Ухвала

від 13.06.2019 по справі 566/459/19

МЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№566/459/19

УХВАЛА

про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

13 червня 2019 року смт. Млинів, Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 укримінальному провадженні №12019180160000041, яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань 06 березня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Млинівського районного суду Рівненської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019180160000041, яке внесено до Єдиного реєстру судових розслідувань 06 березня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

В судовомузасіданні,13червня 2019року,прокурор заявивклопотання пронеобхідність продовженнястроку запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , посилаючись на те, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який слугував підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшився та кваліфікація злочинів, у яких обвинувачується ОСОБА_4 , не змінилась.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисникобвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Суд, заслухавши, думку учасників судового засідання, дослідивши докази, якими прокурор обґрунтовує наявність ризику, вважає, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 підлягає до задоволення.

Суд, дослідивши матеріали клопотання, вважає, що продовжує існувати ризик, передбачений п.5 ч. 1 ст.177 КПК України., який полягає в тому, що ОСОБА_4 у разі застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявність даного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_4 , будучи раніше неодноразово судимим, а саме:

-вироком Синельниківськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 21травня 1992року за ч. 2 ст. 141, ч. 3 ст.83, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із конфіскацією майна.

На підставі ст. 46-1 КК України (в редакції 1960 року), відстрочено виконання вироку строком на 2 роки.

-Вироком Синельниківськогоміськрайонного судуДніпропетровськоїобластівід 08жовтня 1993року за ч. 1 ст. 89, ч. З ст.83, ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із конфіскацією майна.

На підставі ст.43 КК України (в редакції 1960 року) частково приєднана невідбута міра покарання по вироку Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської областівід 19 жовтня 1992 року і ОСОБА_4 остаточно засуджений до 4 років 6 місяців позбавлення волі.

Звільнений 19 квітня 1997 року по відбуттю строку покарання.

-Вироком Синельниківськогоміськрайонного судуДніпропетровськоїобластівід 19жовтня1992року за ч. 3 ст. 81 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;

-вироком Синельниківськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід 16лютого 1998року за ч. 2 ст. 140, ст.208 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

Звільнений 29 вересня 1998 року на підставі ст. 1 п. 6 Закону України «Про амністію» ухвалою Ленінського районного суду м.Дніпропетровська.

-Вироком Васильківськогорайонного судуДніпропетровської областівід01березня2000року за ч. 1, ч.2 ст. 142, ч. 2 ст. 215-3, ч. 1 ст. 145, ч. 3 ст. 81, ч.2,3 ст. 140, ч.2 ст. 17, ч. 3 ст. 81, ч.1ст. 89, ч.2 ст. 206, ч.2 ст. 17 ч. 2 ст. 140, ч. 2 ст. 141, ст. 208 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією майна;

Звільнився з місць позбавлення волі згідно ухвали Самарського районного суду м.Дніпропетровська 11 серпня 2004 року умовно-достроков на невідбутий строк покарання 1 рік 7 місяців 15 днів.

-Вироком Синельниківськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід03квітня2007року за ч. 3 ст. 186, ч.3 ст.187, ст. 70 КК України (в редакції 2001 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років із конфіскацією майна.

На підставі ст.71 КК України частково приєднана невідбута міра покарання 1 рік згідно вироку Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 200 року і остаточно ОСОБА_4 засуджений до 10 років позбавлення волі.

Звільнився з місць позбавлення волі 13 грудня 2014 року по відбуттю строку покарання.

-вироком П`ятихатськогорайонного судуДніпрпетровської областівід 19жовтня 2015року за ч. 3 ст. 185, ч.3 ст.186, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців.

Ухвалою Синельниківськогоміськрайонного судуДніпропетровської областівід28березня2018року на підставі ст.81 КК України умовно-достроково звільнений з Синельниківської ВК №94 з невідбутим строком покарання - 1 рік 5 місяців 9 днів, однак ОСОБА_4 на шлях виправлення не став, належних висновків для себе про необхідність додержання правомірної поведінки не зробив, а у той час, коли у нього, відповідно до вимог ст.ст. 88, 89 та ст. 90 КК України судимість не була погашена або знята, повторно вчинив умисні, корисливі тяжкі злочини.

Також, відповідно до довідки-характеристики відносно ОСОБА_4 , виданої Бокіймівською сільською радою, останній зарекомендував себе з негативної сторони, оскільки щодо нього надходили скарги односельчан.

Окрім вищенаведеного ризику, до обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу слід віднести те, що у випадку визнання ОСОБА_4 винуватим у вчиненні даного злочину, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років.

Крім цього, в ОСОБА_4 відсутні постійне місця роботи, а також рухоме і нерухоме майно, за рахунок чого він міг би забезпечувати своє проживання. Останній проживає в с. Баболоки Млинівського району Рівненської області без реєстрації, в шлюбі не перебуває, а лише веде спільний побут із ОСОБА_9 . ОСОБА_4 на утриманні власних дітей немає, що свідчить про відсутність у нього міцних соціальних зв`язків за місцем його тимчасового проживання.

Таким чином, утримати ОСОБА_4 від вчинення іншого кримінального правопорушення, а також ухилення від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, може лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Зазначений ризик виправдовує застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

При вирішенні питання про продовження строку запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, враховуються вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, репутацію, майновий стан.

З врахуванням всіх встановлених у кримінальному провадженні обставин, є всі підстави стверджувати що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років, наявність достатніх даних, що існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Таким чином, вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , суд враховує наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК, а також тяжкість покарання у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , його вік, стан здоров`я, а тому дійшов висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

За змістом ч.3 ст.199КПК України підставами продовження строку тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню, які на час розгляду питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою не зменшились.

У відповідності до ч.1,3 ст.331КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Враховуючи вищенаведене, суд оцінивши в сукупності всі обставини, з метою запобігти спробам обвинуваченого ухилитися від суду, від виконання процесуальних дій, перешкодити встановленню істини у справі, враховуючи суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується та імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому, з урахуванням цілей п.1ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, приходить до висновку про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку, визначеного законом, на 60 днів.

На підставі наведеного,

керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 199, КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурорапро продовженнястроку запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоювідносно ОСОБА_10 задовольнити.

Продовжити строкдії запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюобвинуваченому ОСОБА_11 строком на 60 днів, тобто до 11 год. 00 хв. 11 серпня 2019 року, з утриманням в СІЗО м. Рівне.

Строк тримання ОСОБА_4 під вартою обчислювати з 11 години 00 хвилин, з 13 червня 2019 року.

Визначити строкдії ухвалидо 11 години 00 хвилин, 11 серпня 2019 року.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя Млинівського райсуду ОСОБА_1