст.215 ЦК).

З матеріалів справи вбачається, що постановою правління Національного Банку України від 24.09.2015 року № 631/БТ ПАТ Юніон Стандарт банк віднесено до категорії проблемних та встановлені обмеження щодо його діяльності, зокрема, не здійснювати залучення у вклади коштів фізичних осіб (у тому числі з видачею ощадних депозитних сертифікатів) у національній та іноземній валютах та банківських металах, у тому числі не здійснювати продовження строку за діючими договорами; не допускати проведення будь-яких банківських операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

02 жовтня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №182 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ Юніон Стандарт банк , відповідно до якого запроваджено тимчасову адміністрацію.

Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2 від 05 липня 2012 р., що діє зі змінами і доповненнями, абзацами 5 та 6 пункту 1.18 глави 1 розділу 3, передбачено перелік правочинів виконання яких спричинило або може спричинити погіршення фінансового стану неплатоспроможного банку, який повністю відповідає переліку зазначеному в ч.3. ст. 38 Закону.

Відповідно до частини 2 статті 46 цього Закону з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Уповноважена особа Фонду з дня свого призначення виконує повноваження органів управління банку, приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу та виконує функції з управління та реалізації майна банку, у встановленому законодавством порядку вживає заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб (п.п. 1, 2, 5 ч. 1 статті 48 Закону).

Звертаючись до суду з позовом позичав зазначає, що підставою для віднесення оспорюваного правочину до нікчемних є п.9 ч.3 ст.38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а саме здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку з порушенням норм законодавства.

При цьому Банк посилається на те, що операція по перерахуванню коштів була проведена 30 вересня 2015 році, під час дії постанови Правління НБУ від 24 вересня 2015 року № 631/БТ якою ПАТ Юніон Стандарт банк віднесено до категорії проблемних та за його діяльністю запроваджено особливий режим контролю, у тому числі встановлено обмеження не здійснювати продовження строку за діючими договорами; не допускати проведення будь-яких банківських операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. При цьому під кредиторами банку маються на увазі юридичні або фізичні особи, які мають документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов`язань (ст. 2 Закону України Про банки і банківську діяльність ).

Водночас, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку щодо здійснення операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб, що надійшли на їхні рахунки, починаючи з наступного дня після запровадження процедури тимчасової адміністрації.

З матеріалів справи убачається, що з 02 жовтня 2015 року розпочато процедуру введення тимчасової адміністрації у ПАТ Юніон Стандарт банк і з цього часу банк не мав права здійснювати ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, тобто фактично позбавлений права виконувати будь-які операції по рахунках власних клієнтів, у тому числі здійснювати розміщення вкладу.

Проте оспорювана банком угода була вчинена 30 вересня 2015 року, тобто до введення тимчасової адміністрації (02.10.2015 року). Постановою Правління НБУ від 24 вересня 2015 року № 631/БТ не було встановлено обмеження щодо операцій з переказу коштів фізичних та юридичних осіб. Таким чином, грошові кошти у сумі 175 000 грн. надійшли на рахунок відповідача після віднесення ПАТ Юніон Стандарт банк до категорії проблемних, але до запровадження процедури тимчасової адміністрації, а тому обмеження, встановлені п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , на них не поширюються з огляду на норми п. 5 ч. 6 ст. 36 цього Закону.

Виходячи із встановлених обставин, наданих доказів та вимог закону, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки оспорюваний правочин не відносяться до переліку правочинів визначених у ст. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а тому твердження позивача щодо його нікчемності на підставі цієї норми закону є безпідставним.

Згідно із ч. 1, 2, 10 ст. 38 Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд (уповноважена особа Фонду), протягом дії тимчасової адміністрації Фонд зобов`язаний забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

За результатами перевірки, здійсненої відповідно до ст. 38 Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.

Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не розпорядження уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (ч. 2 ст. 215 ЦК України та ч. 3 ст. 38 Закону) незалежно від того, чи проведена передбачена ч. 2 ст. 38 цього ж Закону перевірка правочинів. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків та є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.

Інші доводів апеляційної скарги не спростовують правильність правових висновків суду, є фактично тотожними доводам, викладеним у позові, та були предметом дослідження у суді першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів, на правильність висновків суду вони не впливають та їх не спростовують

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року; SERYVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909|04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами, повно, всебічно і об`єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені позовних вимог. Рішення суду першої інстанції винесено з додержання вимог матеріального та процесуального права і відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст.7, 19, 369, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Юніон Стандард Банк в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Юніон Стандард Банк Кічука Олега Івановича залишити без задоволення.

Заочне рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий О.О.Тимченко

Судді: І.В. Кішкіна

О.І. Корчиста